Архітектура Грузії — комплекс монументальних пам'яток культури, сформований на території західного Закавказзя з 4 століття по Різдву Христовому.
Середовище
Територія Грузії прилягає з півдня до Головного Кавказького хребта, на заході омивається Чорним морем. У добу Середньовіччя Грузія і Вірменія були єдиною державою, що зблизило основні риси їхньої архітектури.
На формування національних традицій грузинської монументальної архітектури визначальною мірою вплинув прадавній центричний тип грузинського народного житла — дарбазі, який має дерев'яне центричне конусоподібне перекриття з отвором (опайоном) над вогнищем у центрі приміщення. Аналогічний національний тип житла відомий і у Вірменії, де він називається «глхатун».
337 р. — прийняття Грузією християнства. З того часу — вирішальні впливи Візантії. Архітектура середньовічної Грузії може розглядатися у контексті візантійської культури.
Ранньохристиянська доба
Сформувалися основні архітектурно-містобудівні принципи грузинського зодчества, а також розпланувально-просторові типи будівель і споруд.
Найдавніші міста Грузії — перша столиця Мцхета, Тбілісі, який став столицею з VI ст., та Уджарма як друга царська резиденція оточені мурами з вежами, мали виділений акрополь — окремо укріплене верхнє місто з резиденцією правителя. Найкраще збереглися руїни тогочасних фортифікацій Уджарма — на активному рельєфі.
Найдавніші християнські храми Грузії — тринавові базиліки з бічними відкритими галереями для оглашенних (базиліка Сіоні в Болнісі 478–493).
Характерний ранньосередньовічний монастир Зедазені високо в горах з архаїчною тринавовою базилікою IV століття (без галерей, без будь-якого декору). Розвитком цього типу є купольні базиліки, в яких підкупольні підпружні арки спираються на внутрішні хрещаті в плані пілони (церква в Цромі 626–634).
Поява храмів тетраконхового типу. У V і VI на християнському Сході, у межах Східної Римської імперії великого розвитку набуло будівництво мурованих купольних хрещалень — баптистеріїв. Саме тут і виникла вперше класична тетраконхова композиція, яка вже у VI ст. дала такі грандіозні будівлі, як тетраконхи в Босрі 513 і в Апамеї на Оронті середини VI ст. Ці споруди Північної Сирії через століття змогли повторити вірменські зодчі в храмі Звартнотц в Ечміадзині 641–661. За цим зразком на Кавказі зведено ще кілька будівель, зокрема церква середини VII ст. у селі Бана в Грузії.
Ці колосальні ажурні тетраконхи з круговим обходом справили вплив на розвиток архітектури всього Середземномор'я — від Константинополя до Ломбардії. Проте сам тип ажурного висотного (висотою близько 38 м до зеніту купола) тетраконха з круговим обходом виявився архітектурно-конструктивною системою, надто складною в тектонічному плані й статично небезпечною. На думку архітектора-інженера О. Кузнецова, це конструктивне завдання «не було тектонічно розв'язане, і таке розв'язання логічно навряд чи можливе». Тож не випадково більшість таких споруд зникла ще в стародавні часи, переважно — унаслідок землетрусів. Тож храм у Бана тепер у руїнах. Розвитком і трансформацією тетраконхового типу є храмовий тип Джварі.
У цю ж добу сформувався класичний тип хрещатого однокупольного храму — VII ст.
Один із найстародавніших сакральних комплексів Грузії — монастир Шіомгвіме в горах поблизу Мцхета: доісторичні печери, купольний храм 560-х, церква зального типу XII–XVII ст., трапезна XIV ст.
Арабська доба і раннє середньовіччя
До доби арабського панування і раннього середньовіччя належать:
- двокупольна базиліка Квелацмінда в Гурджаані VIII–IX ст.;
- тринавовий, з розвиненим трансептом, багатоконховий храм в Ошкі 960 р.;
- хрестовокупольний храм Самтавісі в Картлі 1030 р.;
- храм Баграта в Кітаїсі 1003 р. (зруйнований туркамі і наприкінці XVII ст., зберігся в руїнах).
Для цієї доби загалом характерне домінування храмів хрестовокупольного типу.
Золоте середньовіччя
XII–XIII дало видатні монастирські комплекси за межами Мцхета: монастир з головним храмом 1106; монастир Бетанія кінця XII — початку XIII ст.: хрестовокупольний храм вертикальних витягнутих пропорцій з фресковим зображенням цариці Тамари в інтер'єрі. Цей храм — фундація царя Давида Будівника і цариці Тамари.
