Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2014) |
Апріоризм — це вчення Канта про пізнання, спирається на його концепцію про створення суджень. Знання завжди виявляють себе у формі судження, в якій думкою фіксується відношення чи зв'язок між поняттями — суб'єктом і предикатом судження. Існують два різновиди такого зв'язку. В одних судженнях предикат не дає нового знання про предмет порівняно із знанням, яке фіксоване у понятті «суб'єкт». Такі судження Кант називає «аналітичними». У других — зв'язок між суб'єктом і предикатом не випливає з розгляду поняття «суб'єкт», а предикат об'єднується із суб'єктом. Такі судження Кант назвав «синтетичними». У свою чергу синтетичні судження поділяються на два класи: в одному зв'язок предиката і суб'єкта мислиться відповідно до даних досвіду (такі судження називаються «апостеріорними»), у другому зв'язок мислиться як незалежний від досвіду, передуючий досвідові (такі судження називаються «апріорними»).
У математиці, філософії, природознавстві апріорні судження займають визначальне місце. Тому Кант ставить три питання: 1) як можливі такі судження в математиці; 2) як вони можливі в теоретичному природознавстві; 3) як вони можливі в «метафізиці».
Вирішення цих питань Кант пов'язує з дослідженнями трьох головних пізнавальних властивостей:
- чуттєвості;
- розуму;
- розсуду.
Чуттєвість — здатність до почуттів, розум — здатність до умовиводів, які доходять до ідеї, — здатність до понять і суджень. «Ідеї» — поняття про єдність обумовлених явищ.
Кожна з пізнавальних властивостей розглядається Кантом крізь проблему апріорності. Проведене дослідження уможливило зробити йому висновок, що існують апріорні форми чуттєвості (простір і час), апріорні форми розсуду (категорії). Спроба знайти апріорні форми розуму призвела до висновку про існування антиномій розуму.
Розглядаючи математичне знання не як поняття, а як чуттєве споглядання, або наочне уявлення (чуттєва «інтуїція»), вирішуючи питання синтезу суб'єкта і предиката, Кант розділяє математику на дві форми: чуттєве споглядання простору (геометрія) та чуттєве споглядання змін у часі (арифметика). Простір — апріорна форма чуттєвого споглядання. Саме апріорність надає спогляданням просторових форм форму загальності та необхідності. Час — пріорна форма чуттєвого споглядання змін, яка надає послідовностям подій загальності та необхідності. Беззастережна загальність і необхідність істин у математиці не відноситься до предметів навколишнього світу: вона має значення для нашого мислення, вона спрямовує мислення до істинного результату.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2013. Процитовано 20 грудня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2014 Apriorizm ce vchennya Kanta pro piznannya spirayetsya na jogo koncepciyu pro stvorennya sudzhen Znannya zavzhdi viyavlyayut sebe u formi sudzhennya v yakij dumkoyu fiksuyetsya vidnoshennya chi zv yazok mizh ponyattyami sub yektom i predikatom sudzhennya Isnuyut dva riznovidi takogo zv yazku V odnih sudzhennyah predikat ne daye novogo znannya pro predmet porivnyano iz znannyam yake fiksovane u ponyatti sub yekt Taki sudzhennya Kant nazivaye analitichnimi U drugih zv yazok mizh sub yektom i predikatom ne viplivaye z rozglyadu ponyattya sub yekt a predikat ob yednuyetsya iz sub yektom Taki sudzhennya Kant nazvav sintetichnimi U svoyu chergu sintetichni sudzhennya podilyayutsya na dva klasi v odnomu zv yazok predikata i sub yekta mislitsya vidpovidno do danih dosvidu taki sudzhennya nazivayutsya aposteriornimi u drugomu zv yazok mislitsya yak nezalezhnij vid dosvidu pereduyuchij dosvidovi taki sudzhennya nazivayutsya apriornimi U matematici filosofiyi prirodoznavstvi apriorni sudzhennya zajmayut viznachalne misce Tomu Kant stavit tri pitannya 1 yak mozhlivi taki sudzhennya v matematici 2 yak voni mozhlivi v teoretichnomu prirodoznavstvi 3 yak voni mozhlivi v metafizici Virishennya cih pitan Kant pov yazuye z doslidzhennyami troh golovnih piznavalnih vlastivostej chuttyevosti rozumu rozsudu Chuttyevist zdatnist do pochuttiv rozum zdatnist do umovivodiv yaki dohodyat do ideyi zdatnist do ponyat i sudzhen Ideyi ponyattya pro yednist obumovlenih yavish Kozhna z piznavalnih vlastivostej rozglyadayetsya Kantom kriz problemu apriornosti Provedene doslidzhennya umozhlivilo zrobiti jomu visnovok sho isnuyut apriorni formi chuttyevosti prostir i chas apriorni formi rozsudu kategoriyi Sproba znajti apriorni formi rozumu prizvela do visnovku pro isnuvannya antinomij rozumu Rozglyadayuchi matematichne znannya ne yak ponyattya a yak chuttyeve spoglyadannya abo naochne uyavlennya chuttyeva intuyiciya virishuyuchi pitannya sintezu sub yekta i predikata Kant rozdilyaye matematiku na dvi formi chuttyeve spoglyadannya prostoru geometriya ta chuttyeve spoglyadannya zmin u chasi arifmetika Prostir apriorna forma chuttyevogo spoglyadannya Same apriornist nadaye spoglyadannyam prostorovih form formu zagalnosti ta neobhidnosti Chas priorna forma chuttyevogo spoglyadannya zmin yaka nadaye poslidovnostyam podij zagalnosti ta neobhidnosti Bezzasterezhna zagalnist i neobhidnist istin u matematici ne vidnositsya do predmetiv navkolishnogo svitu vona maye znachennya dlya nashogo mislennya vona spryamovuye mislennya do istinnogo rezultatu Primitki Arhiv originalu za 22 grudnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2013