Анрі Беро (фр. Henri Béraud; 21 вересня 1885, Ліон — 24 жовтня 1958, Сен-Клеман-де-Бален) — французький письменник і журналіст. У 1945 році за співпрацю з нацистами був засуджений до смертної кари, пізніше заміненої на довічне ув'язнення.
Анрі Беро | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Henri Béraud | ||||
Ім'я при народженні | фр. Henri Marius Béraud[1] | |||
Псевдонім | Tristan Audebert | |||
Народився | 21 вересня 1885[2][3][…] d, Ліон[1] | |||
Помер | 24 жовтня 1958[5][4][1] (73 роки) Сен-Клеман-де-Бален[1] | |||
Поховання | Сен-Клеман-де-Бален[6] | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | журналіст, письменник, прозаїк-романіст, антиквар, власник магазину | |||
Заклад | Le Canard enchaîné, d, Le Petit Parisien, d, d і d | |||
Мова творів | французька | |||
Magnum opus | Q3228186?[6] і Q3224344?[6] | |||
У шлюбі з | d, d і d | |||
Учасник | Перша світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Анрі Беро у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Анрі Беро був сином пекаря. У 1903 році він почав свою роботу в журналістиці. З лютого 1917 року співпрацював з сатиричним тижневиком «Канар аншене», отримавши рекомендації Поля Вайяна-Кутюр'є і Ролана Доржелеса. Беро пов'язувала велика дружба з Альбером Лондре. Він також писав для журналу «Le Crapouillot», заснованого Жаном Гальт-Буасьером. Публікував розповіді, короткі серії, дослідження по ліонському гумору, і особливо полемічні статті. У 1920 році відвідав Москву, про що написав книгу «Ce que j'ai vu à Moscou».
Пізніше він став одним із найбільш продаваних романістів і репортерів Франції і в 1922 році отримав Гонкурівську премію. У 1934—1944 роках був також міжнародним репортером у «Le Petit Parisien» і «Paris-Soir». Він дотримувався англофобськіх і частково антисемітських поглядів. Ці фактори призвели його до підтримки режиму Віші, зокрема, до співпраці з фашистським тижневиком «Gringoire». Джордж Орвелл назвав його «найбільш огидною ганчіркою, яку тільки можна собі уявити», вказуючи на його ненависть до англійців і критику «Вільної Франції» (хоча при цьому Анрі Беро і засуджував нацизм).
За співпрацю з урядом Віші в 1945 році був засуджений до смертної кари. Але завдяки втручанню кількох письменників, в тому числі Франсуа Моріака, прем'єр-міністр Шарль де Голль помилував Анрі Беро, замінивши смертну кару на довічне ув'язнення.
У 1950 році був звільнений за станом здоров'я. Помер вісім років по тому.
Примітки
- свідоцтво про народження
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Babelio — 2007.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- https://it.wikipedia.org/wiki/Henri_B%C3%A9raud
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anri Bero fr Henri Beraud 21 veresnya 1885 Lion 24 zhovtnya 1958 Sen Kleman de Balen francuzkij pismennik i zhurnalist U 1945 roci za spivpracyu z nacistami buv zasudzhenij do smertnoyi kari piznishe zaminenoyi na dovichne uv yaznennya Anri Berofr Henri BeraudIm ya pri narodzhennifr Henri Marius Beraud 1 PsevdonimTristan AudebertNarodivsya21 veresnya 1885 1885 09 21 2 3 d Lion 1 Pomer24 zhovtnya 1958 1958 10 24 5 4 1 73 roki Sen Kleman de Balen 1 PohovannyaSen Kleman de Balen 6 Krayina FranciyaDiyalnistzhurnalist pismennik prozayik romanist antikvar vlasnik magazinuZakladLe Canard enchaine d Le Petit Parisien d d i dMova tvorivfrancuzkaMagnum opusQ3228186 6 i Q3224344 6 U shlyubi zd d i dUchasnikPersha svitova vijnaNagorodiGonkurivska premiya 1922 Anri Bero u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisAnri Bero buv sinom pekarya U 1903 roci vin pochav svoyu robotu v zhurnalistici Z lyutogo 1917 roku spivpracyuvav z satirichnim tizhnevikom Kanar anshene otrimavshi rekomendaciyi Polya Vajyana Kutyur ye i Rolana Dorzhelesa Bero pov yazuvala velika druzhba z Alberom Londre Vin takozh pisav dlya zhurnalu Le Crapouillot zasnovanogo Zhanom Galt Buaserom Publikuvav rozpovidi korotki seriyi doslidzhennya po lionskomu gumoru i osoblivo polemichni statti U 1920 roci vidvidav Moskvu pro sho napisav knigu Ce que j ai vu a Moscou Piznishe vin stav odnim iz najbilsh prodavanih romanistiv i reporteriv Franciyi i v 1922 roci otrimav Gonkurivsku premiyu U 1934 1944 rokah buv takozh mizhnarodnim reporterom u Le Petit Parisien i Paris Soir Vin dotrimuvavsya anglofobskih i chastkovo antisemitskih poglyadiv Ci faktori prizveli jogo do pidtrimki rezhimu Vishi zokrema do spivpraci z fashistskim tizhnevikom Gringoire Dzhordzh Orvell nazvav jogo najbilsh ogidnoyu ganchirkoyu yaku tilki mozhna sobi uyaviti vkazuyuchi na jogo nenavist do anglijciv i kritiku Vilnoyi Franciyi hocha pri comu Anri Bero i zasudzhuvav nacizm Za spivpracyu z uryadom Vishi v 1945 roci buv zasudzhenij do smertnoyi kari Ale zavdyaki vtruchannyu kilkoh pismennikiv v tomu chisli Fransua Moriaka prem yer ministr Sharl de Goll pomiluvav Anri Bero zaminivshi smertnu karu na dovichne uv yaznennya U 1950 roci buv zvilnenij za stanom zdorov ya Pomer visim rokiv po tomu Primitkisvidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Babelio 2007 d Track Q2877812 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 https it wikipedia org wiki Henri B C3 A9raud