Два головні центри розвитку грузинської архітектури — Мцхета та Тбілісі.
Мцхета розташована у місці злиття двох головних річок Грузії — Кури та Арагві. Над містом у долині й над усім ландшафтом домінує на високій горі храм Джварі (у перекладі — хрест), 587–604. Цей храм (восьмигранний купол спирається на 8 опор) типу «вписаного тетраконха» — одна з найвизначніших пам'яток грузинської архітектури.
Біля Мцхета — мурована фортеця VIII–XVIII ст., що контролювала великий шлях через Кавказький хребет.
Головний храм Грузії — кафедральний собор 1010–1029 рр., збудований зодчим . Потерпів у XIV ст., відбудований на початку XV ст. У XIX ст. знищено зовнішні галереї на поздовжніх фасадах, унаслідок чого набув композиційних рис купольної базиліки. Місце поховання грузинських царів. Оточений фортечними мурами з баштами (XVI-XVII ст.).
Неподалік від комплексу Светі-Цховелі міститься більш камерний за масштабом царський храмовий комплекс Самтавро XI ст.: хрестовокупольна церква, двох'ярусна дзвіниця і маленька капличка, мініатюрність якої підкреслює монументальність храму.
Тбілісі. Місто стало столицею завдяки цареві Вахтангу Горгасалу. Лежить у долині р. Кури на обох її берегах, затиснуте з обох боків високими схилами гірських плато. Місто лінійного типу, розвивалося вздовж річки. Над містом панує Нарі-Кала (стара фортеця) IV–XVIII ст. Вона має цитадель, нерегулярний (ландшафтний) план, подвійні стіни, мурування з каменю і цегли, пластичні форми башт.
Храм Метехі — найвизначніший у місті, збудований у V ст., у 1278–1289 рр. відновлений після монголо-татарського руйнування, у XVIII ст. проведена реконструкція купола. Відтак, зараз храм має вигляд хрестовокупольного, триапсидного, однокупольного. Біля храму — пам'ятник царю Вахтангу Горгасалу, який переніс сюди столицю із Мцхета.
Собор Сіоні VI ст. первісно був без-купольною базилікою. Пізніші перебудови перетворили храм на хрестовокупольний; у 1710 р. — обличкування фасадів новим каменем. Дзвіниця 1425 р., перебудована у XVIII ст. Друга дзвіниця — 1812 р. (стилістика російського класицизму).
Інші архітектурні пам'ятки Тбілісі: стилістику класицизму представляє палац російського генерал-губернатора на проспекті Руставелі середини XIX ст.; історизм і модерн представлено будівлею оперного театру 1896 р., спроектованого знаменитим архітектором А. Шретером у мавританському стилі. Невелика стилізована у старих грузинських традиціях церква кінця XIX ст. є домінантою Мтацмінди — пантеону видатних грузинів на уступі гори над Тбілісі. Тут містяться могили І. Чавчавадзе, Ладо Гудіашвілі та інших.
Архітектура доби радянської окупації
Архітектура у часи більшовицького панування представлена шедевром архітектора О. Щусева — будинком Інституту Маркса-Енгельса-Леніна (ІМЕЛ) на проспекті Руставелі, 1938 р.
Остання третина XX ст. (1970-і рр. — до 1990) в грузинській архітектурі позначилася надзвичайно високим рівнем архітектурної творчості, у тому числі й реставрації пам'яток архітектури та реконструкції історичної забудови, особливо у центрі Тбілісі.
Примітки
- Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. — 2007-- с. 45-53
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhitektura Gruziyi kompleks monumentalnih pam yatok kulturi sformovanij na teritoriyi zahidnogo Zakavkazzya z 4 stolittya po Rizdvu Hristovomu Derzhavnij teatr imeni Akakiya Horava v Senaki ye prikladom stilyu neoklasicizmu z elementami baroko v Gruziyi Arhitektor Vahtang Gogoladze SeredovisheTeritoriya Gruziyi prilyagaye z pivdnya do Golovnogo Kavkazkogo hrebta na zahodi omivayetsya Chornim morem U dobu Serednovichchya Gruziya i Virmeniya buli yedinoyu derzhavoyu sho zblizilo osnovni risi yihnoyi arhitekturi Na formuvannya nacionalnih tradicij gruzinskoyi monumentalnoyi arhitekturi viznachalnoyu miroyu vplinuv pradavnij centrichnij tip gruzinskogo narodnogo zhitla darbazi yakij maye derev yane centrichne konusopodibne perekrittya z otvorom opajonom nad vognishem u centri primishennya Analogichnij nacionalnij tip zhitla vidomij i u Virmeniyi de vin nazivayetsya glhatun 337 r prijnyattya Gruziyeyu hristiyanstva Z togo chasu virishalni vplivi Vizantiyi Arhitektura serednovichnoyi Gruziyi mozhe rozglyadatisya u konteksti vizantijskoyi kulturi Rannohristiyanska dobaSformuvalisya osnovni arhitekturno mistobudivni principi gruzinskogo zodchestva a takozh rozplanuvalno prostorovi tipi budivel i sporud Najdavnishi mista Gruziyi persha stolicya Mcheta Tbilisi yakij stav stoliceyu z VI st ta Udzharma yak druga carska rezidenciya otocheni murami z vezhami mali vidilenij akropol okremo ukriplene verhnye misto z rezidenciyeyu pravitelya Najkrashe zbereglisya ruyini togochasnih fortifikacij Udzharma na aktivnomu relyefi Najdavnishi hristiyanski hrami Gruziyi trinavovi baziliki z bichnimi vidkritimi galereyami dlya oglashennih bazilika Sioni v Bolnisi 478 493 Harakternij rannoserednovichnij monastir Zedazeni visoko v gorah z arhayichnoyu trinavovoyu bazilikoyu IV stolittya bez galerej bez bud yakogo dekoru Rozvitkom cogo tipu ye kupolni baziliki v yakih pidkupolni pidpruzhni arki spirayutsya na vnutrishni hreshati v plani piloni cerkva v Cromi 626 634 Poyava hramiv tetrakonhovogo tipu U V i VI na hristiyanskomu Shodi u mezhah Shidnoyi Rimskoyi imperiyi velikogo rozvitku nabulo budivnictvo murovanih kupolnih hreshalen baptisteriyiv Same tut i vinikla vpershe klasichna tetrakonhova kompoziciya yaka vzhe u VI st dala taki grandiozni budivli yak tetrakonhi v Bosri 513 i v Apameyi na Oronti seredini VI st Ci sporudi Pivnichnoyi Siriyi cherez stolittya zmogli povtoriti virmenski zodchi v hrami Zvartnotc v Echmiadzini 641 661 Za cim zrazkom na Kavkazi zvedeno she kilka budivel zokrema cerkva seredini VII st u seli Bana v Gruziyi Ci kolosalni azhurni tetrakonhi z krugovim obhodom spravili vpliv na rozvitok arhitekturi vsogo Seredzemnomor ya vid Konstantinopolya do Lombardiyi Prote sam tip azhurnogo visotnogo visotoyu blizko 38 m do zenitu kupola tetrakonha z krugovim obhodom viyavivsya arhitekturno konstruktivnoyu sistemoyu nadto skladnoyu v tektonichnomu plani j statichno nebezpechnoyu Na dumku arhitektora inzhenera O Kuznecova ce konstruktivne zavdannya ne bulo tektonichno rozv yazane i take rozv yazannya logichno navryad chi mozhlive Tozh ne vipadkovo bilshist takih sporud znikla she v starodavni chasi perevazhno unaslidok zemletrusiv Tozh hram u Bana teper u ruyinah Rozvitkom i transformaciyeyu tetrakonhovogo tipu ye hramovij tip Dzhvari U cyu zh dobu sformuvavsya klasichnij tip hreshatogo odnokupolnogo hramu VII st Odin iz najstarodavnishih sakralnih kompleksiv Gruziyi monastir Shiomgvime v gorah poblizu Mcheta doistorichni pecheri kupolnij hram 560 h cerkva zalnogo tipu XII XVII st trapezna XIV st Arabska doba i rannye serednovichchyaDo dobi arabskogo panuvannya i rannogo serednovichchya nalezhat dvokupolna bazilika Kvelacminda v Gurdzhaani VIII IX st trinavovij z rozvinenim transeptom bagatokonhovij hram v Oshki 960 r hrestovokupolnij hram Samtavisi v Kartli 1030 r hram Bagrata v Kitayisi 1003 r zrujnovanij turkami i naprikinci XVII st zberigsya v ruyinah Dlya ciyeyi dobi zagalom harakterne dominuvannya hramiv hrestovokupolnogo tipu Zolote serednovichchyaXII XIII dalo vidatni monastirski kompleksi za mezhami Mcheta monastir z golovnim hramom 1106 monastir Betaniya kincya XII pochatku XIII st hrestovokupolnij hram vertikalnih vityagnutih proporcij z freskovim zobrazhennyam carici Tamari v inter yeri Cej hram fundaciya carya Davida Budivnika i carici Tamari Dva golovni centri rozvitku gruzinskoyi arhitekturi Mcheta ta Tbilisi Mcheta roztashovana u misci zlittya dvoh golovnih richok Gruziyi Kuri ta Aragvi Nad mistom u dolini j nad usim landshaftom dominuye na visokij gori hram Dzhvari u perekladi hrest 587 604 Cej hram vosmigrannij kupol spirayetsya na 8 opor tipu vpisanogo tetrakonha odna z najviznachnishih pam yatok gruzinskoyi arhitekturi Bilya Mcheta murovana fortecya VIII XVIII st sho kontrolyuvala velikij shlyah cherez Kavkazkij hrebet Golovnij hram Gruziyi kafedralnij sobor 1010 1029 rr zbudovanij zodchim Poterpiv u XIV st vidbudovanij na pochatku XV st U XIX st znisheno zovnishni galereyi na pozdovzhnih fasadah unaslidok chogo nabuv kompozicijnih ris kupolnoyi baziliki Misce pohovannya gruzinskih cariv Otochenij fortechnimi murami z bashtami XVI XVII st Nepodalik vid kompleksu Sveti Choveli mistitsya bilsh kamernij za masshtabom carskij hramovij kompleks Samtavro XI st hrestovokupolna cerkva dvoh yarusna dzvinicya i malenka kaplichka miniatyurnist yakoyi pidkreslyuye monumentalnist hramu Tbilisi Misto stalo stoliceyu zavdyaki carevi Vahtangu Gorgasalu Lezhit u dolini r Kuri na oboh yiyi beregah zatisnute z oboh bokiv visokimi shilami girskih plato Misto linijnogo tipu rozvivalosya vzdovzh richki Nad mistom panuye Nari Kala stara fortecya IV XVIII st Vona maye citadel neregulyarnij landshaftnij plan podvijni stini muruvannya z kamenyu i cegli plastichni formi basht Hram Metehi najviznachnishij u misti zbudovanij u V st u 1278 1289 rr vidnovlenij pislya mongolo tatarskogo rujnuvannya u XVIII st provedena rekonstrukciya kupola Vidtak zaraz hram maye viglyad hrestovokupolnogo triapsidnogo odnokupolnogo Bilya hramu pam yatnik caryu Vahtangu Gorgasalu yakij perenis syudi stolicyu iz Mcheta Sobor Sioni VI st pervisno buv bez kupolnoyu bazilikoyu Piznishi perebudovi peretvorili hram na hrestovokupolnij u 1710 r oblichkuvannya fasadiv novim kamenem Dzvinicya 1425 r perebudovana u XVIII st Druga dzvinicya 1812 r stilistika rosijskogo klasicizmu Inshi arhitekturni pam yatki Tbilisi stilistiku klasicizmu predstavlyaye palac rosijskogo general gubernatora na prospekti Rustaveli seredini XIX st istorizm i modern predstavleno budivleyu opernogo teatru 1896 r sproektovanogo znamenitim arhitektorom A Shreterom u mavritanskomu stili Nevelika stilizovana u starih gruzinskih tradiciyah cerkva kincya XIX st ye dominantoyu Mtacmindi panteonu vidatnih gruziniv na ustupi gori nad Tbilisi Tut mistyatsya mogili I Chavchavadze Lado Gudiashvili ta inshih Arhitektura dobi radyanskoyi okupaciyiArhitektura u chasi bilshovickogo panuvannya predstavlena shedevrom arhitektora O Shuseva budinkom Institutu Marksa Engelsa Lenina IMEL na prospekti Rustaveli 1938 r Ostannya tretina XX st 1970 i rr do 1990 v gruzinskij arhitekturi poznachilasya nadzvichajno visokim rivnem arhitekturnoyi tvorchosti u tomu chisli j restavraciyi pam yatok arhitekturi ta rekonstrukciyi istorichnoyi zabudovi osoblivo u centri Tbilisi PrimitkiVecherskij V V Kurs istoriyi arhitekturi krayin Shidnoyi Yevropi 2007 s 45 53