Асоціативне числення — важлива частина теорії алгоритмів, яка допомагає описувати алгоритми прикладних задач. Асоціативним численням називається сукупність всіх слів в даному абстрактному алфавіті разом з деякою скінченною системою допустимих підстановок. Асоціативне числення задається алфавітом і системою допустимих підстановок.
Асоціативне числення слів
В асоціативному численні слів вводяться допустимі операції підстановок без будь-яких обмежень на порядок їх застосування. Якщо U — деякий алфавіт, а A і B — слова в ньому, то неорієнтована підстановка позначається A ↔ B. Наприклад, підстановка ab ↔ bcb у двохелементному алфавіті U = {a, b} може бути застосована до слова abcbcbab в різному порядку, тобто можна в цьому слові виділяти (не обов'язково зліва) або слово ab, або слово bcb, тобто abcbcbab, або abcbcbab, або abcbcbab або abcbcbab.
Якщо слово A є результатом одного застосування допустимої підстановки до слова B, то очевидно, що слово B також є результатом застосування цієї ж підстановки до слова A; такі два слова називаються суміжними словами. Послідовність слів A1, A2,…, An, в якій два сусідні слова є суміжними, називається дедуктивним ланцюгом, який з'єднує слова A1 і An. Два слова A і B називаються еквівалентними (позначається A B), якщо існує дедуктивний ланцюг, який з'єднує ці слова. Ясно, що є відношення еквівалентності.
Проблема еквівалентності слів
Проблема еквівалентності слів полягає в тому, що для довільних двох слів даного асоціативного числення необхідно визначити чи еквівалентні вони, чи ні. Ця проблема має важливе теоретичне і практичне значення в математиці.
Індекс входження літери, індекс слова
Індексом входження літери «a» в слово X називається число всіх входжень літери «c», які зустрічаються правіше літери «a». Індексом слова X називається сума індексів всіх входжень літери «a». Наприклад, в слові «accac» перша зліва літера «a» має індекс 3, друга — 1, індекс слова — 4.
Приклад
Асоціативне числення задається алфавітом {a, b,c} і системою допустимих підстановок:
ac ↔ ca
bc ↔ cbРозглянемо нормальний алгоритм:
ba → ab
ba → abРезультатом застосування цього нормального алгоритму до довільного слова X в алфавіті {a, b,c} є слово, у якого є всі літери слова X, але вони упорядковані так, що спочатку йдуть всі літери «a», за ними — всі літери «b», і потім «c». Наприклад:
Алгоритм A2 перетворює еквівалентні слова в даному асоціативному численні в рівні слова.
Джерела та література
- Конспект лекцій з математичної логіки та теорії алгоритмів / В. С. Трохименко — Вінниця: 2007. — 86с.
- Основания теории множеств / Френкель А. А., Бар-Хиллел И. — М.: Мир, 1966. — 557с.
- Введение в математическую логику, т.1 / Черч А. — М.: Издательство иностранной литературы, 1960. — 478.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Asociativne chislennya vazhliva chastina teoriyi algoritmiv yaka dopomagaye opisuvati algoritmi prikladnih zadach Asociativnim chislennyam nazivayetsya sukupnist vsih sliv v danomu abstraktnomu alfaviti razom z deyakoyu skinchennoyu sistemoyu dopustimih pidstanovok Asociativne chislennya zadayetsya alfavitom i sistemoyu dopustimih pidstanovok Asociativne chislennya slivV asociativnomu chislenni sliv vvodyatsya dopustimi operaciyi pidstanovok bez bud yakih obmezhen na poryadok yih zastosuvannya Yaksho U deyakij alfavit a A i B slova v nomu to neoriyentovana pidstanovka poznachayetsya A B Napriklad pidstanovka ab bcb u dvohelementnomu alfaviti U a b mozhe buti zastosovana do slova abcbcbab v riznomu poryadku tobto mozhna v comu slovi vidilyati ne obov yazkovo zliva abo slovo ab abo slovo bcb tobto abcbcbab abo abcbcbab abo abcbcbab abo abcbcbab Yaksho slovo A ye rezultatom odnogo zastosuvannya dopustimoyi pidstanovki do slova B to ochevidno sho slovo B takozh ye rezultatom zastosuvannya ciyeyi zh pidstanovki do slova A taki dva slova nazivayutsya sumizhnimi slovami Poslidovnist sliv A1 A2 An v yakij dva susidni slova ye sumizhnimi nazivayetsya deduktivnim lancyugom yakij z yednuye slova A1 i An Dva slova A i B nazivayutsya ekvivalentnimi poznachayetsya A displaystyle simeq B yaksho isnuye deduktivnij lancyug yakij z yednuye ci slova Yasno sho displaystyle simeq ye vidnoshennya ekvivalentnosti Problema ekvivalentnosti sliv Problema ekvivalentnosti sliv polyagaye v tomu sho dlya dovilnih dvoh sliv danogo asociativnogo chislennya neobhidno viznachiti chi ekvivalentni voni chi ni Cya problema maye vazhlive teoretichne i praktichne znachennya v matematici Indeks vhodzhennya literi indeks slova Indeksom vhodzhennya literi a v slovo X nazivayetsya chislo vsih vhodzhen literi c yaki zustrichayutsya pravishe literi a Indeksom slova X nazivayetsya suma indeksiv vsih vhodzhen literi a Napriklad v slovi accac persha zliva litera a maye indeks 3 druga 1 indeks slova 4 PrikladAsociativne chislennya zadayetsya alfavitom a b c i sistemoyu dopustimih pidstanovok ab ba ac ca bc cb Rozglyanemo normalnij algoritm A2 ba ab ba ab ba ab Rezultatom zastosuvannya cogo normalnogo algoritmu do dovilnogo slova X v alfaviti a b c ye slovo u yakogo ye vsi literi slova X ale voni uporyadkovani tak sho spochatku jdut vsi literi a za nimi vsi literi b i potim c Napriklad A2 bacbaca aaabbcc Algoritm A2 peretvoryuye ekvivalentni slova v danomu asociativnomu chislenni v rivni slova Dzherela ta literaturaKonspekt lekcij z matematichnoyi logiki ta teoriyi algoritmiv V S Trohimenko Vinnicya 2007 86s Osnovaniya teorii mnozhestv Frenkel A A Bar Hillel I M Mir 1966 557s Vvedenie v matematicheskuyu logiku t 1 Cherch A M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1960 478