У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артамонов Артамо нов Олексі й Олексі йович нар 11 24 березня 1916 1916

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артамонов.

Артамо́нов Олексі́й Олексі́йович (нар. 11 (24) березня 1916(19160324) — 30 липня 1941) — радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно).

Артамонов Олексій Олексійович

рос. Артамонов Алексей Алексеевич

Народження

11 (24) березня 1916
Шайтанка

Смерть

30 липня 1941 (25 років)
Вільшанський район
загиблий у бою

Країна

Приналежність

Роки служби

1939–1941

Звання

лейтенант

Формування

168-й винищувальний авіаційний полк

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Біографія

Народився 11 (24) березня 1916(19160324) року в селі Шайтанка Пермської губернії (нині Пригородний район Свердловської області) в селянській родині. Росіянин.

Закінчив школу ФЗУ в місті (нині в межах міста Москва). Працював слюсарем на заводі поштова скринька № 15, навчався у кунцевському аероклубі.

У 1939 році призваний до лав РСЧА. Закінчив 1-у Качинську Червонопрапорну військову авіаційну школу пілотів імені О. Ф. М'ясникова.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Пілот 168-го винищувального авіаційного полку 18-ї армії Південного фронту лейтенант О. О. Артамонов протягом червня-липня 1941 року здійснив 37 бойових вильотів (супроводження бомбардувальників, розвідка, штурмовка наземних військ ворога). У повітряному бою у складі групи збив бомбардувальник «Юнкерс-88».

30 липня 1941 року, будучи черговим по аеродрому, лейтенант О. О. Артамонов вилетів на перехоплення ворожого літака-розвідника . Нагнавши супротивника, кулеметною чергою вивів з ладу повітряного стрільця з екіпажу літака-розвідника. Пілот же намагався втекти за лінію фронту. У черговій атаці пострілами з гармати Артамонов підбив ворожого літака, але той продовжував політ. Витративши увесь боєзапас, лейтенант О. О. Артамонов таранив «Хеншель» і той упав на землю. Під час удару літак Артамонова також отримав серйозні ушкодження, льотчик був поранений і не зміг скористатися парашутом.

Похований у селі Чистопілля Вільшанського району Кіровоградської області.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року лейтенант Артамонов Олексій Олексійович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (посмертно).

Пам'ять

Ім'ям О. О. Артамонова названо вулицю у районі Західного адміністративного округу Москви.

Література

Абрамов А. С. Двенадцать таранов. — Свердловск: Средне-Уральское кн. изд., 1970. — с.13-19.
Барсуков В. Н. Крылом к крылу. — М.: ДОСААФ, 1981. — с.20.
Бессмертные подвиги. — М.: Воениздат, 1980. — с.241.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. — т.1. — М.: Воениздат, 1987. — с.76.
Гнездилов Ф. С. На высотах мужества. — Минск: Беларусь, 1987. — с.35. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 6 травня 2013.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2013.
Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 12 апреля (№ 11 (171)). — С. 1.
Вулиці Москви: вулиця Артамонова [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Клуб «Исток» Істра [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[1] . Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 6 травня 2013.

[2] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2013.

[3] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии [ 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 12 апреля (№ 11 (171)). — С. 1.

[4] Вулиці Москви: вулиця Артамонова [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)