Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астрід Клеве (швед. Astrid Cleve; 1875 — 1968) — шведська вчена-ботанік, геолог, хімік, дослідник в Уппсальському університеті. Вона була першою жінкою в Швеції, яка отримала ступінь доктора наук.
| Астрід Клеве | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 22 січня 1875[2] Уппсала[d], Швеція[2] |
| Померла | 8 квітня 1968[1] (93 роки) Уппсала[d], Швеція[2] |
| Поховання | d[3] |
| Країна |  Швеція |
| Діяльність | біолог, геологиня, хімік, ботанік, викладачка університету |
| Галузь | ботаніка |
| Alma mater | Університет Уппсала[4][2] |
| Заклад | Університет Уппсала[4] |
| Членство | Q98525218?[5] |
| Батько | Пер Теодор Клеве[4][2][6] |
| Мати | d[6] |
| Брати, сестри | d[6] і d[6] |
| У шлюбі з | Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін[4][2] |
| Діти | Ульф фон Ейлер[4], d і d |
| |
Біографія
Астрід Клеве народилася 22 січня 1875 року в Уппсалі, Швеція. Вона була найстаршою донькою хіміка, океанографа, геолога та професора Пера Теодора Клеве та його дружини Альми. Разом із двома молодшими сестрами Астрід отримала початкову освіту вдома, їх навчала мама, одна з перших жінок у Швеції, яка отримала гімназійну освіту. У лабораторії батька, де він досліджував планктон Астрід Клеве вивчала основи наук,і це викликало її зацікавлення діатомовими водоростями.
Восени 1891 року вона розпочала вивчати природничі науки в Уппсальському університеті, закінчила університет у січні 1894 року зі ступенем бакалавра . Згодом вона отримала посаду асистента професора хімії у прогресивному Стокгольмському університеті. Під час роботи вона познайомилася з німецько-шведським біохіміком, а пізніше Нобелівським лауреатом Гансом фон Ейлер-Хельпіном. У 1902 році вони одружилися і Астрід отримала прізвище Клеве фон Ейлер. У них було п'ятеро дітей, троє з яких народилися невдовзі після того, як Астрід закінчила університет, один з синів, Ульф фон Ейлер, став фізіологом та Нобелівським лауреатом. Їх шлюб розпався у 1912 році; сімнадцять років потому, у 1929 році, Ганс фон Ейлер-Хельпін отримав Нобелівську премію з хімії за свої дослідження ферментації. З 1911 до 1917 року Астрід Клеве працювала вчителем у Стокгольмській жіночій семінарії. Також у цей період вона продовжила свої дослідження. Після завершення вчителювання вона переїхала до Вермланду, де вона жила у 1917-1923 роках. У Вермланді вона очолювала «Науково-дослідну лісову лабораторію (Skoghallsverkens)», дочірню компанію Uddeholm Company; де вона продовжувала проводити дослідження. Згодом сім'я перебралася до Уппсали, а у 1933 році вони переїхали до ферми в Ліндесбергу, де вирощували овець. Окрім землеробства, Клеве займалася викладанням у реальній школі. У 1949 році сім'я повернулася до Уппсали, де вона прожила більшу частину життя; у тому ж році вона стала католичкою. У 1968 році, у віці 93 років, у неї була операція на грижу, з якої вона вже не змогла відновитися. Астрід Клеве фон Ейлер померла 8 квітня 1968 року у будинку для престарілих у Вестеросі.
