Ауса (Авса) (1734—1936) — африканська держава, що утворилася внаслідок занепаду імамату Ауса. 1889 року визнано італійський протекторат. 1936 року приєднано до Італійської Східної Африки.
султанат Ауса | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Столиця | ||||
Мови | арабська, афарська | |||
Релігії | іслам | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1734 | |||
- Ліквідовано | 1936 | |||
|
Історія
Протягом 1650-х років посилюються протиріччя між народами харла і афар, з одного боку, та арабами, з другого, що мешкали в імаматі Ауса. Тамтешні правителі обрали бік останніх. Це спонукало шейхів афар до боротьби, яку очолив клан Мудайто. 1672 року загони останніх повалили імама Умар Діна, внаслідок чого імамат ауса розпався. Але боротьба Мудайто проти імамів тривала до 1725 року, коли вдалося завдали тяжких поразок імаму Сулейману.
1734 році військами шейха Дата Кадафо було зайнято Аусу, де оголошено про утворення нової держави — султанату. До 1814 року велася боротьба з шейхами племен афар, що бажали відновлення імамату.
З цього часу здійснювалася агресивна зовнішня політика, спрямована проти сусідніх невеличких державних утворень уздовж Червоного моря. Водночас султани дотримувалися мирних стосунків з ефіопськими негусами. В результаті вдалося зайняти данакільську низовину, суттєво збільшивши кордони султанату.
Згодом султанат підтримував напади на територію Ефіопії, що спричинило конфлікти з негусами. таке протистояння тривало до початку XIX ст. Зближенню Султаната з негусами сприяло небезпека з боку Єгипетського хедивату, що з початку 1850-х років став загарбувати прибережні африканські міста в Червоному морі.
разом з тим встановлюються контакти з Італією, яка придбала місто Ассеб в місцевого султану. Посилення Ефіопії спонукало у 1882 році султана Мухаммада укласти декілька торгівельних та військових угод з Італією. Султанат був союзником останньої у Першій і Другій війні проти Ефіопії. Це не завадило італійським військам 1936 року захопити територію Ауси. Султан Мухаммад Яйо залишився номінальним правителем.
Джерела
- Mordechai Abir, The era of the princes: the challenge of Islam and the re-unification of the Christian empire, 1769—1855 (London: Longmans, 1968).
- Didier Morin: Dictionnaire historique afar (1288—1982). Editions Karthala, Paris 2004, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ausa Avsa 1734 1936 afrikanska derzhava sho utvorilasya vnaslidok zanepadu imamatu Ausa 1889 roku viznano italijskij protektorat 1936 roku priyednano do Italijskoyi Shidnoyi Afriki sultanat Ausa 1734 1936 Prapor Ausa istorichni kordoni na karti Stolicya Ausa Movi arabska afarska Religiyi islam Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1734 Likvidovano 1936 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ausa sultanat Istoriyared Protyagom 1650 h rokiv posilyuyutsya protirichchya mizh narodami harla i afar z odnogo boku ta arabami z drugogo sho meshkali v imamati Ausa Tamteshni praviteli obrali bik ostannih Ce sponukalo shejhiv afar do borotbi yaku ocholiv klan Mudajto 1672 roku zagoni ostannih povalili imama Umar Dina vnaslidok chogo imamat ausa rozpavsya Ale borotba Mudajto proti imamiv trivala do 1725 roku koli vdalosya zavdali tyazhkih porazok imamu Sulejmanu 1734 roci vijskami shejha Data Kadafo bulo zajnyato Ausu de ogolosheno pro utvorennya novoyi derzhavi sultanatu Do 1814 roku velasya borotba z shejhami plemen afar sho bazhali vidnovlennya imamatu Z cogo chasu zdijsnyuvalasya agresivna zovnishnya politika spryamovana proti susidnih nevelichkih derzhavnih utvoren uzdovzh Chervonogo morya Vodnochas sultani dotrimuvalisya mirnih stosunkiv z efiopskimi negusami V rezultati vdalosya zajnyati danakilsku nizovinu suttyevo zbilshivshi kordoni sultanatu nbsp Sultana ausa v 1850 roci Zgodom sultanat pidtrimuvav napadi na teritoriyu Efiopiyi sho sprichinilo konflikti z negusami take protistoyannya trivalo do pochatku XIX st Zblizhennyu Sultanata z negusami spriyalo nebezpeka z boku Yegipetskogo hedivatu sho z pochatku 1850 h rokiv stav zagarbuvati priberezhni afrikanski mista v Chervonomu mori razom z tim vstanovlyuyutsya kontakti z Italiyeyu yaka pridbala misto Asseb v miscevogo sultanu Posilennya Efiopiyi sponukalo u 1882 roci sultana Muhammada uklasti dekilka torgivelnih ta vijskovih ugod z Italiyeyu Sultanat buv soyuznikom ostannoyi u Pershij i Drugij vijni proti Efiopiyi Ce ne zavadilo italijskim vijskam 1936 roku zahopiti teritoriyu Ausi Sultan Muhammad Yajo zalishivsya nominalnim pravitelem Dzherelared Mordechai Abir The era of the princes the challenge of Islam and the re unification of the Christian empire 1769 1855 London Longmans 1968 Didier Morin Dictionnaire historique afar 1288 1982 Editions Karthala Paris 2004 ISBN 2 84586 492 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ausa sultanat amp oldid 38068140