Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Форт Амер або Форт Амбер форт розташований в Амері Раджастхан Індія Амер місто площею 4 км2 43 000 000 sq ft розташоване

Амбер (форт)

Амбер (форт)

Форт Амер або Форт Амбер — форт, розташований в Амері, Раджастхан, Індія. Амер — місто площею 4 км2 (43 000 000 sq ft) розташоване за 11 kilometres (6,8 mi) від Джайпура, столиці Раджастхану. Розташований високо на пагорбі, він є головною туристичною визначною пам'яткою Джайпура. Форт Амер відомий елементами художнього стилю. З його великими валами, низкою брам і брукованими доріжками форт виходить на , яке є основним джерелом води для палацу Амер.

Форт Амбер
Amber Fort 
Світова спадщина
image
26°59′09″ пн. ш. 75°51′02″ сх. д. / 26.98583° пн. ш. 75.85056° сх. д. / 26.98583; 75.85056
Країнаimage Індія
ТипКультурний
(Критерії)ii, iii
Об'єкт №247
РегіонАзія і Океанія
Зареєстровано:2013 (17 сесія) (невідомо сесія)
image
image
Розташування на карті Індії
image Амбер у Вікісховищі

Палац Амер є чудовим прикладом . Деякі з його будівель і робіт мають вплив архітектури Великих Моголів. Побудований із червоного пісковика та мармуру, привабливий розкішний палац складається з чотирьох рівнів, на кожному з яких є внутрішнє подвір'я. Він складається з Diwan-e-Aam, або «Залу публічних аудієнцій», Diwan-e-Khas, або «Залу приватних аудієнцій», Sheesh Mahal (дзеркального палацу), або Jai Mandir, і Sukh Niwas, де прохолодний клімат штучно створюється вітрами, які дмуть над водним каскадом усередині палацу. Тому форт Амер також відомий як палац Амер. Палац був резиденцією раджпутських магараджів та їхніх родин. Біля входу до палацу біля фортечної брами Ґанеш є храм, присвячений , богині культу Чайтанья, який був переданий Раджі Ман Сінґгу, коли він переміг Раджу Джессора, Бенгалія в 1604 році. ( зараз перебуває в Бангладеші). Раджа Ман Сінґг мав 12 королев, тому він зробив 12 кімнат, по одній для кожної королеви. Кожна кімната мала сходи, з'єднані з кімнатою короля, але королеви не мали права підніматися нагору. Раджа Джай Сінґг мав лише одну королеву, тому він побудував одну кімнату, рівну трьом старим кімнатам королеви.

Цей палац, разом із , розташований прямо над Чіл ка Тіла (Пагорб Орлів) того ж пагорба Араваллі. Палац і форт Джайґарг вважаються одним комплексом, оскільки вони з'єднані підземним переходом. Цей прохід був задуманий як шлях втечі під час війни, щоб члени королівської родини та інші особи у форті Амер могли перейти до більш сумного форту Джайґарг. Згідно з даними керівника Департаменту археології та музеїв, щорічне туристичне відвідування Амерського палацу становить 5000 відвідувачів на день, 1,4 мільйона відвідувачів протягом 2007 року На 37-й сесії Комітету Світової спадщини, що відбулася в Пномпені, Камбоджа, у 2013 році, форт Амер разом із п'ятьма іншими фортами Раджастхану був оголошений ЮНЕСКО об'єктом Світової спадщини як частина групи Фортець на пагорбах Раджастхану.

Етимологія

Амер або Амбер, отримав свою назву від храму Амбікешвар, побудованого на вершині Чіл-ка-Тіла. Амбікашвара — місцева назва бога Шиви. Однак місцевий фольклор припускає, що назва форту походить від імені Амби, богині-матері Дурґи.

Географія

Палац Амер розташований на лісистому пагорбі, який впадає в озеро Маота поблизу міста Амер, приблизно за 11 кілометрів (6,8 миль) від міста Джайпур, столиці Раджастхану. Палац розташований біля національного шосе 11C до Делі. Вузька дорога повного приводу веде до в'їзних воріт, відомих як Сурадж Пол (Сонячна брама) форту. Тепер для туристів вважається набагато етичнішим їздити до форту на джипах, ніж їздити верхи на слонах.

Історія

Рання історія

image
Вид на форт Амер в Раджастхані; акварель Вільяма Сімпсона, близько 1860 р.

Амбер був штатом Міна, яким правив його клан . Після перемоги над ним Какіл Део, син Дулгерая, зробив Амбер столицею Дгундгара після .

Штат Джайпур раніше був відомий як Амбер або Дгундгар і контролювався вождями п'яти різних племен, які перебували під сюзеренітетом Раджпута Барґурджара з Деоті. Пізніше князь Дулха Рай знищив суверенітет Мін, а також переміг Барґурджарів із Деолі та повністю взяв Дгундгар під владу Качваги.

Бурштиновий форт спочатку був побудований раджею Ман Сінґгом. розширив його. Упродовж наступних 150 років змінювалися правителі та вдосконалювалися, поки Качвага не переніс свою столицю до Джайпура за часів Саваї Джай Сінґга II у 1727 році. Амер був відомий у середньовічний період як Дгундгар (що означає жертовну гору на західних кордонах) і правив Качвагами з 11 століття і далі — між 1037 і 1727 роками нашої ери, доки столицю не було перенесено з Амера до Джайпура. Історія Амера нерозривно пов'язана з цими правителями, оскільки вони заснували свою імперію в Амері.

Макет

image
Подвір'я Зенана форту Амер

Палац розділений на шість окремих, але основних секцій, кожна з яких має власну вхідну браму та внутрішнє подвір'я. Головний вхід через Suraj Pol (Брама Сонця), яка веде до першого головного подвір'я. Це було місце, де армії проводили паради перемоги з військовими нагородами після повернення з битв, свідками яких також були жінки королівської родини через ґратчасті вікна

Ця брама була побудована виключно і була забезпечена охороною, оскільки це був головний вхід до палацу. Вони дивилися на схід до сонця, що сходить, звідси й назва. Через цю браму до палацу входили королівські кавалькади та сановники.

Jaleb Chowk — арабська фраза, що означає місце для збору солдатів. Це одне із чотирьох внутрішніх подвір'їв палацу Амер, яке було побудоване під час правління Саваї Джай Сінґга (1693—1743 рр. н. е.). Особиста охорона Магараджі проводила тут паради під командуванням командувача армією або Фауджа Бакші. Магараджа інспектував гвардійський контингент. До внутрішнього подвір'я примикали стайні, а кімнати верхнього рівня займали охоронці.

