Андре Ворд англ Andre Ward нар 23 лютого 1984 Сан Франциско Каліфорнія США американський професійний боксер Олімпійський

Андре Ворд (англ. Andre Ward; нар. 23 лютого 1984, Сан-Франциско, Каліфорнія, США ) — американський професійний боксер, Олімпійський чемпіон 2004 року. Чемпіон світу за версіями WBA (Super) (2009—2015), WBC (2011—2013) і The Ring (2011—2015) у другій середній вазі і за версіями WBA (Super) (2016—2017), WBO (2016—2017) і IBF (2016—2017) у напіввіжкій вазі. «Боксер 2011 року» за версією журналу «Ринг».

Андре Ворд

Загальна інформація
Повне ім'я	Андре Ворд
Прізвисько	англ. S.O.G. (Son Of God)
Громадянство	США
Народився	23 лютого 1984(1984-02-23) (40 років) Сан-Франциско, США
Alma mater	^d
Вагова категорія	Друга середня Напіввіжка
Стійка	Ортодокс
Зріст	183 см.
Розмах рук	180 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій	18 грудня 2004
Останній бій	17 червня 2017
Боїв	32
Перемог	32
Перемог нокаутом	16
Поразок	0
Нічиїх	0

Бокс
Олімпійські медалі
Золото	2004 Афіни	Напівважка

Любительська кар'єра

На любительському ринзі провів 119 боїв: 115 виграв та 4 програв.

Чемпіон США серед кадетів 1999 року.
Чемпіон США 2001 року.
Чемпіон США серед юніорів 2002 року.
Чемпіон ігор титанів 2003 року.
Чемпіон США 2003 року.
Чемпіон ігор титанів 2004 року.

Олімпійські ігри

1/8 фіналу: перемога над Клементе Руссо (Італія) — 17-9
1/4 фіналу: перемога над (Росія) — 23-16
1/2 фіналу: перемога над Уткірбеком Хайдаровим (Узбекистан) — 17-15
Фінал: перемога над Магомедом Аріпгаджиєвим (Білорусь) — 20-13

Професійна кар'єра

Ворд проти Фроча

Бій відбувся в рамках турніру Super Six World Boxing Classic. Ворд у фіналі зустрічався з Карлом Фрочем, на кону стояли титули чемпіона WBC, WBA, The Ring. Перші сім раунді перевага була на стороні американця, він успішно використовував свій джеб, щоб нейтралізувати Фроча. Ворд якісно додав у швидкості, чого не очікував британець і не міг нічого протипоставити. Лише в пізніх раундах, коли Андре трохи збавив оберти, Карл зумів витягнути декілька раундів. Загалом перемога Ворда не викликала сумнівів, він і переміг одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110. Ворд до свого титулу чемпіона WBA додав титули WBC та The Ring.

Ворд проти Ковальова

Андре Ворд підписав контракт з телеканалом HBO на три бої, серед яких один мусив бути проти Сергія Ковальова. Про бій було оголошено у квітні 2016 року. Він відбудеться 19 листопада за системою PPV. Цей бій лише третій в історії, коли зустрічалися два непереможні боксери з першої п'ятірки рейтингу P4Р. Тому він розцінювався як один з найважливіших у 2016 році. Букмекери віддавали невелику перевагу американському боксеру. Боксери домовилися провести по ще одному поєдинку перед їхнім боєм: Андре Ворд проти Александра Бранда, а Сергій Ковальов проти Айзека Чілемби. Вони перемогли у них та почали готуватися до очної зустрічі.

Бій відбувся 19 листопада на арені Т-Мобайл у Лас-Вегасі. На кону стояли титули WBO, IBF та WBA (Super), що належали росіянину. Ковальов вже з першого раунду активно пресингував та завдавав більше ударів. У другому раунді йому вдалося відправити Ворда у нокдаун. Однак американець швидко відновився та вирівняв бій. Ковальов більше йшов у атаку, а Ворд у свою чергу діяв на контратаках, використовуючи джеб. Коли боксери зближалися, Андре починав клінчувати. Загалом бій був дуже конкурентний та проходив без явної переваги одного з боксерів. Судді одноголосним рішенням віддали перемогу Андре Ворду - 114:113. Це рішення викликало суперечливі враження. Ковальов назвав його абсурдом та висловив своє бажання скористатися пунктом у контракті про реванш.

За цей бій Ворд гарантовано отримав $5 млн, а Ковальов - $2 млн. Окрім цього він зібрав 160 тисяч покупок, що дещо менше, ніж розраховували організатори.

Ворд проти Ковальова II

17 червня 2017 року відбувся матч-реванш. Перші раунди були відносно рівними. У восьмому раунді Сергій Ковальов почав пропускати значно більше. Андре видав серію ударів, а в другій половині трихвилинки, притиснувши росіянина до канатів, доніс кілька ударів по корпусу, у тому числі, здавалося, удар нижче пояса. Рефері вирішив зупинити бій, зафіксувавши дострокову перемогу Ворда.

Таблиця боїв

31 Перемога (15 Нокаутів), 0 Поразок
Результат	Рекорд	Суперник	Спосіб	Раунд	Час	Дата	Місце проведення	Примітки
Перемога	32–0	Сергій Ковальов	TKO	8 (12)	2:29	17 червня 2017	Мандалай-Бей, Лас-Вегас, Невада	Бій за титули чемпіона світу в напівважкій вазі за версіями WBA super, IBF и WBO (1-й захист Ворда).
Перемога	31–0	Сергій Ковальов	UD	12		19 листопада 2016	Т-Мобайл Арена, Лас-Вегас, Невада	Виграв титули чемпіона WBO, IBF і WBA (Super) у напівважкій вазі .
Перемога	30–0	Александр Бранд	UD	12		6 серпня 2016	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога	29–0	Салліван Баррера	UD	12		26 березня 2016	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога	28–0		TKO	9 (12)	1:45	20 червня 2015	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога	27–0	Едвін Родрігес	UD	12		16 листопада 2013	Citizens Business Bank Arena, Онтаріо, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона WBA(Super) і The Ring у другій середній вазі.
Перемога	26–0		TKO	10 (12)	2:45	8 вересня 2012	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона WBA(Super), WBC і The Ring у другій середній вазі.
Перемога	25–0	Карл Фроч	UD	12		17 грудня 2011	Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі	Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі. Виграв титули чемпіона WBC і The Ring у другій середній вазі.
Перемога	24–0		UD	12		14 травня 2011	Home Depot Center, Карсон, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога	23–0	Сакіо Біка	UD	12		27 листопада 2010	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога	22–0	Аллан Грін	UD	12		19 червня 2010	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога	21–0	Міккель Кесслер	TD	11 (12)	1:42	21 листопада 2009	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія	Виграв титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі.
Перемога	20–0	Шелбі Пудвілл	TKO	3 (10)	2:16	12 вересня 2009	Pechanga Resort & Casino, Темечула, Каліфорнія
Перемога	19–0	Едісон Міранда	UD	12		16 травня 2009	Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона NABO і NABF у другій середній вазі.
Перемога	18–0	Генрі Бушанан	UD	12		6 лютого 2009	Tachi Palace Hotel & Casino, Лемоор, Каліфорнія	Захистив титул чемпіона NABO і виграв NABF у другій середній вазі.
Перемога	17–0	Естебан Каму	TKO	3 (10)	2:46	13 грудня 2008	Morongo Casino Resort & Spa, Кабазон, Каліфорнія
Перемога	16–0	Джерсон Равело	TKO	8 (12)	2:37	20 червня 2008	Royal Watler Cruise Terminal, Джорджтаун	Виграв титул чемпіона NABO у другій середній вазі.
Перемога	15–0	Рубін Вільямс	TKO	7 (10)	2:51	20 березня 2008	HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога	14–0	Роджер Кантрел	TKO	5 (10)	1:56	16 листопада 2007	Beausejour Stadium, Груз Іслент, Сент-Люсія
Перемога	13–0	Франциско Діас	TKO	3 (8)	2:59	14 липня 2007	Home Depot Center, Карсон, Каліфорнія
Перемога	12–0	Дафір Сміт	TKO	6 (8)	2:47	17 травня 2007	Tachi Palace Hotel & Casino, Лемоор, Каліфорнія
Перемога	11–0	Хуліо Джан	TKO	3 (8)	2:04	29 березня 2007	HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога	10–0	Дерік Фінлей	UD	6		16 листопада 2006	HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога	9–0	Енді Коул	RTD	6 (8)	3:00	29 квітня 2006	Foxwoods Resort Casino, Конектикут
Перемога	8–0	Кендал Гоулд	UD	6		23 лютого 2006	Tachi Palace Hotel & Casino, Лемоор, Каліфорнія
Перемога	7–0	Дарнел Боун	UD	6		19 листопада 2005	Мода-центр, Портленд, Орегон
Перемога	6–0	Глен Лапланте	KO	1 (6)	2:59	1 жовтня 2005	Сент-Піт-Таймс-форум, Тампа, Флорида
Перемога	5–0	Крістофер Холт	RTD	3 (6)	3:00	18 серпня 2005	HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога	4–0	Бен Арагон	TKO	3 (6)	0:59	18 червня 2005	Фед-Екс-форум, Мемфіс, Теннессі
Перемога	3–0	Рой Асворх	DQ	3 (6)	2:56	7 квітня 2005	Pechanga Resort & Casino, Темечула, Каліфорнія
Перемога	2–0	Кенні Кост	UD	6		10 лютого 2005	Tachi Palace, Лемоор, Каліфорнія
Перемога	1–0	Кріс Моліна	TKO	2 (4)	0:40	18 грудня 2004	Стейплс-центр, Лос-Анджелес, Каліфорнія

Графічне представлення

Примітки

. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.
. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
Ковальов - Ворд зібрав 160 тисяч.
Росіянин Ковальов програв Ворду бій-реванш за три чемпіонські титули. ТСН.ua (укр.). 18 червня 2017. Процитовано 29 грудня 2022.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андре Ворд

Andre Ward's U.S. Olympic Team bio [ 17 березня 2007 у Wayback Machine.]
Andre Ward's Official fan site [ 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
A Fighter's Heart Andre Ward covered in this book by writer Sam Sheridan
by Sports Network
A Fighter's Heart Andre Ward covered in this book by writer Sam Sheridan
Scandal-plagued Victor Conte is back [ 7 грудня 2009 у Wayback Machine.] by LA Times

[1] . Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.

[2] . Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015.

[3] . Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[4] . Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[5] . Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[6] . Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[7] . Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[8] Ковальов - Ворд зібрав 160 тисяч.

[9] Росіянин Ковальов програв Ворду бій-реванш за три чемпіонські титули. ТСН.ua (укр.). 18 червня 2017. Процитовано 29 грудня 2022.