Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
А́утоге́зія — явище самозлипання двох наведених у контакт поверхонь тієї самої речовини, що перешкоджає їхньому розділенню по місцю контакту. Аутогезія являє собою окремий випадок адгезії. Всі встановлені для адгезії закономірності властиві аутогезії. Злипання однорідних тіл не завжди приводить до утворення на границі поділу структури, що аналогічна об'ємній фазі речовини. Найчастіше аутогезійний зв'язок менш міцний, ніж когезійний. У низькомолекулярних зв'язуючих спостерігається рівність аутогезії і когезії.
Опис
Необхідною умовою аутогезійних взаємодій є злиття (коалесценція) плівок адгезиву. Коалесценція в початковий період супроводжується прилипаням за рахунок обопільного змочування контактуючих шарів адгезиву. Щоб відокремити один шар від іншого, необхідно затратити роботу, рівну енергії прилипання двох шарів того самого адгезива один до одного. Ця робота відповідає початковій аутогезії або аутогезії прилипання. Максимального значення аутогезія досягає згодом. В зоні контакту відбувається відновлення структури адгезиву, близької до об'ємного. Як правило ступінь коалесценції не дорівнює одиниці. Вона максимальна в низькомолекулярних зв'язуючих. Аутогезія завершується при досягненні адгезивом температури склування. До цього моменту сповільнюються дифузійні і структуроутворюючі процеси. Енергія аутогезійного зв'язку досягає найбільших значень. При температурах нижче температури склування аутогезійний зв'язок не утворюється. Найбільший вплив на аутогезію мають такі фактори, як тривалість, температура й тиск контакту, в'язкість і товщина крайового шару, природа адгезиву.
Зі збільшенням тривалості контакту аутогезія росте спочатку швидко, потім повільніше, прагнучи до когезії адгезиву. При підвищенні температури аутогезія росте за експонентним законом. Висока температура інтенсифікує дифузійні процеси. З'являються нові зв'язки. При досягненні адгезивом в'язкотекучого стану аутогезійна міцність вже не залежить від температури. У цих умовах швидко відбувається повна коалесценція. Міцність контакту у цьому випадку відповідає когезії зв'язуючого. Тиск у місці контакту впливає на характер пружних і пластичних деформацій. Повнота контакту підсилює аутогезію. Однак різке збільшення тиску приведе до незначної аутогезії або навіть до її зменшення через зниження рухливості молекулярних ланцюгів. Міцність аутогезійного зв'язку залежить від в'язкості адгезиву. Низька в'язкість не забезпечує високої аутогезії. Висока в'язкість стримує дифузійні процеси. В'язкість при злипанні повинна перебувати в межах 10—50 Па·с.
Аутогезія змінюється залежно від товщини плівки. У тонких шарах аутогезія висока, що обумовлюється орієнтуванням молекул у таких шарах. Тому злипання відбувається за рахунок не тільки самодифузії, але і міжмолекулярних взаємодій адсорбційних шарів. У товстих плівках аутогезія порівняно менша, але постійна. Зі збільшенням молекулярної маси адгезиву аутогезія зростає.
Аутогезія при брикетуванні
У такій складній системі, як брикет, процеси структуроутворення не обмежуються утворенням комплексу “адгезив-субстрат”. Має місце контактування цих комплексів між собою. Міцність останніх визначається аутогезією між плівками адгезиву і когезією зв’язуючого. Аутогезію розглядають як самозлипання двох наведених у контакт поверхонь тієї самої речовини, що перешкоджає їх розді-\ленню за місцем контакту.
Аутогезія являє собою окремий випадок адгезії. Усі встановлені для адгезії закономірності властиві аутогезії. Злипання однорідних тіл не завжди приводить до утворення на границі поділу структури, аналогічної об'ємній фазі речовини. Найчастіше аутогезійний зв'язок менш міцний, ніж когезійний. У низькомолекулярних зв’язуючих спостерігається рівність аутогезії і когезії.
Необхідною умовою аутогезійних взаємодій є злиття (коалесце-нція) плівок адгезиву. Коалесценція в початковий період супроводжується прилипаням за рахунок обопільного змочування контактуючих шарів адгезиву. Щоб відокремити один шар від іншого, необхідно затратити роботу, рівну енергії прилипання двох шарів того самого адгезиву один до одного. Ця робота відповідає початковій аутогезії або аутогезії прилипання. Максимального значення аутогезія досягає згодом. У зоні контакту відбувається відновлення структури адгезиву, близької до об'ємного. Як правило, ступінь коалесценції не дорівнює одиниці. Вона максимальна в низькомолекулярних зв’язуючих. Аутогезія завершується при досягненні адгезивом температури склування. До цього моменту сповільнюються дифузійні і структуроутворювальні процеси. Енергія аутогезійного зв'язку досягає найбільших значень. При температурах, нижчих від температури склування, аутогезійний зв'язок не утворюється.
Найбільше на аутогезію впливають такі фактори, як тривалість, температура й тиск контакту, в'язкість і товщина крайового шару, природа адгезиву.
