Анатолій Юрійович Равикович рос Анатолий Юрьевич Равикович 24 грудня 1936 Ленінград РРФСР СРСР 8 квітня 2012 Санкт Петер

Анатолій Юрійович Равикович (рос. Анатолий Юрьевич Равикович; 24 грудня 1936, Ленінград, РРФСР, СРСР — 8 квітня 2012, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер. Заслужений артист РРФСР (1973). Народний артист РРФСР(1983).

Равикович Анатолій Юрійович

Народився	24 грудня 1936(1936-12-24) Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	8 квітня 2012(2012-04-08)^[1](75 років) Санкт-Петербург, Росія злоякісна пухлина
Поховання	Літераторські мостки
Національність	єврей
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, режисер
Alma mater	Російський державний інститут сценічних мистецтв
Заклад	^d
Роки діяльності	1958—2012
Дружина	актриса Мазуркевич Ірина Степанівна
IMDb	nm0712462

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Равикович.

Життєпис

Закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, працював у драматичному театрі Комсомольська-на-Амурі, грав на сцені Сталінградського театру імені Горького.

У 1962 році перейшов в , а з 1988 року і до останнього часу працював у ^[ru].

Одна з найпомітніших ролей — роль Хоботова у фільмі «Покровські ворота» 1982 року. У 1989 році зіграв Еркюля Пуаро у фільмі «Загадка Ендхауза» за романом Агати Крісті.

Останнім фільмом стала картина «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні», зйомки якого проходили в 2007 році. У цьому фільмі виконав роль кардинала Мазаріні.

Фільмографія

(1966, Марк Аронович Бершацький)
(1974)
«Цей дивак Андерсен» (1974)
«Агонія» (1974, прохач)
«Повітроплавець» (1975, Петро Ярославцев)
(1976, комік)
«Капітан Збреши-голова» (1979, дід Лютатовського)
«Червоний велосипед» (1979, фотограф)
«Мій тато — ідеаліст» (1980, зубний лікар)
«Магістраль» (1982, Степняк)
«З кішки все і почалося...» (1982, лікар)
«Блондинка за рогом» (1982, службовець універсаму)
«Покровські ворота» (1982, Лев Євгенович Хоботов)
«Осінній подарунок фей» (1984, писар)
«Прохіндіада, або Біг на місці» (1984, тамада)
«Казкова подорож містера Більбо Беггінса, гобіта» (1985, Торін Дубощит)
«Винятки без правил»: «Золотий гудзик» (1986, начальник таксомоторного парку)
«Донечка» (1987)
«Балкон» (1988, дядько Боря)
«Приморський бульвар» (1988, т/ф, 2 с, Ілля Петрович Огоньков; Одеська кіностудія)
«Загадка Ендхауза» (1989, Еркюль Пуаро)
«Васька» (1989, Федір Юхимович Лобода)
(1990, т/ф, Базильський; кіностудія ім. О. Довженка)
«Таємниця золотого брегета» (1990)
«Привал мандрівників» (1990, Міня Мосін)
«Фанат 2» (1990, Давід)
(1990)
«Блукаючі зірки» (1991, Стельмах)
«Скандальна подія» (1991, епізод)
(1992)
/ «7/40» (1992, Лісовський; Україна)
(1992, Георгій Олександрович Воскобойник; кіностудія ім. О. Довженка)
«Мушкетери двадцять років по тому» (1992, кардинал Мазаріні; Одеська кіностудія)
«Таємниця королеви Анни, або Мушкетери тридцять років по тому» (1993, кардинал Мазаріні)
(1993, Фішер; Україна—Німеччина—США)
(1993, Блюм; Росія—Україна)
(1994, професор)
(1994, Сруль Соломонович Судакер, аферист-валютник з великим досвідом; Україна)
(1994; Росія—Україна)
(1994, Льова Перельман, контрабандист)
(1995; Росія—Україна)
(1997; Україна)
(1997, «Рублік»)
«Вулиці розбитих ліхтарів» (1998, серія «обнесений вітром»; Геннадій Петрович)
«Тартарен із Тараскона» (2003, Тартарен)
«Дві долі. Нове життя» (2008, Лев Юхимович Яневич)
«Викрадення богині» (2009, Йосип Давидович, директор цирку)
(2013, директор цирку «Шапіто») та ін.

Примітки

Культура: Умер актер Анатолий Равикович — Лента.ru.
d:Track:Q658909

Література

Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 625. (рос.)

Посилання

Фильмография [ 22 лютого 2018 у Wayback Machine.] // kino-teatr.ru. (рос.)

[[http://lenta.ru/news/2012/04/09/ravikovic/_Культура:_Умер_актер_Анатолий_Равикович]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Lenta.ru|Лента.ru]].</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q658909]]</div>-1] Культура: Умер актер Анатолий Равикович — Лента.ru.
d:Track:Q658909

[1]