Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
"Анто́ній та Клеопа́тра" (англ. Antony and Cleopatra) — трагедія англійського письменника Вільяма Шекспіра з сюжетом, заснованим на перекладі Плутархівського життєпису Марка Антонія, виконаного з французького перекладу . Дія п'єси відбувається в I столітті до н.е. (від початку Парф'янської війни до самогубства Клеопатри). Написано або в 1607, або в 1603—1604 рр. Опубліковано вперше в .
| Антоній та Клеопатра | ||||
|---|---|---|---|---|
| The Tragedy of Antony and Cleopatra | ||||
 | ||||
| Жанр | Трагедія | |||
| Форма | п'єса | |||
| Автор | Вільям Шекспір | |||
| Мова | Англійська | |||
| Написано | 1607 (1603—1604?) | |||
| Опубліковано | 1623 | |||
| Країна |  Англія | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Сюжет
Дія 1
Захоплений Клеопатрою, Марк Антоній забув про дружину та внутрішні справи Риму. Гонець приносить звістку про його дружину, яка здійняла повстання проти Цезара й, отримавши поразку, померла. Октавій Цезар закликає Антонія повернутися з Александрії до Риму й допомогти в боротьбі проти Помпея, а також морських піратів Менаса та Менекрата. Антоній полишає Александрію.
Дія 2
Боротьбі проти Помпея заважає конфлікт між Антонієм та Цезарем. Аби закріпити їх союз, Аґріппа пропонує Антонію одружитися з Октавією, сестрою Цезара. Лишившись сам на сам з Аґріппою, Енобарб визнає, що Октавія не може суперничати з Клеопатрою, говорячи, що
- «…Роки,
- її не старять, і не в силі звичка
- Всю вичерпать її різноманітність.
- Втоливши пристрасть, інші набридають,
- Вона ж жагу все більшу будить. Вабить
- В ній навіть непотребство…» (тут й далі — переклад Бориса Тена)
Провісник попереджає Антонія, що до Цезара доля є більш схильною, аніж до Антонія, й у їхній ворожнечі переможе Цезар.
В Єгипті, Клеопатра хвалиться своєю перемогою над Антонієм, але отримує звістку про весілля Антонія та Октавії.
Помпей веде перемовини з тріумвірами про перемир'я. Йому пропонують Сицилію та Сардинію в обмін на мир на морі. Помпей приймає умови. Під час вакхічної оргії Менас пропонує Помпею вбити тріумвірів та статия правителем Риму самому. Помпей відмовляється.
Дія 3
Клеопатрі описують зовнішність Октавії (вона є ідеалом жіночої краси єлизаветинського часу):
- «…Стиха мовить.<...>
- Та ледь повзе вона: стоїть чи йде -
- Однаково, життя у ній немає,
- Не жінка - статуя…»
Клеопатра заспокоюється — Антоній скоро до неї повернеться.
Цезар порушує перемир'я з Помпеєм, що викликає гнів Антонія. Він повертається до Александрії й коронує Клеопатру, як правительку Єгипту та східної третини Римської імперії. Октавій Цезар ув'язнює Лепіда та бере в облогу Александрію. Антоній приймає виклик.
Дія 4
Відбувається битва. Антоній завдає потужного удару по військах супротивника, попереду битва на морі, але єгипетський флот без бою здається Цезарові. Антоній звинувачує в зраді Клеопатру й погрожує їй смертю. Клеопатра закривається в гробівці й наказує передати Антонію звістку про її смерть. Дізнавшися про "смерть" цариці, зганьблений Антоній просить свого наближеного Ероса вбити його. Ерос не здатен на таке вбивство, замість цього він вбиває себе. Захоплений мужністю Ероса, Антоній наносить собі смертельне поранення. Перед смертю Антоній дізнається, що Клеопатра жива, й помирає зі словами кохання:
- «…Вмираю, єгиптянко, я вмираю.
