Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ансамбль народних танців і пісень Хорватії LADO (хорв. Ansambl narodnih plesova i pjesama Hrvatske LADO) — це хорватський професійний фольклорний ансамбль, заснований у 1949 р. у Загребі. Сьогодні в ансамблі є 37 найкращих танцюристів, співаків та 14 чудових музикантів, які грають близько півсотні традиційних та класичних інструментів. «Ладо» — це архаїчне слов'янське слово, яке часто використовується в якості співу в старих обрядових піснях північно-західної Хорватії, є синонімом слів «добре», «дорогий» і «милий». У його творчості до цього часу Ансамбль LADO зібрав найвідоміших хорватських етнохореологів та хореографів, музичних аранжувальників, етнографів, фольклористів та диригентів, а також композиторів, натхненних фольклорною музикою.
Історія ансамблю
Ансамбль LADO був заснований указом уряду Народної Республіки Хорватія 11 листопада 1949 року під назвою Національна асамблея народних танців і пісень (DZNPiP). Його завданням було дослідити, зібрати, художньо обробити і поставити на сцені найкращі зразки багатої хорватської традиції музики та танцю.
У роки після Другої світової війни в країні почали діяти численні самодіяльні фольклорні колективи, серед них фольклорна секція Молодіжного культурно-мистецького товариства «Йожа Влахович» із Загреба під мистецьким керівництвом проф. Звонімір Левакович. Льєвакович був одним із засновників та першим художнім керівником ансамблю LADO. LADO вперше виступив 4 лютого 1950 року в Хорватському національному театрі в Загребі, і вже тоді демонстрував чіткий фокус ансамблю на хорватській традиційній музиці та звичаях.
Протягом своїх багаторічних успіхів LADO став визнаним своїм сільським співом та архаїчним звучанням традиційних народних інструментів: учасники ансамблю та їх керівники завжди надавали великого значення якісному виконанню та сценічній надійності будь-якої хореографії чи музичного твору, тим самим уникаючи небезпеки перетнути межу «хорошого музичного смаку». Окрім виступу на найвідоміших місцевих та міжнародних сценах та концертних майданчиках, LADO часто виступає на різних великих міжнародних зібраннях та симпозіумах, академіях та урочистостях, ярмарках, світових виставках, універсіадах, олімпіадах, а також багато міжнародних та національних фестивалів народної та музичної музики.
Особливості LADA
- Ансамбль LADO — це своєрідний музей подорожей, який налічує понад 1200 наборів народних костюмів виняткової цінності та краси, деяким з яких понад 100 років.
- 65 років музичної діяльності і більше 5000 виступів в Хорватії і 48 країн по всьому світу, тридцять альбомів, які були записані на найвищому рівні виробництва.
- Більше 100 хореографій, що представляють дивовижне різноманіття танців, пісень та костюмів на такій невеликій території, як Хорватія, завдяки середземноморському, альпійському, паннонському та балканському впливу.
- 38 кращих артистів, як танцюють, так і співають, 14 кращих музикантів, які грають близько півсотні традиційних та класичних інструментів.
- «2 в 1», LADO — це чудовий танцювальний ансамбль, але також надзвичайний фольклорний хор, здатний виконати програму народних танців та пісень за один вечір, а наступного дня представити себе представницькою вокально-інструментальною програмою.
- Ансамбль також бере участь у навчальних програмах: організовує народні майстер-класи, заняття танцями та вистави для дітей дошкільного та шкільного віку.
Члени ансамблю
Танцюристи, співаки та солісти ансамблю LADO регулярно співпрацюють з артистичним та танцювальним керівником та диригентом Ансамблю при всій музичній допомозі акомпаніатора. З гравцями та інструментальними солістами програму проводить диригент Ансамблю та керівник оркестру. Окрім танцювальної хореографії, танцюристи та співаки виступають також як чоловічий хор, а танцівники та співаки — жіночий хор Ladarice.
Вокалісти LADA
Вокалісти LADA — назва вокального ансамблю, в якому співаки та танцюристи ансамблю LADO репрезентативно виконують вокальну музичну традицію південно-хорватських територій. Вокальний ансамбль розпочав свою роботу у вересні 2002 року з ініціативи Івана Іванчана, художнього керівника LADA. Таким чином, співаки LADA ознайомилися з різними стилями та жанрами місцевості, відмінними від колишньої практики співу, яка переважно була пов'язана з північно-хорватськими музичними традиціями. Церковні народні співи та співи клап, два доповнюючих вокальні стилі, що складають основу репертуару цього вокального ансамблю. Починаючи з 2002 року, вокалісти неодноразово виступають у складі ансамблю LADO (вокальні програми Різдва та Великого посту).
Жіночий хор Ladarice
Історія легендарної Ладаріки починається з 1965 року: фольклор та музика вже серцем і душею відданого Божо Поточника неофіційно зібрали невелику групу членів ансамблю LADO, з якими записав десяток народних пісень для програмних потреб тодішнього Радіо-Загреба. Через рік брати Златко та Божо Поточник офіційно заснували жіночий вокальний ансамбль.
Оркестр LADA
Оркестр LADA складається з 14 музикантів — мультиінструменталістів, які грають майже на кожному традиційному народному інструменті, який можна зустріти на території Хорватії, а також Південно-Східної Європи. У тому ж концерті, музиканти немає ніяких проблем з струнного ансамблю з цимбалами. На всіх концертах ансамблю LADO оркестр регулярно супроводжує окремі танцювальні та вокальні виступи, але також виступає окремо, виконуючи різні віртуозні інструментальні композиції та музичні аранжування. За останні десять років учасники оркестру виконали ряд сольних концертів.
Колекція костюмів
LADO має унікальну колекцію оригінальних народних костюмів виняткової цінності та краси, які систематично збирали протягом понад п'ятдесяти років існування Ансамблю. З часом було створено колекцію з понад тисячі двохсот наборів з різних регіонів Хорватії (центральної та низовинної, гірських та прибережних), а також районів за межами Республіки Хорватія, де мешкають хорвати (Боснія та Герцеговина, Воєводина та інші). Географічне положення Хорватії та екологічні умови вирішально вплинули на багатство та різноманітність хорватських народних костюмів. Своєю культурою та історією Хорватія позначена як країна Центральної Європи та Середземномор'я, що призвело до появи чотирьох різних типів традиційного одягу (альпійського, паннонського, динарського та адріатичного). Кожен виступ LADA з танцями та піснею є своєрідним оригінальним показом народних костюмів.
Нагороди та визнання
- 1954 р. — перша премія на міжнародному фестивалі в Лланголлені (Велика Британія)
- 1962 р. — почесні грамоти міст Сантьяго, Пунта-Аренас та Антофагаста (Чилі)
- 1963 р. — Премія міста Загреб за внесок у збереження та популяризацію хорватської спадщини
- 1967 — День подяки міста Лос-Анджелес (США)
- 1968 — премія міста Загреб за внесок у збереження та популяризацію хорватської спадщини
- 1973 — Клівленд- Кі (США)
- 1974 р. — Міська табличка Загреба
- 1975 — День подяки міста Франкфурт-на-Одері (Німеччина)
- 1978 — Диплом Міжнародного фестивалю в Корці (Ірландія)
- 1979 — Меморіальна дошка міста Загреб
- 2002 — Премія міста Загреб за внесок у збереження та популяризацію хорватської спадщини
- 2002 — Ладо представляв Європу на шостому Всесвітньому симпозіумі хорової музики в Міннеаполісі (США)
- 2003 — премія Орландо за видатні мистецькі досягнення в музиці 54-го Дубровницького літнього фестивалю
- 2004 р. — премія Івана Лукачича за найвищу виставу на 34-х Вараждинських вечорах бароко
- 2006 р. — премія INA за пропаганду хорватської культури у світі
- 2009 — премія міста Загреб за загальний внесок у збереження та популяризацію хорватської спадщини
- 2009 р. — Присудження статусу Хорватського музичного союзу за видатний внесок у хорватську музику з нагоди 60-річчя мистецької діяльності
- 2009 р. — Статут Республіки Хорватія з нагоди 60-річчя мистецької діяльності
- 2014 р. — премія Івана Лукачича за етномузикологічну роботу та збереження хорватської музичної спадщини
Нагороди за дискографію Porin
Порін за все життя (2002)
Найкращий альбом народної музики:
- На морі та в кінці (2001) [13]
- На зеленій галявині автора Божо Поточник (2003)
- Тітка Ліза та LADO (2008)
- З кайківських регіонів — т. 3 та 4 (2013 р.)
Найкращий різдвяний музичний альбом:
- Різдвяний концерт (2011)
За найкращу народну пісню:
- «Радуйся, Мати Божа» з альбому Too Much Joy (2004)
- «I Feel My Hand Right» з альбому Тітки Лізи та альбому LADO (2008)
- «Шість років минуло» з альбому З кайківських регіонів — т. 3 та 4 (2013)
- «Добрий вечір до тієї квартири» з альбому Пісні народів Європи (2014)
Для найкращого виконання народної музики:
- альбом на зеленій галявині (2003)
- пісня «Спі, спати дитино» з альбому Too Much Joy I Announce To You (2004)
- мелодія «Мій щеня» з альбому Голгофи (2007)
- пісня «Ribica mi plava» з альбому Teta Liza та альбому LADO (2008)
- пісня «Dan svanu kolo» з альбому Різдвяний концерт (2011)
- мелодія «Свята жертва воскресіння» з альбому Вокалісти Лади — Святий Хрест … (2012)
- мелодія «О, сумна Мати, Святе Боже» з альбому О, Ісус, дай мені сльози (2013)
- пісня «Calusul oltenesc» з альбому Songs of the People of Europe (2014)
Найкращий альбом духовної музики:
- Розп'яття Дражена Куриловчана та Від Балога (2003)
- Занадто багато радості я оголошую вам автору Джоско Ćaleta (2004)
- Різдво у світі Томіслав Ухлік (2005)
- Голгофа автора Люби Стипішич-Дельмате (2007)
- Вокалісти Лади — Святий Хрест … (2012)
- О Ісусе, дай мені сльози (2013)
Альбоми
|
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Вараждінські барокові вечори: проголошені лауреати 44-х Вараждинських вечорів бароко [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] доступ до яких відбувся 10 листопада 2014 року.
Посилання
- Офіційний сайт ансамблю народних танців і пісень хорватської Ладо [ 5 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Портал метро.hr / Культура — Ансамбль Ладо 60-річчя [ 17 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Večernji.hr — Денис Дерк: «святковий вечір Лади, присвячений неповторному Звоніміру Льєваковичу» [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- www.ziher.hr — Андрія Іванчан: «Ладо — це класичний приклад професіоналізму із серцем» [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ansambl narodnih tanciv i pisen Horvatiyi LADO horv Ansambl narodnih plesova i pjesama Hrvatske LADO ce horvatskij profesijnij folklornij ansambl zasnovanij u 1949 r u Zagrebi Sogodni v ansambli ye 37 najkrashih tancyuristiv spivakiv ta 14 chudovih muzikantiv yaki grayut blizko pivsotni tradicijnih ta klasichnih instrumentiv Lado ce arhayichne slov yanske slovo yake chasto vikoristovuyetsya v yakosti spivu v starih obryadovih pisnyah pivnichno zahidnoyi Horvatiyi ye sinonimom sliv dobre dorogij i milij U jogo tvorchosti do cogo chasu Ansambl LADO zibrav najvidomishih horvatskih etnohoreologiv ta horeografiv muzichnih aranzhuvalnikiv etnografiv folkloristiv ta dirigentiv a takozh kompozitoriv nathnennih folklornoyu muzikoyu Istoriya ansamblyuAnsambl LADO buv zasnovanij ukazom uryadu Narodnoyi Respubliki Horvatiya 11 listopada 1949 roku pid nazvoyu Nacionalna asambleya narodnih tanciv i pisen DZNPiP Jogo zavdannyam bulo dosliditi zibrati hudozhno obrobiti i postaviti na sceni najkrashi zrazki bagatoyi horvatskoyi tradiciyi muziki ta tancyu U roki pislya Drugoyi svitovoyi vijni v krayini pochali diyati chislenni samodiyalni folklorni kolektivi sered nih folklorna sekciya Molodizhnogo kulturno misteckogo tovaristva Jozha Vlahovich iz Zagreba pid misteckim kerivnictvom prof Zvonimir Levakovich Lyevakovich buv odnim iz