Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анрі Фрейденберг також Фредамбер фр Henri Freydenberg либо Fredemberg 14 грудня 1876 Париж Франція 20 серпня 1975 Париж

Анрі Фрейденберг

Анрі Фрейденберг

Анрі Фрейденберг, також Фредамбер (фр. Henri Freydenberg либо Fredemberg; 14 грудня 1876, Париж, Франція — 20 серпня 1975, Париж, Франція) — французький генерал.

Анрі Фрейденберг
Ім'я при народженніфр. Henri Freydenberg[1]
Народження14 грудня 1876(1876-12-14)[2][1]
X округ Парижа, Париж, Франція[1]
Смерть20 серпня 1975(1975-08-20)[2][3](98 років)
XIV округ Парижа, Париж, Франція[3]
Країнаimage Франція
ЗванняКорпусний генерал
Командування2-а армія
Війни / битвиЗайянська війна, Друга світова війна і Перша світова війна
image Зовнішні зображення
image Анрі Фрейденберг, генерал французької армії, в 1929 році.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фрейденберг.

Біографія

Народився Парижі в сім'ї німецького походження. Його батько, лейтенант від інфантерії, кавалер ордена Почесного легіону Жефрой Вільгельм Фрейденберг (1828—1913), уродженець Ерикура, служив у [en] французької армії. Батьки розлучилися і його мати вдруге вийшла заміж за генерала Луї Адольфа Гужат дит Маяра (1838—1901), також кавалера ордена Почесного легіону.

У 1896 році закінчив особливу військову школу Сен-Сір. Наприкінці 1890-х років вступив до французької армії. Учасник Першої світової війни.

На початку 1919 року — у чині полковника, начальник штабу генерала Філіппа д'Ансельма, командувача союзними (французькими, грецькими і білими) силами Антанти на Півдні Росії (у французькій зоні відповідальності, що розташовувалась у Північному Причорномор'ї), займався політичною роботою. За свідченнями сучасників, його діяльність «вражаюче співпадала з роботою німецьких і більшовицьких агентів» і саме він, а не д'Ансельм, був справжнім командувачем союзних військ.

Проводив політику, спрямовану проти Добровольчої армії. Зокрема, заборонив проводити її представникам мобілізацію, створювати окремі військові команди; розробив план формування «бригад-мікст», що складалися з французьких офіцерів та російських рядових — план командуванням Добровольчої армії було категорично відкинуто. Вступив у переговори з владою УНР (з отаманом Змієвим) з метою передачі Одеси під владу Директорії УНР, які не були доведені до кінця, оскільки Київ був зайнятий більшовиками та влада Симона Петлюри впала. Сформував в Одесі невизнані Збройні сили півдня Росії «обласний уряд» — Раду оборони, до якої входили Дмитро Андро, Петро Рутенберг, Костянтин Ілляшенко, Михайло Брайкевич та ще кілька осіб.

Був, за різними джерелами, (донесення Георгія де Лафара до Петрограда), закоханий у знамениту російську кіноактрису Віру Холодну («червону королеву» на думку «Абетки» В. Шульгіна), з якою неодноразово зустрічався. Їхні окремі кабінети в «Будинку артистів» в Одесі знаходилися поруч. Наприклад, біла одеська газета «Вечірня година» № 61 за 12 вересня 1919 року писала про «чарівну, привабливу королеву екрану» Віру Холодну, яка «прикрашала одну з лож театру-кабаре в одеському „Будинку артиста“…», «прекрасному спокуснику». що загіпнотизувалатого, в руках якого була влада та сила", внаслідок чого союзники спішно евакуювалися з Одеси.

Головний результат діяльності Анрі Фрейденберга на Півдні Росії за підписом Філіппа дАнсельма. Одеса, 3 квітня 1919

На думку письменника Микити Бригіна, у лютому або березні 1919 року Фрейденберг отримав дуже великий хабар від представника Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Жоржа де Лафара (« Сума є сума» — було сказано в донесенні де Лафара до ВЧК) за припинення французької інтервенції на Півдні Росії і дуже швидку евакуацію військ Антанти з Одеси (що сталося 4 — 7 квітня 1919 р.)). На думку офіційної радянської історіографії, евакуація союзників була «панічною» (за три доби).

Після евакуації в окупованому Антантою Константинополі відразу ж (на деякий час) вийшов у відставку і відкрив свій банк.

19 квітня розгніванийпрем'єр-міністр Франції Жорж Клемансо наказав розібратися у справі самовільної евакуації союзних військ із Півдня Росії спеціальної військової комісії та направив матеріали на полковника Фрейденберга до Верховного військового суду. Комісія на чолі із графом де Шевільї виправдала Анрі Фрейденберга. Володимир Гурко, який особисто знав Фрейденберга і евакуювався зі штабом генерала Шварца з Одеси до Константинополя, пише так: «Фрейденберга, що проводив розслідування у справі, граф Шевільї … мені навіть казав, що з проведеного ним розслідування у нього вийшло на переконання, що все чим не засновані, з чим я, однак, дозволив собі не погодитись. » Після повстання Кемаля Ататюрка та вигнання французів, греків та англійців зі Стамбула полковник був відновлений на військовій службі, але «засланий» з метрополії служити в африканські французькі колонії.

У званні полковника в 1921 році він командував groupe mobile (змішані сили розміром з бригаду) в операції, яка завершила 7-річну Заянську війну.

У 1924—1929 роках — комендант Мекнеса (Марокко). У 1929—1931 рр. — командир 1-ї сенегальської дивізії в Сенегалі, у 1931—1933 роках — командувач французькими військами в Західній Африці. З 1933 по 1938 рік — командувач колоніальними силами у Франції.

Під час другої світової війни у червні-липні 1940 року командував 2-ю французькою армією. Його дивізії зазнали поразки і після капітуляції фельдмаршала Філіппа Петена 22 червня 1940 року вимушено здалися німецьким військам. 31 липня 1940 р. урядом Французької Держави остаточно звільнений у відставку.

Примітки

  1. свідоцтво про народження — С. 5.
    d:Track:Q83900
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. свідоцтво про смерть — С. 23.
    d:Track:Q708653
  4. . "Изъ Петрограда черезъ Москву, Парижъ и Лондонъ въ Одессу 1917—1918 гг. - «События в Одессе». // Архив русской революции, том XV. Издательство Гессена, Берлин, 1924.
  5. . Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  6. . Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 15 січня 2022.
  7. . Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  8. . Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  9. . Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
  10. «На початку січня до Одеси прибув штаб французької дивізії на чолі з генералом д'Анзельмом та начальником штабу полковником Фрейденбергом, а потім висадилися і нові частини десанту. У наступних подіях позиція позиція генерала д'Анзельма підупала, бо всю політичну роботу вів його начальник штабу.» А. И. Деникин. .
  11. "З численних мемуарних джерел і документів ми зараз [у 1984 році] знаємо, що цей непересічний діяч [Фрейденберг] з табору інтервентів, підім'явши під себе безвольного генерала д'Ансельма…, повів зовсім нестандартну політику, що йшла врозріз і з монархічними устремліннями сильної «групи Ено», за якою височіла зловісна фігура Василя Шульгіна, і з диктаторськими намірами денікінської ставки в Катеринодар Никита Брыгин. «Тайны, легенгды, жизнь».
  12. . Донесение в ВЧК от 27 января 1919 г., Одесса (російською мовою): «…На думку більшості штабних прибув сюди 15 січня головком союзних військ на півдні Росії генерал [д'Ансельм] не більше як ганчірка. Владу правління тримає його начальник штабу полковник Фрейденберг. Його вважаю головною точкою застосування сил. Як і д'Ансельм, Ланжерон [Д. Ф. Андро], консул, що не відбувся [Енно], — Фрейденберг — ще одна ставка союзників на осіб, які знають місцеві умови життя і пов'язані з Одесою спорідненими чи комерційними узами.»
  13. «Фрейденберг, наперед упереджений проти Добровольчої Армії, прийняв систему повного ігнорування її влади та дискредитування її представників. Разом з тим, він розпочав пошуки такої комбінації, яка б найбільш сприяла французькій окупації. Ця діяльність Фрейденберга сповнена протиріч і видимих невідповідностей, у зв'язку з цілою гамою впливів, інтриг та тисків, яким він зазнавав. Але найвиразніші і найсерйозніші з цих впливів виходили від трьох ланок протиприродного політичного ланцюга: 1) Петлюра-Греков, 2) Греков-Котєв-Григоренко, 3) Григоренко-Меллер-Закомельський-Маргулієс. Політично це означало: Директорію, Хліборобську „Громаду“ та Рад. Держ. Тов.; у сфері устремлінь — самостійність, російську фальсифікацію української Директорії та особливий південний уряд. Усі комбінації визнавали верховне очолення французів та всі негативно ставилися до Добровольчої Армії…» А. И. Деникин. Очерки русской смуты.
  14. . Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 15 січня 2022.
  15. «На тлі динамічного тріумфуючого злагодженого оркестру Клемансо (його генерального штабу, його верховної ставки на Сході, його штабів в Одесі) раптово пролунав різкий і похмурий звук струни, що лопнула. І все обірвалося, покотившися під ухил у дикій какофонії. Раптом трапилося, як писав журнал „“, катастрофічно швидке залишення французькими інтервентами Одеси.» . «Тайны, легенды, жизнь.»
  16. «Паническое отступление союзных войск.» «Очерки истории Одесской областной партийной организации». Одесса, 1981.
  17. Про банк, відкритий Фрейденбергом в окупованому Антантою Константинополі в 1919 році, пишуть Микита Бригін («Таємниці, легенди, життя») і перебуваючий у Константинополі Володимир Гурко: "Тепер після прибуття до Константинополя вийшов у відставку і відкрив там очевидно на награбовані гроші, банк. (. «События в Одессе». Архив русской революции, том XV. Издательство Гессена, Берлин, 1924.)
  18. «Суд замість нагород, гнів прем'єра замість вдячності…» Никита Брыгин. «Таємниці, легенди, життя.»
  19. "Чому ж замість заслужених нагород та подяк за чітко виконаний маневр з особистого розпорядження «Клемансо» «головного стрілочника» інтервентів полковника Фрейденберга… чекав військовий суд?" Никита Брыгин. «Тайны, легенды, жизнь.»
  20. . «События в Одессе». Архив русской революции, том XV. Издательство Гессена, Берлин, 1924.
  21. Hoisington, William A (1995). . New York: Macmillan:St Martin's Press. с. 89—90. ISBN . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 15 січня 2022.

Література

Мемуари

Посилання

  • Анрі Фрейденберг [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Biography of general Henry Freydenberg [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anri Frejdenberg takozh Fredamber fr Henri Freydenberg libo Fredemberg 14 grudnya 1876 Parizh Franciya 20 serpnya 1975 Parizh Franciya francuzkij general Anri FrejdenbergIm ya pri narodzhennifr Henri Freydenberg 1 Narodzhennya14 grudnya 1876 1876 12 14 2 1 X okrug Parizha Parizh Franciya 1 Smert20 serpnya 1975 1975 08 20 2 3 98 rokiv XIV okrug Parizha Parizh Franciya 3 Krayina FranciyaZvannyaKorpusnij generalKomanduvannya2 a armiyaVijni bitviZajyanska vijna Druga svitova vijna i Persha svitova vijnaZovnishni zobrazhennyaAnri Frejdenberg general francuzkoyi armiyi v 1929 roci U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Frejdenberg BiografiyaNarodivsya Parizhi v sim yi nimeckogo pohodzhennya Jogo batko lejtenant vid infanteriyi kavaler ordena Pochesnogo legionu Zhefroj Vilgelm Frejdenberg 1828 1913 urodzhenec Erikura sluzhiv u en francuzkoyi armiyi Batki rozluchilisya i jogo mati vdruge vijshla zamizh za generala Luyi Adolfa Guzhat dit Mayara 1838 1901 takozh kavalera ordena Pochesnogo legionu U 1896 roci zakinchiv osoblivu vijskovu shkolu Sen Sir Naprikinci 1890 h rokiv vstupiv do francuzkoyi armiyi Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Na pochatku 1919 roku u chini polkovnika nachalnik shtabu generala Filippa d Anselma komanduvacha soyuznimi francuzkimi greckimi i bilimi silami Antanti na Pivdni Rosiyi u francuzkij zoni vidpovidalnosti sho roztashovuvalas u Pivnichnomu Prichornomor yi zajmavsya politichnoyu robotoyu Za svidchennyami suchasnikiv jogo diyalnist vrazhayuche spivpadala z robotoyu nimeckih i bilshovickih agentiv i same vin a ne d Anselm buv spravzhnim komanduvachem soyuznih vijsk Provodiv politiku spryamovanu proti Dobrovolchoyi armiyi Zokrema zaboroniv provoditi yiyi predstavnikam mobilizaciyu stvoryuvati okremi vijskovi komandi rozrobiv plan formuvannya brigad mikst sho skladalisya z francuzkih oficeriv ta rosijskih ryadovih plan komanduvannyam Dobrovolchoyi armiyi bulo kategorichno vidkinuto Vstupiv u peregovori z vladoyu UNR z otamanom Zmiyevim z metoyu peredachi Odesi pid vladu Direktoriyi UNR yaki ne buli dovedeni do kincya oskilki Kiyiv buv zajnyatij bilshovikami ta vlada Simona Petlyuri vpala Sformuvav v Odesi neviznani Zbrojni sili pivdnya Rosiyi oblasnij uryad Radu oboroni do yakoyi vhodili Dmitro Andro Petro Rutenberg Kostyantin Illyashenko Mihajlo Brajkevich ta she kilka osib Buv za riznimi dzherelami donesennya Georgiya de Lafara do Petrograda zakohanij u znamenitu rosijsku kinoaktrisu Viru Holodnu chervonu korolevu na dumku Abetki V Shulgina z yakoyu neodnorazovo zustrichavsya Yihni okremi kabineti v Budinku artistiv v Odesi znahodilisya poruch Napriklad bila odeska gazeta Vechirnya godina 61 za 12 veresnya 1919 roku pisala pro charivnu privablivu korolevu ekranu Viru Holodnu yaka prikrashala odnu z lozh teatru kabare v odeskomu Budinku artista prekrasnomu spokusniku sho zagipnotizuvalatogo v rukah yakogo bula vlada ta sila vnaslidok chogo soyuzniki spishno evakuyuvalisya z Odesi Golovnij rezultat diyalnosti Anri Frejdenberga na Pivdni Rosiyi za pidpisom Filippa dAnselma Odesa 3 kvitnya 1919 Na dumku pismennika Mikiti Brigina u lyutomu abo berezni 1919 roku Frejdenberg otrimav duzhe velikij habar vid predstavnika Vserosijskoyi nadzvichajnoyi komisiyi VChK Zhorzha de Lafara Suma ye suma bulo skazano v donesenni de Lafara do VChK za pripinennya francuzkoyi intervenciyi na Pivdni Rosiyi i duzhe shvidku evakuaciyu vijsk Antanti z Odesi sho stalosya 4 7 kvitnya 1919 r Na dumku oficijnoyi radyanskoyi istoriografiyi evakuaciya soyuznikiv bula panichnoyu za tri dobi Pislya evakuaciyi v okupovanomu Antantoyu Konstantinopoli vidrazu zh na deyakij chas vijshov u vidstavku i vidkriv svij bank 19 kvitnya rozgnivanijprem yer ministr Franciyi Zhorzh Klemanso nakazav rozibratisya u spravi samovilnoyi evakuaciyi soyuznih vijsk iz Pivdnya Rosiyi specialnoyi vijskovoyi komisiyi ta napraviv materiali na polkovnika Frejdenberga do Verhovnogo vijskovogo sudu Komisiya na choli iz grafom de Shevilyi vipravdala Anri Frejdenberga Volodimir Gurko yakij osobisto znav Frejdenberga i evakuyuvavsya zi shtabom generala Shvarca z Odesi do Konstantinopolya pishe tak Frejdenberga sho provodiv rozsliduvannya u spravi graf Shevilyi meni navit kazav sho z provedenogo nim rozsliduvannya u nogo vijshlo na perekonannya sho vse chim ne zasnovani z chim ya odnak dozvoliv sobi ne pogoditis Pislya povstannya Kemalya Atatyurka ta vignannya francuziv grekiv ta anglijciv zi Stambula polkovnik buv vidnovlenij na vijskovij sluzhbi ale zaslanij z metropoliyi sluzhiti v afrikanski francuzki koloniyi U zvanni polkovnika v 1921 roci vin komanduvav groupe mobile zmishani sili rozmirom z brigadu v operaciyi yaka zavershila 7 richnu Zayansku vijnu U 1924 1929 rokah komendant Meknesa Marokko U 1929 1931 rr komandir 1 yi senegalskoyi diviziyi v Senegali u 1931 1933 rokah komanduvach francuzkimi vijskami v Zahidnij Africi Z 1933 po 1938 rik komanduvach kolonialnimi silami u Franciyi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni u chervni lipni 1940 roku komanduvav 2 yu francuzkoyu armiyeyu Jogo diviziyi zaznali porazki i pislya kapitulyaciyi feldmarshala Filippa Petena 22 chervnya 1940 roku vimusheno zdalisya nimeckim vijskam 31 lipnya 1940 r uryadom Francuzkoyi Derzhavi ostatochno zvilnenij u vidstavku Primitkisvidoctvo pro narodzhennya S 5 d Track Q83900 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 svidoctvo pro smert S 23 d Track Q708653 Iz Petrograda cherez Moskvu Parizh i London v Odessu 1917 1918 gg Sobytiya v Odesse Arhiv russkoj revolyucii tom XV Izdatelstvo Gessena Berlin 1924 Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 15 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 15 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 15 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 15 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 15 sichnya 2022 Na pochatku sichnya do Odesi pribuv shtab francuzkoyi diviziyi na choli z generalom d Anzelmom ta nachalnikom shtabu polkovnikom Frejdenbergom a potim visadilisya i novi chastini desantu U nastupnih podiyah poziciya poziciya generala d Anzelma pidupala bo vsyu politichnu robotu viv jogo nachalnik shtabu A I Denikin Z chislennih memuarnih dzherel i dokumentiv mi zaraz u 1984 roci znayemo sho cej neperesichnij diyach Frejdenberg z taboru interventiv pidim yavshi pid sebe bezvolnogo generala d Anselma poviv zovsim nestandartnu politiku sho jshla vrozriz i z monarhichnimi ustremlinnyami silnoyi grupi Eno za yakoyu visochila zlovisna figura Vasilya Shulgina i z diktatorskimi namirami denikinskoyi stavki v Katerinodar Nikita Brygin Tajny legengdy zhizn Donesenie v VChK ot 27 yanvarya 1919 g Odessa rosijskoyu movoyu Na dumku bilshosti shtabnih pribuv syudi 15 sichnya golovkom soyuznih vijsk na pivdni Rosiyi general d Anselm ne bilshe yak ganchirka Vladu pravlinnya trimaye jogo nachalnik shtabu polkovnik Frejdenberg Jogo vvazhayu golovnoyu tochkoyu zastosuvannya sil Yak i d Anselm Lanzheron D F Andro konsul sho ne vidbuvsya Enno Frejdenberg she odna stavka soyuznikiv na osib yaki znayut miscevi umovi zhittya i pov yazani z Odesoyu sporidnenimi chi komercijnimi uzami Frejdenberg napered uperedzhenij proti Dobrovolchoyi Armiyi prijnyav sistemu povnogo ignoruvannya yiyi vladi ta diskredituvannya yiyi predstavnikiv Razom z tim vin rozpochav poshuki takoyi kombinaciyi yaka b najbilsh spriyala francuzkij okupaciyi Cya diyalnist Frejdenberga spovnena protirich i vidimih nevidpovidnostej u zv yazku z ciloyu gamoyu vpliviv intrig ta tiskiv yakim vin zaznavav Ale najviraznishi i najserjoznishi z cih vpliviv vihodili vid troh lanok protiprirodnogo politichnogo lancyuga 1 Petlyura Grekov 2 Grekov Kotyev Grigorenko 3 Grigorenko Meller Zakomelskij Marguliyes Politichno ce oznachalo Direktoriyu Hliborobsku Gromadu ta Rad Derzh Tov u sferi ustremlin samostijnist rosijsku falsifikaciyu ukrayinskoyi Direktoriyi ta osoblivij pivdennij uryad Usi kombinaciyi viznavali verhovne ocholennya francuziv ta vsi negativno stavilisya do Dobrovolchoyi Armiyi A I Denikin Ocherki russkoj smuty Arhiv originalu za 9 lyutogo 2010 Procitovano 15 sichnya 2022 Na tli dinamichnogo triumfuyuchogo zlagodzhenogo orkestru Klemanso jogo generalnogo shtabu jogo verhovnoyi stavki na Shodi jogo shtabiv v Odesi raptovo prolunav rizkij i pohmurij zvuk struni sho lopnula I vse obirvalosya pokotivshisya pid uhil u dikij kakofoniyi Raptom trapilosya yak pisav zhurnal katastrofichno shvidke zalishennya francuzkimi interventami Odesi Tajny legendy zhizn Panicheskoe otstuplenie soyuznyh vojsk Ocherki istorii Odesskoj oblastnoj partijnoj organizacii Odessa 1981 Pro bank vidkritij Frejdenbergom v okupovanomu Antantoyu Konstantinopoli v 1919 roci pishut Mikita Brigin Tayemnici legendi zhittya i perebuvayuchij u Konstantinopoli Volodimir Gurko Teper pislya pributtya do Konstantinopolya vijshov u vidstavku i vidkriv tam ochevidno na nagrabovani groshi bank Sobytiya v Odesse Arhiv russkoj revolyucii tom XV Izdatelstvo Gessena Berlin 1924 Sud zamist nagorod gniv prem yera zamist vdyachnosti Nikita Brygin Tayemnici legendi zhittya Chomu zh zamist zasluzhenih nagorod ta podyak za chitko vikonanij manevr z osobistogo rozporyadzhennya Klemanso golovnogo strilochnika interventiv polkovnika Frejdenberga chekav vijskovij sud Nikita Brygin Tajny legendy zhizn Sobytiya v Odesse Arhiv russkoj revolyucii tom XV Izdatelstvo Gessena Berlin 1924 Hoisington William A 1995 New York Macmillan St Martin s Press s 89 90 ISBN 0 312 12529 1 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 15 sichnya 2022 LiteraturaMikita Brigin Tayemnici legendi zhittya Odesa Optimum 2002 Memuari Anton Denikin Ocherki russkoj smuty Sannikov A S Odesskie zapiski Voprosy istorii zhurnal 2001 6 8 iyulya S 86 102 PosilannyaAnri Frejdenberg 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Biography of general Henry Freydenberg 11 travnya 2021 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