Антоніо Караннанте

Антоніо Караннанте (італ. Antonio Carannante, нар. 23 червня 1965, Поццуолі) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Антоніо Караннанте
Антоніо Караннанте
Караннанте у складі «Наполі» в сезоні 1984/85
Особисті дані
Народження	23 червня 1965(1965-06-23) (59 років)
	Поццуолі, Італія
Зріст	175 см
Вага	75 кг
Громадянство	Італія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1980—1981	«Наполі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1981–1987 «Наполі» 40 (0) 1987–1988 →  «Асколі» 29 (2) 1988–1989 «Наполі» 29 (1) 1989–1992 «Лечче» 71 (0) 1992–1994 «П'яченца» 46 (2) 1994–1995 «Авелліно» 22 (3) 1995–1996 «Нола» 19 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1984–1986 Італія U-21 6 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2002–2004 «Наполі» (юнаки) 2004–2005 «Наполі» (дубль) 2009 «Неаполіс» 2009–2010 «Неаполіс» (помічник) 2013–2014 (юнаки) 2014–2015 «Гладіатор» 2016 «Гладіатор»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Наполі», з яким став чемпіоном Італії та володарем Кубка Італії і Кубка УЄФА, а також молодіжну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 23 червня 1965 року в місті Поццуолі. Вихованець футбольної школи клубу «Наполі». За першу команду дебютував 21 березня 1982 року у матчі Серії А проти «Торіно». Починаючи з сезону 1984/85 років він став стабільно грати за першу команду, зігравши в тому сезоні 17 матчів і 20 в наступному. Через серйозну травму він повністю пропустив сезон 1986/87 років, в якому «Наполі» виграв свій титул чемпіона країни та Кубок Італії.

29 вересня 1987 року Караннанте був відданий в оренду до кінця сезону в «Асколі», де і забив свій перший гол в Серії А в матчі проти «Торіно». Після повернення до Неаполя постійно використовувався в сезоні 1988/89 років, в якому неаполітанці посіли друге місце в чемпіонаті і виграли Кубок УЄФА. Наприкінці сезону він був проданий «Лечче» в рамках переходу Марко Бароні в зворотному напрямку. Разом із «червоно-жовтими» він зіграв у двох сезонах Серії А та в одному Серії В, де через нову травму зіграв лише 14 ігор.

У листопаді 1992 року він перейшов до «П'яченци», з якою в першому ж сезоні вийшов в Серію А. У вищому дивізіоні грав на позиції лівого захисника, виходячи поперемінно з Массімо Бріоскі.

У 1994 році він перейшов до клубу Серії С1 «Авелліно», з якою вийшов в Серію В, вигравши плей-оф, а завершив ігрову кар'єру у команді «Нола», за яку виступав протягом сезону 1995/96 років в Серії С1. За свою кар'єру він в цілому провів 178 матчів і забив 4 голи в Серії А, 37 матчів і 1 гол у Серії В та 41 матчі і 3 голи У Серії C1.

Виступи за збірну

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1986 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру 2002 року, коли почав працювати з юнацькими командами «Наполі», а потім і з молодіжною.

Перед сезоном 2009/10 очолив клуб Серії D «Неаполіс», але вже у вересні увійшов до тренерського штабу Еціо Кастеллуччі.

З серпня 2013 року став працювати з юнаками клубу , а наступного літа він перейшов до «Гладіатора» з Еччеленци, де був головним тренером з перервами до 2016 року.

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (1):

«Наполі»: 1986–87

• Володар Кубка Італії (1):

«Наполі»: 1986–87

• Володар Кубка УЄФА (1):

«Наполі»: 1988–89

• Чемпіон Європи (U-16):

Примітки

1. Panini, ред. (2012). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 2 (1985-1986). с. 43. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
2. Otto vittorie su otto, la squadra di Bianchi vuole anche la Coppa [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] repubblica.it
3. Panini, ред. (11). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 6 (1989-1990). с. 10. {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
4. Rosa 1992—1993 [Архівовано 4 ottobre 2012 у Wayback Machine.] storiapiacenza1919.it
5. Rosa 1993—1994 [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] storiapiacenza1919.it
6. Neapolis panchina affidata a Carannante [Архівовано 2013-12-30 у Wayback Machine.] calcionapoletano.it
7. Castellucci affianca Carannante alla guida tecnica del Mugnano [Архівовано 30 dicembre 2013 у Wayback Machine.] agenziacalcio.it
8. JUNIORES- Ufficiale: l'allenatore sarà Antonio Carannante [Архівовано 2013-08-13 у Wayback Machine.] Tuttoturris.com
9. Campania — Gladiator, è rivoluzione: Bruscolotti diggì e Carannante diesse [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] Notiziariocalcio.com
10. Gladiator, Carannante: «Meritavamo di più» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] Corrieredellosport.it

Посилання

• Антоніо Караннанте на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Антоніо Караннанте на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
• Статистика виступів на сайті tuttocalciatori.net [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)