Зі збільшенням тривалості контакту аутогезія зростає спочатку швидко, потім повільніше, прагнучи до когезії адгезиву. При підви-щенні температури аутогезія зростає за експонентним законом. Висока температура інтенсифікує дифузійні процеси, з'являються нові зв'язки. При досягненні адгезивом в’язкотекучого стану аутогезійна міцність вже не залежить від температури. У цих умовах швидко відбувається повна коалесценція. Міцність контакту в цьому випадку відповідає когезії зв’язуючого.
Тиск у місці контакту впливає на характер пружних і пластич-них деформацій. Повнота контакту підсилює аутогезію. Однак, різке збільшення тиску приведе до незначної аутогезії або навіть до її зме-ншення через зниження рухливості молекулярних ланцюгів. Міцність аутогезійного зв'язку залежить від в'язкості адгезиву. Низька в'язкість не забезпечує високої аутогезії. Висока в'язкість стримує дифузійні процеси. В'язкість при злипанні повинна перебувати в межах 10-50 Па•с.
Аутогезія змінюється залежно від товщини плівки. У тонких шарах аутогезія висока, що обумовлюється орієнтуванням молекул у таких шарах. Тому злипання відбувається за рахунок не тільки самодифузії, але і міжмолекулярних взаємодій адсорбційних шарів. У тов-стих плівках аутогезія порівняно менша, але постійна. Зі збільшенням молекулярної маси адгезиву аутогезія зростає.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
| Ця стаття не має . |
 | Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A utoge ziya yavishe samozlipannya dvoh navedenih u kontakt poverhon tiyeyi samoyi rechovini sho pereshkodzhaye yihnomu rozdilennyu po miscyu kontaktu Autogeziya yavlyaye soboyu okremij vipadok adgeziyi Vsi vstanovleni dlya adgeziyi zakonomirnosti vlastivi autogeziyi Zlipannya odnoridnih til ne zavzhdi privodit do utvorennya na granici podilu strukturi sho analogichna ob yemnij fazi rechovini Najchastishe autogezijnij zv yazok mensh micnij nizh kogezijnij U nizkomolekulyarnih zv yazuyuchih sposterigayetsya rivnist autogeziyi i kogeziyi Vugilno maslyani konglomerati utvoreni za rahunok autogezijnogo zlipannya po plivkah masla zv yazuyuchogo Shkala 0 5 smKonglomerat mikroalmaziv Odin z mehanizmiv utvrennya autogezijneo zlipannya d 0 5 mm OpisNeobhidnoyu umovoyu autogezijnih vzayemodij ye zlittya koalescenciya plivok adgezivu Koalescenciya v pochatkovij period suprovodzhuyetsya prilipanyam za rahunok obopilnogo zmochuvannya kontaktuyuchih shariv adgezivu Shob vidokremiti odin shar vid inshogo neobhidno zatratiti robotu rivnu energiyi prilipannya dvoh shariv togo samogo adgeziva odin do odnogo Cya robota vidpovidaye pochatkovij autogeziyi abo autogeziyi prilipannya Maksimalnogo znachennya autogeziya dosyagaye zgodom V zoni kontaktu vidbuvayetsya vidnovlennya strukturi adgezivu blizkoyi do ob yemnogo Yak pravilo stupin koalescenciyi ne dorivnyuye odinici Vona maksimalna v nizkomolekulyarnih zv yazuyuchih Autogeziya zavershuyetsya pri dosyagnenni adgezivom temperaturi skluvannya Do cogo momentu spovilnyuyutsya difuzijni i strukturoutvoryuyuchi procesi Energiya autogezijnogo zv yazku dosyagaye najbilshih znachen Pri temperaturah nizhche temperaturi skluvannya autogezijnij zv yazok ne utvoryuyetsya Najbilshij vpliv na autogeziyu mayut taki faktori yak trivalist temperatura j tisk kontaktu v yazkist i tovshina krajovogo sharu priroda adgezivu Zi zbilshennyam trivalosti kontaktu autogeziya roste spochatku shvidko potim povilnishe pragnuchi do kogeziyi adgezivu Pri pidvishenni temperaturi autogeziya roste za eksponentnim zakonom Visoka temperatura intensifikuye difuzijni procesi Z yavlyayutsya novi zv yazki Pri dosyagnenni adgezivom v yazkotekuchogo stanu autogezijna micnist vzhe ne zalezhit vid temperaturi U cih umovah shvidko vidbuvayetsya povna koalescenciya Micnist kontaktu u comu vipadku vidpovidaye kogeziyi zv yazuyuchogo Tisk u misci kontaktu vplivaye na harakter pruzhnih i plastichnih deformacij Povnota kontaktu pidsilyuye autogeziyu Odnak rizke zbilshennya tisku privede do neznachnoyi autogeziyi abo navit do yiyi zmenshennya cherez znizhennya ruhlivosti molekulyarnih lancyugiv Micnist autogezijnogo zv yazku zalezhit vid v yazkosti adgezivu Nizka v yazkist ne zabezpechuye visokoyi autogeziyi Visoka v yazkist strimuye difuzijni procesi V yazkist pri zlipanni povinna perebuvati v mezhah 10 50 Pa s Autogeziya zminyuyetsya zalezhno vid tovshini plivki U tonkih sharah autogeziya visoka sho obumovlyuyetsya oriyentuvannyam molekul u takih sharah Tomu zlipannya vidbuvayetsya za rahunok ne tilki samodifuziyi ale i mizhmolekulyarnih vzayemodij adsorbcijnih shariv U tovstih plivkah autogeziya porivnyano mensha ale postijna Zi zbilshennyam molekulyarnoyi masi adgezivu autogeziya zrostaye Autogeziya pri briketuvanni U takij skladnij sistemi yak briket procesi strukturoutvorennya ne obmezhuyutsya utvorennyam kompleksu adgeziv substrat Maye misce kontaktuvannya cih kompleksiv mizh soboyu Micnist ostannih viznachayetsya autogeziyeyu mizh plivkami adgezivu i kogeziyeyu zv yazuyuchogo Autogeziyu rozglyadayut yak samozlipannya dvoh navedenih u kontakt poverhon tiyeyi samoyi rechovini sho pereshkodzhaye yih rozdi lennyu za miscem kontaktu Autogeziya yavlyaye soboyu okremij vipadok adgeziyi Usi vstanovleni dlya adgeziyi zakonomirnosti vlastivi autogeziyi Zlipannya odnoridnih til ne zavzhdi privodit do utvorennya na granici podilu strukturi analogichnoyi ob yemnij fazi rechovini Najchastishe autogezijnij zv yazok mensh micnij nizh kogezijnij U nizkomolekulyarnih zv yazuyuchih sposterigayetsya rivnist autogeziyi i kogeziyi Neobhidnoyu umovoyu autogezijnih vzayemodij ye zlittya koalesce nciya plivok adgezivu Koalescenciya v pochatkovij period suprovodzhuyetsya prilipanyam za rahunok obopilnogo zmochuvannya kontaktuyuchih shariv adgezivu Shob vidokremiti odin shar vid inshogo neobhidno zatratiti robotu rivnu energiyi prilipannya dvoh shariv togo samogo adgezivu odin do odnogo Cya robota vidpovidaye pochatkovij autogeziyi abo autogeziyi prilipannya Maksimalnogo znachennya autogeziya dosyagaye zgodom U zoni kontaktu vidbuvayetsya vidnovlennya strukturi adgezivu blizkoyi do ob yemnogo Yak pravilo stupin koalescenciyi ne dorivnyuye odinici Vona maksimalna v nizkomolekulyarnih zv yazuyuchih Autogeziya zavershuyetsya pri dosyagnenni adgezivom temperaturi skluvannya Do cogo momentu spovilnyuyutsya difuzijni i strukturoutvoryuvalni procesi Energiya autogezijnogo zv yazku dosyagaye najbilshih znachen Pri temperaturah nizhchih vid temperaturi skluvannya autogezijnij zv yazok ne utvoryuyetsya Najbilshe na autogeziyu vplivayut taki faktori yak trivalist temperatura j tisk kontaktu v yazkist i tovshina krajovogo sharu priroda adgezivu Zi zbilshennyam trivalosti kontaktu autogeziya zrostaye spochatku shvidko potim povilnishe pragnuchi do kogeziyi adgezivu Pri pidvi shenni temperaturi autogeziya zrostaye za eksponentnim zakonom Visoka temperatura intensifikuye difuzijni procesi z yavlyayutsya novi zv yazki Pri dosyagnenni adgezivom v yazkotekuchogo stanu autogezijna micnist vzhe ne zalezhit vid temperaturi U cih umovah shvidko vidbuvayetsya povna koalescenciya Micnist kontaktu v comu vipadku vidpovidaye kogeziyi zv yazuyuchogo Tisk u misci kontaktu vplivaye na harakter pruzhnih i plastich nih deformacij Povnota kontaktu pidsilyuye autogeziyu Odnak rizke zbilshennya tisku privede do neznachnoyi autogeziyi abo navit do yiyi zme nshennya cherez znizhennya ruhlivosti molekulyarnih lancyugiv Micnist autogezijnogo zv yazku zalezhit vid v yazkosti adgezivu Nizka v yazkist ne zabezpechuye visokoyi autogeziyi Visoka v yazkist strimuye difuzijni procesi V yazkist pri zlipanni povinna perebuvati v mezhah 10 50 Pa s Autogeziya zminyuyetsya zalezhno vid tovshini plivki U tonkih sharah autogeziya visoka sho obumovlyuyetsya oriyentuvannyam molekul u takih sharah Tomu zlipannya vidbuvayetsya za rahunok ne tilki samodifuziyi ale i mizhmolekulyarnih vzayemodij adsorbcijnih shariv U tov stih plivkah autogeziya porivnyano mensha ale postijna Zi zbilshennyam molekulyarnoyi masi adgezivu autogeziya zrostaye Div takozhAdgeziya KogeziyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi