Апостольський вікаріат Анатолії (лат. Vicariatus Apostolicus Anatoliensis) — апостольський вікаріат Римсько-Католицької Церкви з центром в місті Іскендерун, Туреччина. Апостольський вікаріат Анатолії поширює свою юрисдикцію на східну частину Туреччини. Апостольський вікаріат Анатолії підпорядковується безпосередньо Святому Престолу. Кафедральним собором апостольського вікаріату Анатолії є церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії в місті Іскандерун. У місті на даний час кафедра апостольського вікаріату є вакантною.
Апостольський вікаріат Анатолії | |
---|---|
лат. Vicariatus Apostolicus Anatoliensis | |
Церква | католицька церква |
Обряд | Латинський обряд |
Країна | Туреччина |
Головне місто | Іскендерун |
Дата заснування | 13 березня 1845 року |
Населення | 4 500 000 осіб |
Кількість католиків | 4 550 осіб |
Парафій | 8 |
Катедральний собор | d |
Митрополія | підпорядковується безпосередньо Святому Престолу |
Ієрарх | d |
anadolukatolikkilisesi.org | |
Апостольський вікаріат Анатолії у Вікісховищі |
Історія
13 березня 1845 року Святий Престол заснував апостольський вікаріат Трапезунда, виділивши його з апостольського вікаріату Константинополя (сьогодні — Апостольський вікаріат Стамбула). Пастирське піклування віруючими апостольського вікаріату Трапезунда було доручено ченцям з чернечого ордену капуцинів, які проживали в Тифлісі, Російська імперія. Апостольський вікаріат Трапезунда поширював свою юрисдикцію на узбережжі Чорного моря, центральну та східну частину Анатолії. 12 вересня 1896 року апостольський вікаріат Трапезунда був скасований і його територія була передана назад апостольському вікаріату Константинополя.
20 червня 1936 року Римський папа Пій XI видав бреве Quae ad christiani, яким заснував місію sui iuris Трапезунда з центром у місті Самсун.
30 листопада 1990 року Конгрегація у справах східних церков видала декрет Quo melius, яким перетворила місії sui iuris Трапезунда в апостольський вікаріат Анатолії і перевів кафедру в місто Іскандерун.
Ординарії апостольського вікаріату
- священик Damiano da Viareggio O. F. M. Cap (1845-1852);
- священик Filippo Maria da Bologna O. F. M. Cap (1852-1881);
- священик Eugenio da Modica O. F. M. Cap. (1881 — 12.09.1896);
- Sede soppressa (1896-1931);
- священик Michele da Capodistria O. F. M. Cap. (1931-1933);
- священик Giovanni da Fivizzano O. F. M. Cap. (9.03.1933 — 1955);
- священик Prospero Germini da Ospitaletto O. F. M. Cap. (1955-1961);
- священик Michele Salardi da Novellara O. F. M. Cap. † (1961-1966);
- священик Giuseppe Germano Bernardini O. F. M. Cap. (19.12.1966 — 22.01.1983) — призначений архієпископом Смірни;
- єпископ Ruggero Franceschini O. F. M. Cap. (2.07.1993 — 11.10.2004) — призначений архієпископом Смірни;
- єпископ Луїджі Падовезе O. F. M. Cap. (11.10.2004 — 3.06.2010);
- священик Ruggero Franceschini O. F. M. Cap. (12.10.2010 — по теперішній час) — апостольський адміністратор.
Примітки
- см.
Джерело
- Annuario Pontificio, Libreria Editrice Vaticana, Città del Vaticano, 2003, стор 958,
- Бреве Quae ad christiani [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.], AAS 23 (1931), стор 402(лат.)
- Декрет Quo melius [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.], AAS 83 (1991), стор 151(лат.)
