Анато́лій Па́влович Арте́менко (19 грудня 1918, с. Прибужани, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Українська Народна Республіка — 27 травня 2019, Москва) — радянський військовий льотчик, генерал-майор авіації (1966), Герой Радянського Союзу (1945), під час Німецько-радянської війни командир ескадрильї 93 гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту.
Анатолій Артеменко | |
---|---|
Народження | 19 грудня 1918 (105 років) с. Прибужани, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Українська Народна Республіка |
Смерть | 27 травня 2019[1] (100 років) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Освіта | d |
Роки служби | 1940—1975 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Формування | |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Артеменко Анатолій Павлович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 19 грудня 1918 року в селі Прибужани Ананьївського повіту Херсонської губернії в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1943 року.
У 1934 році закінчив 7 класів і Миколаївський будівельний технікум. Працював у конструкторському бюро суднобудівного заводу, вчився в аероклубі.
У 1940 році призваний до лав РСЧА. У 1941 році закінчив Херсонську військову авіаційну школу пілотів. Після закінчення школи залишений при ній льотчиком-інструктором.
Учасник німецько-радянської війни з рвня 1943 року. Воював на Південно-Західному, 1-му та 3-му Українських фронтах.
Командир ескадрильї 93-го гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії капітан Анатолій Артеменко за роки війни здійсник 186 бойових вильотівна штурмовку укріплень, скупчень живої сили і техніки супротивника. У повітряних боях збив 3 ворожі бомбардувальники і 1 винищувач.
Після війни продовжив службу у ВПС СРСР. У 1953 році з відзнакою закінчив . Був заступником командира 448-го штурмового авіаційного полку з політчастини, згодом — інспектором Політуправління ВПС.
У 1957—1959 роках — інструктор відділу адміністративних органів ЦК КПРС.
У 1959 році призначається начальником політвідділу винищувального авіаційного корпусу Групи радянських військ в Німеччині.
У 1966 році Анатолію Артеменку присвоєно звання генерал-майора авіації. Був заступником командира — начальником політвідділу Науково-дослідного інституту авіаційної та космічної медицини.
У 1970 році Анатолій Артеменко призначається начальником авіаційного факультету Військово-політичної академії імені В. І. Леніна.
З 1975 року генерал-майор авіації Анатолій Артеменко — в запасі. Працював у Всесоюзному товаристві «Знання», де очолював секцію військово-патріотичного виховання молоді.
Жив у місті Москва. Помер 27 травня 2019 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.
Нагороди і почесні звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року капітану Артеменко Анатолію Павловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6589).
Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Олександра Невського, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, орденами Німецької Демократичної Республіки і Румунії, медалями.
Почесний громадянин міста Вознесенська.
Примітки
- ПЕЧАЛЬНАЯ НОВОСТЬ! — 2019.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2016. Процитовано 2 квітня 2013.
Посилання
Артеменко Анатолій Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Артёменко Анатолий Павлович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Література та джерела
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982. (рос.)
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artemenko Anato lij Pa vlovich Arte menko 19 grudnya 1918 s Pribuzhani Ananyivskij povit Hersonska guberniya Ukrayinska Narodna Respublika 27 travnya 2019 Moskva radyanskij vijskovij lotchik general major aviaciyi 1966 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 pid chas Nimecko radyanskoyi vijni komandir eskadrilyi 93 gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 5 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 2 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo korpusu 2 yi povitryanoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu Anatolij ArtemenkoNarodzhennya19 grudnya 1918 1918 12 19 105 rokiv s Pribuzhani Ananyivskij povit Hersonska guberniya Ukrayinska Narodna RespublikaSmert27 travnya 2019 2019 05 27 1 100 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskShturmova aviaciyaOsvitadRoki sluzhbi1940 1975PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiFormuvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Yuvilejna medal 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal 65 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Zhukova Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vzyattya Berlina Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Hrest lotnih zaslug SShA Artemenko Anatolij Pavlovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 19 grudnya 1918 roku v seli Pribuzhani Ananyivskogo povitu Hersonskoyi guberniyi v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b z 1943 roku U 1934 roci zakinchiv 7 klasiv i Mikolayivskij budivelnij tehnikum Pracyuvav u konstruktorskomu byuro sudnobudivnogo zavodu vchivsya v aeroklubi U 1940 roci prizvanij do lav RSChA U 1941 roci zakinchiv Hersonsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv Pislya zakinchennya shkoli zalishenij pri nij lotchikom instruktorom Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z rvnya 1943 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu 1 mu ta 3 mu Ukrayinskih frontah Komandir eskadrilyi 93 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 5 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 2 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo korpusu 2 yi povitryanoyi armiyi gvardiyi kapitan Anatolij Artemenko za roki vijni zdijsnik 186 bojovih vilotivna shturmovku ukriplen skupchen zhivoyi sili i tehniki suprotivnika U povitryanih boyah zbiv 3 vorozhi bombarduvalniki i 1 vinishuvach Pislya vijni prodovzhiv sluzhbu u VPS SRSR U 1953 roci z vidznakoyu zakinchiv Buv zastupnikom komandira 448 go shturmovogo aviacijnogo polku z politchastini zgodom inspektorom Politupravlinnya VPS U 1957 1959 rokah instruktor viddilu administrativnih organiv CK KPRS U 1959 roci priznachayetsya nachalnikom politviddilu vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu Grupi radyanskih vijsk v Nimechchini U 1966 roci Anatoliyu Artemenku prisvoyeno zvannya general majora aviaciyi Buv zastupnikom komandira nachalnikom politviddilu Naukovo doslidnogo institutu aviacijnoyi ta kosmichnoyi medicini U 1970 roci Anatolij Artemenko priznachayetsya nachalnikom aviacijnogo fakultetu Vijskovo politichnoyi akademiyi imeni V I Lenina Z 1975 roku general major aviaciyi Anatolij Artemenko v zapasi Pracyuvav u Vsesoyuznomu tovaristvi Znannya de ocholyuvav sekciyu vijskovo patriotichnogo vihovannya molodi Zhiv u misti Moskva Pomer 27 travnya 2019 roku Pohovanij na Troyekurivskomu cvintari Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku kapitanu Artemenko Anatoliyu Pavlovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6589 Takozh nagorodzhenij dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go ta 2 go stupeniv Oleksandra Nevskogo Chervonoyi Zirki Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya ordenami Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki i Rumuniyi medalyami Pochesnij gromadyanin mista Voznesenska PrimitkiPEChALNAYa NOVOST 2019 Arhiv originalu za 10 lipnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2013 PosilannyaArtemenko Anatolij Pavlovich Sajt Geroi strany ros Artyomenko Anatolij Pavlovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Literatura ta dzherelaBundyukov A G Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 ros Zoloti zirki Mikolayivshini Enciklopedichne vidannya Mikolayiv Vid vo MDGU im Petra Mogili 2005