Перше подвір'я

image
Вхід Ganesh Pol

Вражаючі сходи з Jalebi Chowk ведуть до головної території палацу. Тут, біля входу праворуч від сходів, розташований храм Сила Деві, де поклонялися раджпутські магараджі, починаючи з Магараджі Мансінґа в 16 столітті до 1980-х років, коли ритуал жертвоприношення тварин (жертвоприношення буйвола) практикувала королівська особа, було зупинено.

Ґанеш Пол, або Брама Ґанеші, названі на честь індуїстського бога Ґанеша, який усуває всі життєві перешкоди, є входом до приватних палаців Магараджа. Це трирівнева споруда з багатьма фресками, які також були побудовані за наказом Мірзи Раджі Джай Сінґга (1621—1627). Над цією брамою розташований Сугаґ Мандір, де дами королівської родини спостерігали за заходами, які проводилися в Діван-і-Аам, через ґратчасті мармурові вікна, які називаються «джалі».

Храм Сила Деві
image
Рельєфні двостулкові срібні двері до храму Сила Деві

Праворуч від Джалебі-Чоук є невеликий, але елегантний храм, який називається храмом Сила Деві (Сіла Деві була втіленням Калі або Дурґи). Вхід до храму здійснюється через подвійні двері, укриті сріблом із рельєфом. Головне божество всередині святилища оточене двома левами зі срібла. Легенда, пов'язана із встановленням цього божества, полягає в тому, що махараджа Ман Сінґг шукав благословення Калі для перемоги в битві проти раджі Джессора в Бенгалії. Богиня наказала раджі уві сні дістати її зображення з морського дна, встановити його та поклонятися йому. Раджа після перемоги в битві над Бенгалією в 1604 році дістав ідола з моря, установив його в храмі і назвав його Сила Деві, оскільки він був вирізьблений з єдиної кам'яної плити. Біля входу в храм також є різьблене зображення бога Ґанеші, зроблене з цілісного шматка корала.

Інша версія інсталяції Сила Деві полягає в тому, що Раджа Ман Сінґг, перемігши Раджу Джессора, отримав у подарунок чорну кам'яну плиту, яка, як кажуть, була пов'язана з епосом Магабгарати, в якому Камса вбив старших братів і сестер бога Крішни на цьому камені. В обмін на цей подарунок Ман Сінґг повернув королівство, яке він завоював, раджі Бенгалії. Цей камінь потім використовувався для вирізьблення зображення Дурґи Магішасурамардіні, який убив царя демонів та встановив його у храмі форту як Сила Деві. Із тих пір Силі Деві поклонялися як родоводу родини раджпутів у Джайпурі. Однак їхнім сімейним божеством продовжував залишатися Джамва Мата з .

Ще одна практика, пов'язана з цим храмом, — це релігійні обряди жертвопринесення тварин під час святкових днів Навратрі (дев'ятиденне свято, яке відзначається двічі на рік). За традицією на восьмий день свята перед храмом приносили в жертву буйвола, а також кіз у присутності королівської родини під наглядом великого зібрання відданих. Ця практика була заборонена законом від 1975 року, після чого жертвоприношення проводилося на території палацу в Джайпурі суто як приватний захід, за яким спостерігали лише близькі родичі королівської родини. Однак зараз практика жертвоприношень тварин у храмах повністю припинена, і підношення богині є лише вегетаріанськими.

Друге подвір'я

У другому подвір'ї, вгорі по головних сходах внутрішнього подвір'я першого рівня, розміщено Diwan-i-Aam або Зал для громадських аудієнцій. Діван-і-Аам, побудований із подвійним рядом колон, є піднятою платформою з 27 колонадами, кожна з яких укріплена капітеллю у формі слона з галереями над нею. Як випливає з назви, раджа (король) проводив тут аудієнцію, щоб вислухати та отримати петиції від громадськості.

Третє подвір'я

image
Шиш-Магал, вид спереду
image
Дзеркальна стеля в Дзеркальному палаці
image
Інтер'єр Sheesh Mahal

У третьому подвір'ї розташовувалися особисті покої магараджі, його сім'ї та прислуги. У цей внутрішній дворик можна потрапити через Ґанеш-Пол або браму Ґанеш, які прикрашені мозаїками та скульптурами. Внутрішнє подвір'я має дві будівлі, розташовані одна навпроти одної, розділені садом, закладеним у стилі . Будівля ліворуч від вхідної брами називається Джай Мандір, яка вишукано прикрашена скляними панелями з інкрустацією та багатодзеркальними стелями. Дзеркала мають опуклу форму та розроблені кольоровою фольгою та фарбою, яка яскраво виблискує під свічками під час використання. Також відомий як Шиш-Магал (дзеркальний палац), дзеркальна мозаїка та кольорові скла були «блискучою скринькою для коштовностей у мерехтливому світлі свічок». Магал Шиш був побудований королем Ман Сінґгом у 16 столітті та завершений у 1727 році. Це також рік заснування штату Джайпур. Однак більшість цих робіт зазнала руйнування в період 1970–80 років, але з тих пір вона перебувала в процесі реставрації та реконструкції. Стіни навколо залу мають різьблені мармурові рельєфні панелі. Із залу відкривається чарівний вид на озеро Маота.

На вершині Джай Мандір розташований Джас Мандір, зал для приватних аудієнцій із квітковими скляними вставками та алебастровими рельєфами.

Інша будівля, яку можна побачити у дворі, розташована навпроти Джай Мандір і відома як Сукх Нівас або Сукх Магал (Зал задоволення). У цей зал можна потрапити через двері з сандалового дерева. Стіни прикрашені мармуровою інкрустацією з нішами під назвою «chînî khâna». Водопровідна труба тече через відкритий канал, який проходить через цю будівлю, зберігаючи прохолоду навколишнього середовища, як у середовищі з кондиціонером. Вода з цього каналу тече в сад.

Чарівна квітка

Особливою визначною пам'яткою тут є різьблена мармурова панель «чарівна квітка» біля основи одного зі стовпів навколо дзеркального палацу, що зображує двох ширяючих метеликів; квітка має сім унікальних малюнків, включаючи риб'ячий хвіст, лотос, кобру з капюшоном, хобот слона, хвіст лева, качан кукурудзи та скорпіона, кожен із яких видно за допомогою спеціального способу часткового приховування панелі руками.

Сад

Сад, розташований між Джай Мандір на сході та Сук Нівас на заході, обидва побудовані на високих платформах у третьому подвір'ї, був побудований Мірзою Раджею Джай Сінґгом (1623–68). Він нанесений на лінії Чагар Баґг або Саду Великих Моголів. Він розташований у заглибленій ложі, що має шестикутну форму. Він викладений вузькими каналами, обкладений мармуром навколо басейну у формі зірки з фонтаном у центрі. Вода для саду тече каскадами через канали із Сукх-Ніва, а також із каскадних каналів, званих «нішами Чіні Кхана», які беруть початок на терасі Джай Мандір.

Трипільська брама

Трипільська брама означає три брами. Це доступ до палацу із заходу. Він відкривається в трьох напрямках: один до Джалеб Чоук, інший до палацу Ман Сінґга і третій до Зенана Деоргі на півдні.

Левова брама

Левова брама, головна брама, колись була брамою, що охоронялася; вона веде до приватних покоїв у приміщеннях палацу та має назву «Левова брама», що свідчить про силу. Побудовані під час правління Савай Джай Сінґга (1699—1743 н. е.), вона покрита фресками; її вирівнювання зигзагоподібне, ймовірно, зроблене таким чином із міркувань безпеки, щоб атакувати зловмисників.

Четверте подвір'я

У четвертому подвір'я жили зенана (жінки королівської родини, включаючи наложниць або коханок). У цьому внутрішньому дворику є багато віталень, де жили королеви і які відвідував король за своїм вибором, не дізнавшись, до якої королеви він прийшов, оскільки всі кімнати виходять у загальний коридор.

Палац Ман Сінґга I
image
Павільйон Барадарі на палацовій площі Ман Сінґга I

На південь від цього двору розташований палац Ман Сінґга I, який є найстарішою частиною палацового форту. Будівництво палацу тривало 25 років і було завершено в 1599 році під час правління Раджі Ман Сінґга I (1589—1614). Це головний палац. У центральному дворику палацу розташований або павільйон із колонами; фрески та кольорові плитки прикрашають кімнати першого та верхнього поверхів. Цей павільйон (який раніше був закритий шторами для усамітнення) використовувався як місце для зустрічей магарані (королеви королівської родини). Усі сторони цього павільйону з'єднані з кількома невеликими кімнатами з відкритими балконами. Вихід із цього палацу веде до міста Амер, історичного міста з багатьма храмами, величними будинками та мечетями.

Королеви-матері та дружини раджі жили в цій частині палацу в Занані-Деоргі, де також розміщувалися їхні прислуги. Королеви-матері дуже зацікавилися будівництвом храмів у місті Амер.

Збереження

Шість фортів Раджастану, а саме форти Амбер, , , , і , були включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО під час 37-го засідання Комітету всесвітньої спадщини в Пномпені в червні 2013 року. Вони були визнані серійним культурним надбанням і прикладом архітектури раджпутського військового пагорба.

Місто Амер, яке є невід'ємною та невід'ємною точкою входу до палацу Амер, тепер є містом-культурою, економіка якого залежить від великого потоку туристів (від 4000 до 5000 на день у пік туристичного сезону). Це місто розкинулося на площі 4 км2 (43 000 000 sq ft) і має вісімнадцять храмів, три джайнські мандири та три мечеті. Всесвітній фонд пам'яток (WMF) включив його до списку 100 об'єктів світу, що перебувають під загрозою зникнення; кошти на збереження надає грант Robert Wilson Challenge Grant. Станом на 2005 рік близько 87 слонів жили на території форту, але деякі з них страждали від недоїдання.

Управління розвитку та управління Амер (ADMA) провело консерваційні роботи на території палацу Амер вартістю 40 крор рупій (8,88 млн доларів США). Однак ці ремонтні роботи були предметом інтенсивних дискусій і критики щодо їх придатності для підтримки та збереження історичності та архітектурних особливостей стародавніх споруд. Ще одне питання, яке було піднято, це комерціалізація місця.

Кіностудія, яка знімала фільм у форті Амер, пошкодила 500-річний навіс, зруйнувала старий вапняковий дах Чанд Магала, просвердлила отвори для кріплення декорацій і розсипала велику кількість піску в Джалеб Чоук, абсолютно нехтуючи та порушуючи Раджастхан. Закон про пам'ятки, археологічні пам'ятки та антикваріат (1961). Суд Верховного суду Джайпура втрутився та припинив зйомки фільму, зазначивши, що «на жаль, не лише громадськість, але особливо зацікавлені (sic) органи влади стали сліпими, глухими та німими від блиску грошей. Такі пам'ятки історії стали джерелом прибутку».

Проблеми жорстокого поводження зі слонами

Декілька груп висловили занепокоєння щодо жорстокого поводження зі слонами та їх торгівлі та підкреслили те, що дехто вважає нелюдською практикою під'їжджати на слонах до комплексу Бурштинового палацу. Організація PETA, а також центральне управління зоопарку взялися за цю серйозну проблему. Кажуть, що Хааті-гаон (село слонів) порушує правила контролю за утриманням тварин у неволі, і команда PETA виявила слонів, прикутих до болючих шипів, сліпих, хворих і поранених, яких примушували працювати, а також слонів із понівеченими бивнями та вухами. У 2017 році нью-йоркський туроператор оголосив, що використовуватиме джипи замість слонів для поїздки до Форту Амбер, сказавши, що «не варто схвалювати… якесь справді серйозне жорстоке поводження з тваринами».

У мистецтві та літературі

Гравюра картини форту В. Персера під назвою Shuhur, Jeypore була опублікована в Fisher's Drawing Room Scrap Book, 1834, з поетичною ілюстрацією .

