Амір Барід-шах I (д/н — 1542) — офіційно перший володар Бідарського султанату у 1527—1542 роках.
Амір Барід-шах I | ||
| ||
---|---|---|
1527 — 1542 | ||
Попередник: | Касім Барід I | |
Наступник: | Алі Барід-шах I | |
Смерть: | 1542 Даулатабад | |
Релігія: | Іслам | |
Рід: | Барід-шахи | |
Батько: | Касім Барід I | |
Діти: | Алі Барід-шах I |
Життєпис
Правитель Бахмані
Син Касіма Баріда I. Замолоду звався Амір-хан, брав участь у військових діях батька. 1504 року після смерті Касім Баріда успадкував його посади вакіля (першого міністра) і мір-джумли. Намагався проводити політику свого батька щодо відновлення кордонів Бахманідського султанату. У 1505 році спільно з ахмеднагарським султаном Маліком Ахмадом Нізам-шахом I атакував біджапурського султана Юсуфа Аділ-шаха, проте зазнав поразки.
Також невдалою виявилося вторгнення 1509 року проти Віджаянагарської імперії, внаслідок чого магараджахіраджа Крішнадеварая захопив міста Гульбаргу та Бідар. Амір Барід від імені султана Махмуд-шаха визнав зверхність Віджаянагару. 1512 року підбурив Крішнадевараю захопити в Біджапурського султанату важливу Райчурську долину.
1514 року номінальний султан Махмуд-шах втік до берарського султана Імад-шаха, який рушив на фортецю Гульбарга, де отаборився Амір Барід. Перед битвою Махмуд-шах перебіг на бік останнього, що дозволило вакіля завдати поразки Імад-шаху, але той зумів зберегти військо й відступити до Берару.
1520 року повалив бахманідського султана Ахмад-шаха IV, поставивши на трон Мухаммад-шаха IV. 1521 року відбив напад біджапурського султана Ісмаїла Аділ-шаха. Близько 1522 року Амір Барід створив антибіджапурську коаліцію у складі Ахмеднагарського, Берарського і Голкондського султанатів, але вони зазнали невдачі.
1523 року повалив Мухаммад-шаха IV, поставивши на трон . 1525 року виступив на допомогу Ахмеднагарському султанату, але на шляху довідався про поразку голкондського війська, після чого відступив до Бідару. Тут біджапурський султан Ісмаїл Аділ-шах взяв у полон Аміра Баріда, коли той був п'яний. За договором погодився віддати Хамнабад і Бідар. Ісмаїл Аділ-шах урочисто увійшов у фортецю Бідар і сів на трон. Через деякий час Амір Барід відновив прихильність Ісмаїла Аділ-шаха і повернув собі Бідар.
1526 року повалив бахманідського султана Калімулла-шаха. 1527 року викрив таємне листування останнього з могольським падишахом Бабуром, після чого Калімулла втік до Біджапуру. Після цього Амір Барід оголосив себе султаном, прийнявши ім'я Амір Барід-шах I.
Султанування
Невдовзі зайняв фортеці Махур і Рамгір, які належали Худаванд Хану, міністру Бахадур-шаха, султана Гуджарата. У відповідь союзник останнього — берарський султан Імад-шах — завдав поразщзки Амір Барід-шаху I, який вимушений був відступити. 1529 року доєднався до антигуджаратської коаліції у складі Ахмеднагарського і Берарського султанатів, яка в битві біля Бурханпура зазнала нищівної поразки від султана Бахадур-шаха. В результаті Амір Барід-шах I визнав зверхність Гуджарату, але суто номінально.
1530 року допоміг Біджапурському султанату захопити райчурську долину в Віджаянагарської імперії. За цим домовився про повернення Бідару в обмін на міста Кандар і Кальяні. Але отримиавши місто Бідар, відмовився віддавати обіцяні міста. У відповідь атаковано султаном Ісмаїлом Аділ-шахом, від якого зазнав поразки. У середині 1530-х роках позбувся залежності від Біджапурського і Гуджаратського султанатів. У 1534 році атакував володіння Біджапуру, але відступив, захопивши здобич. Помер 1542 року в Даулатабаді. Був похований у незавершеній гробниці серед гробниць Барід-Шахі в Бідарі. Йому спадкував син Алі Барід-шах I.
Джерела
- Haig, Sir Wolseley (1928). The Cambridge History of India Volume III. Cambridge University Press.
- Yazdani, Ghulam (1947). Bidar, Its History and Monuments. Oxford University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amir Barid shah I d n 1542 oficijno pershij volodar Bidarskogo sultanatu u 1527 1542 rokah Amir Barid shah I 2 j Sultan Bidaru 1527 1542 Poperednik Kasim Barid I Nastupnik Ali Barid shah I Smert 1542 1542 DaulatabadReligiya IslamRid Barid shahiBatko Kasim Barid IDiti Ali Barid shah IZhittyepisPravitel Bahmani Sin Kasima Barida I Zamolodu zvavsya Amir han brav uchast u vijskovih diyah batka 1504 roku pislya smerti Kasim Barida uspadkuvav jogo posadi vakilya pershogo ministra i mir dzhumli Namagavsya provoditi politiku svogo batka shodo vidnovlennya kordoniv Bahmanidskogo sultanatu U 1505 roci spilno z ahmednagarskim sultanom Malikom Ahmadom Nizam shahom I atakuvav bidzhapurskogo sultana Yusufa Adil shaha prote zaznav porazki Takozh nevdaloyu viyavilosya vtorgnennya 1509 roku proti Vidzhayanagarskoyi imperiyi vnaslidok chogo magaradzhahiradzha Krishnadevaraya zahopiv mista Gulbargu ta Bidar Amir Barid vid imeni sultana Mahmud shaha viznav zverhnist Vidzhayanagaru 1512 roku pidburiv Krishnadevarayu zahopiti v Bidzhapurskogo sultanatu vazhlivu Rajchursku dolinu 1514 roku nominalnij sultan Mahmud shah vtik do berarskogo sultana Imad shaha yakij rushiv na fortecyu Gulbarga de otaborivsya Amir Barid Pered bitvoyu Mahmud shah perebig na bik ostannogo sho dozvolilo vakilya zavdati porazki Imad shahu ale toj zumiv zberegti vijsko j vidstupiti do Beraru 1520 roku povaliv bahmanidskogo sultana Ahmad shaha IV postavivshi na tron Muhammad shaha IV 1521 roku vidbiv napad bidzhapurskogo sultana Ismayila Adil shaha Blizko 1522 roku Amir Barid stvoriv antibidzhapursku koaliciyu u skladi Ahmednagarskogo Berarskogo i Golkondskogo sultanativ ale voni zaznali nevdachi 1523 roku povaliv Muhammad shaha IV postavivshi na tron 1525 roku vistupiv na dopomogu Ahmednagarskomu sultanatu ale na shlyahu dovidavsya pro porazku golkondskogo vijska pislya chogo vidstupiv do Bidaru Tut bidzhapurskij sultan Ismayil Adil shah vzyav u polon Amira Barida koli toj buv p yanij Za dogovorom pogodivsya viddati Hamnabad i Bidar Ismayil Adil shah urochisto uvijshov u fortecyu Bidar i siv na tron Cherez deyakij chas Amir Barid vidnoviv prihilnist Ismayila Adil shaha i povernuv sobi Bidar 1526 roku povaliv bahmanidskogo sultana Kalimulla shaha 1527 roku vikriv tayemne listuvannya ostannogo z mogolskim padishahom Baburom pislya chogo Kalimulla vtik do Bidzhapuru Pislya cogo Amir Barid ogolosiv sebe sultanom prijnyavshi im ya Amir Barid shah I Sultanuvannya Nevdovzi zajnyav forteci Mahur i Ramgir yaki nalezhali Hudavand Hanu ministru Bahadur shaha sultana Gudzharata U vidpovid soyuznik ostannogo berarskij sultan Imad shah zavdav porazshzki Amir Barid shahu I yakij vimushenij buv vidstupiti 1529 roku doyednavsya do antigudzharatskoyi koaliciyi u skladi Ahmednagarskogo i Berarskogo sultanativ yaka v bitvi bilya Burhanpura zaznala nishivnoyi porazki vid sultana Bahadur shaha V rezultati Amir Barid shah I viznav zverhnist Gudzharatu ale suto nominalno 1530 roku dopomig Bidzhapurskomu sultanatu zahopiti rajchursku dolinu v Vidzhayanagarskoyi imperiyi Za cim domovivsya pro povernennya Bidaru v obmin na mista Kandar i Kalyani Ale otrimiavshi misto Bidar vidmovivsya viddavati obicyani mista U vidpovid atakovano sultanom Ismayilom Adil shahom vid yakogo zaznav porazki U seredini 1530 h rokah pozbuvsya zalezhnosti vid Bidzhapurskogo i Gudzharatskogo sultanativ U 1534 roci atakuvav volodinnya Bidzhapuru ale vidstupiv zahopivshi zdobich Pomer 1542 roku v Daulatabadi Buv pohovanij u nezavershenij grobnici sered grobnic Barid Shahi v Bidari Jomu spadkuvav sin Ali Barid shah I DzherelaHaig Sir Wolseley 1928 The Cambridge History of India Volume III Cambridge University Press Yazdani Ghulam 1947 Bidar Its History and Monuments Oxford University Press