- Лише на мить хотів би смерть затримать,
- Щоб на уста до тисяч поцілунків
- Тобі останній ще покласти…»
Дія 5
Октавій Цезар переконує Клеопатру здатися. Клеопатра відмовляється, передбачаючи, що це принесе ще більшої ганьби (й тут Шекспір нас відсилає до сучасного йому театру, з його "історичними хроніками" та акторами-хлопчиками в жіночих ролях):
- «…ліктори нахабні
- Нас лапатимуть, як повій, нездарно
- Ославлять нас плюгаві віршомази;
- Комедіанти спритні враз покажуть
- Бенкет александрійський і на нім
- Антонія зобразять напідпитку.
- І я дивитимусь, як Клеопатру
- Хлопчак писклявий, глумлячись, оберне
- В якусь-то хвойду…»
Заарештована римлянами, Клеопатра вирішує покінчити з собою. Спокійна, в очікуванні майбутньої зустрічі з Антонієм, вона помирає від укусу гадюки.
Цезар стає єдиновласним правителем Риму й наказує з військовими почестями поховати Антонія та Клеопатру в одній могилі.
Дійові особи
- Марк Антоній, Октавій Цезар, Марк Емілій Лепід - тріумвіри.
- Секст Помпей, Доміцій Енобарб, Вентідій, Ерос, Скар, Деркет, Деметріп, Філон - прибічники Антонія.
- Меценат, Агріппа, Долабелла, Прокулеп, Тірей, Галл - прибічники Цезаря.
- Менас, Менекрат, Варрій - прибічники Помпея.
- Тавр - полководець Цезаря.
- Какідій - полководець Антонія.
- Сілій - воєначальник у війську Вентідія.
- Євфроній - посол Антонія до Цезаря.
- Алексас, Мардіан, Діомед - служники Клеопатри.
- Селевк - скарбник Клеопатри.
- Провісник.
- Селянин (або Блазень).
- Клеопатра - цариця Єгипту.
- Октавія - сестра Цезаря і дружина Антонія.
- Харміана, Ірада - служниці Клеопатри.
- Воєначальники, легіонери, гінці, слуги та придворні.
Місце дії - в різних частинах Римської імперії.
Екранізації
- "Антоній та Клеопатра" (1908), німий, США, режисери Джеймс Стюарт Блектон та
- "Клеопатра" (1910), німий, Франція, режисери та
- "Марк-Антоніо та Клеопатра" (1913), німий, Італія, режисер Енріко Ґуаццоні
- "Антоній та Клеопатра" (1924), німий, США, режисер
- "Антоній та Клеопатра" (1957), Велика Британія, режисер - Майкл Редґрейв
- "Антоній та Клеопатра" (1963), телефільм, ФРН, режисер
- "Антоній та Клеопатра" (1972), США-Іспанія-Швейцарія-Велика Британія, режисер
- "Антоній та Клеопатра" (1974), Велика Британія, режисер Джон Скофілд, постановка Королівського Шеспірівського театру
- "Антоній та Клеопатра", (1977), СРСР: , балетмейстер - , музика - Лазарєв Едуард Леонідович; Клеопатра — , Антоній —
- "Антоній та Клеопатра" (1981), США, режисер
- "Антоній та Клеопатра" (1983), США, режисер
Вистави
Свідчень про найперші постановки нема.
Перша відома постановка — 20 травня , (Лондон).
У XVIII-XIX ст.ст. ставилася в лондонських театрах («Друрі-Лейн», ; «Олімпік», тощо) переважно в різноманітних обробках, — в тому числі в переробці Джона Драйдена під назвою «Все для кохання».
Роль Клеопатри виконувала Елеонора Дузе під час свого світового турне.
Велика Британія, XX століття
- — , Лондон; Антоній — Джон Ґілґуд, Енобарб — Ральф Річардсон.
- — Меморіальний Шекспірівський театр, Стратфорд-на-Ейвоні; Антоній — Майкл Редґрейв, Цезар — , Клеопатра — .
- — , Лондон — Режисер - ; Антоній — , Клеопатра — .