Посилання
- Інформація [ 27 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Інформація [ 6 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apostolskij vikariat Anatoliyi lat Vicariatus Apostolicus Anatoliensis apostolskij vikariat Rimsko Katolickoyi Cerkvi z centrom v misti Iskenderun Turechchina Apostolskij vikariat Anatoliyi poshiryuye svoyu yurisdikciyu na shidnu chastinu Turechchini Apostolskij vikariat Anatoliyi pidporyadkovuyetsya bezposeredno Svyatomu Prestolu Kafedralnim soborom apostolskogo vikariatu Anatoliyi ye cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Divi Mariyi v misti Iskanderun U misti na danij chas kafedra apostolskogo vikariatu ye vakantnoyu Apostolskij vikariat Anatoliyilat Vicariatus Apostolicus AnatoliensisCerkvakatolicka cerkvaObryadLatinskij obryadKrayinaTurechchinaGolovne mistoIskenderunData zasnuvannya13 bereznya 1845 rokuNaselennya4 500 000 osibKilkist katolikiv4 550 osibParafij8Katedralnij sobordMitropoliyapidporyadkovuyetsya bezposeredno Svyatomu PrestoluIyerarhdanadolukatolikkilisesi org Apostolskij vikariat Anatoliyi u VikishovishiIstoriya13 bereznya 1845 roku Svyatij Prestol zasnuvav apostolskij vikariat Trapezunda vidilivshi jogo z apostolskogo vikariatu Konstantinopolya sogodni Apostolskij vikariat Stambula Pastirske pikluvannya viruyuchimi apostolskogo vikariatu Trapezunda bulo dorucheno chencyam z chernechogo ordenu kapuciniv yaki prozhivali v Tiflisi Rosijska imperiya Apostolskij vikariat Trapezunda poshiryuvav svoyu yurisdikciyu na uzberezhzhi Chornogo morya centralnu ta shidnu chastinu Anatoliyi 12 veresnya 1896 roku apostolskij vikariat Trapezunda buv skasovanij i jogo teritoriya bula peredana nazad apostolskomu vikariatu Konstantinopolya 20 chervnya 1936 roku Rimskij papa Pij XI vidav breve Quae ad christiani yakim zasnuvav misiyu sui iuris Trapezunda z centrom u misti Samsun 30 listopada 1990 roku Kongregaciya u spravah shidnih cerkov vidala dekret Quo melius yakim peretvorila misiyi sui iuris Trapezunda v apostolskij vikariat Anatoliyi i pereviv kafedru v misto Iskanderun Ordinariyi apostolskogo vikariatusvyashenik Damiano da Viareggio O F M Cap 1845 1852 svyashenik Filippo Maria da Bologna O F M Cap 1852 1881 svyashenik Eugenio da Modica O F M Cap 1881 12 09 1896 Sede soppressa 1896 1931 svyashenik Michele da Capodistria O F M Cap 1931 1933 svyashenik Giovanni da Fivizzano O F M Cap 9 03 1933 1955 svyashenik Prospero Germini da Ospitaletto O F M Cap 1955 1961 svyashenik Michele Salardi da Novellara O F M Cap 1961 1966 svyashenik Giuseppe Germano Bernardini O F M Cap 19 12 1966 22 01 1983 priznachenij arhiyepiskopom Smirni yepiskop Ruggero Franceschini O F M Cap 2 07 1993 11 10 2004 priznachenij arhiyepiskopom Smirni yepiskop Luyidzhi Padoveze O F M Cap 11 10 2004 3 06 2010 svyashenik Ruggero Franceschini O F M Cap 12 10 2010 po teperishnij chas apostolskij administrator Primitkism DzhereloAnnuario Pontificio Libreria Editrice Vaticana Citta del Vaticano 2003 stor 958 ISBN 88 209 7422 3 Breve Quae ad christiani 27 bereznya 2010 u Wayback Machine AAS 23 1931 stor 402 lat Dekret Quo melius 11 lipnya 2020 u Wayback Machine AAS 83 1991 stor 151 lat PosilannyaInformaciya 27 chervnya 2020 u Wayback Machine angl Informaciya 6 listopada 2020 u Wayback Machine angl