Анікщяй або Онікшти лит Anykščiai пол Onikszty рос Они кшты Аникщяй місто в північній частині Литви Римо католицька церк

Анікщяй або Онікшти (лит. Anykščiai, пол. Onikszty, рос. Они́кшты, Аникщяй) — місто в північній частині Литви. Римо-католицька церква Святого Матяша в Анікщяй є найвищою церквою в Литві, її шпилі сягають 79 метрів. Анікщяй має статус гірськолижного курорту в Литві і є популярним місцем внутрішнього туризму.

Анікщяй
лит. Anykščiai


герб	прапор

Основні дані

55°32′ пн. ш. 25°06′ сх. д. / 55.533° пн. ш. 25.100° сх. д.

Країна

Литва

Адмінодиниця

^d

Столиця для

Анікщяйський район, ^d, Q12648966?, Q12648954? і Q125559090?

Засновано

11 620 осіб (2010)

1378 осіб/км²

75 м і 74 м

Непомук, Олайне, Унеюв^[1]

(+370) 381

+2

864516, 600994

LT-29001

Міська влада

Вебсайт

anyksciai.lt

Мапа

Анікщяй

Анікщяй (Литва)

Анікщяй у Вікісховищі

Положення і загальна характеристика

Розташоване по обох берегах річки Швентої (лит. Šventoji, басейн Німана), за 52 км від Утени и 110 км от Вільнюса.

Топонім

Назва міста походить від річки Анікщта (лит. Anykšta), що впадає в річку Швентої (річка).

Історія

Вузькоколійка – залізнична станція Анікщяй

Археологічні дослідження в цьому районі виявили поселення, що датуються пізнім неолітом. Анікщяй вперше згадується у 1442 р. як володіння Великого князя Литовського Казиміра IV Ягеллончика. Розташування на річці Швянтої, що з'єднує її з Балтійським морем через ріку Неріс і ріку Німан, сприяло розвитку міста. Анікщяй також лежав на сухопутному шляху між містами Вільнюс і Рига. Його стратегічне значення призвело до частих нападів Тевтонського ордену. Перша поява міста на мапі датується приблизно 1578 роком.

Анікщяй - це місце, звідки походить багато литовських поетів і письменників - Антанас Вєнуоліс, Антанас Баранаускас, Йонас Білюнас. З цієї причини його називають «Веймаром Литви». В Анікщяй та Анікщяйському районі є близько 250 культурно та історично важливих місць - Anykščių šilelis, яким присвячено вірш «Анікщяйський ліс» А. Баранаускаса, валун Пунтукас, пам'ятник «Маяк Щастя», навісна доріжка, музей коней, садиби та пагорби старих литовських фортець, оповитих таємницями та легендами.

До того, як Литва відновила свою незалежність після Першої світової війни, Анікщяй був частиною Ковенської губернії Російської імперії.

Підприємства з переробки вовни, виноробня, а також литовські школи були засновані після Першої світової війни, коли його населення досягло приблизно 4000 осіб. Під час Другої світової війни його мости та центр міста були зруйновані.

Після радянської окупації країн Балтії (1940) Анікщяй став центром литовських партизанів Аукшайтія. Анікщяйський район був єдиним у Литві, який входив до 5 партизанських військових округів (apygarda) - Альгімантас, Діджіосіос Ковос, Діджойі Кова, Вітіс, Вітаутас і до третього округу Північна Литва - Аукштайтія Литовської визвольної армії. У 2014 році в Šimonių giria (Шимоняський ліс) було створено пізнавальний маршрут, який веде місцями партизанських стежок і місць військового округу Альгімантас.

Населення

1867	1896	1897^пер.	1923^пер.	1939	1959^пер.
Динаміка населення з 1867 по 2012
2293	3500	3900	3500	4400	5442
1970^пер.	1974	1976	1979^пер.	1989^пер.
8250	8800	9100	10 325	12 758	11 958
2006	2010	2011^пер.	2012	-	-
11 602	11 618	10 575	10 407	-	-
Гістограма динаміки населення

Промисловість

Відома в Литві фруктова виноробня «Anykščių vynas», заснована в 1926 Балісом Каразієм.

Залізнична станція на лінії Паневежис — Швенченеляй.

Відомі особистості

Юзеф Абелевич, польський теолог
Антанас Баранаускас, поет, чий будинок зберігається в Анікщяйському регіональному парку
Йонас Білюнас, письменник
Гедріус Тітеніс, плавець
Антанас Вієнуліс, письменник
Броне Буйвідайте, литовська поетеса і прозаїк
Грета Балдаускайте, психолог
Валдас Папієвіс, письменник
Римша Вітаутас, науковий співробітник бібліотекар, бібліограф, педагог
Освальдас Яноніс, професор Вільнюського університету, доктор гуманітарних наук, бібліограф, педагог
Шаблевічюс Бронюс, доктор наук
Сергеюс Йовайша, баскетболіст.

Міста-побратими

Анікщяй є містом-побратимом з:

Примітки

https://uniejow.pl/twoja-gmina-twoj-urzad/miasta-partnerskie/
Baranauskas, Tomas. Drumstas vanduo Anykščių istorijos ištakose, Lituanistica, 2022, nr. 3 (129), p. 250-253.
. Анікщяйський район. Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 16 грудня 2009.
[https:// www.15min.lt/pasaulis-kiseneje/naujiena/per-lietuva/anyksciai-laukia-besidominciu-partizanu-kovomis-cia-irengtas-naujas-pazintinis-marsrutas-642-465408 Anykščiai laukia besidominčių partizanų kovomis: čia įrengtas painistas nainisja ]
Оникшты. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 3 (Лаарсъ — Оятъ). СПб, 1867, C. 655
Anykščiai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 67 psl. (лит.)
Anykštėnai – mokslo šviesuliai - Anykščių rajono savivaldybės Liudvikos ir Stanislovo Didžiulių VIEŠOJI BIBLIOTEKA.
-miesto-partneriai/198 Anykščių miesto partneriai. anyksciai.lt (лит.). Anykščiai. Процитовано 1 вересня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Це незавершена стаття з географії Литви.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://uniejow.pl/twoja-gmina-twoj-urzad/miasta-partnerskie/_https://uniejow.pl/twoja-gmina-twoj-urzad/miasta-partnerskie/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://uniejow.pl/twoja-gmina-twoj-urzad/miasta-partnerskie/

[2] Baranauskas, Tomas. Drumstas vanduo Anykščių istorijos ištakose, Lituanistica, 2022, nr. 3 (129), p. 250-253.

[hist-3] . Анікщяйський район. Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 16 грудня 2009.

[4] [https:// www.15min.lt/pasaulis-kiseneje/naujiena/per-lietuva/anyksciai-laukia-besidominciu-partizanu-kovomis-cia-irengtas-naujas-pazintinis-marsrutas-642-465408 Anykščiai laukia besidominčių partizanų kovomis: čia įrengtas painistas nainisja ]

[GSSRI-5] Оникшты. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 3 (Лаарсъ — Оятъ). СПб, 1867, C. 655

[TLE-6] Anykščiai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 67 psl. (лит.)

[7] Anykštėnai – mokslo šviesuliai - Anykščių rajono savivaldybės Liudvikos ir Stanislovo Didžiulių VIEŠOJI BIBLIOTEKA.

[8] -miesto-partneriai/198 Anykščių miesto partneriai. anyksciai.lt (лит.). Anykščiai. Процитовано 1 вересня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[1]