Атмосфе́рики (також просто сферики) — низькочастотні електромагнітні хвилі, що поширюються у природному хвилеводі, утвореному йоносферою Землі та її поверхнею.
Групова швидкість цих хвиль близька до швидкості світла у вакуумі, а їх джерелом є атмосферні електричні розряди, наприклад, блискавки. Атмосферики мають слабке згасання і можуть поширюватися на значні відстані.
Свистячі атмосферики
Атмосферики частково можуть проникати в йоносферу і далі в магнітосферу, де вони поширюються вздовж силових ліній магнітного поля Землі як звичайні хвилі у [ru]. Такі хвилі можуть пройти відстань від одного полюса Землі до іншого декілька разів. Їх називаюти свистячими атмосфериками або просто свиста́ми (через характерний свист в радіоефірі).
Існує два види свистячих атмосфериків: каналізовані і неканалізовані. Каналізовані свисти поширюються з області генерації в магнітно-спряжену область вздовж орієнтованих за магнітним полем Землі неоднорідностей електронної концентрації (у так званих геомагнітних каналах). Неканалізовані свисти можуть відхилятися від напрямку магнітного поля, однак і в цьому випадку поширення хвилі відбувається переважно у напрямку магнітного поля.
Свистячі атмосферики отримали свою назву через характерну частотно-часову структуру, що сприймається приймальною апаратурою як свист. Дана частотно-часова структура хвиль пов'язана з їхньою дисперсією і в діапазоні частот від 1 до 6 кГц добре описується емпіричною формулою
де — миттєва (частота хвилі), — час, — коефіцієнт дисперсії, що лежить зазвичай у межах від 10 до 100 с1/2.
Свисти, що реєструють експериментально, поділяють на короткі і довгі. Короткі свисти генеруються у магнітно-спряженій точці на іншому кінці Земної кулі, довгі свисти генеруються у тій самій точці, в якій здійснюється їх прийом, але долають шлях до магнітно-спряженої точки і назад.
Див. також
Література
- Энциклопедия физики и техники [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Radio in Space and Time - Whistler, Sferics and Tweeks, G.Wiessala in RadioUser UK 1/2013 [ 29 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atmosfe riki takozh prosto sferiki nizkochastotni elektromagnitni hvili sho poshiryuyutsya u prirodnomu hvilevodi utvorenomu jonosferoyu Zemli ta yiyi poverhneyu Spektrograma z dekilkoma svistami na tli sferikiv otrimana na stanciyi Palmer 24 serpnya 2005 r Grupova shvidkist cih hvil blizka do shvidkosti svitla u vakuumi a yih dzherelom ye atmosferni elektrichni rozryadi napriklad bliskavki Atmosferiki mayut slabke zgasannya i mozhut poshiryuvatisya na znachni vidstani Svistyachi atmosferikiAtmosferiki chastkovo mozhut pronikati v jonosferu i dali v magnitosferu de voni poshiryuyutsya vzdovzh silovih linij magnitnogo polya Zemli yak zvichajni hvili u ru Taki hvili mozhut projti vidstan vid odnogo polyusa Zemli do inshogo dekilka raziv Yih nazivayuti svistyachimi atmosferikami abo prosto svista mi cherez harakternij svist v radioefiri Isnuye dva vidi svistyachih atmosferikiv kanalizovani i nekanalizovani Kanalizovani svisti poshiryuyutsya z oblasti generaciyi v magnitno spryazhenu oblast vzdovzh oriyentovanih za magnitnim polem Zemli neodnoridnostej elektronnoyi koncentraciyi u tak zvanih geomagnitnih kanalah Nekanalizovani svisti mozhut vidhilyatisya vid napryamku magnitnogo polya odnak i v comu vipadku poshirennya hvili vidbuvayetsya perevazhno u napryamku magnitnogo polya Svistyachi atmosferiki otrimali svoyu nazvu cherez harakternu chastotno chasovu strukturu sho sprijmayetsya prijmalnoyu aparaturoyu yak svist Dana chastotno chasova struktura hvil pov yazana z yihnoyu dispersiyeyu i v diapazoni chastot vid 1 do 6 kGc dobre opisuyetsya empirichnoyu formuloyu f D2t 2 displaystyle f D 2 t 2 de f displaystyle f mittyeva chastota hvili t displaystyle t chas D displaystyle D koeficiyent dispersiyi sho lezhit zazvichaj u mezhah vid 10 do 100 s1 2 Svisti sho reyestruyut eksperimentalno podilyayut na korotki i dovgi Korotki svisti generuyutsya u magnitno spryazhenij tochci na inshomu kinci Zemnoyi kuli dovgi svisti generuyutsya u tij samij tochci v yakij zdijsnyuyetsya yih prijom ale dolayut shlyah do magnitno spryazhenoyi tochki i nazad Div takozhRezonans ShumanaLiteraturaEnciklopediya fiziki i tehniki 12 bereznya 2016 u Wayback Machine Radio in Space and Time Whistler Sferics and Tweeks G Wiessala in RadioUser UK 1 2013 29 travnya 2013 u Wayback Machine