Ангальт-Цербст або Ангальт-Цербстське князівство (нім. Fürstentum Anhalt-Zerbst) — князівство Священної Римської імперії, яким керував рід Асканіїв, з резиденцією у місті Цербст в сучасній Саксонії-Ангальт. Воно виникло як складова Ангальтського князівства з 1252 по 1396 рік, коли те було розділене на князівства Ангальт-Дессау та Ангальт-Кетен. Відтворене у 1544 році, після припинення династичної лінії у 1796 році князівство врешті було розділене між Ангальт-Дессау, Ангальт-Кетеном і Ангальт-Бернбургом.
Ангальт-Цербст нім. Fürstentum Anhalt-Zerbst | |||||||||||||
Князівство Священної Римської імперії | |||||||||||||
| |||||||||||||
герб Ангальт-Цербста | |||||||||||||
Цербст (помаранчевим) серед інших Ангальтських князівств (1747-1793) | |||||||||||||
Столиця | Цербст | ||||||||||||
Мови | |||||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||||
Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||||
- Утворене шляхом розділу Ангальту | 1252 | ||||||||||||
- Розділене на Ангальт-Дессау та Ангальт-Кетен | 1396 | ||||||||||||
- Відокремлене від Ангальт-Дессау | 1544 | ||||||||||||
- Розділене1 | 1603 | ||||||||||||
- Розділене2 | 1667 | ||||||||||||
- Розділене між Ангальт-Дессау, Ангальт-Кетеном і Ангальт-Бернбургом | 1796 | ||||||||||||
- Об'єднання в складі Ангальтського герцогства | 1863 | ||||||||||||
| |||||||||||||
1: В 1603 році Ангальт-Цербст було поглинуто Ангаль-Дессау, Ангальт-Бернбургом, Ангальт-Плоцкау і Ангальт-Кетеном. 2: В 1667 році Ангальт-Цербст lost territory to create Anhalt-Mühlingen and . | |||||||||||||
|
Історія
Ангальт-Цербстське князівство було створене, коли територія Ангальтсського князівства була розділена між синами князя Генріха I на князівства Ангальт-Ашерслебен, Ангальт-Бернбург і Ангальт-Цербст у 1252 році. Під час поділу князь Зігфрід I, молодший син Генріха I, отримав землі навколо Кетена, Дессау і Цербста. Його син і наступник князь Альберт I зайняв свою резиденцію в замку Кетен у 1295 році. У 1396 році вцілілі сини князя Яна II Ангальт-Цербстського знову поділили свою спадщину: Сигізмунд I став князем Ангальт-Дессау, а його молодший брат Альберт IV продовжив правити як князь Ангальт-Кетена.
Князівство було відтворене, коли у 1544 році спадкоємці князя Ернеста I Ангальт-Дессауського розділили свою територію, а старший син, що залишився в живих, князь Йоган V, оселився в замку Цербст. Друге втілення, однак, втратило багато території у 1603 році, коли було поділене вдруге, а частина території була передана Ангальт-Дессау, Ангальт-Бернбургу, Ангальт-Плецкау та Ангальт-Кетену.
До 1606 року всі Ангальтські князівства прийняли реформатську віру, однак у 1644 році Ангальт-Цербст повернувся до лютеранства. У 1667 році князь Іоанн VI успадкував віддалене володіння Єфер у Східній Фризії. Однак після його смерті в тому ж році Ангальт-Цербст втратив більшу частину своєї території, утворивши Ангальт-Мюлінген і Ангальт-Дорнбург. Єфер, як керували асканійські родичі, сильно постраждало від Різдвяної повені 1717 року.
У 1742 році князі Іоанн Людовік II і Крістіан Август Ангальт-Цербст-Дорнбурзький успадкували Ангальт-Цербст. Після смерті Крістіана Августа в 1747 році його вдова Йоганна Єлізабет Гольштейн-Готторпська правила країною за свого сина Фрідріха Августа до 1752 року. З 1750 року вона побудувала новий замок у Дорнбурзі як свою третю частину, розкішний палац у стилі бароко, який готувався прийняти її брата Адольфа Фредеріка, короля Швеції, або її дочку Софі Августу Фредеріку, яка в 1745 р. вийшла заміж за російського спадкоємця трону Петра III, стала імператрицею у 1762 році під іменем Катерина ІІ. Однак жоден із них ніколи не відвідував. Вдовуюча княгиня та її син були змушені виїхати, коли прусські війська увійшли в Ангальт-Цербст під час Семирічної війни в 1758 році. Фрідріх Великий, який фактично запропонував одруження з російським принцем, звинуватив княгиню та її сина в підтримці Росії, яка тоді була його військовим супротивником. Йоганна Елізабет померла в Парижі у 1760 році, а її син, Фредерік Август, ніколи не повернувся до Цербста і продовжував жити в Базелі та Люксембурзі. Після його смерті в 1793 році князівство Ангальт-Цербст припинило своє існування, його територія була розділена між асканійськими князями , та , а Єфер, який успадкувала його сестра, Катерина ІІ, залишався під владою Росії до 1818 року.
Князі Ангальт-Цербсту
Князі, 1252—1396
- Зігфрід I 1252—1298
- Альберт I 1298—1316
- Альберт II 1316—1362
- Альберт III 1359 (співправитель)
- Вальдемар I 1316—1368 (співправитель)
- Йоганн II 1362—1382
- Вальдемар II 1368—1371 (співправитель)
- Вальдемар III 1382—1391 (співправитель)
- Сигізмунд I 1382—1396 (співправитель)
- Альберт IV 1382—1396 (співправитель)
Поділене між Ангальт-Дессау та Ангальт-Кетеном у 1396 році.
Князі, 1544—1796
- Йоган V 1544—1551
- Карл I 1551—1561
- Бернгард VII 1551—1570 (співправитель)
- Йоахім Ернест 1551—1586 (співправитель, пізніше одноосібний правитель; він об'єднав усі землі Анхальта); пізніше його сини знову поділили Ангальт.
- Рудольф 1603—1621
- Йоганн VI 1621—1667
- Август Ангальт-Плецкауський регент 1621—1642
- Карл Вільям 1667—1718
- Софі Августа Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська, регент 1667—1674
- Йоганн Август 1718—1742
- Йоганн Людвіг II 1742—1746
- Крістіан Август 1742—1747 (співправитель)
- Фрідріх Август 1747—1793
- Йоанна Єлизавета Гольштейн-Готторпська, регент 1747—1752
- Софі Огюст Фредеріка (російська імператриця Катерина II) 1793—1796 (тільки в Єфері)
До Ангальт-Дессау 1796.
Посилання
- Хронологія правителів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Angalt Cerbst abo Angalt Cerbstske knyazivstvo nim Furstentum Anhalt Zerbst knyazivstvo Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yakim keruvav rid Askaniyiv z rezidenciyeyu u misti Cerbst v suchasnij Saksoniyi Angalt Vono viniklo yak skladova Angaltskogo knyazivstva z 1252 po 1396 rik koli te bulo rozdilene na knyazivstva Angalt Dessau ta Angalt Keten Vidtvorene u 1544 roci pislya pripinennya dinastichnoyi liniyi u 1796 roci knyazivstvo vreshti bulo rozdilene mizh Angalt Dessau Angalt Ketenom i Angalt Bernburgom Angalt Cerbst nim Furstentum Anhalt Zerbst Knyazivstvo Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1252 1396 1544 1796 gerb Angalt Cerbsta XVIII stolittya Anhalt Zerbst istorichni kordoni na kartiCerbst pomaranchevim sered inshih Angaltskih knyazivstv 1747 1793 Stolicya Cerbst Movi Forma pravlinnya monarhiya Istorichnij period Serednovichchya Utvorene shlyahom rozdilu Angaltu 1252 Rozdilene na Angalt Dessau ta Angalt Keten 1396 Vidokremlene vid Angalt Dessau 1544 Rozdilene1 1603 Rozdilene2 1667 Rozdilene mizh Angalt Dessau Angalt Ketenom i Angalt Bernburgom 1796 Ob yednannya v skladi Angaltskogo gercogstva 1863 Poperednik Nastupnik Angaltske knyazivstvo Angalt Dessauske knyazivstvo Angalt Ketenske knyazivstvo Angalt Bernburzke knyazivstvo 1 V 1603 roci Angalt Cerbst bulo poglinuto Angal Dessau Angalt Bernburgom Angalt Plockau i Angalt Ketenom 2 V 1667 roci Angalt Cerbst lost territory to create Anhalt Muhlingen and Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Angalt CerbstIstoriyaAngalt Cerbstske knyazivstvo bulo stvorene koli teritoriya Angaltsskogo knyazivstva bula rozdilena mizh sinami knyazya Genriha I na knyazivstva Angalt Ashersleben Angalt Bernburg i Angalt Cerbst u 1252 roci Pid chas podilu knyaz Zigfrid I molodshij sin Genriha I otrimav zemli navkolo Ketena Dessau i Cerbsta Jogo sin i nastupnik knyaz Albert I zajnyav svoyu rezidenciyu v zamku Keten u 1295 roci U 1396 roci vcilili sini knyazya Yana II Angalt Cerbstskogo znovu podilili svoyu spadshinu Sigizmund I stav knyazem Angalt Dessau a jogo molodshij brat Albert IV prodovzhiv praviti yak knyaz Angalt Ketena Ruyini zamku Cerbst Knyazivstvo bulo vidtvorene koli u 1544 roci spadkoyemci knyazya Ernesta I Angalt Dessauskogo rozdilili svoyu teritoriyu a starshij sin sho zalishivsya v zhivih knyaz Jogan V oselivsya v zamku Cerbst Druge vtilennya odnak vtratilo bagato teritoriyi u 1603 roci koli bulo podilene vdruge a chastina teritoriyi bula peredana Angalt Dessau Angalt Bernburgu Angalt Pleckau ta Angalt Ketenu Do 1606 roku vsi Angaltski knyazivstva prijnyali reformatsku viru odnak u 1644 roci Angalt Cerbst povernuvsya do lyuteranstva U 1667 roci knyaz Ioann VI uspadkuvav viddalene volodinnya Yefer u Shidnij Friziyi Odnak pislya jogo smerti v tomu zh roci Angalt Cerbst vtrativ bilshu chastinu svoyeyi teritoriyi utvorivshi Angalt Myulingen i Angalt Dornburg Yefer yak keruvali askanijski rodichi silno postrazhdalo vid Rizdvyanoyi poveni 1717 roku U 1742 roci knyazi Ioann Lyudovik II i Kristian Avgust Angalt Cerbst Dornburzkij uspadkuvali Angalt Cerbst Pislya smerti Kristiana Avgusta v 1747 roci jogo vdova Joganna Yelizabet Golshtejn Gottorpska pravila krayinoyu za svogo sina Fridriha Avgusta do 1752 roku Z 1750 roku vona pobuduvala novij zamok u Dornburzi yak svoyu tretyu chastinu rozkishnij palac u stili baroko yakij gotuvavsya prijnyati yiyi brata Adolfa Frederika korolya Shveciyi abo yiyi dochku Sofi Avgustu Frederiku yaka v 1745 r vijshla zamizh za rosijskogo spadkoyemcya tronu Petra III stala imperatriceyu u 1762 roci pid imenem Katerina II Odnak zhoden iz nih nikoli ne vidviduvav Vdovuyucha knyaginya ta yiyi sin buli zmusheni viyihati koli prusski vijska uvijshli v Angalt Cerbst pid chas Semirichnoyi vijni v 1758 roci Fridrih Velikij yakij faktichno zaproponuvav odruzhennya z rosijskim princem zvinuvativ knyaginyu ta yiyi sina v pidtrimci Rosiyi yaka todi bula jogo vijskovim suprotivnikom Joganna Elizabet pomerla v Parizhi u 1760 roci a yiyi sin Frederik Avgust nikoli ne povernuvsya do Cerbsta i prodovzhuvav zhiti v Bazeli ta Lyuksemburzi Pislya jogo smerti v 1793 roci knyazivstvo Angalt Cerbst pripinilo svoye isnuvannya jogo teritoriya bula rozdilena mizh askanijskimi knyazyami ta a Yefer yakij uspadkuvala jogo sestra Katerina II zalishavsya pid vladoyu Rosiyi do 1818 roku Zamok Kosvig Zamok Dornburg bilya Gommerna Zamok YeferKnyazi Angalt CerbstuGerb knyazivstva za Gerbovnikom Zibmahera 1857 r Knyazi 1252 1396 Zigfrid I 1252 1298 Albert I 1298 1316 Albert II 1316 1362 Albert III 1359 spivpravitel Valdemar I 1316 1368 spivpravitel Jogann II 1362 1382 Valdemar II 1368 1371 spivpravitel Valdemar III 1382 1391 spivpravitel Sigizmund I 1382 1396 spivpravitel Albert IV 1382 1396 spivpravitel Podilene mizh Angalt Dessau ta Angalt Ketenom u 1396 roci Knyazi 1544 1796 Jogan V 1544 1551 Karl I 1551 1561 Berngard VII 1551 1570 spivpravitel Joahim Ernest 1551 1586 spivpravitel piznishe odnoosibnij pravitel vin ob yednav usi zemli Anhalta piznishe jogo sini znovu podilili Angalt Rudolf 1603 1621 Jogann VI 1621 1667 Avgust Angalt Pleckauskij regent 1621 1642 Karl Vilyam 1667 1718 Sofi Avgusta Shlezvig Golshtejn Gottorpska regent 1667 1674 Jogann Avgust 1718 1742 Jogann Lyudvig II 1742 1746 Kristian Avgust 1742 1747 spivpravitel Fridrih Avgust 1747 1793 Joanna Yelizaveta Golshtejn Gottorpska regent 1747 1752 Sofi Ogyust Frederika rosijska imperatricya Katerina II 1793 1796 tilki v Yeferi Do Angalt Dessau 1796 PosilannyaHronologiya praviteliv