Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заснування міста-фортеці
Велика пожежа
Під час Великої пожежі у Станіславові місто згоріло на третину. Пожежа за півдня сягнула майже від нинішнього парку тодішньою вулицею Липовою до — центру, ратуші, знищуючи попутно будинки на сусідніх вуличках.
28 вересня 1868 року пополудні в садибі Г. Лотрінгера на вулиці Липовій, 224 (нині Тараса Шевченка, 28) у відкритій печі ґаздиня варила джем (по-тутешньому — мармоляду). У вітряну погоду піч зосталася без нагляду, а жаринки з печі залетіли на дерев’яну покрівлю. Дуже швидко пожежа вийшла з-під контролю — вітер поніс полум’я з будинку на будинок в напрямку середмістя.
Як не дивно, був і позитивний наслідок пожежі — згоріли переважно старі хатини бідних районів міста, натомість звели чимало красивих будівель.
В той час, коли в травні 1919 року Станиславів зайняли поляки, місто ще лежало в руїнах із часів Першої світової війни. Нові господарі розпочали розчищати завали та розробляти плани відбудови міста.
Однак радянсько-польська війна, а слідом й гіперінфляція та політична криза не дозволяли вести капітальне будівництво. Встигли лише розібрати руїни.
Після другої половини 1920‑х в країні ситуація стабілізувалася, і це сприяло бурхливій забудові Станиславова. Одним із перших великих будинків, зведених за Польщі, стала приватна клініка лікаря Гутта (нині — обласний фтизіопульмонологічний центр, вул. Франка, 17). Ця споруда постала у 1926 році і незабаром перетворилася на один із найпопулярніших лікувальних закладів міста. Також тут було пологове відділення.
Якщо у клініці Гутта ще можна побачити якісь архітектурні прикраси, то наступні новобудови не могли цим похвалитись. Країна ледь оговталась від кризи, і тому замовникам було не до маскаронів, атлантів, портиків і колон. Споруди зводилися стримані, функціональні, позбавлені жодної декоративності. Цей архітектурний напрямок отримав назву модернізм. У його традиціях виконаний Будинок союзу польських залізничників, фасад якого прикрашає дата зведення — 1927 рік. Добре відомий як «Будинок офіцерів». До речі, сьогодні у пресі лунають заклики щодо відновлення куполу над спорудою. Але на старому фото видно, що купола немає та його там і не планували, оскільки дах вежі використовувався як оглядовий майданчик.
Протягом 1928—1929 років відновили театр імені Монюшки (облфілармонія), який сильно постраждав під час війни. Автором проекту був молодий інженер Станіслав Треля. Після реконструкції театр позбавився архітектурних прикрас і набув того вигляду, який є сьогодні. Але програвши зовні, виграли всередині — кількість глядацьких місць збільшилася з 300 до 550.
Зрештою у влади дійшли руки і до ратуші. Десять років вона перебувала в аварійному стані, і лише у 1928‑му приступили до її відновлення. Проект розробив Станіслав Треля. Його ратуша унікальна тим, що вона єдина в Україні (а може й у світі) збудована у стилі ар-деко. Завершити будівництво передбачали у 1932 році, але через хронічний брак коштів споруда постала лише у 1935-му, а внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до 1939 року. Тодішня ратуша дещо відрізнялась від сучасної. На фото можна побачити польського орла вгорі та барельєф з гербом Станиславова. А ось глечика-мутанта немає.
У 1925 році до міста приєднали райони Княгинин-Колонія, Княгинин-Село і Княгинин-Гірка. Значно збільшилася площа міста, та майже вдвічі зросла кількість мешканців, яка сягнула 70 тисяч. Журналісти того часу сповістили про народження «Великого Станиславова». На ознаменування цієї події спорудили величний костел на колишній Колонії-Гірці. Роботи тривали досить довго і лише 16 жовтня 1938 року львівський архієпископ Твардовський освятив новозбудований .
Не відставало і житлове будівництво. Модернові споруди, або, як їх називали в народі – «американські будинки», заміняли знищені австрійські кам’яниці. Ці «американці» зовні не справляли великого враження, але за комфортом давали фору «австріякам». Покращене планування, просторі кімнати, новітні системи опалення, сантехніки та вентиляції робили новобудови зручними для проживання. Їх масово зводили у 1930‑х, але й до сьогодні на них зберігся підвищений попит. Початок вулиці Бельведерської є чудовою ілюстрацією цього типу житла.
Останнім масштабним об’єктом міжвоєнного періоду став міський поштамт, споруджений у 1938 році. І знову архітектор, цього разу варшав’янин Ляхерт, випередив свій час: будівля — немов 1960‑х років. Цікаво, що, окрім службових приміщень, тут містились п’ять квартир, в одній із яких мешкав директор пошти. Станиславівці неоднозначно сприйняли споруду, навіть називали її «тюрмою», натякаючи на відсутність вікон на першому поверсі.
Радянський період
Перші «хрущівки»
Один із перших багатоквартирних житлових будинків, які в народі охрестили «хрущовками», спорудили у 1960 році по вулиці Московській (тепер Бельведерська), 47. Це була чотирьох поверхова будівля замовлена обласним управлінням внутрішніх справ для працівників правоохоронних органів.
Цікавим є той факт, що на наступний день після урочистої видачі ключів,— одночасно забилися майже всі унітази в будинку. Причиною цього послужили шапки-вушанки, обривки кожухів і валянок. Як з’ясувалося — будинок зводили зеки, які у такий спосіб помстилися своїм кривдникам.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 3 вересня 2010.
- report.if.ua
- report.if.ua
Посилання
- Втрачена архітектура Станіславова [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (skyscrapercity) [ 20 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Старі фото Станіславова [ 29 січня 2016 у Wayback Machine.]
| Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zasnuvannya mista forteciVelika pozhezhaDokladnishe Pid chas Velikoyi pozhezhi u Stanislavovi misto zgorilo na tretinu Pozhezha za pivdnya syagnula majzhe vid ninishnogo parku todishnoyu vuliceyu Lipovoyu do centru ratushi znishuyuchi poputno budinki na susidnih vulichkah 28 veresnya 1868 roku popoludni v sadibi G Lotringera na vulici Lipovij 224 nini Tarasa Shevchenka 28 u vidkritij pechi gazdinya varila dzhem po tuteshnomu marmolyadu U vitryanu pogodu pich zostalasya bez naglyadu a zharinki z pechi zaletili na derev yanu pokrivlyu Duzhe shvidko pozhezha vijshla z pid kontrolyu viter ponis polum ya z budinku na budinok v napryamku seredmistya Yak ne divno buv i pozitivnij naslidok pozhezhi zgorili perevazhno stari hatini bidnih rajoniv mista natomist zveli chimalo krasivih budivel Stanislaviv u 1919 1939 rr V toj chas koli v travni 1919 roku Stanislaviv zajnyali polyaki misto she lezhalo v ruyinah iz chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Novi gospodari rozpochali rozchishati zavali ta rozroblyati plani vidbudovi mista Odnak radyansko polska vijna a slidom j giperinflyaciya ta politichna kriza ne dozvolyali vesti kapitalne budivnictvo Vstigli lishe rozibrati ruyini Pislya drugoyi polovini 1920 h v krayini situaciya stabilizuvalasya i ce spriyalo burhlivij zabudovi Stanislavova Odnim iz pershih velikih budinkiv zvedenih za Polshi stala privatna klinika likarya Gutta nini oblasnij ftiziopulmonologichnij centr vul Franka 17 Cya sporuda postala u 1926 roci i nezabarom peretvorilasya na odin iz najpopulyarnishih likuvalnih zakladiv mista Takozh tut bulo pologove viddilennya Yaksho u klinici Gutta she mozhna pobachiti yakis arhitekturni prikrasi to nastupni novobudovi ne mogli cim pohvalitis Krayina led ogovtalas vid krizi i tomu zamovnikam bulo ne do maskaroniv atlantiv portikiv i kolon Sporudi zvodilisya strimani funkcionalni pozbavleni zhodnoyi dekorativnosti Cej arhitekturnij napryamok otrimav nazvu modernizm U jogo tradiciyah vikonanij Budinok soyuzu polskih zaliznichnikiv fasad yakogo prikrashaye data zvedennya 1927 rik Dobre vidomij yak Budinok oficeriv Do rechi sogodni u presi lunayut zakliki shodo vidnovlennya kupolu nad sporudoyu Ale na staromu foto vidno sho kupola nemaye ta jogo tam i ne planuvali oskilki dah vezhi vikoristovuvavsya yak oglyadovij majdanchik Protyagom 1928 1929 rokiv vidnovili teatr imeni Monyushki oblfilarmoniya yakij silno postrazhdav pid chas vijni Avtorom proektu buv molodij inzhener Stanislav Trelya Pislya rekonstrukciyi teatr pozbavivsya arhitekturnih prikras i nabuv togo viglyadu yakij ye sogodni Ale progravshi zovni vigrali vseredini kilkist glyadackih misc zbilshilasya z 300 do 550 Zreshtoyu u vladi dijshli ruki i do ratushi Desyat rokiv vona perebuvala v avarijnomu stani i lishe u 1928 mu pristupili do yiyi vidnovlennya Proekt rozrobiv Stanislav Trelya Jogo ratusha unikalna tim sho vona yedina v Ukrayini a mozhe j u sviti zbudovana u stili ar deko Zavershiti budivnictvo peredbachali u 1932 roci ale cherez hronichnij brak koshtiv sporuda postala lishe u 1935 mu a vnutrishni ozdoblyuvalni roboti trivali azh do 1939 roku Todishnya ratusha desho vidriznyalas vid suchasnoyi Na foto mozhna pobachiti polskogo orla vgori ta barelyef z gerbom Stanislavova A os glechika mutanta nemaye U 1925 roci do mista priyednali rajoni Knyaginin Koloniya Knyaginin Selo i Knyaginin Girka Znachno zbilshilasya plosha mista ta majzhe vdvichi zrosla kilkist meshkanciv yaka syagnula 70 tisyach Zhurnalisti togo chasu spovistili pro narodzhennya Velikogo Stanislavova Na oznamenuvannya ciyeyi podiyi sporudili velichnij kostel na kolishnij Koloniyi Girci Roboti trivali dosit dovgo i lishe 16 zhovtnya 1938 roku lvivskij arhiyepiskop Tvardovskij osvyativ novozbudovanij Ne vidstavalo i zhitlove budivnictvo Modernovi sporudi abo yak yih nazivali v narodi amerikanski budinki zaminyali znisheni avstrijski kam yanici Ci amerikanci zovni ne spravlyali velikogo vrazhennya ale za komfortom davali foru avstriyakam Pokrashene planuvannya prostori kimnati novitni sistemi opalennya santehniki ta ventilyaciyi robili novobudovi zruchnimi dlya prozhivannya Yih masovo zvodili u 1930 h ale j do sogodni na nih zberigsya pidvishenij popit Pochatok vulici Belvederskoyi ye chudovoyu ilyustraciyeyu cogo tipu zhitla Ostannim masshtabnim ob yektom mizhvoyennogo periodu stav miskij poshtamt sporudzhenij u 1938 roci I znovu arhitektor cogo razu varshav yanin Lyahert viperediv svij chas budivlya nemov 1960 h rokiv Cikavo sho okrim sluzhbovih primishen tut mistilis p yat kvartir v odnij iz yakih meshkav direktor poshti Stanislavivci neodnoznachno sprijnyali sporudu navit nazivali yiyi tyurmoyu natyakayuchi na vidsutnist vikon na pershomu poversi Radyanskij periodPershi hrushivki Gotel Dnister 1964 rik Odin iz pershih bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv yaki v narodi ohrestili hrushovkami sporudili u 1960 roci po vulici Moskovskij teper Belvederska 47 Ce bula chotiroh poverhova budivlya zamovlena oblasnim upravlinnyam vnutrishnih sprav dlya pracivnikiv pravoohoronnih organiv Cikavim ye toj fakt sho na nastupnij den pislya urochistoyi vidachi klyuchiv odnochasno zabilisya majzhe vsi unitazi v budinku Prichinoyu cogo posluzhili shapki vushanki obrivki kozhuhiv i valyanok Yak z yasuvalosya budinok zvodili zeki yaki u takij sposib pomstilisya svoyim krivdnikam Primitki Arhiv originalu za 12 lyutogo 2010 Procitovano 3 veresnya 2010 report if ua report if uaPosilannyaVtrachena arhitektura Stanislavova 4 bereznya 2016 u Wayback Machine skyscrapercity 20 lipnya 2012 u Wayback Machine Stari foto Stanislavova 29 sichnya 2016 u Wayback Machine Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti