Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Валерій Антонюк Вале рій Ю рійович Антоню к 11 серпня 1979 с Дере

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Валерій Антонюк.

Вале́рій Ю́рійович Антоню́к (11 серпня 1979, с. Деренковець Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.) — український композитор, піаніст, мультиінструменталіст, естрадний співак, поет. Син народної артистки України Валентини Антонюк.

Антонюк Валерій Юрійович

Основна інформація
Дата народження	11 серпня 1979(1979-08-11) (44 роки)
Місце народження	Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Професії	композитор
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Мати	Антонюк Валентина Геніївна

Освіта

Перші уроки композиції отримав у Віталія Кирейка. У 1998 закінчив народний відділ КВДМУ ім. Р. М. Глієра у Володимира Слінченка (сопілка, цимбали), в 2003 — композиторський факультет НМАУ (Національна музична академія України), а в 2008 — творчу асистентуру (клас композиції та оркестрування) у професора, народного артиста України Геннадія Ляшенка. Як піаніст навчався у професора Юрія Глущенка.

Нагороди

Лауреат Міжнародного конкурсу ім. С. С. Прокоф'єва «Україна-2000» (на батьківщині композитора). Гран-прі ІІ-го конкурсу «Солоспів» (музика в кіно) VIII-го Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис-2009». Міжнародна відзнака в кіномистецтві «Дебют» (2011). Золота медаль ІХ Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис-2010». Лауреат Премії ім. Л. М. Ревуцького (2010) за композиторську творчість. Лауреат Премії ім. Б. М. Лятошинського (2018) за твір Симфонія № 7 «Маскарад Непобачених Снів» (присвячується невинним жертвам воєн і терору, 2016 рік). Лауреат Конкурсу композиторів ICM 2019 на створення обов'язкового твору для IV Відкритого конкурсу піаністів «Інтерпретація сучасної музики» «Соната».

Членство

Член Національної Спілки композиторів України (2004). Член товариств авторських прав на виконання BMI (США, 2007) та MCPS (Велика Британія, 2008).

Творчий досвід

Музика Валерія Антонюка неодноразово звучала на міжнародних фестивалях сучасної академічної музики «Контрасти», «Форум музики молодих», «Музичні Прем'єри Сезону», «Київ Музик Фест», а також авторських концертах заслуженої артистки України Валентини Антонюк «Антологія українського солоспіву», де він виступає як композитор і піаніст.

Співпрацює з відомими в Україні, та за її межами симфонічними, хоровими, камерними колективами: Національним симфонічним оркестром України (диригенти — Володимир Сіренко, Наталія Пономарчук, Віктор Плоскіна; Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України (диригент Мирослав Скорик), Заслуженим академічним симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України (диригенти — Володимир Шейко, Вікторія Жадько); Державним Академічним Естрадно-симфонічним оркестром України (диригент — Микола Лисенко); Болгарським Фільм Оркестром /The Bulgarian Film Orchestra/ (диригент — Герхард Нархольц); Державним симфонічним оркестром Грузії, відомим також як Georgian Philharmonic Orchestra (диригент Ніколоз Рачвелі), Класичним Оркестром Мадейри (диригент Пабло Урбіна); Національним камерним ансамблем Київські Солісти (дириггент Ігор Пучков, альтист Олександр Лагоша); Камерним оркестром Миколаївської обласної філармонії ARS-NOVA (диригент Вікторія Жадько); Національним ансамблем солістів «Київська камерата» (диригенти Валерій Матюхін, Олег Марінченко); Академічним камерним оркестром Вінницької обласної філармонії «Арката» (диригент Георгій Курков); органістами Надією Величко, Тетяною Сєдовою, Георгієм Курковим (Україна), Марта Мішталь Блох (Польща - Іспанія); Піаністами Дмитром Півненком, Катериною Баженовою (Україна); Вокалістами Валентиною Матюшенко, Валерією Туліс, Людмилою Артюховою, Оленою Кумановською, Дмитром Агеєвим, Іванною Пліш, Тетяною Гавриленко (Україна); Гітаристкою Анастасією Царіковою (Україна); Арфісткою Веронікою Лемішенко (Україна); Бас-кларнетистом Фабріціо Барделлі (Італія); Струнними квартетами «Collegium», «Archi»; камерним хором «Кредо» (диригент — Богдан Пліш); Капелою ім. Лятошинського (диригент - Богдан Пліш); Академічним камерним хором «Хрещатик» (диригент — Павло Струць). Валентина Антонюк, відома українська співачка (лірико-драматичне сопрано), професор НМГУ ім. П. І. Чайковського, є першим виконавцем і яскравим пропагандистом музики Валерія Антонюка.

Має професійні студійні записи своїх симфонічних і вокально-симфонічних творів, записаних на фонди Національної радіокомпанії України. Виступає у прямому ефірі радіоканалу «Культура».

Японське видавництво Da Vinci Edition видає ексклюзивно всі симфонії, інструментальні концерти, вокально-симфонічні, хорові, камерні, органні партитури, твори для дітей з 2017 року. Американське видавництво Lorenz видає ексклюзивно партитури деяких творів для органа соло з 2015 року. Американське видавництво Alea Publishing & Recording видає ексклюзивно партитури творів для Бас кларнету соло та різних складів кларнетів з 2016 року.

Автор музичного оформлення Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис».

Різножанрову музику Валерія Антонюка ексклюзивно видають музичні бібліотеки (production music libraries): Sonoton (Німеччина), Manhattan Production Music (США), Sound Ideas (Канада), Epitome Music (США), Fable Music (Австралія), Audiosparx (США), Jingle Punks (США).

Роботи: симфонічна, хорова, камерна, вокально-інструментальна музика, оркестрові мініатюри: всього написано близько 700 творів.

Композитор В. Антонюк із самого початку діяльності створює художнє поле задля знаходження відповідей на виклики часу. У своїй симфонічній музиці він відтворює значні соціальні події через звуки натовпу та революційні гасла; інструменти його оркестру часто немов артикулюють мовні звороти. Його воєнні симфонії передають оркестровими засобами батальні сцени й тишу після них; трагічність втрат і віру в перемогу. Назви й зміст його творів промовисто стверджують активну соціальну позицію автора, – сучасного українського композитора й громадянина.

Основні твори

«Звучання присутнє» для симфонічного оркестру — 2003 (дипломна робота); https://www.youtube.com/watch?v=zsqlO_Y6eZM [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Симфонія № 1 «Гармонія Руху» — 2011; https://www.youtube.com/watch?v=qkcCCSq-sJc
Симфонія № 2 «Фанфари» — 2012 (записано на фонди Національної радіокомпанії України); https://www.youtube.com/watch?v=a9BDAVzhcQ4
Симфонія № 3 «Передбачувана Музика» — 2013; https://www.youtube.com/watch?v=nde3zurn5WQ [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
Симфонія № 4 «Система Бажань» — 2014; https://www.youtube.com/watch?v=atlsst9xI7M [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Симфонія № 5 «Про Війну» — 2014; https://www.youtube.com/watch?v=jOzdqbZBwe8 [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
Симфонія № 6 «Лемент Над Прірвою» для симфонічного оркестру — 2014—2015; https://www.youtube.com/watch?v=4iufj8lHoQs [ 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
Симфонія № 7 «Маскарад Непобачених Снів» (присвячується невинним жертвам воєн і терору) для симфонічного оркестру — 2015—2016; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/symphony-7-masquerade-of-not-seen-dreams-dedicated-to-innocent-victims-of-wars-and
Симфонія № 8 «Театр Післязвуч» — 2016—2017; https://www.youtube.com/watch?v=S8xQdXweQQg
Симфонія № 9 «Сонячні Містерії» — 2017—2020; https://www.youtube.com/watch?v=lfKZmhmyZ90
Симфонічна балада «Вартові волі» — 2023—2024
«Танці Часу, Що Минає» для симфонічного оркестру, 2016;
Концерт для фортепіано та симфонічного оркестру — 2007 (записано на фонди Національної радіокомпанії України); https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/piano-concerto-1
Концерт для альта й симфонічного оркестру, 2015—2017; https://www.youtube.com/watch?v=yXe3WXDkZCA
Концерт для скрипки й симфонічного оркестру , 2015—2017;
Концерт для кларнету й симфонічного оркестру, 2017—2018;
Концерт для віолончелі й симфонічного оркестру, 2018;
Кантата в п'яти частинах для сопрано та симфонічного оркестру на слова Ф. Г. Лорки (український переклад М. Лукаша) (записано на фонди Національної радіокомпанії України) — 2005; https://www.reverbnation.com/valeriyantonyuk/song/30370583-cantata-in-5-parts-for-soprano
Кантата в п'яти частинах для сопрано та симфонічного оркестру на слова Ф. Г. Лорки (2-га ред. — мовою оригіналу) — 2007—2011; https://www.youtube.com/watch?v=gjDo_j4USfo [ 17 листопада 2020 у Wayback Machine.]
«Чотири вірші В. Стуса для сопрано та симфонічного оркестру» (записано на фонди Національної радіокомпанії України);- 2007; https://www.reverbnation.com/valeriyantonyuk/song/30275733-valeriy-antonyuk-four-verses-by
"Поставлю хату", номер з циклу «Вісім віршів Тараса Шевченка для змішаного хору a capella» — 2014 - 2023; https://www.youtube.com/watch?v=ds_0TNy5rpg
«Вісім віршів Тараса Шевченка для змішаного хору a capella» — 2014 - 2023;
Кантата в п'яти частинах для змішаного хору на вірші Тараса Шевченка — 2008; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/kantata-v-5-chastinakh-na-vrsh-t-g-shevchenka-dlya-mshanogo-khoru-a-cappella
«Заповіт» на вірші Тараса Шевченка для змішаного хору — 2010 ; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/zapovt-na-vrsh-t-g-shevchenka
«Херувимська Пісня», «Отче Наш» для змішаного хору — 2012; https://www.youtube.com/watch?v=S2AN4ObdmTw
«Сумні пейзажі» — цикл в п'яти частинах для змішаного хору на слова Поля Верлена (український переклад М. Лукаша) — 2001;
«Алілуя» для змішаного хору — 2012;
«Аве Марія» — для дуету сопрано, баритона та органу — 2022;
«Гламурний Вальс» для симфонічного оркестру — 1996—2008; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/glamor-waltz-for-symphony-orchestra [ 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
«Святковий танець» для квартету гітар — 1996—2018;
«Тема та шість перетворень» для фортепіанного квінтету — 2000;
«Тема і шість варіацій» для фортепіано — 1998—2015;
«Стани»;— 7 прелюдій для фортепіано — 1998;
«Секвенції» для струнного квартету — 2008;
«Наближення літа» для гітари з флейтою — 2006;
«Прелюдія, п'ять реінкарнацій і постлюдія» для альта і фортепіано — 2005; https://www.youtube.com/watch?v=C96yatN5MOs
Соната для фортепіано — 2000—2018; https://www.youtube.com/watch?v=WUsQZoBgLs0
Соната для віолончелі соло — 2010;
Соната для гобоя соло «Дивні Танці» — 2005; https://www.youtube.com/watch?v=7SuAZCuosJQ
«Північне Сяйво» для бас кларнета соло — 2010;
«Мозаїка» для 3-х кларнетів (in B, in Es, Basso Clarinetto), фортепіано, скрипки та віолончелі — 2010—2018;
«Одинадцять дитячих п'єс легкої та середньої складності для фортепіано» — 1997—2018;
«Драматичний момент» для фортепіано — 2014;
«Sempre Piano» для фортепіано — 2018;
«Poco Diminuendo» для фортепіано — 2018; https://www.youtube.com/watch?v=Ad9EqQZ28F8
«Largo» для віолончелі та фортепіано — 2018;
«Десять солоспівів на вірші японських поетів XVI—XVII ст. у перекладі М. Лукаша» для сопрано з фортепіано — 2000; https://www.youtube.com/watch?v=0dNmC6zwdgY
«Теплі пісні на вірші Валентини Антонюк» для сопрано з фортепіано — 2005; https://www.reverbnation.com/valeriyantonyuk/song/30285965-valeriy-antonyuk-warm-songs-on
«Паралелі»: 5 пісень для сопрано і фортепіано на вірші І. Анненського, 1997—2014;
«Омріяна Незбагненність» (для струнного оркестру), 2016; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/cherished-inscrutability-for-string-orchestra [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
«Відображення Пізньої Осені» для бас-кларнета соло, 2017; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/the-reflections-of-late-fall-for-bass-clarinet
«Блиск» для бас-кларнета соло, 2017; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/valeriy-antonyuk-brilliance-for-bass-clarinet
«Невидимі Образи» для бас кларнета й струнного оркестру, 2017;
«Лабіринти Часу» для бас кларнета й фортепіано, 2017;
«Позапросторова Луна» для кларнета соло — 2018;
«Moderato» для кларнета й фортепіано — 2018;
«Сад Райських Птиць» для дуету арф, 2015; https://www.youtube.com/watch?v=SJWxLEA0nWI
«Lento di molto» для альта з фортепіано — 2015;
«Своєчасність» для альта з фортепіано — 2015;
«Яскраві Спогади» для альта й фортепіано, 2015;
«Poco Crescendo» для альта й струнного оркестру, 2017; https://www.youtube.com/watch?v=K_p2tindIF8
«Рондо» для струнного дуету (скрипка і віолончель), 2016;
«П'ять танців для солюючих струнних інструментів (скрипка, альт, віолончель, контрабас), клавесина та струнного оркестру», 2016; https://www.youtube.com/watch?v=bGM5hfH8ews
«Бурлеск» для квінтету мідних духових, 2015;
«Карнавал» для тріо мідних духових, 2015;
«Святкова Полька» для квартету бас кларнетів;
«Позитивний Момент» для квінтету духових — 2015;
«Проста Мелодія» для квартету бас кларнетів — 2017;
"П'ять Спалахів для сопрано, струнного оркестру та фортепіано", 2022; https://www.youtube.com/watch?v=kjY_LSVQajg
«Теплі Відтінки» (для квартету кларнетів), 2016;
«Романтичний Момент» для флейти соло — 2014;
«Іронічний Момент» для фагота соло — 2014;
«Момент Джазу» для кларнета соло — 2014;
«На Самоті» для труби та фортепіано — 2014—2018;
«Непочуті Молитви» для скрипки соло — 2017;
«12 тональних прелюдій» для органа соло — 2015; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/12-tonal-preludes-for-organ
«Пассакалія Ре мінор» для органа соло — 2015;
«Сцена» для органа соло — 2015;
«Фантазія» для органа соло — 2015; https://www.reverbnation.com/valeriyantonyuk/song/29009034-fantasy-for-organ-solo
«Молитва» для органа соло — 2015; https://www.reverbnation.com/valeriyantonyuk/song/30370447-prayer-for-organ-solo [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
«Дитячий альбом»: 13 п'єс для фортепіано, 2015;
«16 витончених мелодій для дітей» (фортепіано), 2016;
«Дитячий альбом»: 15 п'єс для скрипки соло, 2016;
«10 Вправ для альта»: дитячий альбом, 2016;
«11 маленьких прелюдій для дітей» (віолончель), 2016;
«Вокаліз» для голосу та фортепіано, 2017;
«Каприччіо» (для класичної гітари соло), 2017;
«Адажіо» (для класичної гітари з струнним оркестром), 2017; https://www.youtube.com/watch?v=z4S_8lBYNkU
«Allegro» для тріо дерев'яних духових, 2018;
П'ять пісень без слів для струнних, 2020; https://www.youtube.com/watch?v=2YK_ZE2-qo4

Тридцять пісень на власні слова, аранжированих у стилі поп-рок (українською та англійською мовами).
Інтерв'ю (бесіда) Ірини Куркової [ 28 травня 2019 у Wayback Machine.] з Валерієм Антонюком в газеті «Слово Просвіти», 2012
Інтерв'ю Галини Цимбал [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] з Валерієм Антонюком в газеті «Урядовий Кур'єр», 2014
з Валерієм Антонюком в журналі «Музика», 2015
Гриценко О. Симфонічні наративи В. Антонюка // Ольга Гриценко / Інтернет-журнал Музика. 27.IV.2017 // [ 31 липня 2018 у Wayback Machine.]
Бойченко В. Спів — як молитва // Літературна Україна. 21. ІІ. 2008.
Войцехівський Б. М. Спадкоємність // Згадуючи батька. К. : Світлиця, 2009.
Кирейко В. Д. Антологія українського солоспіву // Сільський час. 19. ІХ. 2004.
Муха А. І. Валерій Антонюк // Композитори України та української діаспори. К. : Музична Україна, 2004; // Українська музична енциклопедія. К. : НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2006; // Енциклопедія сучасної України, т. 8. К. 2008.
Прошин В. Дарувало натхнення рідне село // Надросся. 19. ІІІ. 2010.
Антонюк Валерій. Висока музика ніколи не буде масовою // Слово Просвіти. № 2 (639). 2012.
Голинська О. А. Валерій Антонюк і його "Маскарад непобачених снів" // Інтерв’ю композитора В. Антонюка інтернет-журналу "Музика". Київ, 2016. Режим доступу: http://mus.art.co.ua/valerij-antonyuk-joho-maskarad-nepobachenyh-sniv/
Гриценко О. Г. Відчуття дуенде (Валерій Антонюк і його «Кантата в п'яти частинах для сопрано та симфонічного оркестру на вірші Федеріко Гарсія Лорки в українському перекладі Миколи Лукаша») // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Випуск 114 : Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1941–2010-х роках: збірник статей. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2016. — С. 380—401.
Гриценко О. Г. Кантата Валерія Антонюка «Чотири вірші для сопрано та симфонічного оркестру на слова Василя Стуса» в контексті розвитку вокально-симфонічного циклу // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. 2017, вип. 14. С. 74–82.
Гриценко О. Г. Метадискурс симфонізму ХХІ століття (на прикладі «довоєнних» симфоній Валерія Антонюка) // Науковий вісник Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне: РДГУ. 2017. С. 99–111.
Гриценко О. Г. Образ ліричного героя (Валерій Антонюк та його симфонія № 7 «Маскарад непобачених снів») // Музика. № 3. 2018. С. 24–27.
Гриценко О. Г. Дискурс симфонізму в творчості Валерія Антонюка // Київський національний університет культури і мистецтва. Культура і мистецтво у сучасному світі, 2017, вип. 18. С. 88–110.
Hrytsenko O. Symphony in the work of Valeriy Antonuk // International Scientific Journal «Euro-American scientific cooperation»: research articles. Hamilton. Canada, 2017, volume 17. Pg. 63–73. [Гриценко О. Г. «Симфонізм у творчості В. Антонюка»]
13. Hrytsenko O. Modern Ukrainian composer Valeriy Antonuk: research articles ХІІ International Conference «Sharing the results of research towards closer global convergence of scientists». Hamilton. Canada, 2017, pg. 47–52. (Гриценко О. Г. «Сучасний український композитор В. Антонюк»).
Гриценко О. Творчість сучасного українського композитора Валерія Антонюка в контексті українсько-польських зв'язків // Україна — Польща: діалог культур (Ukraina — Polska: dialog kultur): зб.матеріалів Міжнародного наукового симпозіуму, Київ, 19–21 квітня 2018 р. К. : ІК НАМ України, 2018. С. 70–71.
Федоровська І. С. Синтез поетичного слова та музичної думки як феномен сучасної української камерно-вокальної музики (на прикладі циклу романсів В. Антонюка «Теплі Пісні на вірші В. Антонюк») // Музичний твір як мистецько-комунікативний феномен : Матеріали XVI Міжвузівської студентсько-аспірантської науково-практичної конференції (м. Дніпро, 17-18 жовтня 2022 року). Дніпро : Дніпропетровська академія музики імені М. І. Глінки, 2022. С. 138–141.
Федоровська І. С. Особливості жанрово-інтонаційних та поетичних символів у драматургії вокального циклу Валерія Антонюка «Теплі Пісні на вірші Валентини Антонюк» // Музикознавча думка Дніпропетровщини: збірник наук. статей / ред.-упорядник В. В. Громченко. Дніпро : ГРАНІ, 2022. Вип. 23 (2). С.61–74.
Премію імені Б. М. Лятошинського у 2018 році присуджено композитору Валерію Антонюку [ 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]