Аратинга червоноголовий Охоронний статус Близький до загрозливого МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukar

Аратинга червоноголовий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:	Папугові (Psittacidae)
Рід:	Psittacara
Вид:	Аратинга червоноголовий

Біноміальна назва

Psittacara erythrogenys
Lesson, 1844

Ареал виду

Синоніми

Aratinga erythrogenys

Посилання

Вікісховище:	Psittacara erythrogenys
Віківиди:	Psittacara erythrogenys
МСОП:	22685672
NCBI:	12946

Арати́нга червоноголовий (Psittacara erythrogenys) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.

Опис

Довжина птаха становить 33 см, врахвовуючи довгий хвіст. Забарвлення переважно зелене, голова переважно червона, потилиця зелена. Живіт жовтувато-зелений, нижня сторона крил і хвоста оливково-жовта. Другорядні і третьорядні нижні покривні пера крил червоні, на шиї, стегнах і плечах червоні плями. Навколо очей плями голої білої шкіри. Молоді птахи мають переважно зелене забарвлення, червоні плями в оперенні у них з'являються у віці 4 місяців.

Поширення і екологія

Червоноголові аратинги мешкають на заході Еквадору (на південь від Манабі) та на північному заході Перу (від П'юри до Ламбаєке і Кахамарки). Також вони були інтродуковані на півдні Флориди, в Каліфорнії, на Пуерто-Рико, в Колумбії, південному Перу, Чилі і Іспанії. Червоноголові аратинги живуть в сухих і вологих тропічних лісах, рідколіссях, в сухих акацієвих, чагарникових і кактусових заростях, в напівпустелях, парках і садах. Віддають перевагу посушливим районам. Зустрічаються зграйками по 6-10 птахів, на висоті до 2500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1500 м над рівнем моря. Гніздяться в дуплах дерев. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 23-24 дні.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Червоноголовим аратингам загрожує вилов з метою продажу на пташиних ринках.

Примітки

BirdLife International (2016). Psittacara erythrogenys: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 вересня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 вересня 2022.
. Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 28 листопада 2017.

Джерела

Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide;
David Sibley (2000). The Sibley Guide to Birds. Knopf. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Psittacara erythrogenys: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 11 вересня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 вересня 2022.

[4] . Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 28 листопада 2017.