Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ара гіацинтовий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Anodorhynchus hyacinthinus (Latham, 1790) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Ара гіацинтовий (Anodorhynchus hyacinthinus) — птах родини папугові.
Зовнішній вигляд
Один з найбільших видів папуг. Деякі особини досягають у довжину 80-98 см, причому близько половини припадає на хвіст, довжина крила 36,5 см; вага 1,5 кг. Забарвлення оперення кобальтово-синє. З боків голова закрита оперенням, тільки тонка смужка в основі піддзьобка й вузьке кільце навколо очей безпері, золотаво-жовтого кольору. Хвіст сіро-синій, довгий і вузький. Дзьоб великий, могутній, чорно-сірого кольору. У самця більший, ніж у самиці. Лапи кігтисті, темно-сірі. Райдужка очей темно-коричнева. Голос дуже голосний, різкий, гортанний, у тому числі хрипкий вереск. Чутний на досить великих відстанях (1-1,5 км).
Розповсюдження
Живе на північному сході, заході й у центрі Бразилії, у Болівії й Парагваї.
Спосіб життя
Населяють окраїни лісу, лісопосадки, болотисті місцевості, пальмові гаї. Зустрічаються уздовж рік, рідше в сельві до висоти 800 м над рівнем моря. Поза сезоном розмноження тримаються невеликими сімейними зграями (до 6-12 особин). Активні у світлий час доби. Щодня літають на кормові території, що знаходяться у декількох десятках кілометрів від місця нічлігу. Ранкова годівля починається близько 9 години ранку. Рано вранці збираються в зграї на мертвих деревах і чепуряться. У спекотні години відпочивають у кроні дерев. Харчуються пальмовими горіхами (Scheelea phalerata і Acrocomia aculeata), спритно розгризаючи їх сильним дзьобом, спілими й незрілими фіговими плодами і фруктами, ягодами, водяними равликами. Годуються як у кронах дерев, так і на землі. Періодично заковтують гравій.
Розмноження
Пара утворюється на все життя. Гніздяться в дуплах високих (живих і мертвих) дерев, на висоті 12-40 м. Із усіх дерев віддають перевагу стеркулії (Sterculia apetala) через її м'яку деревину. Розширюють і поглиблюють природні отвори або дупла, створені дятлами. Внутрішній діаметр гнізда — близько 50 см, глибина до 30 см, льоток 5-40*7-25 см. Дно вистилається тирсою. При нестачі пригідних дерев риють нори (за допомогою дзьоба й лап) на стрімчастих берегах рік, улаштовують місця гніздування в кам'яних розпадинах. Через місяць після спарювання самиця відкладає перше яйце. Інтервал між яйцями 2-3 дні. У кладці 2 яйця (розмір 53*40 мм). Яйця висиджує тільки самиця. Висиджування починається з першого яйця й триває в середньому 27-30 днів. Самець годує самицю й охороняє гніздо. На рік буває 1-2 кладки.
Новонароджені пташенята голі й сліпі. Пташенята конкурують між собою за їжу. У більшості випадків виживає тільки один, особливо якщо другий народився через чотири дні після першого. Оперяються пташенята у віці 65-70 днів. Залишають гніздо в три місяці, але ще три місяці їх годують батьки. Молоді птахи тримаються поруч з батьками до 18 місяців.
Загрози й охорона
Знаходиться під загрозою зникнення. До кінця 20 століття в дикій природі налічувалося до 3000 особин. Зник з багатьох займаних їм територій. Причина зниження популяції — полювання, вилов (в 1980-х роках було виловлено близько 10000 особин, що сприяло повному зникненню з території Парагваю), втрата природного середовища проживання, яке займають під випас свійських тварин, під насадження екзотичних дерев, під ГЕС на ріках Токантінс і й через постійні пожежі.
Завдяки програмам захисту цього птаха й освітній роботі з землевласниками, на території яких живуть або гніздяться птахи, до кінця 20 століття кількість особин збільшилася в 2 рази. До 2002 року (за даними McGrath) у дикій природі налічувалося близько 6500 особин. Занесений у Червону книгу МСОП.
Утримування
Незважаючи на його силу (у деяких особин досить агресивний характер), легко приручається й дуже добре вживається з людиною. Його часто можна побачити у аматорів природи, у зоопарках. Тривалість життя до 65-90 років.
Галерея
Примітки
- BirdLife International (2016). Anodorhynchus hyacinthinus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 01 жовтня 2016
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Література
- Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с
- Энциклопедия декоративных и экзотических птиц/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с
Посилання
- Зооклуб. - укладач Гур'єва С. Ю. [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ara giacintovij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Papugovi Psittacidae Pidrodina Papuzhni Psittacinae Rid Giacintovij ara Anodorhynchus Vid Ara giacintovij Binomialna nazva Anodorhynchus hyacinthinus Latham 1790 Posilannya Vikishovishe Anodorhynchus hyacinthinus Vikividi Anodorhynchus hyacinthinus ITIS 177655 MSOP 22685516 NCBI 51900 Ara giacintovij Anodorhynchus hyacinthinus ptah rodini papugovi Zovnishnij viglyadOdin z najbilshih vidiv papug Deyaki osobini dosyagayut u dovzhinu 80 98 sm prichomu blizko polovini pripadaye na hvist dovzhina krila 36 5 sm vaga 1 5 kg Zabarvlennya operennya kobaltovo sinye Z bokiv golova zakrita operennyam tilki tonka smuzhka v osnovi piddzobka j vuzke kilce navkolo ochej bezperi zolotavo zhovtogo koloru Hvist siro sinij dovgij i vuzkij Dzob velikij mogutnij chorno sirogo koloru U samcya bilshij nizh u samici Lapi kigtisti temno siri Rajduzhka ochej temno korichneva Golos duzhe golosnij rizkij gortannij u tomu chisli hripkij veresk Chutnij na dosit velikih vidstanyah 1 1 5 km RozpovsyudzhennyaZhive na pivnichnomu shodi zahodi j u centri Braziliyi u Boliviyi j Paragvayi Sposib zhittyaNaselyayut okrayini lisu lisoposadki bolotisti miscevosti palmovi gayi Zustrichayutsya uzdovzh rik ridshe v selvi do visoti 800 m nad rivnem morya Poza sezonom rozmnozhennya trimayutsya nevelikimi simejnimi zgrayami do 6 12 osobin Aktivni u svitlij chas dobi Shodnya litayut na kormovi teritoriyi sho znahodyatsya u dekilkoh desyatkah kilometriv vid miscya nichligu Rankova godivlya pochinayetsya blizko 9 godini ranku Rano vranci zbirayutsya v zgrayi na mertvih derevah i chepuryatsya U spekotni godini vidpochivayut u kroni derev Harchuyutsya palmovimi gorihami Scheelea phalerata i Acrocomia aculeata spritno rozgrizayuchi yih silnim dzobom spilimi j nezrilimi figovimi plodami i fruktami yagodami vodyanimi ravlikami Goduyutsya yak u kronah derev tak i na zemli Periodichno zakovtuyut gravij RozmnozhennyaPara utvoryuyetsya na vse zhittya Gnizdyatsya v duplah visokih zhivih i mertvih derev na visoti 12 40 m Iz usih derev viddayut perevagu sterkuliyi Sterculia apetala cherez yiyi m yaku derevinu Rozshiryuyut i pogliblyuyut prirodni otvori abo dupla stvoreni dyatlami Vnutrishnij diametr gnizda blizko 50 sm glibina do 30 sm lotok 5 40 7 25 sm Dno vistilayetsya tirsoyu Pri nestachi prigidnih derev riyut nori za dopomogoyu dzoba j lap na strimchastih beregah rik ulashtovuyut miscya gnizduvannya v kam yanih rozpadinah Cherez misyac pislya sparyuvannya samicya vidkladaye pershe yajce Interval mizh yajcyami 2 3 dni U kladci 2 yajcya rozmir 53 40 mm Yajcya visidzhuye tilki samicya Visidzhuvannya pochinayetsya z pershogo yajcya j trivaye v serednomu 27 30 dniv Samec goduye samicyu j ohoronyaye gnizdo Na rik buvaye 1 2 kladki Novonarodzheni ptashenyata goli j slipi Ptashenyata konkuruyut mizh soboyu za yizhu U bilshosti vipadkiv vizhivaye tilki odin osoblivo yaksho drugij narodivsya cherez chotiri dni pislya pershogo Operyayutsya ptashenyata u vici 65 70 dniv Zalishayut gnizdo v tri misyaci ale she tri misyaci yih goduyut batki Molodi ptahi trimayutsya poruch z batkami do 18 misyaciv Zagrozi j ohoronaZnahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Do kincya 20 stolittya v dikij prirodi nalichuvalosya do 3000 osobin Znik z bagatoh zajmanih yim teritorij Prichina znizhennya populyaciyi polyuvannya vilov v 1980 h rokah bulo vilovleno blizko 10000 osobin sho spriyalo povnomu zniknennyu z teritoriyi Paragvayu vtrata prirodnogo seredovisha prozhivannya yake zajmayut pid vipas svijskih tvarin pid nasadzhennya ekzotichnih derev pid GES na rikah Tokantins i j cherez postijni pozhezhi Zavdyaki programam zahistu cogo ptaha j osvitnij roboti z zemlevlasnikami na teritoriyi yakih zhivut abo gnizdyatsya ptahi do kincya 20 stolittya kilkist osobin zbilshilasya v 2 razi Do 2002 roku za danimi McGrath u dikij prirodi nalichuvalosya blizko 6500 osobin Zanesenij u Chervonu knigu MSOP UtrimuvannyaNezvazhayuchi na jogo silu u deyakih osobin dosit agresivnij harakter legko priruchayetsya j duzhe dobre vzhivayetsya z lyudinoyu Jogo chasto mozhna pobachiti u amatoriv prirodi u zooparkah Trivalist zhittya do 65 90 rokiv GalereyaPrimitkiBirdLife International 2016 Anodorhynchus hyacinthinus informaciya na sajti MSOP versiya 2016 3 angl 01 zhovtnya 2016 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 LiteraturaIerusalimskij I Popugai i pevchie pticy vidy soderzhanie obuchenie Rostov na Donu Vladis 2001 320 s ISBN 5 94194 073 4 Enciklopediya dekorativnyh i ekzoticheskih ptic Avt sost A P Umelcev M Lokid Press 2002 368 s ISBN 5 320 00436 2PosilannyaZooklub ukladach Gur yeva S Yu 30 veresnya 2007 u Wayback Machine