Артур Кулльмер

Артур Кулльмер (нім. Arthur Kullmer; 27 серпня 1896, Боккенгайм-ан-дер-Вайнштрассе, Німецька імперія — 28 березня 1953, табір Асбест, Свердловська область, РРФСР) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Артур Кулльмер
нім. Arthur Kullmer
Народився	17 серпня 1896(1896-08-17) ^d, Боккенгайм-ан-дер-Вайнштрассе, ^d, Бад-Дюркгайм, Рейнланд-Пфальц
Помер	28 березня 1953(1953-03-28) (56 років) Асбест, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	^d
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1914
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям () Застібка до Залізного хреста 1-го класу () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Медаль «За відвагу» (Гессен) За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) () Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 6 жовтня 1938 року — командир 3-го батальйону 91-го піхотного полку. З 10 листопада 1938 року — ад'ютант для особливих доручень в штабі 7-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії. З 1 серпня 1940 року — ад'ютант штабу 27-го армійського корпусу. З 9 квітня 1941 року — командир 331-го піхотного полку. Учасник німецько-радянської війни. З 1 листопада 1942 року — командир 106-ї, з 10 січня 1943 по 20 червня 1944 року — 296-ї піхотної дивізії. Відзначився у боях в Бобруйському котлі. З 15 липня 1944 року — командир 558-ї піхотної (з жовтня 1944 року — народно-гренадерської) дивізії, яка діяла у Східній Пруссії, включаючи Гайлігенбайльський котел. З 14 квітня 1945 року — командир 43-го армійського корпусу. З боями відійшов у Словаччину і 8 травня 1945 року здався американськими військами. 13 травня переданий радянському командуванню. 20 грудня 1950 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. Помер в таборі.

Звання

• Доброволець (17 серпня 1914)
• Унтер-офіцер (17 січня 1916)
• Фенріх (27 березня 1916)
• Лейтенант (10 липня 1916)
• Обер-лейтенант (31 липня 1925)
• Гауптман (1 лютого 1931)
• Майор (1 січня 1936)
• Оберст-лейтенант (1 лютого 1939)
• Оберст (1 жовтня 1941)
• Генерал-майор (1 січня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 вересня 1943)
• Генерал піхоти (20 квітня 1945)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (29 серпня 1916)
  • 1-го класу (8 жовтня 1918)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Медаль «За відвагу» (Гессен)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (26 травня 1940)
  • 1-го класу (12 липня 1940)
• Німецький хрест в золоті (14 січня 1942)
• (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (27 жовтня 1943)
  • дубове листя (№758; 28 лютого 1945)
• Відзначений у Вермахтберіхт (3 грудня 1943)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.472-473 — 4000 экз. —

Примітки