Анна Каріма (болг. Анна Карима; нар. 1871, Бердянськ — пом. 6 березня 1949, Софія — болгарська письменниця з української Таврії.
Анна Каріма | |
---|---|
Псевдо | Анна Карима |
Народилася | 1871 Бердянськ |
Померла | 6 березня 1949 Софія |
Поховання | d |
Країна | Болгарія |
Діяльність | письменниця |
Галузь | проза[1], драма[1], d[1], перекладацтво[d][1], соціальна активність[d][1] і публіцистика[1] |
Знання мов | болгарська[1] і російська[1] |
У шлюбі з | Янко Саказов |
Діти | d |
|
Біографія
Народилася в 1871 в Бердянську в сім'ї революціонера Тодора Велкова. Закінчила середню школу в Софії. У 1888 вона вийшла заміж за Янко Саказова, з яким пізніше розлучилася. Від цього шлюбу мала трьох дітей.
Уже в молодості Каріма захопилася літературною діяльністю. Пише розповіді, романи. Її перша повість «Звичайна історія» була надрукована в журналі «День» у 1891. З 1892 по 1895 редагувала журнал «Свято». На сцені Національного театру ставляться її п'єси «Скип», «Загублене життя» та «Над стіною».
Каріма також проявляла себе в суспільних справах, борючись за рівність жінок у суспільстві. 1897 заснувала жіноче просвітницьке товариство «Свідомість». 1901 ініціатор створення та першим президентом Болгарського Союзу жінок.
1916 відкрила в Софії першу комерційну школу для дівчат. Під час воєн 1912–1918 займається благодійністю. Сприяє створенню сирітського притулку. 1917 редагувала газету «Булгарка».
1930 редагувала газету «Повик».
Бібліографія
Романи
- 1933 — «Голгота»
- 1935 — «Ирина»
Повісті
- 1908 — «За свободата»
П'єси
- 1901 — «Подхлъзна се»
- 1907 — «Загубен живот»
- 1912 — «Над зида»
- 1931 — «За свобода»
Джерела
- Ана Карима в Литературен свят [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Катя Кузмова-Зографова, «Жена без място» [ 19 липня 2013 у Wayback Machine.], в. «Литературен форум», бр. 24 (508), 18 юни 2002.
- Енциклопедия България, том 3, Издателство на БАН, София, 1982, стр. 352.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anna Karima bolg Anna Karima nar 1871 Berdyansk pom 6 bereznya 1949 Sofiya bolgarska pismennicya z ukrayinskoyi Tavriyi Anna KarimaPsevdoAnna KarimaNarodilasya1871 1871 BerdyanskPomerla6 bereznya 1949 1949 03 06 SofiyaPohovannyadKrayina BolgariyaDiyalnistpismennicyaGaluzproza 1 drama 1 d 1 perekladactvo d 1 socialna aktivnist d 1 i publicistika 1 Znannya movbolgarska 1 i rosijska 1 U shlyubi zYanko SakazovDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v 1871 v Berdyansku v sim yi revolyucionera Todora Velkova Zakinchila serednyu shkolu v Sofiyi U 1888 vona vijshla zamizh za Yanko Sakazova z yakim piznishe rozluchilasya Vid cogo shlyubu mala troh ditej Uzhe v molodosti Karima zahopilasya literaturnoyu diyalnistyu Pishe rozpovidi romani Yiyi persha povist Zvichajna istoriya bula nadrukovana v zhurnali Den u 1891 Z 1892 po 1895 redaguvala zhurnal Svyato Na sceni Nacionalnogo teatru stavlyatsya yiyi p yesi Skip Zagublene zhittya ta Nad stinoyu Karima takozh proyavlyala sebe v suspilnih spravah boryuchis za rivnist zhinok u suspilstvi 1897 zasnuvala zhinoche prosvitnicke tovaristvo Svidomist 1901 iniciator stvorennya ta pershim prezidentom Bolgarskogo Soyuzu zhinok 1916 vidkrila v Sofiyi pershu komercijnu shkolu dlya divchat Pid chas voyen 1912 1918 zajmayetsya blagodijnistyu Spriyaye stvorennyu siritskogo pritulku 1917 redaguvala gazetu Bulgarka 1930 redaguvala gazetu Povik Pomerla 1949 v goteli Slavyanska Beseda v Sofiyi BibliografiyaAnna Karima z ditmi Evelinoyu Nadiyeyu ta Ivanom 1917 Romani 1933 Golgota 1935 Irina Povisti 1908 Za svobodata P yesi 1901 Podhlzna se 1907 Zaguben zhivot 1912 Nad zida 1931 Za svoboda DzherelaAna Karima v Literaturen svyat 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Katya Kuzmova Zografova Zhena bez myasto 19 lipnya 2013 u Wayback Machine v Literaturen forum br 24 508 18 yuni 2002 Enciklopediya Blgariya tom 3 Izdatelstvo na BAN Sofiya 1982 str 352 Czech National Authority Database d Track Q13550863