Арройо-де-П'єдра (ісп. Arroyo de Piedra) — руїни міста цивілізації мая в південно-західному Петені (Гватемала).
Арройо-де-П'єдра | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 350—830 |
Періоди | Класичний період |
Археологічна культура | мая |
Історія
Старовинна назва поки не дешифрована. Засновано приблизно в середині IV століття. Місто розвивалося в складі царства Йаш-…льналь (з центром в городищі Тамаріндіто). Розквіт припав на VII—VIII століття.
Епіграфічні дослідження продемонстрували, що Арройо-де-П'єдра стало царською резиденцією після 717 року, коли царство було підпорядковане Південному Мутульському царству. Розширення поселення в цей час йшло в західному напрямку, в бік Дос-Пілас.
Після відновлення незалежності Тамаріндіто в 761 році Арройо-де-П'єдра втратив свій столичний статус, але залишився другим за значимістю містом держави. На початку IX століття в зв'язку з військовою загрозою, його було зміцнене стінами. Занепад відбувся під час загального колапсу класичного періоду. Місто було залишено жителями незабаром після 830 року.
Опис
Розташовано на відстані в 3 км від руїн Тамаріндіто та 3 км від руїн Дос-Пілас. За своєю архітектурою схожий на Тамріндіто.
Не є великим поселенням. Уздовж околиці міста, біля урвища виявлено рештки оборонної стіни кінця класичного періоду. Свого часу місто складалося тільки з 1 архітектурної групи. Палацовий комплекс був значно менше, ніж в Тамаріндіто.
Виявлено 7 стел, які мають династичний характер, згадують царів Тамаріндіто. У VIII столітті з Тамаріндіто були перенесені стели 1 і 6 (датовані 613 роком) до Арройо-де-П'єдра.
Джерела
- Escobedo H.L. Arroyo de Piedra: Socio-political Dynamics of a Secondary Center in the Petexbatun Region // Ancient Mesoamerica. 1997. Vol. 8. P. 307—320. (англ.)
- Demarest A. et al. Classic Maya Defensive Systems and Warfare in the Petexbatun Region: Archaeological Evidence and Interpretations // Ancient Mesoamerica. 1997. Vol. 8, № 2. P. 229—253. (англ.)
Посилання
- Arroyo de Piedra[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arrojo de P yedra isp Arroyo de Piedra ruyini mista civilizaciyi maya v pivdenno zahidnomu Peteni Gvatemala Arrojo de P yedraKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya350 830PeriodiKlasichnij periodArheologichna kulturamayaIstoriyaStarovinna nazva poki ne deshifrovana Zasnovano priblizno v seredini IV stolittya Misto rozvivalosya v skladi carstva Jash lnal z centrom v gorodishi Tamarindito Rozkvit pripav na VII VIII stolittya Epigrafichni doslidzhennya prodemonstruvali sho Arrojo de P yedra stalo carskoyu rezidenciyeyu pislya 717 roku koli carstvo bulo pidporyadkovane Pivdennomu Mutulskomu carstvu Rozshirennya poselennya v cej chas jshlo v zahidnomu napryamku v bik Dos Pilas Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Tamarindito v 761 roci Arrojo de P yedra vtrativ svij stolichnij status ale zalishivsya drugim za znachimistyu mistom derzhavi Na pochatku IX stolittya v zv yazku z vijskovoyu zagrozoyu jogo bulo zmicnene stinami Zanepad vidbuvsya pid chas zagalnogo kolapsu klasichnogo periodu Misto bulo zalisheno zhitelyami nezabarom pislya 830 roku OpisRoztashovano na vidstani v 3 km vid ruyin Tamarindito ta 3 km vid ruyin Dos Pilas Za svoyeyu arhitekturoyu shozhij na Tamrindito Ne ye velikim poselennyam Uzdovzh okolici mista bilya urvisha viyavleno reshtki oboronnoyi stini kincya klasichnogo periodu Svogo chasu misto skladalosya tilki z 1 arhitekturnoyi grupi Palacovij kompleks buv znachno menshe nizh v Tamarindito Viyavleno 7 stel yaki mayut dinastichnij harakter zgaduyut cariv Tamarindito U VIII stolitti z Tamarindito buli pereneseni steli 1 i 6 datovani 613 rokom do Arrojo de P yedra DzherelaEscobedo H L Arroyo de Piedra Socio political Dynamics of a Secondary Center in the Petexbatun Region Ancient Mesoamerica 1997 Vol 8 P 307 320 angl Demarest A et al Classic Maya Defensive Systems and Warfare in the Petexbatun Region Archaeological Evidence and Interpretations Ancient Mesoamerica 1997 Vol 8 2 P 229 253 angl PosilannyaArroyo de Piedra nedostupne posilannya