Асен Траянов

Асен Василев Траянов (болг. Асен Василев Траянов; 7 серпня 1885, Сливен — 2 серпня 1940, Софія) — болгарський військовий інженер (майор болгарської армії) і венесуельський картограф. Вивчав маловідомі і малодосліджені гірські райони південно-східної Венесуели.

Асен Траянов
болг. Асен Василев Траянов
Прізвисько	Траханес (ісп. Trajanes)
Народження	1885(1885) Сливен, Князівство Болгарія
Смерть	2 серпня 1940(1940-08-02) Софія, Третє Болгарське царство
Країна	Болгарія
Рід військ	інженерні війська
Освіта	Національний військовий університет Васила Левскі
Роки служби	1906—1918
Звання	майор
Формування	1-ша саперна дружина 8-ма саперна дружина
Війни / битви	Балканські війни Перша світова війна
По відставці	географ, картограф

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Народився 7 серпня 1885 у Сливені. Батьки — суддя й учителька, вихідці з Вардарської Македонії. Брат — поет (Теодор Траянов) (1882—1945). Закінчив військове училище, 19 вересня 1906 отримав звання підпоручика. Починав службу в 1-й інженерно-саперній дружині, 22 вересня 1909 став поручиком. Як військовий інженер брав участь у бойових діях в Першій та Другій Балканських війнах у 1912—1913 роках, отримав звання капітана. З 1915 року на фронті Першої світової війни, служив у Варненському укріпленому районі у складї 8-ї саперної дружини.

16 вересня 1917 Траянов став майором, а через рік після закінчення війни — звільнений з армії у цьому чині. Пізніше емігрував у Венесуелу, змінивши прізвище на Траханес (ісп. Trajanes), і пішов на службу місцевому уряду, де отримав розпорядження — укласти топографічну карту південного сходу країни. Організував декілька експедицій у тропічні гори поблизу річки Оріноко й частково в Гвіанське нагір'я, дослідив столову гору Рорайма («диявольську гору»).

1938 повернувся до Софії, залишивши у Венесуелі свою дружину і дочку Лідію. Траянов планував організувати нову експедицію у Венесуелу, однак всьому завадив початок Другої світової війни. 2 серпня 1940 Траянов помер в Софії.

Примітки

1. Попов, 2006
2. «Македония», 1931
3. Александрова, 2004
4. Руменин, Р. Офицерския корпус на България (1878—1844), С., 1996 т. VI, с. 351

Джерела

• Руменин, Румен (1996). Офицерският корпус в България 1878 – 1944 г. Т. 5 и 6. София: Издателство на Министерството на отбраната „Св. Георги Победоносец“.
• Албум-алманах «Македония». София, 1931. (2. фототип. изд., Фондация ВМРО, Варна-София, 2008, с. 855 )
• Александрова, Мария. България и Венецуела — 30 години дипломатически отношения [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]. // Сдружението на испаноговорящите журналисти в България (www.hispanoperiodistas.com). 08.2004. Посетен на 25 март 2010.
• Попов, Георги. Във виенско кафене ли Теодор Траянов получи шахматна закалка?^{[недоступне посилання з лютого 2019]} // Сега. 22.09.2006. Посетен на 25 март 2010.
• Манев, Владимир. Един българин из джунглата. София, Медицина и физкултура, 1977, 147 с.