Аратинга бразильський

Аратинга бразильський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes) Родина: Папугові (Psittacidae) Рід: Eupsittula Вид: Аратинга бразильський
Біноміальна назва
Eupsittula aurea (Gmelin, 1788)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Psittacus aureus Gmelin, 1788 Aratinga aurea (Gmelin, 1788)
Посилання
Вікісховище: Eupsittula aurea Віківиди: Eupsittula aurea МСОП: 22685742 NCBI: 51898

Арати́нга бразильський (Eupsittula aurea) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Пара бразильських арантинг (штат Мату-Гросу, Бразилія)

Бразильський аратинга

Довжина птаха становить 23-28 см, вага 75–95 г. Забарвлення переважно зелене. Лоб і передня частина тімені жовто-оранжеві, потилиця синя. Груди кремові, решта нижньої частини тіла жовтувато-зелена. Махові пера сині, блискучі, хвіст світло-зелений. Навколо очей жовтувато-оранжеві кільця. Дзьоб чорний, лапи сіруваті. Виду не притаманний статевий диморфізм. Молоді птахми мають менш яскраве забарвлення, навколо очей у них кільця сіруватої голої шкіри.

Поширення і екологія

Бразильські аратинги мешкають в центральній і східній Бразилії, на крайньому півдні Суринаму, на крайньому південному сході Перу (Мадре-де-Дьйос), в Болівії, Парагваї і північній Аргентині. Вони живуть на узліссях вологих рівнинних тропічних лісів, в саванах серрадо, в пальмових гаях, парках і савах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками по 4-8 птахів, іноді зграями по 20-30 птахів, переважно на висоті до 600 м над рівнем моря. В кладці від 2 до 5 білих яєць. Інкубаційний період триває 21-26 днів, пташенята покидають гніздо через 50 днів після вилуплення.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Eupsittula aurea: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
2. Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 329.
3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 червня 2022.

Джерела

• Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;
• Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide;