Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Олексій Антонов Олексій Костянтинович Антонов нар 8 червня 1912 1

Антонов Олексій Костянтинович

Антонов Олексій Костянтинович
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Олексій Антонов.

Олексій Костянтинович Антонов (нар. 8 червня 1912(19120608), місто Гродно, тепер Республіка Білорусь — 9 липня 2010, місто Москва) — радянський державний діяч, заступник голови Ради Міністрів СРСР, міністр електротехнічної промисловості СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (7.06.1982). Почесний член Російської інженерної академії.

Антонов Олексій Костянтинович
Народився 8 червня 1912(1912-06-08)[1]
Гродно, Російська імперія[2]
Помер 9 липня 2010(2010-07-09) (98 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна image Білорусь
image СРСР
Діяльність політик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
image
image image image image image image image image image image image image
image
image

Життєпис

Народився 27 травня (8 червня) 1912 року в родині вчителів. Після закінчення середньої школи із-за непролетарського походження не міг відразу поступити у вищий навчальний заклад і пішов працювати на завод. З 1930 року працював слюсарем подрібнювального заводу в місті Луги Ленінградській області.

У 1935 році закінчив Ленінградський політехнічний інститут, інженер-електромеханік.

У 1935 році — старший кочегар 1-ї гідроелектростанції в місті Ленінграді. У 1935—1936 роках — інженер проєктного бюро Біломорсько-Балтійського каналу. Одночасно в 1935—1938 навчався в аспірантурі Ленінградського політехнічного інституту.

У 1937—1938 роках — інженер-електрик, у 1938—1940 роках — начальник лабораторії, у 1940—1941 роках — начальник центральної лабораторії, у 1941—1942 роках — заступник головного конструктора заводу № 379 в Ленінграді.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1942—1943 роках — начальник виробництва, у 1943—1945 роках — головний інженер — заступник директора авіаційного заводу № 179 в місті Раменське Московської області. У 1945—1953 роках — головний інженер — заступник директора авіаційного заводу № 218 в Ленінграді. У 1953—1957 роках — головний інженер — заступник директора авіаційного заводу № 448 в Ленінграді.

У 1957—1958 роках — головний інженер управління авіаційної промисловості, в 1958 році — начальник управління авіаційної промисловості, в 1958—1959 роках — начальник управління агрегатобудування, в 1959 році — начальник управління приладобудування і агрегатобудування, в 1959—1961 роках — заступник голови Ленінградського економічного адміністративного району.

У 1961—1965 роках — голова Ради народного господарства (раднаргоспу) Ленінградського економічного адміністративного району.

З 2 жовтня 1965 року по 19 грудня 1980 року — міністр електротехнічної промисловості СРСР.

З 19 грудня 1980 року по 1 жовтня 1988 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно в 1985—1988 роках — постійний представник СРСР при Раді економічної взаємодопомоги (РЕВ), в 1986—1988 роках — 1-й заступник голови Державної зовнішньоекономічної комісії Ради Міністрів СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 червня 1982 року за великі заслуги перед Радянською державою і у зв'язку з сімдесятиріччям з дня народження Антонову Олексію Костянтинович присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З жовтня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 9 липня 2010 року. Похований в Москві на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди і звання

Примітки

  1. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  2. Антонов Алексей Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

  • Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник./Сост. В. И. Ивкин. Москва, 1999.
  • Антонов Алексей Константинович [ 8 січня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Oleksij Antonov Oleksij Kostyantinovich Antonov nar 8 chervnya 1912 19120608 misto Grodno teper Respublika Bilorus 9 lipnya 2010 misto Moskva radyanskij derzhavnij diyach zastupnik golovi Radi Ministriv SRSR ministr elektrotehnichnoyi promislovosti SRSR Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1971 rokah Chlen CK KPRS u 1971 1989 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 11 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 7 06 1982 Pochesnij chlen Rosijskoyi inzhenernoyi akademiyi Antonov Oleksij KostyantinovichNarodivsya 8 chervnya 1912 1912 06 08 1 Grodno Rosijska imperiya 2 Pomer 9 lipnya 2010 2010 07 09 98 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheKrayina Bilorus SRSRDiyalnist politikAlma mater Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra VelikogoZnannya mov rosijskaChlenstvo CK KPRSPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya KPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 27 travnya 8 chervnya 1912 roku v rodini vchiteliv Pislya zakinchennya serednoyi shkoli iz za neproletarskogo pohodzhennya ne mig vidrazu postupiti u vishij navchalnij zaklad i pishov pracyuvati na zavod Z 1930 roku pracyuvav slyusarem podribnyuvalnogo zavodu v misti Lugi Leningradskij oblasti U 1935 roci zakinchiv Leningradskij politehnichnij institut inzhener elektromehanik U 1935 roci starshij kochegar 1 yi gidroelektrostanciyi v misti Leningradi U 1935 1936 rokah inzhener proyektnogo byuro Bilomorsko Baltijskogo kanalu Odnochasno v 1935 1938 navchavsya v aspiranturi Leningradskogo politehnichnogo institutu U 1937 1938 rokah inzhener elektrik u 1938 1940 rokah nachalnik laboratoriyi u 1940 1941 rokah nachalnik centralnoyi laboratoriyi u 1941 1942 rokah zastupnik golovnogo konstruktora zavodu 379 v Leningradi Chlen VKP b z 1940 roku U 1942 1943 rokah nachalnik virobnictva u 1943 1945 rokah golovnij inzhener zastupnik direktora aviacijnogo zavodu 179 v misti Ramenske Moskovskoyi oblasti U 1945 1953 rokah golovnij inzhener zastupnik direktora aviacijnogo zavodu 218 v Leningradi U 1953 1957 rokah golovnij inzhener zastupnik direktora aviacijnogo zavodu 448 v Leningradi U 1957 1958 rokah golovnij inzhener upravlinnya aviacijnoyi promislovosti v 1958 roci nachalnik upravlinnya aviacijnoyi promislovosti v 1958 1959 rokah nachalnik upravlinnya agregatobuduvannya v 1959 roci nachalnik upravlinnya priladobuduvannya i agregatobuduvannya v 1959 1961 rokah zastupnik golovi Leningradskogo ekonomichnogo administrativnogo rajonu U 1961 1965 rokah golova Radi narodnogo gospodarstva radnargospu Leningradskogo ekonomichnogo administrativnogo rajonu Z 2 zhovtnya 1965 roku po 19 grudnya 1980 roku ministr elektrotehnichnoyi promislovosti SRSR Z 19 grudnya 1980 roku po 1 zhovtnya 1988 roku zastupnik golovi Radi Ministriv SRSR Odnochasno v 1985 1988 rokah postijnij predstavnik SRSR pri Radi ekonomichnoyi vzayemodopomogi REV v 1986 1988 rokah 1 j zastupnik golovi Derzhavnoyi zovnishnoekonomichnoyi komisiyi Radi Ministriv SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 7 chervnya 1982 roku za veliki zaslugi pered Radyanskoyu derzhavoyu i u zv yazku z simdesyatirichchyam z dnya narodzhennya Antonovu Oleksiyu Kostyantinovich prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordenu Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot Z zhovtnya 1988 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya v Moskvi Pomer 9 lipnya 2010 roku Pohovanij v Moskvi na Troyekurivskomu cvintari Nagorodi i zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 7 06 1982 chotiri ordeni Lenina 6 03 1962 8 08 1966 25 08 1971 7 06 1982 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 10 03 1976 chotiri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 16 09 1945 6 12 1949 8 12 1951 4 01 1954 orden Znak Poshani 21 06 1957 orden Druzhbi Chehoslovachchina 1982 Stalinska premiya III st 1951 PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 Antonov Aleksej Konstantinovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaGosudarstvennaya vlast SSSR Vysshie organy vlasti i upravleniya i ih rukovoditeli 1923 1991 gg Istoriko biograficheskij spravochnik Sost V I Ivkin Moskva 1999 Antonov Aleksej Konstantinovich 8 sichnya 2020 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