Ця стаття не має . |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. |
Анна Леонідівна Іконнікова (інколи Іконникова; уроджена Родзевич; 1847с. Михайлівці, Єлисаветградський уїзд, Херсонська губернія, Російська імперія - вересень 1922, м. Київ, УНР) - історик, науковець, автор наукових посібників.
Біографія
Народилась Анна Леопольдівна Родзевич у 1847 році в с. Михайлівці поблизу Єлізаветграда Херсонської губернії. Батько її був польський дворянин, професійний військовий Леопольд Адамович Родзевич, мати – Анна Никифорівна, кріпачка, яку пан викупив на волю. Анна Леопольдівна навчалась в Інституті шляхетних дівчат, де яскраво проявились її здібності до іноземних мов. Навчальний заклад закінчила на відмінно і ще рік залишалась там на стажуванні. Потім працювала гувернанткою в родині В. І. Гулака, який проживав у Єлизаветграді.
У 1865 – 1866 роках, майбутній чоловік 17-и річної Анни, Володимир Степанович Іконников викладав історію російської словесності у Київському інституті шляхетних дівчат. Саме тут вони познайомились. 2 липня 1867 року у Єлизаветграді у грецькій церкві Анна Леопольдівна одружилася із Володимиром Степановичем Іконниковим. З цієї миті життєві дороги подружжя ніколи не розходились. Анна Леопольдівна підтримувала та супроводжувала чоловіка у всіх його задумах.
Освіта
І хоча Київський інститут шляхетних дівчат дав А. Л. Родзевич середню освіту, вона задумувалась про отримання вищої освіти. Об’єктивні обставини того часу – жінкам було досить складно отримати освіту у той час – робили її мрію майже не здійсненною. Тому для продовження освіти вона навіть мала наміри виїхати за кордон вивчати медицину. Та небажання залишати чоловіка спонукало її залишитися у Києві: .
У 1878 році у Києві відкрились Вищі жіночі курси і Анна Леопольдівна змогла здійснити давню мрію. І хоча їй вже було тридцять років, вона з юнацькою пристрастю віддалась навчанню. Влітку 1882 року Іконникова успішно завершила навчання на Вищих жіночих курсах.
Творчий доробок
- Входила до складу попечительської ради при Жіночих курсах, 25 років викладала історію у 1-й Київській жіночій гімназії;
- написала книгу по історії Києва;
- «Спогади про діяльність Ф. Я. Фортинського на Вищих жіночих курсах у Києві»;
- роман «Інтелігентні сили», за яким можна вивчити відносини у середовищі наукової спільноти Києва в 70 – х роках ХІХ ст.
- Протягом п’ятидесяти років Анна Леопольдівна вела щоденник, під час окупації Києва (1941 – 1943 рр.) він згорів.
- робила переклади для наукових робіт чоловіка. Займалась систематичним переписуванням рукописів В. С. Іконникова, вивіряла коректури та ін.
- орієнтуючись на необхідний саме для студентів Університету Св. Володимира та Вищих жіночих курсів матеріал, розробила для них навчальні посібники з історіографії;
- До нас дійшли «Записки з історіографії», які Іконникова уклала у 1878 – 1880 роках. Вони слугували навчальним посібником як для слухачок Вищих жіночих курсів, так і для молодих вчених, які готувалися до магістерських іспитів;
- в середині 1870-х років В. С. Іконников з успіхом прочитав у Києві дві доброчинні лекції з історії російської жінки. Тема захоплювала і Анну Леопольдівну, яка навіть збиралась написати спеціальну працю.
Анна Леопольдівна Іконникова померла у вересні 1922 року від серцевого нападу. Спільне зібрання Всеукраїнської академії наук 4 вересня 1922 року висловило глибоке співчуття хворому академікові Іконникову з приводу смерті дружини. Володимир Степанович лише 18 жовтня знайшов у собі сили подякувати Академії за співчуття. Він дуже сумував, постійно перебуваючи в роздумах та спогадах. У мемуарах Іконникова зберігся невеликий, але просто дивовижний нарис «Пам'яті моєї дружини». Увесь нарис присвячений спілкуванню з покійною дружиною. Він пише, що вона часто приходить до нього уві сні.
У подружжя Іконникових було двоє дітей – син Євген, який дуже рано помер, і донька Ольга. Доля Ольги виявилася трагічною: довгі роки вона провела у сталінських таборах. Було репресовано і її сина, талановитого інженера – мостобудівника М. В. Петрова (розстріляний у квітні 1938 року у м. Владивосток). Дочка Ольги Злата Всеволодівна Петрова, онука Іконнікових, до початку Другої світової війни закінчила Київський педагогічний університет (факультет іноземних мов), працювала в Національній бібліотеці України ім. В.І.Вернадського.
Література
- Киреева Р. А. А. Л. Иконникова и ее записки по историографии // История и историки: Историографический ежегодник. — Москва, 1975. — С. 195—198.
- Володимир Іконников. Історичні портрети / упоряд. і авт. вступ. статті В. І. Ульяновський. — К.: Либідь, 2004. — 426 с.
- Войцехівська И. Від предків до нашадків (Життєпис вічизняного вченого історика Володимира Степановича Іконникова) // Пам'ять століть: Історичний науковий та літературний журнал. 1997. — № 3. — С. 89-92
- Драч О. О. Вища жіноча освіта в Російській імперії другої половини ХІХ — початку ХХ ст.: монографія / О. О. Драч. — Черкаси: Вертикаль, 2011. — 532 с.
- Основные сведения по истории Высших женских курсов в Киеве см.: Женское образование // Энциклопедический словарь. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. ХІ. — СПб., 1894. — 1012 с.
- Колесников А. А. История русской женщины (А. Л. Иконникова — ученый и человек // Вестник Алтайського государственного университета. — 1999. — № 3. — С. 347—350.
- Киреева Р. А. Изучение отечественной историографии в дореволюционной России с середины XIX в. до 1917 г. / Р. А. Киреева. — М.: Наука, 1983.
- Войцехівська І. Н. Академік Володимир Іконников. Життєпис та бібліографія / І. Н. Войцехівська. — К.: Вип. держ. НТД, 1998.
- . ru.rodovid.org. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 22 травня 2020.
- . ru.rodovid.org. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 22 травня 2020.
- Злата Всеволодовна Петрова — Родовод. ru.rodovid.org. Процитовано 22 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет