Амнат Руенроенг

Амнат Руенроенг (тай. อำนาจ รื่นเริง; нар. 18 грудня 1979, , Таїланд) — таїландський боксер-професіонал, що виступає в другій найлегшій вазі. Учасник Олімпійських ігор 2008 і 2016 року. Колишній чемпіон світу у найлегшій вазі (англ. Flyweight) за версією IBF (2014 — 2016).

Амнат Руенроенг
Загальна інформація
Повне ім'я	Амнат Руенроенг (тай. อำนาจ รื่นเริง)
Громадянство	Таїланд
Народився	18 грудня 1979(1979-12-18) (44 роки) , Таїланд
Вагова категорія	друга найлегша
Зріст	164
Професіональна кар'єра
Перший бій	18 травня 2012
Останній бій	23 листопада 2021
Боїв	27
Перемог	21
Перемог нокаутом	6
Поразок	6

Спортивні медалі
Представник  Таїланд
Бокс
Чемпіонат світу з боксу
Бронза	2007 Чикаго	Перша найлегша

Аматорська кар'єра

Олімпійські ігри 2008

• 1/16 фіналу. Переміг Джека Віллі (Папуа Нова Гвінея) 14-2
• 1/8 фіналу. Переміг Вінстона Мендоса Морено (Домініканська Республіка) 7-3
• 1/4 фіналу. Програв Пуревдоржийну Сердамба (Монголія) 2-5

Олімпійські ігри 2016

Кваліфікація на Олімпіаду

У 2016 році головна організація любительського боксу AIBA вирішила допустити до Олімпійських ігор професійних боксерів. Руенроенг, після того як втратив чемпіонський титул, вирішив спробувати свої сили у боротьбі за олімпійське золото. Враховуючи вагові особливості любительського і професійного боксу таєць на кваліфікаційному турнірі виступав у категорії до 60 кг, що є на 10 кг більше за його вагу у професіоналах. На турнірі, що проходив у Венесуелі, він переміг німця Артура Бріля, а згодом італійця Карміно Томмассоне, таким чином завоювавши ліцензію. У фіналі через травму руки поступився мексиканцю Ліндолфо Делгадо Гарсі.

Виступ на Олімпіаді

• 1/16 фіналу. Переміг Ігнасіо Перріна (Аргентина) 3-0
• 1/8 фіналу. Програв Софьяну Уміа (Франція) TKO

Професіональна кар'єра

Дебютував на професіональному рингу 18 травня 2012 року.

У 2013 році переміг у 4 боях за регіональні азійські титули.

22 січня 2014 року в бою проти філіппінця Роккі Фуентеса одностайним рішенням суддів завоював вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у найлегшій вазі. Провів 5 вдалих захистів титулу. Втратив звання чемпіона 25 травня 2016 року, програвши нокаутом у 4 раунді філіппінцю Джон Ріелю Казімеро.

Таблиця боїв

27 боїв, 21 перемога (6 нокаутом), 6 поразок (2 нокаутом)
Результат	Рекорд	Суперник	Спосіб	Раунд, час	Дата	Місце	Примітки
Поразка	20–4	Срісакет Сор Рунгвісаі	UD	10	1 серпня 2020	Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд
Перемога	20–3	Бріан Лобетанія	UD	6	23 березня 2019	Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд
Перемога	19–3	Кароон Ярупіанлерд	UD	6	8 лютого 2019	Yingcharoen Market, Бангкок
Поразка	18–3	Навапхон Кайканга	TKO	5 (12)	21 квітня 2018	Workpoint Studio, Bang Phun, Таїланд	Бій за титул Азійської боксерської ради WBC у другій найлегшій вазі.
Поразка	18–2	Венфенг Же	UD	12	21 листопада 2017	Suzhou Sports Center, Сучжоу	Бій за вакантний титул чемпіона WBO Oriental у другій найлегшій вазі.
Перемога	18–1	Тонгчай Кунрам	TKO	3 (8)	26 серпня 2017	Khao Bang Krak Gym, Uthai Thani, Таїланд
Поразка	17–1	Джон Ріель Казімеро	KO	4 (12), 2:10	25 травня 2016	Diamond Court, Пекін	Втратив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	17–0	Міюнг Но Лі	UD	12	7 грудня 2015	Hua Hin Centential Club,	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	16–0	Джон Ріель Казімеро	UD	12	27 червня 2015	Indoor Stadium Huamark, Бангкок	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	15–0	Цзоу Шимін	UD	12	8 березня 2015	The Venetian Macao, Макао	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	14–0	Маквільямс Арройо	SD	12	10 вересня 2014	Liptapanlop Hall, Накхон Ратчасіма	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	13–0		SD	12	7 травня 2014	Osaka Prefectural Gymnasium, Осака	Захистив титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.
Перемога	12–0	Роккі Фуентес	UD	12	22 січня 2014	Liptapanlop Hall, Накхон Ратчасіма	Виграв вакантний титул чемпіона IBF у найлегшій вазі.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
2. . Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 23 липня 2016.

Посилання

• Відповідно до сайту BoxRec На сайті BoxRec [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Амнат Руенроенг — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)