Галерея

  • image
    Стіни фортеці
  • image
    Туристи в'їжджають у фортецю на спинах слонів
  • image
    Одне із внутрішніх подвір'їв
  • image
    Гаремна частина палацу
  • image
    Зал, облицьований безліччю мініатюрних дзеркал
  • image
    Арка у дзеркальній залі
  • image
    Комбінація індійського та ісламського стилю архітектури
  • image
    Вікна

Див. також

    Примітки

    1. * Назва в офіційному англомовному списку
    2. Outlook Publishing (2008). Outlook. Outlook Publishing. с. 39.
    3. Mancini, Marc (2009). Selling Destinations: Geography for the Travel Professional. Cengage Learning. с. 539. ISBN .
    4. Abram, David (2003). Rough guide to India. Rough Guides. с. 161. ISBN .
    5. Pippa de Bruyn; Keith Bain; David Allardice; Shonar Joshi (2010). Frommer's India. Frommer's. с. 521—522. ISBN .
    6. Amer Fort - Jaipur (амер.). Процитовано 17 листопада 2017.
    7. Maota Sarover -Amer-jaipur. Agam pareek. Процитовано 25 вересня 2015.
    8. Amer | India. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 21 червня 2019.
    9. DK (2 листопада 2009). Great Monuments of India (англ.). Dorling Kindersley Limited. ISBN .
    10. Bhargava, Visheshwar Sarup (1979). Rise of the Kachhawas in Dhundhār (Jaipur): From the Earliest Times to the Death of Sawai Jai Singh (1743 A.D.) (англ.). Shabd Sanchar.
    11. Rajiva Nain Prasad (1966). Raja Mān Singh of Amer. World Press. ISBN .
    12. Lawrence A. Babb (2004). Alchemies of violence: myths of identity and the life of trade in western India. SAGE. с. 230—231. ISBN .
    13. Glorious Amber Fort Breath Taking Place To Visit In Jaipur 2020. Fort Trek (англ.). 9 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020.
    14. Jaipur. Jaipur.org.uk. Процитовано 16 квітня 2011.
    15. (2008). Islamic gardens and landscapes. University of Pennsylvania Press. с. 205—206. ISBN .
    16. Singh, Mahim Pratap (22 червня 2013). Unesco declares 6 Rajasthan forts World Heritage Sites. The Hindu. Процитовано 1 квітня 2015.
    17. Trudy Ring, Noelle Watson, Paul Schellinger (2012).
    18. Jaigarh, the Invincible Fort of Amber. RBSA Publishers, 1990. 1990. с. 18. ISBN .
    19. Jaipur: Gem of India. IntegralDMS, 2016. 7 липня 2016. с. 24. ISBN .
    20. (1994). A History of Jaipur: C. 1503–1938. Orient Longman Limited. с. 23, 24. ISBN .
    21. R. S. Khangarot; P. S. Nathawat (1990). Jaigarh, the invincible fort of Amer. RBSA Publishers. с. 8—9, 17. ISBN .
    22. Places around Jaipur. Archaeology Department of Rajasthan. Процитовано 17 квітня 2011.
    23. Information plaque at Jaleb Chowk. Archaeology Department of Rajasthan. Процитовано 17 квітня 2011.
    24. Lindsay Brown; Amelia Thomas (2008). Rajasthan, Delhi & Agra. Lonely Planet. с. 178. ISBN .
    25. Information plaque on Ganesh Pol. Archaeology Department of Rajasthan. Процитовано 17 квітня 2011.
    26. pareek, Amit Kumar Pareek and Agam kumar. Sheesh mahal Amer palace. www.amerjaipur.in. Процитовано 1 січня 2016.
    27. Information plaque on Zenani Deorhi. Archaeology Department of Rajasthan. Процитовано 17 квітня 2011.
    28. . Eastern Eye. 28 червня 2013. Архів оригіналу за 24 September 2015. Процитовано 5 липня 2015.
    29. . New Delhi, India: Mail Today. 22 червня 2013. Архів оригіналу за 24 September 2015. Процитовано 5 липня 2015.
    30. Ghosh, Rhea (2005). Gods in chains. Foundation Books. с. 24. ISBN .
    31. Amer Palace renovation: Tampering with history?. The Times of India. 3 червня 2009. Архів оригіналу за 7 July 2012. Процитовано 19 квітня 2011.
    32. Film crew drilled holes in Amer. The Times of India. 16 лютого 2009. Процитовано 19 квітня 2011.
    33. Amber Fort center for elephant trafficking: Welfare board The Times of India, 18 December 2014
    34. PETA takes up jumbo cause, seeks end to elephant ride at Amber, The Times of India, 11 December 2014
    35. "Zachary Kussin, "Tour Cuts Indian Elephant Rides After PETA Reports Abuse, " NY Post, 9 October 2017.
    36. Landon, Letitia Elizabeth (1833). picture. Fisher's Drawing Room Scrap Book, 1834. Fisher, Son & Co.

    Подальше читання

    • Crump, Vivien; Toh, Irene (1996). Rajasthan (hardback). New York: Everyman Guides. p. 400. .
    • Michell, George; Martinelli, Antonio (2005). The Palaces of Rajasthan. London: Frances Lincoln. p. 271 pages. .
    • Tillotson, G.H.R (1987). The Rajput Palaces — The Development of an Architectural Style (Hardback) (First ed.). New Haven and London: Yale University Press. p. 224 pages. .

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Fort Amer abo Fort Amber fort roztashovanij v Ameri Radzhasthan Indiya Amer misto plosheyu 4 km2 43 000 000 sq ft roztashovane za 11 kilometres 6 8 mi vid Dzhajpura stolici Radzhasthanu Roztashovanij visoko na pagorbi vin ye golovnoyu turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu Dzhajpura Fort Amer vidomij elementami hudozhnogo stilyu Z jogo velikimi valami nizkoyu bram i brukovanimi dorizhkami fort vihodit na yake ye osnovnim dzherelom vodi dlya palacu Amer Fort AmberAmber Fort Svitova spadshina26 59 09 pn sh 75 51 02 sh d 26 98583 pn sh 75 85056 sh d 26 98583 75 85056Krayina IndiyaTipKulturnijKriteriyiii iiiOb yekt 247RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 2013 17 sesiya nevidomo sesiya Roztashuvannya na karti Indiyi Amber u Vikishovishi Palac Amer ye chudovim prikladom Deyaki z jogo budivel i robit mayut vpliv arhitekturi Velikih Mogoliv Pobudovanij iz chervonogo piskovika ta marmuru privablivij rozkishnij palac skladayetsya z chotiroh rivniv na kozhnomu z yakih ye vnutrishnye podvir ya Vin skladayetsya z Diwan e Aam abo Zalu publichnih audiyencij Diwan e Khas abo Zalu privatnih audiyencij Sheesh Mahal dzerkalnogo palacu abo Jai Mandir i Sukh Niwas de proholodnij klimat shtuchno stvoryuyetsya vitrami yaki dmut nad vodnim kaskadom useredini palacu Tomu fort Amer takozh vidomij yak palac Amer Palac buv rezidenciyeyu radzhputskih magaradzhiv ta yihnih rodin Bilya vhodu do palacu bilya fortechnoyi brami Ganesh ye hram prisvyachenij bogini kultu Chajtanya yakij buv peredanij Radzhi Man Singgu koli vin peremig Radzhu Dzhessora Bengaliya v 1604 roci zaraz perebuvaye v Bangladeshi Radzha Man Singg mav 12 korolev tomu vin zrobiv 12 kimnat po odnij dlya kozhnoyi korolevi Kozhna kimnata mala shodi z yednani z kimnatoyu korolya ale korolevi ne mali prava pidnimatisya nagoru Radzha Dzhaj Singg mav lishe odnu korolevu tomu vin pobuduvav odnu kimnatu rivnu trom starim kimnatam korolevi Cej palac razom iz roztashovanij pryamo nad Chil ka Tila Pagorb Orliv togo zh pagorba Aravalli Palac i fort Dzhajgarg vvazhayutsya odnim kompleksom oskilki voni z yednani pidzemnim perehodom Cej prohid buv zadumanij yak shlyah vtechi pid chas vijni shob chleni korolivskoyi rodini ta inshi osobi u forti Amer mogli perejti do bilsh sumnogo fortu Dzhajgarg Zgidno z danimi kerivnika Departamentu arheologiyi ta muzeyiv shorichne turistichne vidviduvannya Amerskogo palacu stanovit 5000 vidviduvachiv na den 1 4 miljona vidviduvachiv protyagom 2007 roku Na 37 j sesiyi Komitetu Svitovoyi spadshini sho vidbulasya v Pnompeni Kambodzha u 2013 roci fort Amer razom iz p yatma inshimi fortami Radzhasthanu buv ogoloshenij YuNESKO ob yektom Svitovoyi spadshini yak chastina grupi Fortec na pagorbah Radzhasthanu EtimologiyaAmer abo Amber otrimav svoyu nazvu vid hramu Ambikeshvar pobudovanogo na vershini Chil ka Tila Ambikashvara misceva nazva boga Shivi Odnak miscevij folklor pripuskaye sho nazva fortu pohodit vid imeni Ambi bogini materi Durgi GeografiyaPalac Amer roztashovanij na lisistomu pagorbi yakij vpadaye v ozero Maota poblizu mista Amer priblizno za 11 kilometriv 6 8 mil vid mista Dzhajpur stolici Radzhasthanu Palac roztashovanij bilya nacionalnogo shose 11C do Deli Vuzka doroga povnogo privodu vede do v yiznih vorit vidomih yak Suradzh Pol Sonyachna brama fortu Teper dlya turistiv vvazhayetsya nabagato etichnishim yizditi do fortu na dzhipah nizh yizditi verhi na slonah IstoriyaRannya istoriya Vid na fort Amer v Radzhasthani akvarel Vilyama Simpsona blizko 1860 r Amber buv shtatom Mina yakim praviv jogo klan Pislya peremogi nad nim Kakil Deo sin Dulgeraya zrobiv Amber stoliceyu Dgundgara pislya Shtat Dzhajpur ranishe buv vidomij yak Amber abo Dgundgar i kontrolyuvavsya vozhdyami p yati riznih plemen yaki perebuvali pid syuzerenitetom Radzhputa Bargurdzhara z Deoti Piznishe knyaz Dulha Raj znishiv suverenitet Min a takozh peremig Bargurdzhariv iz Deoli ta povnistyu vzyav Dgundgar pid vladu Kachvagi Burshtinovij fort spochatku buv pobudovanij radzheyu Man Singgom rozshiriv jogo Uprodovzh nastupnih 150 rokiv zminyuvalisya praviteli ta vdoskonalyuvalisya poki Kachvaga ne perenis svoyu stolicyu do Dzhajpura za chasiv Savayi Dzhaj Singga II u 1727 roci Amer buv vidomij u serednovichnij period yak Dgundgar sho oznachaye zhertovnu goru na zahidnih kordonah i praviv Kachvagami z 11 stolittya i dali mizh 1037 i 1727 rokami nashoyi eri doki stolicyu ne bulo pereneseno z Amera do Dzhajpura Istoriya Amera nerozrivno pov yazana z cimi pravitelyami oskilki voni zasnuvali svoyu imperiyu v Ameri MaketPodvir ya Zenana fortu Amer Palac rozdilenij na shist okremih ale osnovnih sekcij kozhna z yakih maye vlasnu vhidnu bramu ta vnutrishnye podvir ya Golovnij vhid cherez Suraj Pol Brama Soncya yaka vede do pershogo golovnogo podvir ya Ce bulo misce de armiyi provodili paradi peremogi z vijskovimi nagorodami pislya povernennya z bitv svidkami yakih takozh buli zhinki korolivskoyi rodini cherez gratchasti vikna Cya brama bula pobudovana viklyuchno i bula zabezpechena ohoronoyu oskilki ce buv golovnij vhid do palacu Voni divilisya na shid do soncya sho shodit zvidsi j nazva Cherez cyu bramu do palacu vhodili korolivski kavalkadi ta sanovniki Jaleb Chowk arabska fraza sho oznachaye misce dlya zboru soldativ Ce odne iz chotiroh vnutrishnih podvir yiv palacu Amer yake bulo pobudovane pid chas pravlinnya Savayi Dzhaj Singga 1693 1743 rr n e Osobista ohorona Magaradzhi provodila tut paradi pid komanduvannyam komanduvacha armiyeyu abo Faudzha Bakshi Magaradzha inspektuvav gvardijskij kontingent Do vnutrishnogo podvir ya primikali stajni a kimnati verhnogo rivnya zajmali ohoronci Pershe podvir ya Vhid Ganesh Pol Vrazhayuchi shodi z Jalebi Chowk vedut do golovnoyi teritoriyi palacu Tut bilya vhodu pravoruch vid shodiv roztashovanij hram Sila Devi de poklonyalisya radzhputski magaradzhi pochinayuchi z Magaradzhi Mansinga v 16 stolitti do 1980 h rokiv koli ritual zhertvoprinoshennya tvarin zhertvoprinoshennya bujvola praktikuvala korolivska osoba bulo zupineno Ganesh Pol abo Brama Ganeshi nazvani na chest induyistskogo boga Ganesha yakij usuvaye vsi zhittyevi pereshkodi ye vhodom do privatnih palaciv Magaradzha Ce tririvneva sporuda z bagatma freskami yaki takozh buli pobudovani za nakazom Mirzi Radzhi Dzhaj Singga 1621 1627 Nad ciyeyu bramoyu roztashovanij Sugag Mandir de dami korolivskoyi rodini sposterigali za zahodami yaki provodilisya v Divan i Aam cherez gratchasti marmurovi vikna yaki nazivayutsya dzhali Hram Sila DeviRelyefni dvostulkovi sribni dveri do hramu Sila Devi Pravoruch vid Dzhalebi Chouk ye nevelikij ale elegantnij hram yakij nazivayetsya hramom Sila Devi Sila Devi bula vtilennyam Kali abo Durgi Vhid do hramu zdijsnyuyetsya cherez podvijni dveri ukriti sriblom iz relyefom Golovne bozhestvo vseredini svyatilisha otochene dvoma levami zi sribla Legenda pov yazana iz vstanovlennyam cogo bozhestva polyagaye v tomu sho maharadzha Man Singg shukav blagoslovennya Kali dlya peremogi v bitvi proti radzhi Dzhessora v Bengaliyi Boginya nakazala radzhi uvi sni distati yiyi zobrazhennya z morskogo dna vstanoviti jogo ta poklonyatisya jomu Radzha pislya peremogi v bitvi nad Bengaliyeyu v 1604 roci distav idola z morya ustanoviv jogo v hrami i nazvav jogo Sila Devi oskilki vin buv virizblenij z yedinoyi kam yanoyi pliti Bilya vhodu v hram takozh ye rizblene zobrazhennya boga Ganeshi zroblene z cilisnogo shmatka korala Insha versiya instalyaciyi Sila Devi polyagaye v tomu sho Radzha Man Singg peremigshi Radzhu Dzhessora otrimav u podarunok chornu kam yanu plitu yaka yak kazhut bula pov yazana z eposom Magabgarati v yakomu Kamsa vbiv starshih brativ i sester boga Krishni na comu kameni V obmin na cej podarunok Man Singg povernuv korolivstvo yake vin zavoyuvav radzhi Bengaliyi Cej kamin potim vikoristovuvavsya dlya virizblennya zobrazhennya Durgi Magishasuramardini yakij ubiv carya demoniv ta vstanoviv jogo u hrami fortu yak Sila Devi Iz tih pir Sili Devi poklonyalisya yak rodovodu rodini radzhputiv u Dzhajpuri Odnak yihnim simejnim bozhestvom prodovzhuvav zalishatisya Dzhamva Mata z She odna praktika pov yazana z cim hramom ce religijni obryadi zhertvoprinesennya tvarin pid chas svyatkovih dniv Navratri dev yatidenne svyato yake vidznachayetsya dvichi na rik Za tradiciyeyu na vosmij den svyata pered hramom prinosili v zhertvu bujvola a takozh kiz u prisutnosti korolivskoyi rodini pid naglyadom velikogo zibrannya viddanih Cya praktika bula zaboronena zakonom vid 1975 roku pislya chogo zhertvoprinoshennya provodilosya na teritoriyi palacu v Dzhajpuri suto yak privatnij zahid za yakim sposterigali lishe blizki rodichi korolivskoyi rodini Odnak zaraz praktika zhertvoprinoshen tvarin u hramah povnistyu pripinena i pidnoshennya bogini ye lishe vegetarianskimi Druge podvir ya U drugomu podvir yi vgori po golovnih shodah vnutrishnogo podvir ya pershogo rivnya rozmisheno Diwan i Aam abo Zal dlya gromadskih audiyencij Divan i Aam pobudovanij iz podvijnim ryadom kolon ye pidnyatoyu platformoyu z 27 kolonadami kozhna z yakih ukriplena kapitellyu u formi slona z galereyami nad neyu Yak viplivaye z nazvi radzha korol provodiv tut audiyenciyu shob visluhati ta otrimati peticiyi vid gromadskosti Tretye podvir ya Shish Magal vid spereduDzerkalna stelya v Dzerkalnomu palaciInter yer Sheesh Mahal U tretomu podvir yi roztashovuvalisya osobisti pokoyi magaradzhi jogo sim yi ta prislugi U cej vnutrishnij dvorik mozhna potrapiti cherez Ganesh Pol abo bramu Ganesh yaki prikrasheni mozayikami ta skulpturami Vnutrishnye podvir ya maye dvi budivli roztashovani odna navproti odnoyi rozdileni sadom zakladenim u stili Budivlya livoruch vid vhidnoyi brami nazivayetsya Dzhaj Mandir yaka vishukano prikrashena sklyanimi panelyami z inkrustaciyeyu ta bagatodzerkalnimi stelyami Dzerkala mayut opuklu formu ta rozrobleni kolorovoyu folgoyu ta farboyu yaka yaskravo vibliskuye pid svichkami pid chas vikoristannya Takozh vidomij yak Shish Magal dzerkalnij palac dzerkalna mozayika ta kolorovi skla buli bliskuchoyu skrinkoyu dlya koshtovnostej u merehtlivomu svitli svichok Magal Shish buv pobudovanij korolem Man Singgom u 16 stolitti ta zavershenij u 1727 roci Ce takozh rik zasnuvannya shtatu Dzhajpur Odnak bilshist cih robit zaznala rujnuvannya v period 1970 80 rokiv ale z tih pir vona perebuvala v procesi restavraciyi ta rekonstrukciyi Stini navkolo zalu mayut rizbleni marmurovi relyefni paneli Iz zalu vidkrivayetsya charivnij vid na ozero Maota Na vershini Dzhaj Mandir roztashovanij Dzhas Mandir zal dlya privatnih audiyencij iz kvitkovimi sklyanimi vstavkami ta alebastrovimi relyefami Insha budivlya yaku mozhna pobachiti u dvori roztashovana navproti Dzhaj Mandir i vidoma yak Sukh Nivas abo Sukh Magal Zal zadovolennya U cej zal mozhna potrapiti cherez dveri z sandalovogo dereva Stini prikrasheni marmurovoyu inkrustaciyeyu z nishami pid nazvoyu chini khana Vodoprovidna truba teche cherez vidkritij kanal yakij prohodit cherez cyu budivlyu zberigayuchi proholodu navkolishnogo seredovisha yak u seredovishi z kondicionerom Voda z cogo kanalu teche v sad Charivna kvitka Osoblivoyu viznachnoyu pam yatkoyu tut ye rizblena marmurova panel charivna kvitka bilya osnovi odnogo zi stovpiv navkolo dzerkalnogo palacu sho zobrazhuye dvoh shiryayuchih metelikiv kvitka maye sim unikalnih malyunkiv vklyuchayuchi rib yachij hvist lotos kobru z kapyushonom hobot slona hvist leva kachan kukurudzi ta skorpiona kozhen iz yakih vidno za dopomogoyu specialnogo sposobu chastkovogo prihovuvannya paneli rukami Sad Sad roztashovanij mizh Dzhaj Mandir na shodi ta Suk Nivas na zahodi obidva pobudovani na visokih platformah u tretomu podvir yi buv pobudovanij Mirzoyu Radzheyu Dzhaj Singgom 1623 68 Vin nanesenij na liniyi Chagar Bagg abo Sadu Velikih Mogoliv Vin roztashovanij u zagliblenij lozhi sho maye shestikutnu formu Vin vikladenij vuzkimi kanalami obkladenij marmurom navkolo basejnu u formi zirki z fontanom u centri Voda dlya sadu teche kaskadami cherez kanali iz Sukh Niva a takozh iz kaskadnih kanaliv zvanih nishami Chini Khana yaki berut pochatok na terasi Dzhaj Mandir Tripilska brama Tripilska brama oznachaye tri brami Ce dostup do palacu iz zahodu Vin vidkrivayetsya v troh napryamkah odin do Dzhaleb Chouk inshij do palacu Man Singga i tretij do Zenana Deorgi na pivdni Levova brama Levova brama golovna brama kolis bula bramoyu sho ohoronyalasya vona vede do privatnih pokoyiv u primishennyah palacu ta maye nazvu Levova brama sho svidchit pro silu Pobudovani pid chas pravlinnya Savaj Dzhaj Singga 1699 1743 n e vona pokrita freskami yiyi virivnyuvannya zigzagopodibne jmovirno zroblene takim chinom iz mirkuvan bezpeki shob atakuvati zlovmisnikiv Chetverte podvir ya U chetvertomu podvir ya zhili zenana zhinki korolivskoyi rodini vklyuchayuchi nalozhnic abo kohanok U comu vnutrishnomu dvoriku ye bagato vitalen de zhili korolevi i yaki vidviduvav korol za svoyim viborom ne diznavshis do yakoyi korolevi vin prijshov oskilki vsi kimnati vihodyat u zagalnij koridor Palac Man Singga IPaviljon Baradari na palacovij ploshi Man Singga I Na pivden vid cogo dvoru roztashovanij palac Man Singga I yakij ye najstarishoyu chastinoyu palacovogo fortu Budivnictvo palacu trivalo 25 rokiv i bulo zaversheno v 1599 roci pid chas pravlinnya Radzhi Man Singga I 1589 1614 Ce golovnij palac U centralnomu dvoriku palacu roztashovanij abo paviljon iz kolonami freski ta kolorovi plitki prikrashayut kimnati pershogo ta verhnogo poverhiv Cej paviljon yakij ranishe buv zakritij shtorami dlya usamitnennya vikoristovuvavsya yak misce dlya zustrichej magarani korolevi korolivskoyi rodini Usi storoni cogo paviljonu z yednani z kilkoma nevelikimi kimnatami z vidkritimi balkonami Vihid iz cogo palacu vede do mista Amer istorichnogo mista z bagatma hramami velichnimi budinkami ta mechetyami Korolevi materi ta druzhini radzhi zhili v cij chastini palacu v Zanani Deorgi de takozh rozmishuvalisya yihni prislugi Korolevi materi duzhe zacikavilisya budivnictvom hramiv u misti Amer ZberezhennyaShist fortiv Radzhastanu a same forti Amber i buli vklyucheni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO pid chas 37 go zasidannya Komitetu vsesvitnoyi spadshini v Pnompeni v chervni 2013 roku Voni buli viznani serijnim kulturnim nadbannyam i prikladom arhitekturi radzhputskogo vijskovogo pagorba Misto Amer yake ye nevid yemnoyu ta nevid yemnoyu tochkoyu vhodu do palacu Amer teper ye mistom kulturoyu ekonomika yakogo zalezhit vid velikogo potoku turistiv vid 4000 do 5000 na den u pik turistichnogo sezonu Ce misto rozkinulosya na ploshi 4 km2 43 000 000 sq ft i maye visimnadcyat hramiv tri dzhajnski mandiri ta tri mecheti Vsesvitnij fond pam yatok WMF vklyuchiv jogo do spisku 100 ob yektiv svitu sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya koshti na zberezhennya nadaye grant Robert Wilson Challenge Grant Stanom na 2005 rik blizko 87 sloniv zhili na teritoriyi fortu ale deyaki z nih strazhdali vid nedoyidannya Upravlinnya rozvitku ta upravlinnya Amer ADMA provelo konservacijni roboti na teritoriyi palacu Amer vartistyu 40 kror rupij 8 88 mln dolariv SShA Odnak ci remontni roboti buli predmetom intensivnih diskusij i kritiki shodo yih pridatnosti dlya pidtrimki ta zberezhennya istorichnosti ta arhitekturnih osoblivostej starodavnih sporud She odne pitannya yake bulo pidnyato ce komercializaciya miscya Kinostudiya yaka znimala film u forti Amer poshkodila 500 richnij navis zrujnuvala starij vapnyakovij dah Chand Magala prosverdlila otvori dlya kriplennya dekoracij i rozsipala veliku kilkist pisku v Dzhaleb Chouk absolyutno nehtuyuchi ta porushuyuchi Radzhasthan Zakon pro pam yatki arheologichni pam yatki ta antikvariat 1961 Sud Verhovnogo sudu Dzhajpura vtrutivsya ta pripiniv zjomki filmu zaznachivshi sho na zhal ne lishe gromadskist ale osoblivo zacikavleni sic organi vladi stali slipimi gluhimi ta nimimi vid blisku groshej Taki pam yatki istoriyi stali dzherelom pributku Problemi zhorstokogo povodzhennya zi slonami Dekilka grup vislovili zanepokoyennya shodo zhorstokogo povodzhennya zi slonami ta yih torgivli ta pidkreslili te sho dehto vvazhaye nelyudskoyu praktikoyu pid yizhdzhati na slonah do kompleksu Burshtinovogo palacu Organizaciya PETA a takozh centralne upravlinnya zooparku vzyalisya za cyu serjoznu problemu Kazhut sho Haati gaon selo sloniv porushuye pravila kontrolyu za utrimannyam tvarin u nevoli i komanda PETA viyavila sloniv prikutih do bolyuchih shipiv slipih hvorih i poranenih yakih primushuvali pracyuvati a takozh sloniv iz ponivechenimi bivnyami ta vuhami U 2017 roci nyu jorkskij turoperator ogolosiv sho vikoristovuvatime dzhipi zamist sloniv dlya poyizdki do Fortu Amber skazavshi sho ne varto shvalyuvati yakes spravdi serjozne zhorstoke povodzhennya z tvarinami U mistectvi ta literaturiGravyura kartini fortu V Persera pid nazvoyu Shuhur Jeypore bula opublikovana v Fisher s Drawing Room Scrap Book 1834 z poetichnoyu ilyustraciyeyu GalereyaStini forteci Turisti v yizhdzhayut u fortecyu na spinah sloniv Odne iz vnutrishnih podvir yiv Garemna chastina palacu Zal oblicovanij bezlichchyu miniatyurnih dzerkal Arka u dzerkalnij zali Kombinaciya indijskogo ta islamskogo stilyu arhitekturi ViknaDiv takozhPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Outlook Publishing 2008 Outlook Outlook Publishing s 39 Mancini Marc 2009 Selling Destinations Geography for the Travel Professional Cengage Learning s 539 ISBN 978 1 4283 2142 7 Abram David 2003 Rough guide to India Rough Guides s 161 ISBN 978 1 84353 089 3 Pippa de Bruyn Keith Bain David Allardice Shonar Joshi 2010 Frommer s India Frommer s s 521 522 ISBN 978 0 470 55610 8 Amer Fort Jaipur amer Procitovano 17 listopada 2017 Maota Sarover Amer jaipur Agam pareek Procitovano 25 veresnya 2015 Amer India Encyclopedia Britannica angl Procitovano 21 chervnya 2019 DK 2 listopada 2009 Great Monuments of India angl Dorling Kindersley Limited ISBN 9781405347822 Bhargava Visheshwar Sarup 1979 Rise of the Kachhawas in Dhundhar Jaipur From the Earliest Times to the Death of Sawai Jai Singh 1743 A D angl Shabd Sanchar Rajiva Nain Prasad 1966 Raja Man Singh of Amer World Press ISBN 9780842614733 Lawrence A Babb 2004 Alchemies of violence myths of identity and the life of trade in western India SAGE s 230 231 ISBN 978 0 7619 3223 9 Glorious Amber Fort Breath Taking Place To Visit In Jaipur 2020 Fort Trek angl 9 veresnya 2020 Procitovano 20 veresnya 2020 Jaipur Jaipur org uk Procitovano 16 kvitnya 2011 2008 Islamic gardens and landscapes University of Pennsylvania Press s 205 206 ISBN 978 0 8122 4025 2 Singh Mahim Pratap 22 chervnya 2013 Unesco declares 6 Rajasthan forts World Heritage Sites The Hindu Procitovano 1 kvitnya 2015 Trudy Ring Noelle Watson Paul Schellinger 2012 Jaigarh the Invincible Fort of Amber RBSA Publishers 1990 1990 s 18 ISBN 9788185176482 Jaipur Gem of India IntegralDMS 2016 7 lipnya 2016 s 24 ISBN 9781942322054 1994 A History of Jaipur C 1503 1938 Orient Longman Limited s 23 24 ISBN 81 250 0333 9 R S Khangarot P S Nathawat 1990 Jaigarh the invincible fort of Amer RBSA Publishers s 8 9 17 ISBN 978 81 85176 48 2 Places around Jaipur Archaeology Department of Rajasthan Procitovano 17 kvitnya 2011 Information plaque at Jaleb Chowk Archaeology Department of Rajasthan Procitovano 17 kvitnya 2011 Lindsay Brown Amelia Thomas 2008 Rajasthan Delhi amp Agra Lonely Planet s 178 ISBN 978 1 74104 690 8 Information plaque on Ganesh Pol Archaeology Department of Rajasthan Procitovano 17 kvitnya 2011 pareek Amit Kumar Pareek and Agam kumar Sheesh mahal Amer palace www amerjaipur in Procitovano 1 sichnya 2016 Information plaque on Zenani Deorhi Archaeology Department of Rajasthan Procitovano 17 kvitnya 2011 Eastern Eye 28 chervnya 2013 Arhiv originalu za 24 September 2015 Procitovano 5 lipnya 2015 New Delhi India Mail Today 22 chervnya 2013 Arhiv originalu za 24 September 2015 Procitovano 5 lipnya 2015 Ghosh Rhea 2005 Gods in chains Foundation Books s 24 ISBN 978 81 7596 285 9 Amer Palace renovation Tampering with history The Times of India 3 chervnya 2009 Arhiv originalu za 7 July 2012 Procitovano 19 kvitnya 2011 Film crew drilled holes in Amer The Times of India 16 lyutogo 2009 Procitovano 19 kvitnya 2011 Amber Fort center for elephant trafficking Welfare board The Times of India 18 December 2014 PETA takes up jumbo cause seeks end to elephant ride at Amber The Times of India 11 December 2014 Zachary Kussin Tour Cuts Indian Elephant Rides After PETA Reports Abuse NY Post 9 October 2017 Landon Letitia Elizabeth 1833 picture Fisher s Drawing Room Scrap Book 1834 Fisher Son amp Co Podalshe chitannyaCrump Vivien Toh Irene 1996 Rajasthan hardback New York Everyman Guides p 400 ISBN 1 85715 887 3 Michell George Martinelli Antonio 2005 The Palaces of Rajasthan London Frances Lincoln p 271 pages ISBN 978 0 7112 2505 3 Tillotson G H R 1987 The Rajput Palaces The Development of an Architectural Style Hardback First ed New Haven and London Yale University Press p 224 pages ISBN 0 300 03738 4 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