Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Артурс-Пасс (англ. Arthur's Pass; укр. Перевал Артура) — гірський перевал висотою 920 метрів над рівнем моря у Південних Альпах на Південному острові Нової Зеландії, є частиною межі між регіонами Західного узбережжя (Вест-Кост) та Кентербері.
| Артурс-Пасс англ. Arthur's Pass | ||||
| Назва на честь (епонім): | | |||
|---|---|---|---|---|
 Віадук Отира на захід від перевалу Артура. | ||||
| 42°54′25″ пд. ш. 171°33′36″ сх. д. / 42.90700000002777159° пд. ш. 171.56000000002777028° сх. д.Координати: 42°54′25″ пд. ш. 171°33′36″ сх. д. / 42.90700000002777159° пд. ш. 171.56000000002777028° сх. д. | ||||
| Країна |  Нова Зеландія | |||
| Регіон | Кентербері Вест-Кост | |||
| Система | Південні Альпи | |||
| Тип | d гірський перевал і gap[d] | |||
| Висота | 920 м | |||
| Маршрут | Перетинає перевал: | |||
  Артурс-Пасс Артурс-Пасс (Нова Зеландія) | ||||
 Артурс-Пасс у Вікісховищі | ||||
Географія
Перевал розташований на території однойменного національного парку (Артурс-Пасс), за 140 км від Крайстчерча та за 95 км від , перевал складається з частини сідла між долинами річки (притока річки на заході) та річки (на сході). Перевал Артура лежить на межі районів Селвін (Кентербері) та (Вест-Кост).
Невеличке поселення з однойменною назвою () лежить приблизно за 5 км на південь від гірського перевалу.
Історія
Протягом сотні років маорі перетинали Південні Альпи через кожен вільний від снігу прохід в літні місяці. Причиною цієї непростої подорожі був зелений камінь (поунаму), який високо цінувався як своєю твердістю, так і красою і залягав лише на західному узбережжі Південного острова. На момент прибуття європейців єдиним перевалом, який регулярно використовувався, був тепер відомий як перевал , на північ від перевалу Артура. Коли в 1857 році гіди-маорі повели через перевал, який тепер носить його ім'я, Тарапухі, глава поселення маорі Мауера (нині — Греймаут), розповів йому про маршрут через гори у верхів'ях річки Отира, який вже ніким не використовувалася десятки років. Але погана погода завадила Гарперу дослідити цей маршрут на його зворотному шляху.
У 1860 році письменник і дослідник Семюель Батлер бачив перевал на початку долини річки Білі, але їхав уздовж і не хотів залишати свого коня без нагляду, тому «ухилився від дослідження».
У 1864 році інженер та дослідник [en] (1841—1934) разом зі своїм братом Едвардом були першими європейцями, які перетнули перевал. У 1863 році Добсон вирушив до здебільшого незвіданого Західного узбережжя на сім місяців геодезичних робіт. Його дослідження охоплювали райони від до лісистого мису і вглиб країни до Головного вододілу в Південних Альпиах. Тим часом його брат Едвард прокладав шлях через перевал Гарпера. Після повернення до Крайстчерча Артур Добсон доповів про свої висновки досліджень головному геодезисту .
В 1864 році Томас Касс доручив Артуру Добсону з'ясувати, чи є відповідний прохід від вододілу Ваймакарірі до Західного узбережжя. Джордж і Артур Добсони вирушили в дорогу в березні 1864 року, згодом до них приєднався їхній брат Едвард у . Поки Джордж обстежив там дорожні лінії, Едвард та Артур приступили до дослідження високогір'я. 13 березня 1864 року вони знайшли перевал, згаданий вождем Тарапухі в розмові з Гарпером. Перевал круто спускався до того місця, що стало відомим як поселення . Вони дослідили ущелину аж до впадіння в річку Отира її притоки , але не знайшли доброї землі для випасання овець, тому повернулися назад. Артур підготував звіт, який включав ескіз перевалу, який він описав як «Сідло Арахури», вважаючи, що він веде до річки , і представив його Кассу.
Незабаром відкриття золота спричинило золоту лихоманку на Західному узбережжі. Провінційному інженеру, їхньому батькові , було доручено вивчити всі можливі переходи на Західне узбережжя з вододілів річок Ваймакарірі, та . Закінчивши дослідження, він заявив, що «перевал Артура» на сьогоднішній день є найбільш придатним для потрапляння на золоті поля. Провінційний уряд вирішив побудувати дорогу між Крайстчерчем та Гокітікою довжиною 251 км, а керівником проекту став Едвард Добсон. Дорога була відкрита 20 березня 1866 року. Альпійський перевал став відомим як Перевал Артура, і пізніше національний парк також було названо цим ім'ям.
Дорожнє сполучення
[en] проходить через перевал Артура і є найвищою з трьох доріг, що перетинають Південні Альпи, іншими переходами є перевали та . Однак перевал на тій самій дорозі вище (939 м), ніж перевал Артура, але він не вважається одним з альпійських перевалів, оскільки розташований у передгір'ї Кентербері неподалік від .
Дорога на західній стороні перевалу, яка раніше часто блокувалася зсувами та лавинами, в кінці 1990-х років зазнала значних інженерних робіт. Зокрема, в 1999 році був побудований вражаючий віадук недалеко від поселення , що охоплює 440 метрів нестабільної поверхні цієї місцевості.
Залізничне сполучення
Залізнична лінія [en] (Роллстон — Греймут), що з'єднує Крайстчерч та Західне узбережжя, перетинає Головний вододіл через тунель , між поселеннями та . Відкритий у 1923 році, тунель був найдовшим у Британській імперії.
Цікавий факт
Відомо, що перевал одержав свою назву від його дослідника Артура Дадлі Добсона, а не короля Артура з міфологічних героїв Британії. Але поряд з перевалом, на західній його стороні, розташований гірський хребет Джеллі, в якому є вершини Ланселот (2112 м) та Ґвіневера (2042 м), назви яких уособлюють імена сера Ланселота та королеви Ґвіневери — головних персонажів «легенд про короля Артура».
Галерея
- Перевал Артура
-
![image]()
Віадук Отира -
![image]()
Меморіальний напис -
![image]()
Межовий маркер -
![image]()
Долина річки Отира з перевалу Артура
Посилання
Примітки
- . Westland District Council. Архів оригіналу за 12 січня 2010. Процитовано 05-06-2021.
- Dennis, 1986, с. 60–61.
- Dennis, 1986, с. 64–65.
- A. H. McLintock, ред. (22 квітня 2009) [originally published in 1966]. Dobson Brothers. An Encyclopaedia of New Zealand. Ministry for Culture and Heritage / Te Manatū Taonga. оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 05-06-2021.
- Dennis, 1986, с. 66–67.
- Starky, Suzanne. Dobson, Edward. . Міністерство культури Нової Зеландії. Процитовано 05-06-2021.
- New Zealand Ministry for Culture and Heritage (7 жовтня 2020). . New Zealand History. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 05-06-2021.
- Jellicoe Ridge на топографічній мапі Нової Зеландії. Topomap.co.nz (англ.) . оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
Бібліографія
- Dennis, Andy (1986). The Story of Arthur's Pass National Park. Auckland: Department of Lands and Survey & Cobb/Horwood Publications. ISBN .
- Reed, A. W. (2002). The Reed Dictionary of New Zealand Place Names. Auckland: Reed Books. ISBN .
Зовнішні посилання
- . Arthurspass.com/. Arthur's Pass. Архів оригіналу за 24 листопада 2005. Процитовано 05-06-2021. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro Girskij pereval Arturs Pass v Novij Zelandiyi Pro nacionalnij park ta selishe div Arturs Pass nacionalnij park ta Arturs Pass angl Arthur s Pass ukr Pereval Artura girskij pereval visotoyu 920 metriv nad rivnem morya u Pivdennih Alpah na Pivdennomu ostrovi Novoyi Zelandiyi ye chastinoyu mezhi mizh regionami Zahidnogo uzberezhzhya Vest Kost ta Kenterberi Arturs Pass angl Arthur s PassNazva na chest eponim dViaduk Otira na zahid vid perevalu Artura 42 54 25 pd sh 171 33 36 sh d 42 90700000002777159 pd sh 171 56000000002777028 sh d 42 90700000002777159 171 56000000002777028 Koordinati 42 54 25 pd sh 171 33 36 sh d 42 90700000002777159 pd sh 171 56000000002777028 sh d 42 90700000002777159 171 56000000002777028Krayina Nova ZelandiyaRegion Kenterberi Vest KostSistema Pivdenni AlpiTip d girskij pereval i gap d Visota 920 mMarshrut Peretinaye pereval Arturs PassArturs Pass Nova Zelandiya Arturs Pass u VikishovishiGeografiyaPereval Artura Pereval roztashovanij na teritoriyi odnojmennogo nacionalnogo parku Arturs Pass za 140 km vid Krajstchercha ta za 95 km vid pereval skladayetsya z chastini sidla mizh dolinami richki pritoka richki na zahodi ta richki na shodi Pereval Artura lezhit na mezhi rajoniv Selvin Kenterberi ta Vest Kost Nevelichke poselennya z odnojmennoyu nazvoyu lezhit priblizno za 5 km na pivden vid girskogo perevalu IstoriyaProtyagom sotni rokiv maori peretinali Pivdenni Alpi cherez kozhen vilnij vid snigu prohid v litni misyaci Prichinoyu ciyeyi neprostoyi podorozhi buv zelenij kamin pounamu yakij visoko cinuvavsya yak svoyeyu tverdistyu tak i krasoyu i zalyagav lishe na zahidnomu uzberezhzhi Pivdennogo ostrova Na moment pributtya yevropejciv yedinim perevalom yakij regulyarno vikoristovuvavsya buv teper vidomij yak pereval na pivnich vid perevalu Artura Koli v 1857 roci gidi maori poveli cherez pereval yakij teper nosit jogo im ya Tarapuhi glava poselennya maori Mauera nini Grejmaut rozpoviv jomu pro marshrut cherez gori u verhiv yah richki Otira yakij vzhe nikim ne vikoristovuvalasya desyatki rokiv Ale pogana pogoda zavadila Garperu dosliditi cej marshrut na jogo zvorotnomu shlyahu U 1860 roci pismennik i doslidnik Semyuel Batler bachiv pereval na pochatku dolini richki Bili ale yihav uzdovzh i ne hotiv zalishati svogo konya bez naglyadu tomu uhilivsya vid doslidzhennya U 1864 roci inzhener ta doslidnik en 1841 1934 razom zi svoyim bratom Edvardom buli pershimi yevropejcyami yaki peretnuli pereval U 1863 roci Dobson virushiv do zdebilshogo nezvidanogo Zahidnogo uzberezhzhya na sim misyaciv geodezichnih robit Jogo doslidzhennya ohoplyuvali rajoni vid do lisistogo misu i vglib krayini do Golovnogo vododilu v Pivdennih Alpiah Tim chasom jogo brat Edvard prokladav shlyah cherez pereval Garpera Pislya povernennya do Krajstchercha Artur Dobson dopoviv pro svoyi visnovki doslidzhen golovnomu geodezistu Artur Dadli Dobson priblizno v 1932 roci V 1864 roci Tomas Kass doruchiv Arturu Dobsonu z yasuvati chi ye vidpovidnij prohid vid vododilu Vajmakariri do Zahidnogo uzberezhzhya Dzhordzh i Artur Dobsoni virushili v dorogu v berezni 1864 roku zgodom do nih priyednavsya yihnij brat Edvard u Poki Dzhordzh obstezhiv tam dorozhni liniyi Edvard ta Artur pristupili do doslidzhennya visokogir ya 13 bereznya 1864 roku voni znajshli pereval zgadanij vozhdem Tarapuhi v rozmovi z Garperom Pereval