Синьогорлий ара | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ara glaucogularis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ара синьогорлий (Ara glaucogularis) — птах родини папугових (Psittacidae).
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 80-85 см. Чоло, потилиця, шия, горло, крила й хвіст легкого зеленувато-синього кольору. Гола обличчя покрита смугами темних зеленувато-синіх перинок. Груди й черево жовті. Нижні частини крил жовті. Підхвістя оранжеве. Дзьоб чорний. Лабети темно-сірі. Райдужка світло-жовта. У молодих особин райдужка темна, хвіст коротше. Самець і самка забарвлені однаково, але самець більше, голова у нього більша.
Розповсюдження
Живе на північному сході Болівії, а також на границя між Болівією, Аргентиною й Парагваєм.
Спосіб життя
Населяють дощові ліси (басейн Амазонки), окраїни сельви, савани з пальмовими гаями, сезонно затоплювані савани.
Розмноження
Моногамні. Гніздяться у дуплах старих чи мертвих пальм. Шлюбний сезон триває із грудня по квітень. В кладці 2-4 білих яйця. Інкубація продовжується 26-28 днів. Папуги годують пташенят вдень, кожні 3-4 години. Покриваються пір'ям у віці 3 місяців. До року тримаються біля батьків, а статева зрілість настає у віці 3-6 років.
Стан популяції та охорона
Птах перебуває під загрозою зникнення. Зустрічається лише в місцях з незайманою рослинністю. До кінця XX століття в дикій природі документувалося 50-100 особин. У Парагваї папуги не бачили з початку XX століття, на північному заході Аргентини останній раз він був відзначений в 40-х роках XX століття. Індіанці добували цих птахів для їжі, а пір'я використовували для прикраси під час церемоніалів. Знаходиться під захистом закону в Болівії й Закону Міжнародного Ринку.
Примітки
- BirdLife International (2018). Ara glaucogularis: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 07 серпня 2018
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ара синьогорлий |
- Винокуров А. А. Редкие птицы мира. — М.: Агропромиздат, 1987. — 207 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinogorlij araOhoronnij statusNa mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Rid Ara Ara Vid Ara sinogorlij 1921Binomialna nazvaAra glaucogularisPosilannyaVikishovishe Ara glaucogularisVikividi Ara glaucogularisEOL 1177964ITIS 554896MSOP 22685542 Ara sinogorlij Ara glaucogularis ptah rodini papugovih Psittacidae Zovnishnij viglyadDovzhina tila 80 85 sm Cholo potilicya shiya gorlo krila j hvist legkogo zelenuvato sinogo koloru Gola oblichchya pokrita smugami temnih zelenuvato sinih perinok Grudi j cherevo zhovti Nizhni chastini kril zhovti Pidhvistya oranzheve Dzob chornij Labeti temno siri Rajduzhka svitlo zhovta U molodih osobin rajduzhka temna hvist korotshe Samec i samka zabarvleni odnakovo ale samec bilshe golova u nogo bilsha RozpovsyudzhennyaZhive na pivnichnomu shodi Boliviyi a takozh na granicya mizh Boliviyeyu Argentinoyu j Paragvayem Sposib zhittyaNaselyayut doshovi lisi basejn Amazonki okrayini selvi savani z palmovimi gayami sezonno zatoplyuvani savani RozmnozhennyaMonogamni Gnizdyatsya u duplah starih chi mertvih palm Shlyubnij sezon trivaye iz grudnya po kviten V kladci 2 4 bilih yajcya Inkubaciya prodovzhuyetsya 26 28 dniv Papugi goduyut ptashenyat vden kozhni 3 4 godini Pokrivayutsya pir yam u vici 3 misyaciv Do roku trimayutsya bilya batkiv a stateva zrilist nastaye u vici 3 6 rokiv Stan populyaciyi ta ohoronaPtah perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Zustrichayetsya lishe v miscyah z nezajmanoyu roslinnistyu Do kincya XX stolittya v dikij prirodi dokumentuvalosya 50 100 osobin U Paragvayi papugi ne bachili z pochatku XX stolittya na pivnichnomu zahodi Argentini ostannij raz vin buv vidznachenij v 40 h rokah XX stolittya Indianci dobuvali cih ptahiv dlya yizhi a pir ya vikoristovuvali dlya prikrasi pid chas ceremonialiv Znahoditsya pid zahistom zakonu v Boliviyi j Zakonu Mizhnarodnogo Rinku PrimitkiBirdLife International 2018 Ara glaucogularis informaciya na sajti MSOP versiya 2018 2 angl 07 serpnya 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ara sinogorlijVinokurov A A Redkie pticy mira M Agropromizdat 1987 207 s