Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Атю́р'євський район (рос. Атюрьевский район, ерз. Атюрь буе) — муніципальний район у складі Республіки Мордовія Російської Федерації.
| Атюр'євський район | |
|---|---|
| рос. Атюрьевский район ерз. Атюрь буе | |
 | |
| Основні дані | |
| Суб'єкт Російської Федерації: | Мордовія |
| Код ЗКАТУ: | 89 205 000 000 |
| Утворений: | 1937 року |
| Населення: | 7611 осіб (2019) |
| Площа: | 825,54 км² |
| Густота населення: | 9,22 осіб/км² |
| Телефонний код: | 7-83454 |
| Населені пункти та поселення | |
| Адміністративний центр: | село Атюр'єво |
| Кількість сільських поселень: | 8 |
| Кількість сіл та присілків: | 46 |
| Кількість селищ: | 4 |
| Влада | |
| Вебсторінка: | http://aturevo.e-mordovia.ru |
Адміністративний центр — село Атюр'єво.
Географія
Атюр'євський район розташований на заході Республіки Мордовія. Район межує на півночі з Темниковським, на заході із Зубово-Полянським, на сході — з Краснослободським, на південному заході — з Торбеєвським, а на південному сході — з Ковилкінським районами Мордовії. Східна частина району розташована в лісостепах вторинної моренної рівнини, західна — ландшафтах змішаних лісів воднольодовикової низовини. Ліси займають площу 9475 га і знаходяться в основному в північно-західній частині району. У деревостої переважають сосна, ялина, дуб, клен, липа, береза, осика, вільха. У чагарниковому ярусі: ялівець, вовче лико, шипшина, горобина, калина, черемха, ліщина, жовта акація. Багаті ліси лікарськими рослинами (конвалія, подорожник, звіробій, мати-й-мачуха, медунка, шавлія, материнка та ін.) В лісах району ростуть всі гриби, властиві європейській частині країни. Це — боровик, маслюк, рижик, опеньки, грузді, підосичники та ін. З ягід слід зазначити суницю, малину, лісову смородину, брусницю, ожину.
Тваринний світ типовий для республіки: борсук, білка, вовк, заєць, кабан, куниця, лисиця, лось; із птахів — гусак, качка, журавель, снігур, зозуля, дятел, соловей, яструб та ін. У затишних місцях збереглися глухарі, тетеруки, рябчики, але їх залишилося мало.
Район займає вододільний простір річок Мокші (схід) і Вади (захід), що протікають за межами району. В межах району невеликі річки — Явас, Ляча, Шуструй і кілька дрібних річок.
На території району поширені ґрунти наступних типів: дерново-підзолисті, сірі лісові опідзолені, чорноземні, заплавні. З корисних копалин — торф, глина, суглинки. У фізико-географічному відношенні район є частиною Центральної Московської улоговини (південно-східна частина району).
Клімат помірно-континентальний, характеризується порівняно холодною зимою і помірно жарким літом. Число днів в році зі сніговим покривом 148. Середня глибина промерзання ґрунту 65 см. Зазвичай до 10 квітня поля повністю звільняються від снігу.
Історія
Атюр'євський район у складі МАСРР утворений Постановою Президії ВЦВК 10 травня 1937 року.
Населення
Населення району становить 7611 осіб (2019, 10952 у 2010, 12151 у 2002). В районі проживають мокшани, росіяни і татари.
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 8 сільських поселень:
| Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Атюр'євське сільське поселення | 283,98 | 6774 | 6177 | 4360 | Атюр'єво | 16 |
| Великошуструйське сільське поселення | 57,43 | 508 | 494 | 392 | Великий Шуструй | 4 |
| Кішалинське сільське поселення | 59,27 | 681 | 550 | 346 | Кішали | 2 |
| Курташкинське сільське поселення | 70,20 | 1169 | 1126 | 789 | Курташки | 6 |
| Мордовсько-Козловське сільське поселення | 73,28 | 732 | 620 | 374 | Мордовська Козловка | 5 |
| Новочадовське сільське поселення | 63,19 | 662 | 637 | 391 | Новочадово | 8 |
| Перевісьєвське сільське поселення | 37,21 | 521 | 505 | 385 | Перевісьє | 3 |
| Стрільниковське сільське поселення | 143,74 | 1104 | 843 | 574 | Стрільниково | 7 |
- 26 травня 2014 року було ліквідоване Вільно-Нікольське сільське поселення, його територія увійшла до складу Курташкинського сільського поселення.
- 17 травня 2018 року було ліквідоване Аргинське сільське поселення, його територія увійшла до складу Каменського сільського поселення.
- 24 квітня 2019 року були ліквідовані Дмитрієво-Усадське сільське поселення та Каменське сільське поселення, їхні території увійшли до складу Атюр'євського сільського поселення.
Найбільші населені пункти
Найбільші населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Атюр'єво | 4 736 | 4 429 |
Господарство
Район сільськогосподарський (аграрний). Основні напрямки — виробництво зерна, картоплі, молока, м'яса, вовни. Із загальної площі 72658 га під ріллею зайнято 44504 га. В районі 15 сільськогосподарських виробничих кооперативів на базі колишніх 9 колгоспів і 6 радгоспів. З кожним роком збільшується кількість фермерських господарств.
Великих промислових підприємств на території району немає. Діє маслоробний завод «Атюр'євський», Атюр'євська госпрозрахункова будівельна ділянка «Мордовгражданбуд», Атюр'євське РБУ «Рембуджилбит», два підприємства дорожнього будівництва, госпрозрахункова будівельна ділянка «Спецсільбуд».
В районі 12 середніх, 10 неповних середніх і 8 початкових шкіл, музична школа, ДЮСШ, 15 дитячих садків. Медичне обслуговування здійснюють 2 лікарні і 29 медичних пунктів. В районі 24 Будинки культури та сільських клуби, 20 бібліотек, кінотеатр. У райцентрі Атюр'єве (населення — понад 4700 чоловік) сьогодні працюють дві середні школи, Будинок творчості школярів, ДЮСШ, музична школа, фізкультурно-оздоровчий комплекс.
Персоналії
У районі народилась Бриндіна Віра Іванівна (1979) — мокшанська письменниця.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.
- Чисельність населення за національністю в Чуваській республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- Закон Республики Мордовия от 26 мая 2014 г. № 37-З «О преобразовании Вольно-Никольского и Курташкинского сельских поселений Атюрьевского муниципального района, Вольно-Никольского и Курташкинского сельсоветов Атюрьевского района Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- Закон Республики Мордовия от 17 мая 2018 г. № 34-З «О преобразовании Аргинского и Каменского сельских поселений Атюрьевского муниципального района, Аргинского и Каменского сельсоветов Атюрьевского района Республики Мордовия, об изменении границ административно-территориальной единицы Атюрьевского района Республики Мордовия и о внесении изменений в некоторые законы Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
- Закон Республики Мордовия от 24 апреля 2019 г. № 19-З «О преобразовании Атюрьевского, Дмитриево-Усадского и Каменского сельских поселений Атюрьевского муниципального района, Атюрьевского, Дмитриево-Усадского и Каменского сельсоветов Атюрьевского района Республики Мордовия и о внесении изменений в некоторые законы Республики Мордовия» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
Посилання
- Атюр'євський район на офіційному сервері Мордовії
 | Це незавершена стаття з географії Мордовії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atyu r yevskij rajon ros Atyurevskij rajon erz Atyur bue municipalnij rajon u skladi Respubliki Mordoviya Rosijskoyi Federaciyi Atyur yevskij rajonros Atyurevskij rajon erz Atyur bueOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi MordoviyaKod ZKATU 89 205 000 000Utvorenij 1937 rokuNaselennya 7611 osib 2019 Plosha 825 54 km Gustota naselennya 9 22 osib km Telefonnij kod 7 83454Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selo Atyur yevoKilkist silskih poselen 8Kilkist sil ta prisilkiv 46Kilkist selish 4VladaVebstorinka http aturevo e mordovia ru Administrativnij centr selo Atyur yevo GeografiyaAtyur yevskij rajon roztashovanij na zahodi Respubliki Mordoviya Rajon mezhuye na pivnochi z Temnikovskim na zahodi iz Zubovo Polyanskim na shodi z Krasnoslobodskim na pivdennomu zahodi z Torbeyevskim a na pivdennomu shodi z Kovilkinskim rajonami Mordoviyi Shidna chastina rajonu roztashovana v lisostepah vtorinnoyi morennoyi rivnini zahidna landshaftah zmishanih lisiv vodnolodovikovoyi nizovini Lisi zajmayut ploshu 9475 ga i znahodyatsya v osnovnomu v pivnichno zahidnij chastini rajonu U derevostoyi perevazhayut sosna yalina dub klen lipa bereza osika vilha U chagarnikovomu yarusi yalivec vovche liko shipshina gorobina kalina cheremha lishina zhovta akaciya Bagati lisi likarskimi roslinami konvaliya podorozhnik zvirobij mati j machuha medunka shavliya materinka ta in V lisah rajonu rostut vsi gribi vlastivi yevropejskij chastini krayini Ce borovik maslyuk rizhik openki gruzdi pidosichniki ta in Z yagid slid zaznachiti sunicyu malinu lisovu smorodinu brusnicyu ozhinu Tvarinnij svit tipovij dlya respubliki borsuk bilka vovk zayec kaban kunicya lisicya los iz ptahiv gusak kachka zhuravel snigur zozulya dyatel solovej yastrub ta in U zatishnih miscyah zbereglisya gluhari teteruki ryabchiki ale yih zalishilosya malo Rajon zajmaye vododilnij prostir richok Mokshi shid i Vadi zahid sho protikayut za mezhami rajonu V mezhah rajonu neveliki richki Yavas Lyacha Shustruj i kilka dribnih richok Na teritoriyi rajonu poshireni grunti nastupnih tipiv dernovo pidzolisti siri lisovi opidzoleni chornozemni zaplavni Z korisnih kopalin torf glina suglinki U fiziko geografichnomu vidnoshenni rajon ye chastinoyu Centralnoyi Moskovskoyi ulogovini pivdenno shidna chastina rajonu Klimat pomirno kontinentalnij harakterizuyetsya porivnyano holodnoyu zimoyu i pomirno zharkim litom Chislo dniv v roci zi snigovim pokrivom 148 Serednya glibina promerzannya gruntu 65 sm Zazvichaj do 10 kvitnya polya povnistyu zvilnyayutsya vid snigu IstoriyaAtyur yevskij rajon u skladi MASRR utvorenij Postanovoyu Prezidiyi VCVK 10 travnya 1937 roku NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 7611 osib 2019 10952 u 2010 12151 u 2002 V rajoni prozhivayut mokshani rosiyani i tatari Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 8 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiAtyur yevske silske poselennya 283 98 6774 6177 4360 Atyur yevo 16Velikoshustrujske silske poselennya 57 43 508 494 392 Velikij Shustruj 4Kishalinske silske poselennya 59 27 681 550 346 Kishali 2Kurtashkinske silske poselennya 70 20 1169 1126 789 Kurtashki 6Mordovsko Kozlovske silske poselennya 73 28 732 620 374 Mordovska Kozlovka 5Novochadovske silske poselennya 63 19 662 637 391 Novochadovo 8Perevisyevske silske poselennya 37 21 521 505 385 Perevisye 3Strilnikovske silske poselennya 143 74 1104 843 574 Strilnikovo 726 travnya 2014 roku bulo likvidovane Vilno Nikolske silske poselennya jogo teritoriya uvijshla do skladu Kurtashkinskogo silskogo poselennya 17 travnya 2018 roku bulo likvidovane Arginske silske poselennya jogo teritoriya uvijshla do skladu Kamenskogo silskogo poselennya 24 kvitnya 2019 roku buli likvidovani Dmitriyevo Usadske silske poselennya ta Kamenske silske poselennya yihni teritoriyi uvijshli do skladu Atyur yevskogo silskogo poselennya Najbilshi naseleni punktiNajbilshi naseleni punkti z chiselnistyu naselennya ponad 1000 osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Atyur yevo 4 736 4 429GospodarstvoRajon silskogospodarskij agrarnij Osnovni napryamki virobnictvo zerna kartopli moloka m yasa vovni Iz zagalnoyi ploshi 72658 ga pid rilleyu zajnyato 44504 ga V rajoni 15 silskogospodarskih virobnichih kooperativiv na bazi kolishnih 9 kolgospiv i 6 radgospiv Z kozhnim rokom zbilshuyetsya kilkist fermerskih gospodarstv Velikih promislovih pidpriyemstv na teritoriyi rajonu nemaye Diye maslorobnij zavod Atyur yevskij Atyur yevska gosprozrahunkova budivelna dilyanka Mordovgrazhdanbud Atyur yevske RBU Rembudzhilbit dva pidpriyemstva dorozhnogo budivnictva gosprozrahunkova budivelna dilyanka Specsilbud V rajoni 12 serednih 10 nepovnih serednih i 8 pochatkovih shkil muzichna shkola DYuSSh 15 dityachih sadkiv Medichne obslugovuvannya zdijsnyuyut 2 likarni i 29 medichnih punktiv V rajoni 24 Budinki kulturi ta silskih klubi 20 bibliotek kinoteatr U rajcentri Atyur yeve naselennya ponad 4700 cholovik sogodni pracyuyut dvi seredni shkoli Budinok tvorchosti shkolyariv DYuSSh muzichna shkola fizkulturno ozdorovchij kompleks PersonaliyiU rajoni narodilas Brindina Vira Ivanivna 1979 mokshanska pismennicya PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros ros Arhiv originalu za 27 lipnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2015 Chiselnist naselennya za nacionalnistyu v Chuvaskij respublici proyekt Lingvarium ros Zakon Respubliki Mordoviya ot 26 maya 2014 g 37 Z O preobrazovanii Volno Nikolskogo i Kurtashkinskogo selskih poselenij Atyurevskogo municipalnogo rajona Volno Nikolskogo i Kurtashkinskogo selsovetov Atyurevskogo rajona Respubliki Mordoviya Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros Zakon Respubliki Mordoviya ot 17 maya 2018 g 34 Z O preobrazovanii Arginskogo i Kamenskogo selskih poselenij Atyurevskogo municipalnogo rajona Arginskogo i Kamenskogo selsovetov Atyurevskogo rajona Respubliki Mordoviya ob izmenenii granic administrativno territorialnoj edinicy Atyurevskogo rajona Respubliki Mordoviya i o vnesenii izmenenij v nekotorye zakony Respubliki Mordoviya Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros Zakon Respubliki Mordoviya ot 24 aprelya 2019 g 19 Z O preobrazovanii Atyurevskogo Dmitrievo Usadskogo i Kamenskogo selskih poselenij Atyurevskogo municipalnogo rajona Atyurevskogo Dmitrievo Usadskogo i Kamenskogo selsovetov Atyurevskogo rajona Respubliki Mordoviya i o vnesenii izmenenij v nekotorye zakony Respubliki Mordoviya Elektronnyj fond pravovyh i normativno tehnicheskih dokumentov ros PosilannyaAtyur yevskij rajon na oficijnomu serveri Mordoviyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Mordoviyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi