Анрі П єр Піку фр Henri Pierre Picou 27 лютого 1824 Нант 17 липня 1895 там само французький живописець Почавши з портрет

Анрі́-П'єр Піку́ (фр. Henri-Pierre Picou, 27 лютого 1824, Нант — 17 липня 1895, там само) — французький живописець. Почавши з портретів і робіт на класичну тему, пізніше зайнявся живописом на алегоричні та міфологічні сюжети.

Анрі-П'єр Піку
фр. Henri-Pierre Picou
Народження	27 лютого 1824(1824-02-27)^[1]^[2]^[…] Нант
Смерть	16 липня 1895(1895-07-16)^[4] (71 рік)
	Нант
Країна	Франція^[1]
Жанр	історичний живопис, міфологічний живопис, алегорія^[d] і ^d
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність	художник
Напрямок	Неогрек і символізм^[5]
Вчитель	Шарль Глейр і Поль Деларош
Твори	^d, ^d і ^d
Роботи в колекції	Клівлендський музей мистецтв, Музей д'Орсе, ^d, Нантський музей образотворчого мистецтва, Барджелло і Реннський музей образотворчого мистецтва
Нагороди	Римська премія (1853)



Анрі-П'єр Піку у Вікісховищі

Клеопатра й Антоній на річці Кідн — шедевр художника. Естамп 1891 з оригіналу 1848 року

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Піку.

Навчався у Поля Делароша і Шарля Глейра, вплив останнього помітний в творчості Піку. Разом з іншими учнями Делароша і Глейра — Гюставом Буланже, Жаном-Леоном Жеромом і ^[fr], Піку є одним зі засновників школи стилю неогрек в живопису. На відміну від своїх товаришів, що приділяли увагу переважно класичним і міфологічним сюжетам, Анрі-П'єр займався і монументальним живописом, малював фрески, у тому числі у церкві Святого Роха (Сен-Рош).

Перша виставка його картини відбулася в 1847 році в Паризькому салоні. Наступного року він був нагороджений медаллю ІІ ступеня за картину «Клеопатра й Антоній на річці Кідн» (Cléopâtre et Antoine sur le Cydnus), яку вважають шедевром художника.

Піку тримав майстерню на Бульварі Маджента. Він став одним з найвідоміших художників Франції і в 1853 році отримав другу Римську премію за полотно «Ісус виганяє торгівців з Храму» (Jésus chassant les vendeurs du Temple) і ще одну медаль другого ступеня на Салоні в 1857. Починаючи з 1847 року, виставки його робіт у Салоні відбуваються майже щорічно і тривають до 1893 року. Художня критика вважала Анрі-П'єра Піку найбільш модним художником Франції часів Другої імперії. Картини зберігаються в музеях Нанта, Ам'єна та інших міст Франції.

Галерея

Ангел кохання (1884)
Молоді жінки в лазні (1879)
Морські німфи (1871)
Муза забавляється (La Muse s'amuse, 1881)
Біля джерела (1880)
Портрет Сефізи Піку (Céphise Picou), сестри художника (1846)
Чудесний улов (1850-ті роки)

Посилання

Примітки

RKDartists
d:Track:Q17299517
Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
http://www.archives.nantes.fr/PAGES/ENLIGNE/etat_civil/etat_civil.htm
RKDartists
d:Track:Q17299517
Bryan, Michael (1904). . Т. IV. London: The Macmillan Company. с. 115. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 15 липня 2016.
Artist name. Процитовано 26 червня 2010.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Vapereau, Gustave (1893). Dictionnaire universel des contemporains: contenant toutes les personnes notables de la France et des pays étrangers (фр.) (вид. Sixième). Paris: Librairie Hachette. с. 1249—1250.
. Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 26 червня 2010.
. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 15 липня 2016.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анрі-П'єр Піку

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">[https://rkd.nl/explore/artists/63341_RKDartists]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-1] RKDartists
d:Track:Q17299517

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1787111_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q24255573">[[:d:Q24255573|Benezit_Dictionary_of_Artists]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Oxford_University_Press|OUP]],_2006._—_ISBN_978-0-19-977378-7</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q217595]][[d:Track:Q24255573]][[d:Track:Q1547776]]</div>-2] Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-3] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[[http://www.archives.nantes.fr/PAGES/ENLIGNE/etat_civil/etat_civil.htm_http://www.archives.nantes.fr/PAGES/ENLIGNE/etat_civil/etat_civil.htm]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://www.archives.nantes.fr/PAGES/ENLIGNE/etat_civil/etat_civil.htm

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">RKDartists<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-5] RKDartists
d:Track:Q17299517

[Bryan-6] Bryan, Michael (1904). . Т. IV. London: The Macmillan Company. с. 115. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 15 липня 2016.

[harris-7] Artist name. Процитовано 26 червня 2010.^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[vapereau-8] Vapereau, Gustave (1893). Dictionnaire universel des contemporains: contenant toutes les personnes notables de la France et des pays étrangers (фр.) (вид. Sixième). Paris: Librairie Hachette. с. 1249—1250.

[safran-9] . Архів оригіналу за 24 січня 2010. Процитовано 26 червня 2010.

[10] . Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 15 липня 2016.

[1]

[2]

[4]

[5]