Андрей Протич (болг. Андрей Протич; нар. 8 листопада 1875, Велес — пом. 3 листопада 1959, Софія — болгарський мистецтвознавець, археолог, белетрист.
Андрей Протич | |
---|---|
болг. Андрей Протич | |
Народився | 8 листопада 1875 або 1875 Велес, Османська імперія |
Помер | 3 листопада 1959 або 1959 Софія, Народна Республіка Болгарія |
Поховання | d |
Підданство | Болгарія |
Діяльність | мистецтвознавець, археолог, белетрист |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Учасник | Перша Балканська війна і Друга Балканська війна |
Членство | Болгарська академія наук |
|
Біографія
Народився 8 листопада 1875 в містечку Велес. Вивчав філософію в Гейдельберзі та Лейпцигу (1895–1896), а в 1896–1897 політехніку в Дрездені. У 1901 повернувся до Болгарії й працював учителем середньої школи в Софії з 1902 по 1907. У 1903 був одним із засновників компанії «Сучасне мистецтво». У 1908–1912 роках очолював Департамент культури Міністерства національної освіти. Писав статті та огляди, присвячені мистецтву й літературі, видавався в журналах «Мисъл», «Отечество», «Българан». З 1912 по 1915 знову працював учителем.
Під час Першої світової війни був військовим кореспондентом, нагороджений Орденом Честі. У 1919 редагував газету «Военни известия». З 1920 по 1928 був директором археологічного музею в Софії.
Є автором багатьох видань з історії болгарського мистецтва.
Член Болгарської археологічного інституту, з 1920 постійний член Болгарської академії наук, з 1946 член-кореспондент Румунської академії наук, з 1930 — член-засновник Македонського наукового інституту.
Помер 3 листопада 1959 в Софії.
Літературна діяльність
- The Fine Arts of Bulgaria [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.], London, 1907
- Изкуство, театър и литература. Студии и критика 1902/1907, Кюстендил, 1907
- Архитектоническата форма на Софийската църква «Св. София». Художествено-историческо изследване. София, 1912
- Същност и развитие на българската църковна архитектура, 1922
- Арбанашката къща. Годишник на Археологическия музей, 3, С., 1922, с. 29–59
- Новото българско изкуство, 1922
- Югозападната школа в българската стенопис XIII—XIV в. Сборник в чест на Васил Златарски, С., 1925, с. 291–342
- Сасанидската художествена традиция у прабългарите, 1927 (на френски 1930)
- Къщата на копривщенци, 1927
- Изкуството в София [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.], Юбилейна книга за София, 1928
- Денационализация и възраждане на нашето изкуство от 1393—1878 г. [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.] — В: България 1000 години, С., 1930, с. 383—440
- Петдесет години българско изкуство [ 5 липня 2017 у Wayback Machine.], 2 тома, 1933—1934
- И. В. Мърквичка. Живот и творчество. С., 1955
- Русалка. С. 1914
- Девственият Йосиф. Роман на един младеж. С., 1918
- Бунт у Хисарови. Комедия на живота. С., 1940
- Capricio di Capri. Роман. С., 1942
Джерела
- От и за Андрей Протич в Своден каталог НАБИС — национален каталог на академичните библиотеки в България
Примітки
- Енциклопедия България, том 5, Издателство на БАН, София, 1986, с. 557.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrej Protich bolg Andrej Protich nar 8 listopada 1875 Veles pom 3 listopada 1959 Sofiya bolgarskij mistectvoznavec arheolog beletrist Andrej Protichbolg Andrej ProtichNarodivsya8 listopada 1875 1875 11 08 abo 1875 Veles Osmanska imperiyaPomer3 listopada 1959 1959 11 03 abo 1959 Sofiya Narodna Respublika BolgariyaPohovannyadPiddanstvo BolgariyaDiyalnistmistectvoznavec arheolog beletristAlma materLejpcizkij universitetUchasnikPersha Balkanska vijna i Druga Balkanska vijnaChlenstvoBolgarska akademiya nauk Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 8 listopada 1875 v mistechku Veles Vivchav filosofiyu v Gejdelberzi ta Lejpcigu 1895 1896 a v 1896 1897 politehniku v Drezdeni U 1901 povernuvsya do Bolgariyi j pracyuvav uchitelem serednoyi shkoli v Sofiyi z 1902 po 1907 U 1903 buv odnim iz zasnovnikiv kompaniyi Suchasne mistectvo U 1908 1912 rokah ocholyuvav Departament kulturi Ministerstva nacionalnoyi osviti Pisav statti ta oglyadi prisvyacheni mistectvu j literaturi vidavavsya v zhurnalah Misl Otechestvo Blgaran Z 1912 po 1915 znovu pracyuvav uchitelem Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv vijskovim korespondentom nagorodzhenij Ordenom Chesti U 1919 redaguvav gazetu Voenni izvestiya Z 1920 po 1928 buv direktorom arheologichnogo muzeyu v Sofiyi Ye avtorom bagatoh vidan z istoriyi bolgarskogo mistectva Chlen Bolgarskoyi arheologichnogo institutu z 1920 postijnij chlen Bolgarskoyi akademiyi nauk z 1946 chlen korespondent Rumunskoyi akademiyi nauk z 1930 chlen zasnovnik Makedonskogo naukovogo institutu Pomer 3 listopada 1959 v Sofiyi Literaturna diyalnistThe Fine Arts of Bulgaria 5 lipnya 2017 u Wayback Machine London 1907 Izkustvo teatr i literatura Studii i kritika 1902 1907 Kyustendil 1907 Arhitektonicheskata forma na Sofijskata crkva Sv Sofiya Hudozhestveno istorichesko izsledvane Sofiya 1912 Sshnost i razvitie na blgarskata crkovna arhitektura 1922 Arbanashkata ksha Godishnik na Arheologicheskiya muzej 3 S 1922 s 29 59 Novoto blgarsko izkustvo 1922 Yugozapadnata shkola v blgarskata stenopis XIII XIV v Sbornik v chest na Vasil Zlatarski S 1925 s 291 342 Sasanidskata hudozhestvena tradiciya u prablgarite 1927 na frenski 1930 Kshata na koprivshenci 1927 Izkustvoto v Sofiya 5 lipnya 2017 u Wayback Machine Yubilejna kniga za Sofiya 1928 Denacionalizaciya i vzrazhdane na nasheto izkustvo ot 1393 1878 g 5 lipnya 2017 u Wayback Machine V Blgariya 1000 godini S 1930 s 383 440 Petdeset godini blgarsko izkustvo 5 lipnya 2017 u Wayback Machine 2 toma 1933 1934 I V Mrkvichka Zhivot i tvorchestvo S 1955 Rusalka S 1914 Devstveniyat Josif Roman na edin mladezh S 1918 Bunt u Hisarovi Komediya na zhivota S 1940 Capricio di Capri Roman S 1942DzherelaOt i za Andrej Protich v Svoden katalog NABIS nacionalen katalog na akademichnite biblioteki v BlgariyaPrimitkiEnciklopediya Blgariya tom 5 Izdatelstvo na BAN Sofiya 1986 s 557