Вистави українською
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Переклади українською
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2016) |
Примітки
Посилання
| У Вікіджерелах є The Tragedy of Antony and Cleopatra |
- «The Tragedy of Antony and Cleopatra» (оригінальний текст) [ 9 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- "Антоній і Клеопатра" (переклад Бориса Тена) [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anto nij ta Kleopa tra angl Antony and Cleopatra tragediya anglijskogo pismennika Vilyama Shekspira z syuzhetom zasnovanim na perekladi Plutarhivskogo zhittyepisu Marka Antoniya vikonanogo z francuzkogo perekladu Diya p yesi vidbuvayetsya v I stolitti do n e vid pochatku Parf yanskoyi vijni do samogubstva Kleopatri Napisano abo v 1607 abo v 1603 1604 rr Opublikovano vpershe v Antonij ta KleopatraThe Tragedy of Antony and CleopatraZhanr TragediyaForma p yesaAvtor Vilyam ShekspirMova AnglijskaNapisano 1607 1603 1604 Opublikovano 1623Krayina Angliya Cej tvir u VikishovishiSyuzhetDiya 1 Zahoplenij Kleopatroyu Mark Antonij zabuv pro druzhinu ta vnutrishni spravi Rimu Gonec prinosit zvistku pro jogo druzhinu yaka zdijnyala povstannya proti Cezara j otrimavshi porazku pomerla Oktavij Cezar zaklikaye Antoniya povernutisya z Aleksandriyi do Rimu j dopomogti v borotbi proti Pompeya a takozh morskih pirativ Menasa ta Menekrata Antonij polishaye Aleksandriyu Diya 2 Borotbi proti Pompeya zavazhaye konflikt mizh Antoniyem ta Cezarem Abi zakripiti yih soyuz Agrippa proponuye Antoniyu odruzhitisya z Oktaviyeyu sestroyu Cezara Lishivshis sam na sam z Agrippoyu Enobarb viznaye sho Oktaviya ne mozhe supernichati z Kleopatroyu govoryachi sho Roki yiyi ne staryat i ne v sili zvichka Vsyu vicherpat yiyi riznomanitnist Vtolivshi pristrast inshi nabridayut Vona zh zhagu vse bilshu budit Vabit V nij navit nepotrebstvo tut j dali pereklad Borisa Tena Provisnik poperedzhaye Antoniya sho do Cezara dolya ye bilsh shilnoyu anizh do Antoniya j u yihnij vorozhnechi peremozhe Cezar V Yegipti Kleopatra hvalitsya svoyeyu peremogoyu nad Antoniyem ale otrimuye zvistku pro vesillya Antoniya ta Oktaviyi Pompej vede peremovini z triumvirami pro peremir ya Jomu proponuyut Siciliyu ta Sardiniyu v obmin na mir na mori Pompej prijmaye umovi Pid chas vakhichnoyi orgiyi Menas proponuye Pompeyu vbiti triumviriv ta statiya pravitelem Rimu samomu Pompej vidmovlyayetsya Diya 3 Kleopatri opisuyut zovnishnist Oktaviyi vona ye idealom zhinochoyi krasi yelizavetinskogo chasu Stiha movit lt gt Ta led povze vona stoyit chi jde Odnakovo zhittya u nij nemaye Ne zhinka statuya Kleopatra zaspokoyuyetsya Antonij skoro do neyi povernetsya Cezar porushuye peremir ya z Pompeyem sho viklikaye gniv Antoniya Vin povertayetsya do Aleksandriyi j koronuye Kleopatru yak pravitelku Yegiptu ta shidnoyi tretini Rimskoyi imperiyi Oktavij Cezar uv yaznyuye Lepida ta bere v oblogu Aleksandriyu Antonij prijmaye viklik Diya 4 Vidbuvayetsya bitva Antonij zavdaye potuzhnogo udaru po vijskah suprotivnika poperedu bitva na mori ale yegipetskij flot bez boyu zdayetsya Cezarovi Antonij zvinuvachuye v zradi Kleopatru j pogrozhuye yij smertyu Kleopatra zakrivayetsya v grobivci j nakazuye peredati Antoniyu zvistku pro yiyi smert Diznavshisya pro smert carici zganblenij Antonij prosit svogo nablizhenogo Erosa vbiti jogo Eros ne zdaten na take vbivstvo zamist cogo vin vbivaye sebe Zahoplenij muzhnistyu Erosa Antonij nanosit sobi smertelne poranennya Pered smertyu Antonij diznayetsya sho Kleopatra zhiva j pomiraye zi slovami kohannya Vmirayu yegiptyanko ya vmirayu Lishe na mit hotiv bi smert zatrimat Shob na usta do tisyach pocilunkiv Tobi ostannij she poklasti Diya 5 Oktavij Cezar perekonuye Kleopatru zdatisya Kleopatra vidmovlyayetsya peredbachayuchi sho ce prinese she bilshoyi ganbi j tut Shekspir nas vidsilaye do suchasnogo jomu teatru z jogo istorichnimi hronikami ta aktorami hlopchikami v zhinochih rolyah liktori nahabni Nas lapatimut yak povij nezdarno Oslavlyat nas plyugavi virshomazi Komedianti spritni vraz pokazhut Benket aleksandrijskij i na nim Antoniya zobrazyat napidpitku I ya divitimus yak Kleopatru Hlopchak pisklyavij glumlyachis oberne V yakus to hvojdu Zaareshtovana rimlyanami Kleopatra virishuye pokinchiti z soboyu Spokijna v ochikuvanni majbutnoyi zustrichi z Antoniyem vona pomiraye vid ukusu gadyuki Cezar staye yedinovlasnim pravitelem Rimu j nakazuye z vijskovimi pochestyami pohovati Antoniya ta Kleopatru v odnij mogili Dijovi osobiMark Antonij Oktavij Cezar Mark Emilij Lepid triumviri Sekst Pompej Domicij Enobarb Ventidij Eros Skar Derket Demetrip Filon pribichniki Antoniya Mecenat Agrippa Dolabella Prokulep Tirej Gall pribichniki Cezarya Menas Menekrat Varrij pribichniki Pompeya Tavr polkovodec Cezarya Kakidij polkovodec Antoniya Silij voyenachalnik u vijsku Ventidiya Yevfronij posol Antoniya do Cezarya Aleksas Mardian Diomed sluzhniki Kleopatri Selevk skarbnik Kleopatri Provisnik Selyanin abo Blazen Kleopatra caricya Yegiptu Oktaviya sestra Cezarya i druzhina Antoniya Harmiana Irada sluzhnici Kleopatri Voyenachalniki legioneri ginci slugi ta pridvorni Misce diyi v riznih chastinah Rimskoyi imperiyi Ekranizaciyi Antonij ta Kleopatra 1908 nimij SShA rezhiseri Dzhejms Styuart Blekton ta Kleopatra 1910 nimij Franciya rezhiseri ta Mark Antonio ta Kleopatra 1913 nimij Italiya rezhiser Enriko Guacconi Antonij ta Kleopatra 1924 nimij SShA rezhiser Antonij ta Kleopatra 1957 Velika Britaniya rezhiser Majkl Redgrejv Antonij ta Kleopatra 1963 telefilm FRN rezhiser Antonij ta Kleopatra 1972 SShA Ispaniya Shvejcariya Velika Britaniya rezhiser Antonij ta Kleopatra 1974 Velika Britaniya rezhiser Dzhon Skofild postanovka Korolivskogo Shespirivskogo teatru Antonij ta Kleopatra 1977 SRSR baletmejster muzika Lazaryev Eduard Leonidovich Kleopatra Antonij Antonij ta Kleopatra 1981 SShA rezhiser Antonij ta Kleopatra 1983 SShA rezhiserVistaviSvidchen pro najpershi postanovki nema Persha vidoma postanovka 20 travnya London U XVIII XIX st st stavilasya v londonskih teatrah Druri Lejn Olimpik tosho perevazhno v riznomanitnih obrobkah v tomu chisli v pererobci Dzhona Drajdena pid nazvoyu Vse dlya kohannya Rol Kleopatri vikonuvala Eleonora Duze pid chas svogo svitovogo turne Velika Britaniya XX stolittya London Antonij Dzhon Gilgud Enobarb Ralf Richardson Memorialnij Shekspirivskij teatr Stratford na Ejvoni Antonij Majkl Redgrejv Cezar Kleopatra London Rezhiser Antonij Kleopatra Vistavi ukrayinskoyu Cej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2016 Perekladi ukrayinskoyuCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2016 PrimitkiPosilannyaU Vikidzherelah ye The Tragedy of Antony and Cleopatra The Tragedy of Antony and Cleopatra originalnij tekst 9 veresnya 2007 u Wayback Machine Antonij i Kleopatra pereklad Borisa Tena 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine