Андрі́й Я́кович Ешпа́й (15 травня 1925, Козьмодем'янськ, Марійська АРСР, РРФСР — 8 листопада 2015, Москва, Росія) — радянський, російський композитор, піаніст, педагог, громадський діяч. Народний артист РРФСР (1975). Народний артист СРСР (1981). Лауреат Державної премії СРСР (1976), Ленінської премії (1986), кавалер медалей та орденів.
Ешпай Андрій Якович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 15 травня 1925[1][2][3] |
Місце народження | Козьмодем'янськ, Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР[1][4][5] |
Дата смерті | 8 листопада 2015[6][2][3] (90 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Причина смерті | цереброваскулярні хвороби |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | СРСР[7][8][9] і Росія[10][11][…] |
Професії | композитор, піаніст, кінокомпозитор, музичний педагог |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1953), Q4525065? (1941) і Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | опера, балет[13], кантата, класична музика XX століття, симфонія, пісня і концерт |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Нагороди | |
Батько | d |
Діти | d |
Цитати у Вікіцитатах |
Біографічні відомості
Початкову освіту здобув у Москві.
В 1943 р. поступив у Чкаловське (Оренбурзьке) кулеметне училище. У 1944—1945 роках воював на фронті, був нагороджений медалями. 9 травня 1945 р. зустрів у Берліні.
Після війни вчився в музичному училищі, закінчив Московську консерваторію як композитор (учився в М. Я. Мясковського і Є. К. Голубєва) і піаніст (клас В. В. Софроницького); композиторську аспірантуру завершив 1956 року у класі Арама Хачатуряна. Надалі жив у Москві, з 1960 року займав відповідальні пости в Союзі композиторів РРФСР і СРСР. Нерідко виступав з виконаннями власних творів, переважно як піаніст.
Родина
- Батько: (1890—1963) — композитор, музикознавець-фольклорист, хормейстер і педагог.
- Син: (нар. 1956) — кінорежисер, сценарист і кінопродюсер. Заслужений діяч мистецтв РФ (2005).
Творчість
У творчості Ешпая переважають курпні симфонічні жанри — він автор 7 симфоній та 16 інструментальних концертів. Крім того, він автор двох балетів («Ангара», 1975 і «Коло», 1980) та камерних творів. Він також автор музики до численних театральних постановок і кінофільмів (близько 60), серед яких — «Приходьте завтра...», «Виправленому вірити», а також багатьох пісень ((рос.) «А снег идёт», «Два берега», «Зашумит ли клеверное поле», «Москвичи», «Отчего, почему», «Песня о криницах», «Что знает о любви любовь», «Я сказал тебе не все слова» та ін.).
У його творах переважає розширена тональна техніка, часто з елементами пентатоніки. Прихильність до властивого концертному жанру ідеї «гри» і тип мелодійного дарування іноді виводять музику Ешпая в сферу «третього шляху», компромісного між «академічними» й «легкими» жанрами.
Фільмографія
Автор музики до фільмів:
- «Нічний патруль» (1957),
- «Сторінки минулого» (1957),
- «Виправленому вірити» (1959),
- «Час літніх відпусток» (1960),
- «Кар'єра Діми Горіна» (1961),
- «Їм підкоряється небо» (1963),
- («Яке воно, море?») (1964),
- «Криниці» (1964),
- «Бабине царство» (1967),
- «Майор Вихор» (1967),
- «Ад'ютант його високоповажності» (1969),
- «Директор» (1969),
- «Кремлівські куранти» (1970),
- «Сьоме небо» (1971),
- «Тінь» (1971),
- «Рудін» (1971),
- «Малюк і Карлсон, який живе на даху» (1971),
- «Сибірячка» (1972),
- «Діти Ванюшина» (1973),
- «Парашути на деревах» (1973),
- «Призначення» (1973),
- «Повернення немає» (1973),
- «Зірка екрану» (1974),
- «Сім'я Іванових» (1975),
- «Солодка жінка» (1976),
- «Злочин» (1976),
- «Омелян Пугачов» (1978),
- «Однокашники» (1978),
- «Трактир на П'ятницькій» (1978),
- «Наше покликання» (1981),
- «Передмова до битви» (1982),
- «Формула світла» (1982),
- «Додому!» (1982),
- «Давай одружимося» (1982),
- «Іспит на безсмертя» (1983),
- «Я — вожатий форпосту» (1986),
- «Садівник» (1987),
- «Серце не камінь» (1989),
- (1994),
- (2009, телесеріал),
- (2014, телесеріал) та ін.,
до українських стрічок:
- «Повість про перше кохання» (1957),
- «Сторінки минулого» (1957),
- «Два Федори» (1958),
- «Спрага» (1959),
- «Виправленому вірити» (1959),
- «Сильніший за ураган» (1960),
- «Водив поїзди машиніст» (1961),
- «Приходьте завтра...» (1963),
- «Перший тролейбус» (1963),
- «Лушка» (1964),
- «Довгий шлях у лабіринті» (1981, т/ф, 3 а),
- «Звіздар» (1986, т/ф, 3 с).
Нагороди та звання
- Заслужений діяч мистецтв Марійської АРСР (1960)
- Заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР (1964)
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969)
- Заслужений діяч мистецтв Мордовської АРСР (1973)
- Народний артист РРФСР (1975)
- Народний артист СРСР (1981) — за великі заслуги в розвитку радянського музичного мистецтва
- Заслужений діяч мистецтв Чуваської АРСР (1982)
- Народний артист Марійської АРСР (1983) та ін.
Примітки
- Эшпай Андрей Яковлевич / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Musicalics
- Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. —
- http://www.classicalmidi.co.uk/Eshpai%20.htm
- https://www.wikiwand.com/fi/Andrei_E%C5%A1pai
- https://beliana.sav.sk/heslo/espaj-andrej
- http://www.albanyrecords.com/mm5/merchant.mvc?Screen=PROD&Store_Code=AR&Product_Code=TROY367&Category_Code=a-BS
- http://www.musicweb-international.com/classrev/2010/Mar10/Lokshin_fleurs_BISCD1556.htm
- http://rateyourmusic.com/label/russian_disc/2
- http://soundcloud.com/milton-greyfoot/andrei-eshpai-oboe-concerto-1
- http://www.classicalarchives.com/artist/3991.html
- http://www.youtube.com/user/collectionCB2
- http://poiskm.com/artist/437320-Andrey-YAkovlevich-Eshpay
- [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2015. Червона книга російської естради: Пісні Андрія Єшпая (рос.)]
Джерела
- Оренбургское Краснознамённое, под редакцией Б. В. Шляпкина. — М.: Воениздат, 1988, 230 с.
Посилання
- Андрій Ешпай на сайті IMDb (англ.)
- http://www.kino-teatr.ru/kino/composer/ros/20917/works/ [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дискографія на discogs.com [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія «Кругосвєт» [ 14 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andri j Ya kovich Eshpa j 15 travnya 1925 Kozmodem yansk Marijska ARSR RRFSR 8 listopada 2015 Moskva Rosiya radyanskij rosijskij kompozitor pianist pedagog gromadskij diyach Narodnij artist RRFSR 1975 Narodnij artist SRSR 1981 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1976 Leninskoyi premiyi 1986 kavaler medalej ta ordeniv Eshpaj Andrij YakovichOsnovna informaciyaData narodzhennya15 travnya 1925 1925 05 15 1 2 3 Misce narodzhennyaKozmodem yansk Marijska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika RSFRR SRSR 1 4 5 Data smerti8 listopada 2015 2015 11 08 6 2 3 90 rokiv Misce smertiMoskva RosiyaPrichina smerticerebrovaskulyarni hvorobiPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoSRSR 7 8 9 i Rosiya 10 11 Profesiyikompozitor pianist kinokompozitor muzichnij pedagogOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1953 Q4525065 1941 i Akademichne muzichne uchilishe pri Moskovskij derzhavnij konservatoriyi imeni P I ChajkovskogoInstrumentifortepianoZhanriopera balet 13 kantata klasichna muzika XX stolittya simfoniya pisnya i koncertZakladMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoNagorodiBatkodDitidCitati u VikicitatahBiografichni vidomostiPochatkovu osvitu zdobuv u Moskvi V 1943 r postupiv u Chkalovske Orenburzke kulemetne uchilishe U 1944 1945 rokah voyuvav na fronti buv nagorodzhenij medalyami 9 travnya 1945 r zustriv u Berlini Pislya vijni vchivsya v muzichnomu uchilishi zakinchiv Moskovsku konservatoriyu yak kompozitor uchivsya v M Ya Myaskovskogo i Ye K Golubyeva i pianist klas V V Sofronickogo kompozitorsku aspiranturu zavershiv 1956 roku u klasi Arama Hachaturyana Nadali zhiv u Moskvi z 1960 roku zajmav vidpovidalni posti v Soyuzi kompozitoriv RRFSR i SRSR Neridko vistupav z vikonannyami vlasnih tvoriv perevazhno yak pianist Rodina Batko 1890 1963 kompozitor muzikoznavec folklorist hormejster i pedagog Sin nar 1956 kinorezhiser scenarist i kinoprodyuser Zasluzhenij diyach mistectv RF 2005 TvorchistU tvorchosti Eshpaya perevazhayut kurpni simfonichni zhanri vin avtor 7 simfonij ta 16 instrumentalnih koncertiv Krim togo vin avtor dvoh baletiv Angara 1975 i Kolo 1980 ta kamernih tvoriv Vin takozh avtor muziki do chislennih teatralnih postanovok i kinofilmiv blizko 60 sered yakih Prihodte zavtra Vipravlenomu viriti a takozh bagatoh pisen ros A sneg idyot Dva berega Zashumit li klevernoe pole Moskvichi Otchego pochemu Pesnya o krinicah Chto znaet o lyubvi lyubov Ya skazal tebe ne vse slova ta in U jogo tvorah perevazhaye rozshirena tonalna tehnika chasto z elementami pentatoniki Prihilnist do vlastivogo koncertnomu zhanru ideyi gri i tip melodijnogo daruvannya inodi vivodyat muziku Eshpaya v sferu tretogo shlyahu kompromisnogo mizh akademichnimi j legkimi zhanrami Filmografiya Avtor muziki do filmiv Nichnij patrul 1957 Storinki minulogo 1957 Vipravlenomu viriti 1959 Chas litnih vidpustok 1960 Kar yera Dimi Gorina 1961 Yim pidkoryayetsya nebo 1963 Yake vono more 1964 Krinici 1964 Babine carstvo 1967 Major Vihor 1967 Ad yutant jogo visokopovazhnosti 1969 Direktor 1969 Kremlivski kuranti 1970 Some nebo 1971 Tin 1971 Rudin 1971 Malyuk i Karlson yakij zhive na dahu 1971 Sibiryachka 1972 Diti Vanyushina 1973 Parashuti na derevah 1973 Priznachennya 1973 Povernennya nemaye 1973 Zirka ekranu 1974 Sim ya Ivanovih 1975 Solodka zhinka 1976 Zlochin 1976 Omelyan Pugachov 1978 Odnokashniki 1978 Traktir na P yatnickij 1978 Nashe poklikannya 1981 Peredmova do bitvi 1982 Formula svitla 1982 Dodomu 1982 Davaj odruzhimosya 1982 Ispit na bezsmertya 1983 Ya vozhatij forpostu 1986 Sadivnik 1987 Serce ne kamin 1989 1994 2009 teleserial 2014 teleserial ta in do ukrayinskih strichok Povist pro pershe kohannya 1957 Storinki minulogo 1957 Dva Fedori 1958 Spraga 1959 Vipravlenomu viriti 1959 Silnishij za uragan 1960 Vodiv poyizdi mashinist 1961 Prihodte zavtra 1963 Pershij trolejbus 1963 Lushka 1964 Dovgij shlyah u labirinti 1981 t f 3 a Zvizdar 1986 t f 3 s Nagorodi ta zvannyaZasluzhenij diyach mistectv Marijskoyi ARSR 1960 Zasluzhenij diyach mistectv Yakutskoyi ARSR 1964 Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1969 Zasluzhenij diyach mistectv Mordovskoyi ARSR 1973 Narodnij artist RRFSR 1975 Narodnij artist SRSR 1981 za veliki zaslugi v rozvitku radyanskogo muzichnogo mistectva Zasluzhenij diyach mistectv Chuvaskoyi ARSR 1982 Narodnij artist Marijskoyi ARSR 1983 ta in PrimitkiEshpaj Andrej Yakovlevich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Musicalics d Track Q63484499 Isaev Yu N Chuvaska enciklopediya Chuvashskoe knizhnoe izdatelstvo 2006 S 2567 2567 s ISBN 978 5 7670 1471 X d Track Q22918706d Track Q4517503d Track Q19909792 http www classicalmidi co uk Eshpai 20 htm https www wikiwand com fi Andrei E C5 A1pai https beliana sav sk heslo espaj andrej http www albanyrecords com mm5 merchant mvc Screen PROD amp Store Code AR amp Product Code TROY367 amp Category Code a BS http www musicweb international com classrev 2010 Mar10 Lokshin fleurs BISCD1556 htm http rateyourmusic com label russian disc 2 http soundcloud com milton greyfoot andrei eshpai oboe concerto 1 http www classicalarchives com artist 3991 html http www youtube com user collectionCB2 http poiskm com artist 437320 Andrey YAkovlevich Eshpay Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 28 grudnya 2015 Chervona kniga rosijskoyi estradi Pisni Andriya Yeshpaya ros DzherelaOrenburgskoe Krasnoznamyonnoe pod redakciej B V Shlyapkina M Voenizdat 1988 230 s PosilannyaAndrij Eshpaj na sajti IMDb angl http www kino teatr ru kino composer ros 20917 works 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Diskografiya na discogs com 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvyet 14 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros ros