Артур Гарден (англ. Arthur Harden; 12 жовтня 1865, Манчестер, — 17 червня 1940, , Бакінгемшир) — англійський біохімік. Нобелівський лауреат з хімії «за дослідження ферментації цукру і ферментів бродіння» 1929 року (разом з Хансом фон Ейлер-Хельпіном).
Артур Гарден | |
---|---|
англ. Arthur Harden | |
Народився | 12 жовтня 1865 Манчестер, Ланкашир[d], Сполучене Королівство[1] |
Помер | 17 червня 1940 (74 роки) d |
Місце проживання | Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | біохімік, хімік, професор |
Alma mater | Манчестерський університет (M.Sc.), Ерлангенський університет (PhD) |
Галузь | біохімія |
Заклад | Манчестерський університет d |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина |
Відомий завдяки: | дослідження ферментації цукру і ферментів бродіння |
Нагороди | |
Артур Гарден у Вікісховищі |
Біографія
Артур Гарден народився в Манчестері і був третім з дев'яти дітей і єдиним сином Альберта Таєса Гардена, бізнесмена, і Ельзи (до шлюбу Макалістер) Гарден. Його батьки були набожними сектантами, які виховували своїх дітей у релігійній пуританській атмосфері, в якій засуджувалося навіть святкування Різдва. Після отримання початкової освіти в школі «Вікторіа-парк» в Манчестері він поступив в 1877 р. в Татенхол-коледж в графстві Стаффордшир, який і закінчив через чотири роки. Потім вступив до Оуенс-коледжу при Манчестерському університеті та в 1885 р., відмінно склавши іспити, отримав ступінь бакалавра з хімії.
У наступному році Гардену була присуджена стипендія, яку він використовував для завершення навчання в Німеччині в 1887—1888 рр. у Отто Фішера в Ерлангенському університеті. Там він вивчав властивості хімічної сполуки (нітрозонафтіламіна), і за цю роботу йому був присуджений докторський ступінь. У тому ж році Гарден став лектором з курсу хімії в Манчестерському університеті, де і залишався до 1897 р., коли він був запрошений хіміком в Дженнеровський (пізніше Лістеровський) інститут профілактичної медицини в Лондоні. Спочатку він викладав хімію і мікробіологію, а потім зацікавився історією природознавства. Проте після кількох років він знову цілком заглибився в дослідну діяльність, особливо в галузь дослідження ферментації цукру.
Гарден у 1906 р. був запрошений керувати біохімічним факультетом Лістеровського інституту. Через 5 років він став почесним професором біохімії Лондонського університету, одночасно будучи директором Лістеровського інституту. У 1913 р. Гарден став разом з М. В. Бейлісом співвидавцем «біохімічного журналу» («Biochemical Journal»), в якому він співпрацював протягом 26 років. За винятком періоду з 1914 по 1918 р., коли він займався військовими дослідженнями з хімії двох добре відомих водорозчинних вітамінів, Гарден все своє наукове час віддавав вивченню процесу ферментації.
У результаті нервового розладу, який прогресував протягом декількох років Гарден помер 17 червня 1940 у себе вдома в Борн-Енді (графство Бекінгемшір).
Наукова діяльність
У процесі ферментації така макроенергетична сполука, як цукор, за відсутності кисню розпадається або до спирту і двоокису вуглецю, або до органічної кислоти. Гарден проявив особливий інтерес до ферментації, ініційованої певними бактеріями, і починаючи з 1899 р. опублікував кілька статей з цієї тематики. Ферментація також відбувається при розщепленні цукру дріжджами, одноклітинними грибами. Вважалося, що тільки інтактні і живі клітини можуть обумовити процес бродіння. Однак Гарден знав, що німецький хімік Едуард Бухнер в 1896 р. довів, що рідина, відокремлена від дріжджів, викликає бродіння, хоча сама рідина не містить живих дріжджових клітин. Більш того, Бухнер продемонстрував, що один з компонентів екстракту, фермент, який він назвав зімазой, розщеплює молекули цукру на фрагменти. Фермент є продуктом життєдіяльності клітин і функціонує як каталізатор, тобто прискорює специфічні хімічні реакції в клітині, не вступаючи в ці реакції.
Деякі вчені все ще вважали, що бродіння відбувається в результаті впливу загадкової «життєвої сили» на живу клітину, але до 1904 року для Гардена стало очевидним, що ферментація — це сукупність хімічних процесів. Для підтвердження своєї гіпотези він отримав препарат зімази і профільтрувати його під високим тиском через пористу порцеляну, просочену желатином. Він відкрив, що фермент зімаза складається з двох компонентів, один з яких проходить через такий фільтр, а інший — ні. Гарден також виявив, що бродіння припиняється, коли він видаляє який-небудь компонент із дріжджового екстракту. Це було першим доказом того, що один компонент ферменту потребує присутності другого для ефективного функціонування. Гарден залишив назву «зімаза» за одним компонентом, а другий компонент (або кофермент) став називати козімазою. Надалі він виявив, що зімаза є білком, в той час як козімаза білком не є (речовина небілкової природи).
У 1905 р. Гарден зробив свою другеосновоположне відкриття: процес ферментації вимагає наявності фосфату, що складається з одного атома фосфору і чотирьох атомів кисню. Він відзначив, що швидкість розпаду молекули цукру і утворення двоокису вуглецю і спирту з часом повільно падає. Однак, коли він додав у розчин фосфат, активність ферментації різко зросла. Ґрунтуючись на даних спостереження, Гарден зробив висновок, що молекули фосфату зв'язуються з молекулами цукру, створюючи умови для ферментативного індукування бродіння. Більш того, він виявив, що фосфат, відділяючись від продуктів реакції, у результаті складного ланцюга перетворень залишається вільним.
Робота Гардена про роль фосфату в процесі бродіння внесла вклад у вивчення явища, яке пізніше було названо проміжним метаболізмом, у вивчення сполук, що утворилися в процесі хімічних реакцій в живому організмі. У процесі бродіння багато з цих проміжних сполук діють подібно фосфору, головним чином вступаючи в реакції, а потім регенерують до того моменту, коли повністю завершиться хімічний процес. Вивчення Гарденом ферментації цукру (вуглеводу) забезпечило моделлю подальших експериментаторів, що досліджували розпад вуглеводів рослин і м'язової тканини людини.
Нагороди
У 1929 р. Гардену спільно з Гансом фон Ейлер-Хельпіном була вручена Нобелівська премія з хімії «за дослідження ферментації цукру і ферментів бродіння». У своїй промові при презентації член Шведської королівської академії наук X.Г. Седербаум зазначив, що як Гарден, так і Ейлер-Хельпін розширили і уточнили результати більш ранніх робіт Едуарда Бухнера. «Інтерес фахівців до вивчення механізмів складних реакцій ферментації цукру, — уклав Седербаум, — дозволив зробити важливі висновки щодо основних шляхів метаболізму вуглеводів рослин і тварин».
У 1926 р. Гарден отримав дворянство і, крім Нобелівської премії, був нагороджений медаллю Деві Лондонського королівського товариства (1935). Йому були присуджені почесні вчені ступені університетів Манчестера, Ліверпуля і Афін.
Родина
У 1900 р. Гарден одружився з Жоржиною Сідні Брідж, родом з Крайстчерча, Нова Зеландія. Дітей у них не було.
Примітки
- Гарден Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии. Т. 1 : энциклопедия : пер. с англ.. — Москва : Прогресс, 1992. — 740 с. — .(рос.)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Травень 2010) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artur Garden angl Arthur Harden 12 zhovtnya 1865 Manchester 17 chervnya 1940 Bakingemshir anglijskij biohimik Nobelivskij laureat z himiyi za doslidzhennya fermentaciyi cukru i fermentiv brodinnya 1929 roku razom z Hansom fon Ejler Helpinom Artur Gardenangl Arthur HardenNarodivsya12 zhovtnya 1865 1865 10 12 Manchester Lankashir d Spoluchene Korolivstvo 1 Pomer17 chervnya 1940 1940 06 17 74 roki dMisce prozhivannya Velika BritaniyaKrayina Velika BritaniyaDiyalnistbiohimik himik profesorAlma materManchesterskij universitet M Sc Erlangenskij universitet PhD GaluzbiohimiyaZakladManchesterskij universitet dChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo LeopoldinaVidomij zavdyaki doslidzhennya fermentaciyi cukru i fermentiv brodinnyaNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva medal Devi 1935 Artur Garden u VikishovishiBiografiyaArtur Garden narodivsya v Manchesteri i buv tretim z dev yati ditej i yedinim sinom Alberta Tayesa Gardena biznesmena i Elzi do shlyubu Makalister Garden Jogo batki buli nabozhnimi sektantami yaki vihovuvali svoyih ditej u religijnij puritanskij atmosferi v yakij zasudzhuvalosya navit svyatkuvannya Rizdva Pislya otrimannya pochatkovoyi osviti v shkoli Viktoria park v Manchesteri vin postupiv v 1877 r v Tatenhol koledzh v grafstvi Staffordshir yakij i zakinchiv cherez chotiri roki Potim vstupiv do Ouens koledzhu pri Manchesterskomu universiteti ta v 1885 r vidminno sklavshi ispiti otrimav stupin bakalavra z himiyi U nastupnomu roci Gardenu bula prisudzhena stipendiya yaku vin vikoristovuvav dlya zavershennya navchannya v Nimechchini v 1887 1888 rr u Otto Fishera v Erlangenskomu universiteti Tam vin vivchav vlastivosti himichnoyi spoluki nitrozonaftilamina i za cyu robotu jomu buv prisudzhenij doktorskij stupin U tomu zh roci Garden stav lektorom z kursu himiyi v Manchesterskomu universiteti de i zalishavsya do 1897 r koli vin buv zaproshenij himikom v Dzhennerovskij piznishe Listerovskij institut profilaktichnoyi medicini v Londoni Spochatku vin vikladav himiyu i mikrobiologiyu a potim zacikavivsya istoriyeyu prirodoznavstva Prote pislya kilkoh rokiv vin znovu cilkom zaglibivsya v doslidnu diyalnist osoblivo v galuz doslidzhennya fermentaciyi cukru Garden u 1906 r buv zaproshenij keruvati biohimichnim fakultetom Listerovskogo institutu Cherez 5 rokiv vin stav pochesnim profesorom biohimiyi Londonskogo universitetu odnochasno buduchi direktorom Listerovskogo institutu U 1913 r Garden stav razom z M V Bejlisom spivvidavcem biohimichnogo zhurnalu Biochemical Journal v yakomu vin spivpracyuvav protyagom 26 rokiv Za vinyatkom periodu z 1914 po 1918 r koli vin zajmavsya vijskovimi doslidzhennyami z himiyi dvoh dobre vidomih vodorozchinnih vitaminiv Garden vse svoye naukove chas viddavav vivchennyu procesu fermentaciyi U rezultati nervovogo rozladu yakij progresuvav protyagom dekilkoh rokiv Garden pomer 17 chervnya 1940 u sebe vdoma v Born Endi grafstvo Bekingemshir Naukova diyalnistU procesi fermentaciyi taka makroenergetichna spoluka yak cukor za vidsutnosti kisnyu rozpadayetsya abo do spirtu i dvookisu vuglecyu abo do organichnoyi kisloti Garden proyaviv osoblivij interes do fermentaciyi inicijovanoyi pevnimi bakteriyami i pochinayuchi z 1899 r opublikuvav kilka statej z ciyeyi tematiki Fermentaciya takozh vidbuvayetsya pri rozsheplenni cukru drizhdzhami odnoklitinnimi gribami Vvazhalosya sho tilki intaktni i zhivi klitini mozhut obumoviti proces brodinnya Odnak Garden znav sho nimeckij himik Eduard Buhner v 1896 r doviv sho ridina vidokremlena vid drizhdzhiv viklikaye brodinnya hocha sama ridina ne mistit zhivih drizhdzhovih klitin Bilsh togo Buhner prodemonstruvav sho odin z komponentiv ekstraktu ferment yakij vin nazvav zimazoj rozsheplyuye molekuli cukru na fragmenti Ferment ye produktom zhittyediyalnosti klitin i funkcionuye yak katalizator tobto priskoryuye specifichni himichni reakciyi v klitini ne vstupayuchi v ci reakciyi Deyaki vcheni vse she vvazhali sho brodinnya vidbuvayetsya v rezultati vplivu zagadkovoyi zhittyevoyi sili na zhivu klitinu ale do 1904 roku dlya Gardena stalo ochevidnim sho fermentaciya ce sukupnist himichnih procesiv Dlya pidtverdzhennya svoyeyi gipotezi vin otrimav preparat zimazi i profiltruvati jogo pid visokim tiskom cherez poristu porcelyanu prosochenu zhelatinom Vin vidkriv sho ferment zimaza skladayetsya z dvoh komponentiv odin z yakih prohodit cherez takij filtr a inshij ni Garden takozh viyaviv sho brodinnya pripinyayetsya koli vin vidalyaye yakij nebud komponent iz drizhdzhovogo ekstraktu Ce bulo pershim dokazom togo sho odin komponent fermentu potrebuye prisutnosti drugogo dlya efektivnogo funkcionuvannya Garden zalishiv nazvu zimaza za odnim komponentom a drugij komponent abo koferment stav nazivati kozimazoyu Nadali vin viyaviv sho zimaza ye bilkom v toj chas yak kozimaza bilkom ne ye rechovina nebilkovoyi prirodi U 1905 r Garden zrobiv svoyu drugeosnovopolozhne vidkrittya proces fermentaciyi vimagaye nayavnosti fosfatu sho skladayetsya z odnogo atoma fosforu i chotiroh atomiv kisnyu Vin vidznachiv sho shvidkist rozpadu molekuli cukru i utvorennya dvookisu vuglecyu i spirtu z chasom povilno padaye Odnak koli vin dodav u rozchin fosfat aktivnist fermentaciyi rizko zrosla Gruntuyuchis na danih sposterezhennya Garden zrobiv visnovok sho molekuli fosfatu zv yazuyutsya z molekulami cukru stvoryuyuchi umovi dlya fermentativnogo indukuvannya brodinnya Bilsh togo vin viyaviv sho fosfat viddilyayuchis vid produktiv reakciyi u rezultati skladnogo lancyuga peretvoren zalishayetsya vilnim Robota Gardena pro rol fosfatu v procesi brodinnya vnesla vklad u vivchennya yavisha yake piznishe bulo nazvano promizhnim metabolizmom u vivchennya spoluk sho utvorilisya v procesi himichnih reakcij v zhivomu organizmi U procesi brodinnya bagato z cih promizhnih spoluk diyut podibno fosforu golovnim chinom vstupayuchi v reakciyi a potim regeneruyut do togo momentu koli povnistyu zavershitsya himichnij proces Vivchennya Gardenom fermentaciyi cukru vuglevodu zabezpechilo modellyu podalshih eksperimentatoriv sho doslidzhuvali rozpad vuglevodiv roslin i m yazovoyi tkanini lyudini NagorodiU 1929 r Gardenu spilno z Gansom fon Ejler Helpinom bula vruchena Nobelivska premiya z himiyi za doslidzhennya fermentaciyi cukru i fermentiv brodinnya U svoyij promovi pri prezentaciyi chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk X G Sederbaum zaznachiv sho yak Garden tak i Ejler Helpin rozshirili i utochnili rezultati bilsh rannih robit Eduarda Buhnera Interes fahivciv do vivchennya mehanizmiv skladnih reakcij fermentaciyi cukru uklav Sederbaum dozvoliv zrobiti vazhlivi visnovki shodo osnovnih shlyahiv metabolizmu vuglevodiv roslin i tvarin U 1926 r Garden otrimav dvoryanstvo i krim Nobelivskoyi premiyi buv nagorodzhenij medallyu Devi Londonskogo korolivskogo tovaristva 1935 Jomu buli prisudzheni pochesni vcheni stupeni universitetiv Manchestera Liverpulya i Afin RodinaU 1900 r Garden odruzhivsya z Zhorzhinoyu Sidni Bridzh rodom z Krajstchercha Nova Zelandiya Ditej u nih ne bulo PrimitkiGarden Artur Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaLaureaty Nobelevskoj premii T 1 enciklopediya per s angl Moskva Progress 1992 740 s ISBN 5010025396 ros Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2010