Мала Антанта — альянс, сформований в 1920 і 1921 Чехословацькою республікою, Румунським королівством і Королівством сербів, хорватів і словенців з метою захисту від угорського ревізіонізму та запобігання реставрації Габсбургів.
Альянс отримав підтримку Французької республіки, яка підписала військові угоди з кожною з трьох учасниць Малої Антанти. Для Французької республіки Мала Антанта давала можливість відкриття другого фронту у випадку збройного конфлікту з Німецькою державою.
Початкові цілі альянсу з часом ставали все менш актуальними. Збройні сили Угорщини поступалися сукупною військовою потужністю трьом державам Малої Антанти. Відновлення монархії в Австрії або Угорщині також ставало з кожним роком все менш імовірним.
Також з часом серед країн-учасниць виникли розбіжності в поглядах, звідки виходить зовнішня загроза. Чехословацька республіка побоювалася нападу Третього Рейху і під керівництвом президента Едварда Бенеша пішла на зближення з Радянським Союзом. Румунське королівство розглядало СРСР як потенційну загрозу своїй національній безпеці і територіальній цілісності. Після того, як прем'єр-міністром Королівства Румунія став Александру Авереску, Румунія у своїй зовнішній політиці стала орієнтуватися на Королівство Італія та Третій Рейх. Королівство Югославія побоювалася територіальних домагань з боку фашистського Королівства Італія і стала займати пронімецьку політику з багатьох питань. Королівство Югославія і Румунське королівство увійшли в 1934 р. до складу військово-політичного союзу Балканська Антанта без участі Чехословацької республіки.
Можна припустити, що питання стабільності і непорушності кордонів на Балканах було для Королівства Югославія та Королівства Румунія важливіше, ніж національна безпека Чехословацької республіки.
Договори було підписано:
- 14 серпня 1920 — Чехословацька республіка та Королівство сербів, хорватів і словенців
- 23 квітня 1921 — Чехословацька республіка та Румунське королівство
- 7 червня 1921 — Королівство сербів, хорватів і словенців та Румунське королівство
- 16 лютого 1933 — тристоронній договір
Франція підтримувала цей альянс, підписавши договори з кожною з країн.
Загроза з боку Третього Рейху привела країни Малої Антанти до участі в політиці взаємної безпеки, яку ініціював СРСР. У 1933 році країни Малої Антанти сумісно з СРСР та Туреччиною підписали договір щодо визначення агресії. 16 травня 1935 року Чехословаччина уклала оборонний договір з СРСР та Французькою республікою.
В 1935—1939 роках посилився вплив нацистської Німеччини та Королівства Італія на Королівство Югославія та Румунське королівство. Пакт поступово почав розпадатися:
- Королівство Югославія почало зближатися з про-ревізіоністськими державами (Югославсько-Болгарський договір вічної дружби від 24 січня 1937, Югославсько-Італійський договір нейтралітету 25 березня 1937).
- Румунське королівство відмовилось підписати пакт взаємної допомоги у 1937 році.
- Мала Антанта погодилася на угорські рівні права на озброєння.
- Югославська влада принца-регента Павла тихо погодилася з аншлюсом Австрійської республіки.
Мала Антанта почала розпадатися в 1936 р. і остаточно зникла у зв'язку з припиненням існування Чехословаччини в результаті Мюнхенської угоди 29 вересня 1938 так Мала Антанта де-факто розпалась.
Джерела та література
- С. В. Віднянський. Мала Антанта [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 464. — .
Література
- Г. О. Музика. Французько-югославський договір 1927 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- І. С. Покровська. Антанта мала // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mala Antanta alyans sformovanij v 1920 i 1921 Chehoslovackoyu respublikoyu Rumunskim korolivstvom i Korolivstvom serbiv horvativ i slovenciv z metoyu zahistu vid ugorskogo revizionizmu ta zapobigannya restavraciyi Gabsburgiv Krayini uchasnici Maloyi Antanti Alyans otrimav pidtrimku Francuzkoyi respubliki yaka pidpisala vijskovi ugodi z kozhnoyu z troh uchasnic Maloyi Antanti Dlya Francuzkoyi respubliki Mala Antanta davala mozhlivist vidkrittya drugogo frontu u vipadku zbrojnogo konfliktu z Nimeckoyu derzhavoyu Pochatkovi cili alyansu z chasom stavali vse mensh aktualnimi Zbrojni sili Ugorshini postupalisya sukupnoyu vijskovoyu potuzhnistyu trom derzhavam Maloyi Antanti Vidnovlennya monarhiyi v Avstriyi abo Ugorshini takozh stavalo z kozhnim rokom vse mensh imovirnim Takozh z chasom sered krayin uchasnic vinikli rozbizhnosti v poglyadah zvidki vihodit zovnishnya zagroza Chehoslovacka respublika poboyuvalasya napadu Tretogo Rejhu i pid kerivnictvom prezidenta Edvarda Benesha pishla na zblizhennya z Radyanskim Soyuzom Rumunske korolivstvo rozglyadalo SRSR yak potencijnu zagrozu svoyij nacionalnij bezpeci i teritorialnij cilisnosti Pislya togo yak prem yer ministrom Korolivstva Rumuniya stav Aleksandru Averesku Rumuniya u svoyij zovnishnij politici stala oriyentuvatisya na Korolivstvo Italiya ta Tretij Rejh Korolivstvo Yugoslaviya poboyuvalasya teritorialnih domagan z boku fashistskogo Korolivstva Italiya i stala zajmati pronimecku politiku z bagatoh pitan Korolivstvo Yugoslaviya i Rumunske korolivstvo uvijshli v 1934 r do skladu vijskovo politichnogo soyuzu Balkanska Antanta bez uchasti Chehoslovackoyi respubliki Mozhna pripustiti sho pitannya stabilnosti i neporushnosti kordoniv na Balkanah bulo dlya Korolivstva Yugoslaviya ta Korolivstva Rumuniya vazhlivishe nizh nacionalna bezpeka Chehoslovackoyi respubliki Dogovori bulo pidpisano 14 serpnya 1920 Chehoslovacka respublika ta Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 23 kvitnya 1921 Chehoslovacka respublika ta Rumunske korolivstvo 7 chervnya 1921 Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv ta Rumunske korolivstvo 16 lyutogo 1933 tristoronnij dogovir Franciya pidtrimuvala cej alyans pidpisavshi dogovori z kozhnoyu z krayin Zagroza z boku Tretogo Rejhu privela krayini Maloyi Antanti do uchasti v politici vzayemnoyi bezpeki yaku iniciyuvav SRSR U 1933 roci krayini Maloyi Antanti sumisno z SRSR ta Turechchinoyu pidpisali dogovir shodo viznachennya agresiyi 16 travnya 1935 roku Chehoslovachchina uklala oboronnij dogovir z SRSR ta Francuzkoyu respublikoyu V 1935 1939 rokah posilivsya vpliv nacistskoyi Nimechchini ta Korolivstva Italiya na Korolivstvo Yugoslaviya ta Rumunske korolivstvo Pakt postupovo pochav rozpadatisya Korolivstvo Yugoslaviya pochalo zblizhatisya z pro revizionistskimi derzhavami Yugoslavsko Bolgarskij dogovir vichnoyi druzhbi vid 24 sichnya 1937 Yugoslavsko Italijskij dogovir nejtralitetu 25 bereznya 1937 Rumunske korolivstvo vidmovilos pidpisati pakt vzayemnoyi dopomogi u 1937 roci Mala Antanta pogodilasya na ugorski rivni prava na ozbroyennya Yugoslavska vlada princa regenta Pavla tiho pogodilasya z anshlyusom Avstrijskoyi respubliki Mala Antanta pochala rozpadatisya v 1936 r i ostatochno znikla u zv yazku z pripinennyam isnuvannya Chehoslovachchini v rezultati Myunhenskoyi ugodi 29 veresnya 1938 tak Mala Antanta de fakto rozpalas Dzherela ta literaturaS V Vidnyanskij Mala Antanta 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 464 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura G O Muzika Francuzko yugoslavskij dogovir 1927 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 I S Pokrovska Antanta mala Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985