kruto spuskavsya do togo miscya sho stalo vidomim yak poselennya Voni doslidili ushelinu azh do vpadinnya v richku Otira yiyi pritoki ale ne znajshli dobroyi zemli dlya vipasannya ovec tomu povernulisya nazad Artur pidgotuvav zvit yakij vklyuchav eskiz perevalu yakij vin opisav yak Sidlo Arahuri vvazhayuchi sho vin vede do richki i predstaviv jogo Kassu Nezabarom vidkrittya zolota sprichinilo zolotu lihomanku na Zahidnomu uzberezhzhi Provincijnomu inzheneru yihnomu batkovi bulo dorucheno vivchiti vsi mozhlivi perehodi na Zahidne uzberezhzhya z vododiliv richok Vajmakariri ta Zakinchivshi doslidzhennya vin zayaviv sho pereval Artura na sogodnishnij den ye najbilsh pridatnim dlya potraplyannya na zoloti polya Provincijnij uryad virishiv pobuduvati dorogu mizh Krajstcherchem ta Gokitikoyu dovzhinoyu 251 km a kerivnikom proektu stav Edvard Dobson Doroga bula vidkrita 20 bereznya 1866 roku Alpijskij pereval stav vidomim yak Pereval Artura i piznishe nacionalnij park takozh bulo nazvano cim im yam Dorozhnye spoluchennya en prohodit cherez pereval Artura i ye najvishoyu z troh dorig sho peretinayut Pivdenni Alpi inshimi perehodami ye perevali ta Odnak pereval na tij samij dorozi vishe 939 m nizh pereval Artura ale vin ne vvazhayetsya odnim z alpijskih perevaliv oskilki roztashovanij u peredgir yi Kenterberi nepodalik vid Doroga na zahidnij storoni perevalu yaka ranishe chasto blokuvalasya zsuvami ta lavinami v kinci 1990 h rokiv zaznala znachnih inzhenernih robit Zokrema v 1999 roci buv pobudovanij vrazhayuchij viaduk nedaleko vid poselennya sho ohoplyuye 440 metriv nestabilnoyi poverhni ciyeyi miscevosti Zaliznichne spoluchennyaZaliznichna liniya en Rollston Grejmut sho z yednuye Krajstcherch ta Zahidne uzberezhzhya peretinaye Golovnij vododil cherez tunel mizh poselennyami ta Vidkritij u 1923 roci tunel buv najdovshim u Britanskij imperiyi Cikavij faktVidomo sho pereval oderzhav svoyu nazvu vid jogo doslidnika Artura Dadli Dobsona a ne korolya Artura z mifologichnih geroyiv Britaniyi Ale poryad z perevalom na zahidnij jogo storoni roztashovanij girskij hrebet Dzhelli v yakomu ye vershini Lanselot 2112 m ta Gvinevera 2042 m nazvi yakih uosoblyuyut imena sera Lanselota ta korolevi Gvineveri golovnih personazhiv legend pro korolya Artura GalereyaPereval Artura Viaduk Otira Memorialnij napis Mezhovij marker Dolina richki Otira z perevalu ArturaPosilannyaPrimitki Westland District Council Arhiv originalu za 12 sichnya 2010 Procitovano 05 06 2021 Dennis 1986 s 60 61 Dennis 1986 s 64 65 A H McLintock red 22 kvitnya 2009 originally published in 1966 Dobson Brothers An Encyclopaedia of New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu Taonga originalu za 12 chervnya 2011 Procitovano 05 06 2021 Dennis 1986 s 66 67 Starky Suzanne Dobson Edward Ministerstvo kulturi Novoyi Zelandiyi Procitovano 05 06 2021 New Zealand Ministry for Culture and Heritage 7 zhovtnya 2020 New Zealand History Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 05 06 2021 Jellicoe Ridge na topografichnij mapi Novoyi Zelandiyi Topomap co nz angl originalu za 8 chervnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2021 Bibliografiya Dennis Andy 1986 The Story of Arthur s Pass National Park Auckland Department of Lands and Survey amp Cobb Horwood Publications ISBN 0477061486 Reed A W 2002 The Reed Dictionary of New Zealand Place Names Auckland Reed Books ISBN 0 7900 0761 4 Zovnishni posilannya Arthurspass com Arthur s Pass Arhiv originalu za 24 listopada 2005 Procitovano 05 06 2021 angl