zasnovnikiv ta pershim hudozhnim kerivnikom ansamblyu LADO LADO vpershe vistupiv 4 lyutogo 1950 roku v Horvatskomu nacionalnomu teatri v Zagrebi i vzhe todi demonstruvav chitkij fokus ansamblyu na horvatskij tradicijnij muzici ta zvichayah Protyagom svoyih bagatorichnih uspihiv LADO stav viznanim svoyim silskim spivom ta arhayichnim zvuchannyam tradicijnih narodnih instrumentiv uchasniki ansamblyu ta yih kerivniki zavzhdi nadavali velikogo znachennya yakisnomu vikonannyu ta scenichnij nadijnosti bud yakoyi horeografiyi chi muzichnogo tvoru tim samim unikayuchi nebezpeki peretnuti mezhu horoshogo muzichnogo smaku Okrim vistupu na najvidomishih miscevih ta mizhnarodnih scenah ta koncertnih majdanchikah LADO chasto vistupaye na riznih velikih mizhnarodnih zibrannyah ta simpoziumah akademiyah ta urochistostyah yarmarkah svitovih vistavkah universiadah olimpiadah a takozh bagato mizhnarodnih ta nacionalnih festivaliv narodnoyi ta muzichnoyi muziki Osoblivosti LADAAnsambl LADO ce svoyeridnij muzej podorozhej yakij nalichuye ponad 1200 naboriv narodnih kostyumiv vinyatkovoyi cinnosti ta krasi deyakim z yakih ponad 100 rokiv 65 rokiv muzichnoyi diyalnosti i bilshe 5000 vistupiv v Horvatiyi i 48 krayin po vsomu svitu tridcyat albomiv yaki buli zapisani na najvishomu rivni virobnictva Bilshe 100 horeografij sho predstavlyayut divovizhne riznomanittya tanciv pisen ta kostyumiv na takij nevelikij teritoriyi yak Horvatiya zavdyaki seredzemnomorskomu alpijskomu pannonskomu ta balkanskomu vplivu 38 krashih artistiv yak tancyuyut tak i spivayut 14 krashih muzikantiv yaki grayut blizko pivsotni tradicijnih ta klasichnih instrumentiv 2 v 1 LADO ce chudovij tancyuvalnij ansambl ale takozh nadzvichajnij folklornij hor zdatnij vikonati programu narodnih tanciv ta pisen za odin vechir a nastupnogo dnya predstaviti sebe predstavnickoyu vokalno instrumentalnoyu programoyu Ansambl takozh bere uchast u navchalnih programah organizovuye narodni majster klasi zanyattya tancyami ta vistavi dlya ditej doshkilnogo ta shkilnogo viku Chleni ansamblyuTancyuristi spivaki ta solisti ansamblyu LADO regulyarno spivpracyuyut z artistichnim ta tancyuvalnim kerivnikom ta dirigentom Ansamblyu pri vsij muzichnij dopomozi akompaniatora Z gravcyami ta instrumentalnimi solistami programu provodit dirigent Ansamblyu ta kerivnik orkestru Okrim tancyuvalnoyi horeografiyi tancyuristi ta spivaki vistupayut takozh yak cholovichij hor a tancivniki ta spivaki zhinochij hor Ladarice Vokalisti LADA Vokalisti LADA nazva vokalnogo ansamblyu v yakomu spivaki ta tancyuristi ansamblyu LADO reprezentativno vikonuyut vokalnu muzichnu tradiciyu pivdenno horvatskih teritorij Vokalnij ansambl rozpochav svoyu robotu u veresni 2002 roku z iniciativi Ivana Ivanchana hudozhnogo kerivnika LADA Takim chinom spivaki LADA oznajomilisya z riznimi stilyami ta zhanrami miscevosti vidminnimi vid kolishnoyi praktiki spivu yaka perevazhno bula pov yazana z pivnichno horvatskimi muzichnimi tradiciyami Cerkovni narodni spivi ta spivi klap dva dopovnyuyuchih vokalni stili sho skladayut osnovu repertuaru cogo vokalnogo ansamblyu Pochinayuchi z 2002 roku vokalisti neodnorazovo vistupayut u skladi ansamblyu LADO vokalni programi Rizdva ta Velikogo postu Zhinochij hor Ladarice Istoriya legendarnoyi Ladariki pochinayetsya z 1965 roku folklor ta muzika vzhe sercem i dusheyu viddanogo Bozho Potochnika neoficijno zibrali neveliku grupu chleniv ansamblyu LADO z yakimi zapisav desyatok narodnih pisen dlya programnih potreb todishnogo Radio Zagreba Cherez rik brati Zlatko ta Bozho Potochnik oficijno zasnuvali zhinochij vokalnij ansambl Orkestr LADA Orkestr LADA skladayetsya z 14 muzikantiv multiinstrumentalistiv yaki grayut majzhe na kozhnomu tradicijnomu narodnomu instrumenti yakij mozhna zustriti na teritoriyi Horvatiyi a takozh Pivdenno Shidnoyi Yevropi U tomu zh koncerti muzikanti nemaye niyakih problem z strunnogo ansamblyu z cimbalami Na vsih koncertah ansamblyu LADO orkestr regulyarno suprovodzhuye okremi tancyuvalni ta vokalni vistupi ale takozh vistupaye okremo vikonuyuchi rizni virtuozni instrumentalni kompoziciyi ta muzichni aranzhuvannya Za ostanni desyat rokiv uchasniki orkestru vikonali ryad solnih koncertiv Kolekciya kostyumiv LADO maye unikalnu kolekciyu originalnih narodnih kostyumiv vinyatkovoyi cinnosti ta krasi yaki sistematichno zbirali protyagom ponad p yatdesyati rokiv isnuvannya Ansamblyu Z chasom bulo stvoreno kolekciyu z ponad tisyachi dvohsot naboriv z riznih regioniv Horvatiyi centralnoyi ta nizovinnoyi girskih ta priberezhnih a takozh rajoniv za mezhami Respubliki Horvatiya de meshkayut horvati Bosniya ta Gercegovina Voyevodina ta inshi Geografichne polozhennya Horvatiyi ta ekologichni umovi virishalno vplinuli na bagatstvo ta riznomanitnist horvatskih narodnih kostyumiv Svoyeyu kulturoyu ta istoriyeyu Horvatiya poznachena yak krayina Centralnoyi Yevropi ta Seredzemnomor ya sho prizvelo do poyavi chotiroh riznih tipiv tradicijnogo odyagu alpijskogo pannonskogo dinarskogo ta adriatichnogo Kozhen vistup LADA z tancyami ta pisneyu ye svoyeridnim originalnim pokazom narodnih kostyumiv Nagorodi ta viznannya1954 r persha premiya na mizhnarodnomu festivali v Llangolleni Velika Britaniya 1962 r pochesni gramoti mist Santyago Punta Arenas ta Antofagasta Chili 1963 r Premiya mista Zagreb za vnesok u zberezhennya ta populyarizaciyu horvatskoyi spadshini 1967 Den podyaki mista Los Andzheles SShA 1968 premiya mista Zagreb za vnesok u zberezhennya ta populyarizaciyu horvatskoyi spadshini 1973 Klivlend Ki SShA 1974 r Miska tablichka Zagreba 1975 Den podyaki mista Frankfurt na Oderi Nimechchina 1978 Diplom Mizhnarodnogo festivalyu v Korci Irlandiya 1979 Memorialna doshka mista Zagreb 2002 Premiya mista Zagreb za vnesok u zberezhennya ta populyarizaciyu horvatskoyi spadshini 2002 Lado predstavlyav Yevropu na shostomu Vsesvitnomu simpoziumi horovoyi muziki v Minneapolisi SShA 2003 premiya Orlando za vidatni mistecki dosyagnennya v muzici 54 go Dubrovnickogo litnogo festivalyu 2004 r premiya Ivana Lukachicha za najvishu vistavu na 34 h Varazhdinskih vechorah baroko 2006 r premiya INA za propagandu horvatskoyi kulturi u sviti 2009 premiya mista Zagreb za zagalnij vnesok u zberezhennya ta populyarizaciyu horvatskoyi spadshini 2009 r Prisudzhennya statusu Horvatskogo muzichnogo soyuzu za vidatnij vnesok u horvatsku muziku z nagodi 60 richchya misteckoyi diyalnosti 2009 r Statut Respubliki Horvatiya z nagodi 60 richchya misteckoyi diyalnosti 2014 r premiya Ivana Lukachicha za etnomuzikologichnu robotu ta zberezhennya horvatskoyi muzichnoyi spadshiniNagorodi za diskografiyu PorinPorin za vse zhittya 2002 Najkrashij albom narodnoyi muziki Na mori ta v kinci 2001 13 Na zelenij galyavini avtora Bozho Potochnik 2003 Titka Liza ta LADO 2008 Z kajkivskih regioniv t 3 ta 4 2013 r Najkrashij rizdvyanij muzichnij albom Rizdvyanij koncert 2011 Za najkrashu narodnu pisnyu Radujsya Mati Bozha z albomu Too Much Joy 2004 I Feel My Hand Right z albomu Titki Lizi ta albomu LADO 2008 Shist rokiv minulo z albomu Z kajkivskih regioniv t 3 ta 4 2013 Dobrij vechir do tiyeyi kvartiri z albomu Pisni narodiv Yevropi 2014 Dlya najkrashogo vikonannya narodnoyi muziki albom na zelenij galyavini 2003 pisnya Spi spati ditino z albomu Too Much Joy I Announce To You 2004 melodiya Mij shenya z albomu Golgofi 2007 pisnya Ribica mi plava z albomu Teta Liza ta albomu LADO 2008 pisnya Dan svanu kolo z albomu Rizdvyanij koncert 2011 melodiya Svyata zhertva voskresinnya z albomu Vokalisti Ladi Svyatij Hrest 2012 melodiya O sumna Mati Svyate Bozhe z albomu O Isus daj meni slozi 2013 pisnya Calusul oltenesc z albomu Songs of the People of Europe 2014 Najkrashij albom duhovnoyi muziki Rozp yattya Drazhena Kurilovchana ta Vid Baloga 2003 Zanadto bagato radosti ya ogoloshuyu vam avtoru Dzhosko Caleta 2004 Rizdvo u sviti Tomislav Uhlik 2005 Golgofa avtora Lyubi Stipishich Delmate 2007 Vokalisti Ladi Svyatij Hrest 2012 O Isuse daj meni slozi 2013 Albomi 1987 Narodni pisni ta tanci Pivnichnoyi Horvatiyi RTL 1994 Tilo Hrista narodzhuyetsya molodij car BeSTMUSIC 1994 Golgofa BeSTMUSIC 1998 rik z kajkivskih regioniv BeSTMUSIC 1998 r z kajkivskih regioniv t 2 BeSTMUSIC 1998 Z skarbnici horvatskoyi narodnoyi muziki t 1 Memfis 1999 r grati na kolesah grati v bubn t 1 BeSTMUSIC 1999 r grati na kolesah grati v bubn t 2 BeSTMUSIC 1999 chas zanadto glibokij BeSTMUSIC 2000 V mori ta v kinci BeSTMUSIC 2000 U kompaniyi gravcya Vol 1 BeSTMUSIC 2001 najkrasivishi rizdvyani pisni BeSTMUSIC 2001 U kompaniyi gravcya vol 2 Lado 2001 Na zelenij galyavini Lado 2002 Rozp yattya Lado 2003 rik ya ogoloshuyu vam zanadto veliku radist Vodolij Rekordi 2003 LADO electro Vodolij Rekordi 2004 Zorya moya zorya Anzhela Potochnik Vodolij Rekordi 2004 Rizdvo u sviti Vodolij Rekordi 2005 Z Horvatskoyi nacionalnoyi muzichnoyi skarbnici t 2 Vodolij Rekordi 2006 Golgofa Vodolij Rekordi 2007 Polk i shiya Vodolij Rekordi 2007 rik titka Liza i Lado rekordi Vodoliya 2009 Dzhandzha Vniz po richci Vodolij Rekordi 2010 Rizdvyanij koncert Vodolij Rekordi 2011 Ana Kelin Muzichna zapiska Vodolij Rekordi 2011 Bozho Potochnik U lohu Kumeka Vodolij Rekordi 2012 O daj meni slozi Isus zapisi Vodoliya 2012 rik z kayakivskih teritorij 3 i 4 puli Vodolij Rekordi 2013 rik Pisni krayin Yevropi Vodolij Rekordi 2014 koncert Velikogo postu Prohid Horvatskih teritorij Vodolij Rekordi Primitki Arhiv originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 14 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Varazhdinski barokovi vechori progolosheni laureati 44 h Varazhdinskih vechoriv baroko 10 listopada 2014 u Wayback Machine dostup do yakih vidbuvsya 10 listopada 2014 roku PosilannyaOficijnij sajt ansamblyu narodnih tanciv i pisen horvatskoyi Lado 5 bereznya 2020 u Wayback Machine Portal metro hr Kultura Ansambl Lado 60 richchya 17 serpnya 2020 u Wayback Machine Vecernji hr Denis Derk svyatkovij vechir Ladi prisvyachenij nepovtornomu Zvonimiru Lyevakovichu 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine www ziher hr Andriya Ivanchan Lado ce klasichnij priklad profesionalizmu iz sercem 14 chervnya 2021 u Wayback Machine