Наукові дослідження
У 1895-1896 роках Астрід Клеве займалася вивченням діатомових водоростей. Результати ідентифікації та виявлення нових діатомів у арктичних озерах вона опублікувала у роботі On recent freshwater diatoms from Lule Lappmark in Sweden. Також вона досліджувала екосистеми рослин у далеких північних регіонах та їх адаптацію до суворих умов. У період з 1896 до 1898 року Клеве опублікувала 4 статті з хімії щодо азотистих органічних сполук у різних структурах. Її дослідження ітербію, проведене в університеті Уппсала, було опубліковане у Стокгольмському університеті; вона визначила атомну масу та інші властивості елемента. У травні 1898 року, у віці 23 років, вона отримала ступінь доктора наук в Уппсальському університеті, тема її дисертації Studier ofver några svenska väksters groningstid och förstärkningstadium, — "Дослідження терміну проростання та стадії росту деяких шведських рослин". Вона була другою жінкою, яка зробила це, і першою у своїй галузі науки. З 1898 до 1902 року вона виконувала обов'язки асистента професора у Стокгольмському університеті. Під час свого перебування на посаді асистента у Стокгольмі вона опублікувала статтю про лантан та селен. Вона залишила роботу на хімічному факультеті Стокгольмського університету після одруження з Гансом фон Ейлер-Хельпіном. За п'ять років після одруження Клеве спільно зі своїм чоловіком опублікувала 16 наукових робіт. Подружжя працювало над вивченням азотистих органічних сполукам, синтезу кетозів з формальдегідів, хімічних речовин у смолах та промислового синтезу спирту. У 1910-1912 роках під час роботи вчителем середньої школи Клеве відновила дослідження планктону, в основному вивчаючи флору в водоймах біля Стокгольму. Результати цих досліджень є важливими і сьогодні, оскільки це єдина публікація, що стосується забруднення діатомовими водоростями, яке відбулося в регіоні Стокгольму. У 1913 році Клеве отримала посаду біологічного асистента Шведської гідрографічної біологічної комісії. У 1917 році вона опублікувала монографію за результатами досліджень планктону в протоці Скагеррак. Згодом вона очолила «Науково-дослідну лісову лабораторію (Skoghallsverkens)», дочірню компанію Uddeholm Company, де продовжила наукову роботу. Її дослідження, проведені у 1920-1925 роках, опубліковані у 23 статтях, стосувалися властивосей лігніну, його вмісту у деревині, склад хвої сосни та ялини, роль вуглекислого газу у рослинах, проте в основному робота була зосереджена на хімії лігніну. У цей період вона не припиняла викладати у школі та написала наково-популярну книгу про селен а також підручник з прикладної біохімії.
Приблизно у цей час, а згодом і в 1960-х роках, Клеве знову сфокусувала свої дослідження на живих і викопних діатомових водоростей у Балтійському морі. Її дослідження також були пов'язані з палеоботанічними проблемами, включаючи зміни рівня води в Балтійському морі. У той же період, між 1932 і 1955 роками, вона опублікувала декілька монографій з таксономії діатомів. У 1951 році Клеве видала монографію про шведські та фінські діатоми Die Diatomeen von Schweden und Finnland, над якою працювала протягом більше десяти років. У 1945 році вона повернулася до Уппсальського університету на кафедру геології. У 1948 році вона була нагороджена почесним ступенем Jubilee Doctor of Philosophy, як перша жінка у Швеції. У 1955 році отримала статус почесного професора за вивчення діатомів. Клеве продовжувала видавати наукові публікації до 86-річного віку.
Окремі наукові праці
- On recent freshwater diatoms from Lule Lappmark in Sweden (1895)
- Studier öfver några svenska växters groningstid och förstärkningsstadium (1898, дисертація)
- Bidrag till kännedomen om ytterbium (1901)
- Cyclotella bodanica i Ancylussjön: Skattmansöprofilen ännu en gång (1911)
- Försök till analys av Nordens senkvartära nivåförändringar (1923)
- The diatoms of Finnish Lapland (1934)
- Sundets plankton: sammansättning och fördelning (1937)
- Bacillariaceen-assoziationen im nördlichsten Finnland (1939)
- Natur und Alter der Strandflächen Finnlands: Eine spätquartäre Rekonstruktion (1943)
- Die diatomeen von Schweden und Finnland I-V (1951-1955)
- Was war der Svea älv? (1957)
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #105159166 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Astrid M Cleve von Euler — 1917.
- Cleve, Astrid von Euler — Svenskagravar.se.
- Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 272. — 798 p. —
- Thora Alfhilda Evelina Wigardh
- Astrid Maria, f. 1875 i Uppsala Uppsala län — Riksarkivet.
- IPNI, A.Cleve
- Creese та Creese, 2004, с. 3.
- Ogilvie та Harvey, 2000, с. 272.
- Creese та Creese, 2004, с. 4.
- Creese та Creese, 2004, с. 5.
- Creese та Creese, 2004, с. 24.
- Creese та Creese, 2004, с. 6.
 | Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astrid Kleve shved Astrid Cleve 1875 1968 shvedska vchena botanik geolog himik doslidnik v Uppsalskomu universiteti Vona bula pershoyu zhinkoyu v Shveciyi yaka otrimala stupin doktora nauk Astrid KleveNarodilasya22 sichnya 1875 1875 01 22 2 Uppsala d Shveciya 2 Pomerla8 kvitnya 1968 1968 04 08 1 93 roki Uppsala d Shveciya 2 Pohovannyad 3 Krayina ShveciyaDiyalnistbiolog geologinya himik botanik vikladachka universitetuGaluzbotanikaAlma materUniversitet Uppsala 4 2 ZakladUniversitet Uppsala 4 ChlenstvoQ98525218 5 BatkoPer Teodor Kleve 4 2 6 Matid 6 Brati sestrid 6 i d 6 U shlyubi zGans Karl Avgust Simon fon Ejler Helpin 4 2 DitiUlf fon Ejler 4 d i d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kleve A Cleve ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Astrid Kleve Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaAstrid Kleve narodilasya 22 sichnya 1875 roku v Uppsali Shveciya Vona bula najstarshoyu donkoyu himika okeanografa geologa ta profesora Pera Teodora Kleve ta jogo druzhini Almi Razom iz dvoma molodshimi sestrami Astrid otrimala pochatkovu osvitu vdoma yih navchala mama odna z pershih zhinok u Shveciyi yaka otrimala gimnazijnu osvitu U laboratoriyi batka de vin doslidzhuvav plankton Astrid Kleve vivchala osnovi nauk i ce viklikalo yiyi zacikavlennya diatomovimi vodorostyami Voseni 1891 roku vona rozpochala vivchati prirodnichi nauki v Uppsalskomu universiteti zakinchila universitet u sichni 1894 roku zi stupenem bakalavra Zgodom vona otrimala posadu asistenta profesora himiyi u progresivnomu Stokgolmskomu universiteti Pid chas roboti vona poznajomilasya z nimecko shvedskim biohimikom a piznishe Nobelivskim laureatom Gansom fon Ejler Helpinom U 1902 roci voni odruzhilisya i Astrid otrimala prizvishe Kleve fon Ejler U nih bulo p yatero ditej troye z yakih narodilisya nevdovzi pislya togo yak Astrid zakinchila universitet odin z siniv Ulf fon Ejler stav fiziologom ta Nobelivskim laureatom Yih shlyub rozpavsya u 1912 roci simnadcyat rokiv potomu u 1929 roci Gans fon Ejler Helpin otrimav Nobelivsku premiyu z himiyi za svoyi doslidzhennya fermentaciyi Z 1911 do 1917 roku Astrid Kleve pracyuvala vchitelem u Stokgolmskij zhinochij seminariyi Takozh u cej period vona prodovzhila svoyi doslidzhennya Pislya zavershennya vchitelyuvannya vona pereyihala do Vermlandu de vona zhila u 1917 1923 rokah U Vermlandi vona ocholyuvala Naukovo doslidnu lisovu laboratoriyu Skoghallsverkens dochirnyu kompaniyu Uddeholm Company de vona prodovzhuvala provoditi doslidzhennya Zgodom sim ya perebralasya do Uppsali a u 1933 roci voni pereyihali do fermi v Lindesbergu de viroshuvali ovec Okrim zemlerobstva Kleve zajmalasya vikladannyam u realnij shkoli U 1949 roci sim ya povernulasya do Uppsali de vona prozhila bilshu chastinu zhittya u tomu zh roci vona stala katolichkoyu U 1968 roci u vici 93 rokiv u neyi bula operaciya na grizhu z yakoyi vona vzhe ne zmogla vidnovitisya Astrid Kleve fon Ejler pomerla 8 kvitnya 1968 roku u budinku dlya prestarilih u Vesterosi Naukovi doslidzhennyaU 1895 1896 rokah Astrid Kleve zajmalasya vivchennyam diatomovih vodorostej Rezultati identifikaciyi ta viyavlennya novih diatomiv u arktichnih ozerah vona opublikuvala u roboti On recent freshwater diatoms from Lule Lappmark in Sweden Takozh vona doslidzhuvala ekosistemi roslin u dalekih pivnichnih regionah ta yih adaptaciyu do suvorih umov U period z 1896 do 1898 roku Kleve opublikuvala 4 statti z himiyi shodo azotistih organichnih spoluk u riznih strukturah Yiyi doslidzhennya iterbiyu provedene v universiteti Uppsala bulo opublikovane u Stokgolmskomu universiteti vona viznachila atomnu masu ta inshi vlastivosti elementa U travni 1898 roku u vici 23 rokiv vona otrimala stupin doktora nauk v Uppsalskomu universiteti tema yiyi disertaciyi Studier ofver nagra svenska vaksters groningstid och forstarkningstadium Doslidzhennya terminu prorostannya ta stadiyi rostu deyakih shvedskih roslin Vona bula drugoyu zhinkoyu yaka zrobila ce i pershoyu u svoyij galuzi