Патріарх Антоній III Студит грец Πατριάρχης Αντώνιος Γ ο Στουδίτης помер в 983 Патріарх Константинопольський з березня 9

Патріарх Антоній III Студит (грец. Πατριάρχης Αντώνιος Γ΄ ο Στουδίτης ; помер в 983) — Патріарх Константинопольський з березня 974 по червень 978 або квітень 979 року.

Антоній III Студит

Патріарх Константинопольський

березень 974 — червень 978 / квітень 979

Попередник:

Василій I

Наступник:

Микола II

Діяльність:

священник

Народження:

невідомо

Смерть:

983
Константинополь

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Антоній.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Студит (значення).

Життєпис

Ще в юнацькому віці Антоній став ченцем Студійського монастиря, а 916 року був обраний ігуменом цієї обителі. У 963 році, вже в сані синкелла, Антоній за наказом Никифора II перевів Феофано з імператорського палацу до палацу у Влахернах.

У 970 році, після смерті патріарха Поліекта, Антоній розраховував зайняти патріарший престол, але патріархом став Василій I Скамандрин. Однак у 974 році Антоній змінив засланого імператором Іоанном I Цимисхієм Василія на патріаршій кафедрі Константинополя.

За різними даними, у червні 978 або у квітні 979 року, після звинувачення у підтримці повстання Барди Скліра, Антоній III Студит зрікся патріаршого престолу і пішов у Студійський монастир. Його наступником став Микола II Хрисоверг.

Антоній помер у Константинополі, 983 року. Все своє довге життя він відстоював незалежність церкви від держави і був відомий як церковний промовець.

Література

Лев Диакон. История / Пер. с греч. М.М.Копыленко. — Москва : Наука, 1988. — Книга X, гл. 3 с.
Дионисий (Шлёнов). Антоний III Студит. — Москва : Церковно-научный центр РПЦ «Православная энциклопедия». — Том 2. стр.655 с.
Дашков С. Б. Императоры Византии. — Москва : Издательский дом «Красная площадь», 1997. — .
Рыжов К. В. Все монархи мира. Древняя Греция. Древний Рим. Византия. — Москва : Вече, 1999. — 656 с. — .
«Император Василий Болгарский» (Прил. к XLIV т. «Записок Имп. Академии Наук», 1883), Извлечения из летописи Яхъи Антиохийского. — СПб. : Типография Императорской Академии наук, 1883. — 646 с.