Архітекту рний рису нок мистецтво та дійство здатне дозволити матеріальними засобами конфлікт людини і довкілля Архітект

Архітекту́рний рису́нок — мистецтво та дійство, здатне дозволити матеріальними засобами конфлікт людини і довкілля.

Архітектурний проєкт — різноманітний і складний процес, де глибоко всередині наявної середової ситуації лежить органічне та природне вирішення.

Архітектурний рисунок (техніка)

Рисунок від руки в процесі та з метою розроблення будь-якого архітектурно-проєктного завдання (начерки, ескізи, кроки тощо) необхідно відрізняти від «рисунка архітектора» в будь-якій графіці, де архітектура може бути предметом зображення. В обох випадках архітектурній графіці притаманний високий ступінь стилізації. Під стилізацією розуміють узагальнення, деяке спрощення зображень предметів, позбавлення їх другорядних, неістотних деталей з одночасним пошуком і виділенням графічними засобами головних ознак, суті, глибинних зв'язків, характеру зображуваного. У графічній стилізації відбувається пошук єдиного естетичного ключа, спільного знаменника. Стилізація полегшує і водночас підсилює сприйняття образу предметів.

Лінійний рисунок

Використання лінії як основного засобу зображення вже вносить в графічну мову певну умовність, адже лінії в природі практично не існує, а в графічному зображенні нею позначено злам форми, границю світла і тіні, контур предметів тощо. Лінійний рисунок дрібного рельєфу, фактури чи текстури поверхонь — за рахунок ритміки повторень — мимоволі надає зображенню характер, близький до візерунка. Цим пояснюється естетичний потенціал такого графічного матеріалу: орнамент не байдужий сучасникам, як і далеким пращурам. Він є яскравий прикладом стилізації. Проявом її вищого ступеня є звертання до абстрагованих, віддалених від прототипу геометризованих форм.

Архітектурні начерки

Виконуються в олівцевій графіці, вугіллям, фломастером, сепією чи сангіною, тушшю і пером, рапідографом, лайнером тощо. Дуже зручно в процесі пошуку архітектурної ідеї використовувати олівцеву кальку. Накладання кальки на кальку дає можливість, використовуючи попередній ескіз, розвинути його найкращі сторони, а також повернутися до будь-якого етапу проєктування для пошуку в новому напрямку.

Демонстраційні креслення

Виконуються переважно в туші з дальшим тонуванням аквареллю чи тушшю, олівцями, так само у лінійно-штриховій техніці (використання криючих фарб — гуаші, темпери, акрилових красок та інш. — трудомістке й потребує великої майстерності). Тонування виконується різними прийомами: традиційною відмивкою, аерографом, тушовкою олівця, сангіни тощо. Лінійно-штриховою технікою (перо, туш, рапідограф) можна надавати об'ємно-просторову характеристику архітектурних форм, фактуру за допомогою штрихів різної форми і довжини, крапок тощо. Рівномірний штрих надає зображенню площинного характеру, нерівномірний — просторового (за рахунок оптичних ефектів).

Див. також

Джерела

Проектна графіка: Навч. посібник/Т. М. Клименюк, Н. А. Консулова, М. В. Бевз, Х. І. Ковальчук; За ред. Т. М. Клименюк. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009.-220 с.