nauki Z 1898 do 1902 roku vona vikonuvala obov yazki asistenta profesora u Stokgolmskomu universiteti Pid chas svogo perebuvannya na posadi asistenta u Stokgolmi vona opublikuvala stattyu pro lantan ta selen Vona zalishila robotu na himichnomu fakulteti Stokgolmskogo universitetu pislya odruzhennya z Gansom fon Ejler Helpinom Za p yat rokiv pislya odruzhennya Kleve spilno zi svoyim cholovikom opublikuvala 16 naukovih robit Podruzhzhya pracyuvalo nad vivchennyam azotistih organichnih spolukam sintezu ketoziv z formaldegidiv himichnih rechovin u smolah ta promislovogo sintezu spirtu U 1910 1912 rokah pid chas roboti vchitelem serednoyi shkoli Kleve vidnovila doslidzhennya planktonu v osnovnomu vivchayuchi floru v vodojmah bilya Stokgolmu Rezultati cih doslidzhen ye vazhlivimi i sogodni oskilki ce yedina publikaciya sho stosuyetsya zabrudnennya diatomovimi vodorostyami yake vidbulosya v regioni Stokgolmu U 1913 roci Kleve otrimala posadu biologichnogo asistenta Shvedskoyi gidrografichnoyi biologichnoyi komisiyi U 1917 roci vona opublikuvala monografiyu za rezultatami doslidzhen planktonu v protoci Skagerrak Zgodom vona ocholila Naukovo doslidnu lisovu laboratoriyu Skoghallsverkens dochirnyu kompaniyu Uddeholm Company de prodovzhila naukovu robotu Yiyi doslidzhennya provedeni u 1920 1925 rokah opublikovani u 23 stattyah stosuvalisya vlastivosej ligninu jogo vmistu u derevini sklad hvoyi sosni ta yalini rol vuglekislogo gazu u roslinah prote v osnovnomu robota bula zoseredzhena na himiyi ligninu U cej period vona ne pripinyala vikladati u shkoli ta napisala nakovo populyarnu knigu pro selen a takozh pidruchnik z prikladnoyi biohimiyi Priblizno u cej chas a zgodom i v 1960 h rokah Kleve znovu sfokusuvala svoyi doslidzhennya na zhivih i vikopnih diatomovih vodorostej u Baltijskomu mori Yiyi doslidzhennya takozh buli pov yazani z paleobotanichnimi problemami vklyuchayuchi zmini rivnya vodi v Baltijskomu mori U toj zhe period mizh 1932 i 1955 rokami vona opublikuvala dekilka monografij z taksonomiyi diatomiv U 1951 roci Kleve vidala monografiyu pro shvedski ta finski diatomi Die Diatomeen von Schweden und Finnland nad yakoyu pracyuvala protyagom bilshe desyati rokiv U 1945 roci vona povernulasya do Uppsalskogo universitetu na kafedru geologiyi U 1948 roci vona bula nagorodzhena pochesnim stupenem Jubilee Doctor of Philosophy yak persha zhinka u Shveciyi U 1955 roci otrimala status pochesnogo profesora za vivchennya diatomiv Kleve prodovzhuvala vidavati naukovi publikaciyi do 86 richnogo viku Okremi naukovi praciOn recent freshwater diatoms from Lule Lappmark in Sweden 1895 Studier ofver nagra svenska vaxters groningstid och forstarkningsstadium 1898 disertaciya Bidrag till kannedomen om ytterbium 1901 Cyclotella bodanica i Ancylussjon Skattmansoprofilen annu en gang 1911 Forsok till analys av Nordens senkvartara nivaforandringar 1923 The diatoms of Finnish Lapland 1934 Sundets plankton sammansattning och fordelning 1937 Bacillariaceen assoziationen im nordlichsten Finnland 1939 Natur und Alter der Strandflachen Finnlands Eine spatquartare Rekonstruktion 1943 Die diatomeen von Schweden und Finnland I V 1951 1955 Was war der Svea alv 1957 Div takozhSpisok zhinok botanikivPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 105159166 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Astrid M Cleve von Euler 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Cleve Astrid von Euler Svenskagravar se d Track Q26699962 Ogilvie M B The Biographical Dictionary of Women in Science Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid 20th Century Routledge 2003 Vol 1 P 272 798 p ISBN 978 1 135 96342 2 d Track Q28721132d Track Q16733642d Track Q1508259 Thora Alfhilda Evelina Wigardh Astrid Maria f 1875 i Uppsala Uppsala lan Riksarkivet d Track Q1724971d Track Q50287327 IPNI A Cleve Creese ta Creese 2004 s 3 Ogilvie ta Harvey 2000 s 272 Creese ta Creese 2004 s 4 Creese ta Creese 2004 s 5 Creese ta Creese 2004 s 24 Creese ta Creese 2004 s 6 Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi