Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Спортивний клуб «Ам'єн» або просто «Ам'єн» (фр. Amiens Sporting Club) — професіональний французький футбольний клуб з міста Ам'єн.
 | |||
| Повна назва | Спортивний клуб Ам'єн | ||
| Прізвисько | Єдинороги, (фр. Les Licornes) | ||
| Засновано | 1901 | ||
| Населений пункт | Ам'єн,  Франція | ||
| Стадіон | «Стад де ла Лікорн» | ||
| Вміщує | 12 097 | ||
| Президент | Бернар Жоаннен | ||
| Головний тренер | | ||
| Ліга | Ліга 2 | ||
| 2022/23 | 12 | ||
| Вебсайт | amiensfootball.com | ||
| |||
Клуб було засновано під назвою Ам'єн Атлетік Клуб. У 1961 році був об'єднаний з «Ам'єн Спортс», після чого об'єднана команда переїхала на «Стад Ам'єн» й почала виступати під своєю теперішньою назвою.
Протягом більшої частини власної історії клуб виступав у другому та третьому дивізіонах французького чемпіонату. Напередодні початку епохи професіоналізму в Франції (1932 рік) «Ам'єн» був одним з найкращих футбольних клубів країни. У період між 1903 та 1914 роками був незмінним чемпіоном Пікардії УСФСА, а в 1920-х роках двічі ставав чемпіоном Півночі, крім цього, демонстрував непогані результати в кубку Франції. у 1927 році клуб став срібним призером чемпіонату Франції, а сім його гравців були викликані до збірної Франції.
Клуб не поспішав отримати професіональний статус, але в 1933 році все ж отримав його й того ж року взяв участь у другому дивізіоні французького чемпіонату, але не зміг вийти до першого дивізіону. У 1952 році «Ам'єн» відмовився від професіонального статусу й до 1970 року продовжував виступати на аматорському рівні, в аматорському чемпіонаті Франції та чемпіонаті Північної Франції. У 1970 році клуб повернувся до другого дивізіону, а в 1970—1980-х роках балансував між другим та третіми дивізіонами чемпіонату Франції. у 1991 році «Ам'єн» повертає собі професіональний статус. У сезоні 2016/17 років, вперше, після 37 сезонів виступів у другому дивізіоні, «Ам'єн» здобуває путівку до Ліги 1.
Протягом своєї історії «Ам'єн» не виграв жодного національного трофею. До сезону 2016/17 років його головним досягненням був вихід до фіналу Кубка Франції в 2001 році, ставши першим футбольним клубом третього дивізіону французького чемпіонату, який дійшов до цієї стадії кубку Франції, раніше лише чотири футбольні клуби з нижчого дивізіону виходили до фіналу національного кубку, але на момент виходу до цієї стадії вони представляли другий дивізіон.
На даний час президентом клубу є Бернар Жоанне, а з січня 2015 року посаду головного тренера обіймає Крістоф Пеллесьєр, під їх керівництвом «Ам'єн» у сезоні 2016/17 років став віце-чемпіоном Ліги 2 та здобув путівку до вищого дивізіону французького чемпіонату.
Історія
- 1901 : Заснування Спортивного клубу «Ам'єн»
- 1921 : Відкриття стадіону «Стад Мулонж»
- 1930 : Півфіналісти (програли «Расінгу» (Коломб)
- 1933 : Набуття професійного статусу
- 1937 : Втрата від професійного статусу
- 1945 : Набуття професійного статусу
- 1952 : Втрата професійного статусу
- 1961 : Злиття з Ам'єнс Спортс
- 1989 : Перейменування в Ам'єн Спортінг Футбал Клаб
- 1991 : Набуття професійного статусу
- 1999 : Відкриття стадіону «Стад де ла Лікорн»
- 2001 : Фіналісти Кубка Франції (програли Страсбуру»)
- 2008 : Півфіналісти Кубка Франції (програли ПСЖ)
- 19 травня 2017 : 2-ге місце в Лізі 2 і дебютний вихід в Лігу 1, найкращий результат в історії клубу в чемпіонатах
- 5 серпня 2017 : Дебютний матч клубу в Лізі 1, проти ПСЖ
Дебют клубу (1901—1952)
Розвиток Ам'єн Атлетік Клуб (1901—1919)
У місті Ам'єн футбольний клуб з'явився в 1880 році, після заснування ФК «Ам'єн», в ефемерному клубі виступало 20 гравців. На той час цим видом спорту займалися переважно в школах, щоб залучати до фізичної культури якомога більше молодих людей. У зв'язку з цим, пан Ф. Бенуа, доцент кафедри історії, заснував у січні 1899 року Ам'єнську шкільну асоціацію по сприянні екскурсій, лекцій, фізичної активності, розвитку розуму й тіла старшокласників. Місьє Дессанж, викладач англійської мови, допоміг М. Бенуа в управлінні клубом. Проживаючи в Англії, де футбол мав величезну популярність, він запозичив британські правила й запровадив їх у французьких змаганнях. До кінця 1899 року була сформована футбольна команда, яка грала з іншими клубами Північної Франції. По завершенні навчання ряд випускників школи виявили бажання продовжити займатися футболом, отож брати Фредерік та Робер Петі, Жорж Барбьон, Андре Улен та Еміль Тюльєз разом з іншими випускниками школи Ам'єна вирішили заснувати власний клуб. 6 жовтня 1901 року п'ять молодих людей офіційно заснували Спортивний клуб «Ам'єн». СК «Ам'єн» зіграв свій перший матч у жовтні 1901 року проти «Сен-Кантена» на велодромі бульвар Шатудю, один із зовнішніх бульварів, Ам'єн розгроми своїх суперників з рахунком 14:0. У 1902 році під керівництвом першого президента ААК, Фредеріка Петі, було засновано комітет Пікардії УСФСА при Федерації спорту Франції. З 1903 по 1914 рік та з 1919 року «Ам'єн» брав участь у розіграші чемпіонаті Пікардії. Ам'єн ставав переможцем у всіх сезонах цього чемпіонату, окрім 1907 та 1919 років, у яких чемпіонство на стадіоні «Аббевіль» оформлював СК «Аббевіль».
Переможець кожного регіонального чемпіонату УСФСА визначався наприкінці сезону, після чого ці переможці грали в чемпіонаті Франції УСФСА за системою плей-оф, в цей період «Ам'єн» виступав практично в кожному національному чемпіонаті. У 1903, 1906 та 1910 роках клуб ставав чвертьфіналістом турніру, а в 1905 році вийшов до 1/2 фіналу, в якому з рахунком 1:5 був розгромлений «Рубе». Успішні виступи клубу й зростання інтересу до клубу з боку футбольних фахівців та зростання глядацького інтересу до футболу, при вихованні справжніх зірок, дозволили в 1909 році побудувати клубу перший футбольний стадіон під назвою «Анрі Доссі д'Ам'єн» дозволили клубу проводити свої власні змагання, щоб гравці клубу отримали змогу частіше виходити на футбольне поле. Таким чином, у 1904 році «Ам'єн» заснував Кубок Жана Котте, в якому протягом восьми років брали участь найкращі французькі футбольні клуби, а також залучалися англійські клуби.
Початок Першої світової війни в 1914 році сповільнює розвиток клубу. Британська армія реквізувала для потреб фронту стадіон Анрі Доссі та мобілізувала старших гравців клубу, через що спортивні чиновники дозволили доукомплектувати дорослу команду 16—18-річними гравцями. Клуб також вирішив долучитися до боротьби, але шляхом проведення футбольних матчів, зокрема були зіграні поєдинки проти футбольних команд британських та французьких військових, це дозволяло рядовим солдатам відволіктися на короткий час від війни та долучитися до футболу.
Роки слави (1919—1933)
СК «Ам'єн» відновив нормальне функціонування після завершення Першої світової війни, коли до команди повернулися деякі гравці. Окрім цього, під керівництвом президента клубу, доктора Альбера Мулунжа, перед командою було поставлене завдання стати найкращим клубом Північної Франції. Спочатку «Ам'єн» отримав новий стадіон в районі Анрівілль де Ам'єн. Його було офіційно відкрито 4 грудня 1921 року, а в 1931 році він змінив назву на «Стад Мулунж». Амбіції клубу матеріалізувалися в 1920 році, коли розпочалися золоті роки «Ам'єна», в цей період команду підсилюють гравці з Північної Франції та Парижа, а спонсором клубу стають місцеві підприємства текстильної промисловості. Таким чином, протягом цього періоду «Ам'єн» стає однією з найсильніших команд Франції, а декілька гравців клубу отримують запрошення до лав національної збірної країни.
У квітні 1919 році футбол відокремлюється від УСФСА, після чого припиняє своє існування Чемпіонат Франції з футболу під егідою цієї організації. Французький комітет федерацій, який був членом ФІФА, одноосібно починає організовувати футбольні змагання в Франції, згодом цей Комітет трансформується в Французьку футбольну федерацію (ФФФ). Північний комітет УСФСА та Північна ліга приєдналися до ФФФ, за умови, що в Пікардії не буде проводитися окремий чемпіонат. У сезоні 1919/20 років команда стала бронзовим призером останнього чемпіонату Пікардії й не пробилася до фінальної частини останнього чемпіонату Франції УСФСА. Напередодні початку наступного сезону клуби «Айсн» та «Ус» збираються в Сені-на-Марні та утворюють Лігу Іль-де-Франс. Ізольований регіон Сомма приєднується до Північної ліги, в той же час «Ам'єн» у дебютному сезоні підвищується в класі та потрапляє до другого дивізіону регіонального чемпіонату. Три роки по тому, в квітні 1923 року, «Ам'єн» став переможцем другого дивізіону та вийшов до престижного Дивізіону А Північ, перед клубом відкрилися нові перспективи. Досить швидко «Ам'єн» обігрує таких іменитих суперників як «Олімпік» (Лілль), «Рубе» та УС «Туркон», й у 1924 році стає переможцем турніру, випередивши на одне очко «Олімпік» (Лілль). У 1925 році «Ам'єн» стає срібним призером чемпіонату, пропустивши вперед лише «Рубе», а в 1927 році стає переможцем чемпіонату Північного чемпіонату, значно випередивши своїх найближчих конкурентів. Цей успіх дозволяв клубу брати участь в аматорському чемпіонаті Франції, який проходив з 1926 по 1929 рік під егідою Французької федерації футболу, яка сподівалася відродити змагання після 1919 року, коли припинив існування чемпіонат Франції УСФСА. Паралельно з виступами в чемпіонаті Північної Франції, в 1927 році «Ам'єн» виступає і в національному чемпіонаті, де за системою плей-оф, дійшов до фіналу змагання, в якому поступився клубу «Серкль Атлетік де Паріс».
Окрім регіональних змагань, французькі клуби брали участь і в національних змаганнях, в тому числі й у кубку Франції, який засновано в 1917 році. Виступаючи в чемпіонаті Північної Франції, Ам'єн чотири рази доходив до 1/4 фіналу (1925, 1928, 1931, 1934), а в 1930 році вийшов до 1/2 фіналу турніру, де щоразу поступався більш іменитим суперникам. Незважаючи на те, що «Ам'єн» у цей період жодного разу не виграв кубок Франції, він все ж зарекомендував себе в національних змаганнях як досить сильний суперник. У кубку Франції 1930 року «Ам'єн» по-черзі вибивав з турніру ЖА де Сен-Уєн, «Аррас», «Рубе», «Дюнкерк», але був зупинений у 1/2 фіналу «Расінгом». 6 квітня 1930 року обидві команди зустрілися на олімпійському стадіоні Ів дю Мануар у Коломбі в півфіналі, основний час поєдинку завершився з рахунком 0:0. Відповідно до правил, які діяли на той час, мало відбутися перегравання цього поєдинку. Обидві команди зустрілися два тижні по тому, 19 квітня 1930 року, знову в Коломбі. «Ам'єн» повів у рахунку в першому таймі завдяки голу Марселя Брона, проте у другому таймі завдяки голу Марселя Гале «Расінг» зрівняв рахунок. Але в останній десятихвилинці матчу «Ам'єн» пропустив двічі, через що не зміг зіграти у фіналі турніру проти «Сета».
У той час футбол все більше перетворювався на шоу, і став важливим економічним фактором, матчі приносили значні прибутки й підвищували активність місцевої торгівлі. Проте футбол в той час був аматорським видом спорту й тогочасне законодавство забороняло клубам платити своїм гравцям. Керівництво французьких клубів намагалося знайти рішення цій проблемі, щоб мати змогу залучити найкращих гравців до своїх команд, і більшість навчилися обходити закон, практикуючи т. зв. «сіре аматорство», за яким непрямим шляхом гравець все ж отримував певні кошти, пропонуючи, наприклад, частку в управлінні бізнесом або офіційну роботу в місцевій компанії. Таким чином, у 1925 році «Ам'єн» розпочинає тісну співпрацю з місцевими компаніями, як-от Devred, на якому офіційно числилися працівниками багато гравців клубу. Наприклад, щоб запросити до команди нападника Поля Ніколя, майбутнього тренера національної збірної Франції, при переході до клубу в 1928 році вимагав під своє управління готель та кафе, але зрештою погодився на керівництов торгівлею рибною лавкою.
Проте перехід до професіонального статусу розповсюджувався по країні й все частіше ставав необхідністю для гравців та футбольних клубів країни. Нарешті, після тривалих дискусій Національна рада ФФФА 17 січня 1931 року проголосував принцип введення професіоналізму, а в січні 1932 року визначила правила професіоналізму, в тому числі й передбачила проведення професіонального чемпіонату Франції з футболу. Однак ФФФА отримала можливість надавати дозвіл на перехід до професіоналізму, й отже, можливість взяти участь у першому розіграші чемпіонату Франції, на участь у цьому чемпіонаті цілком легітимно міг претендувати й «Ам'єн», будучи одним з найсильніших французьких футбольних клубів. Проте, 10 червня 1931 року Рада директорів клубу та його меценати висловили своє негативне ставлення до професіоналізації, «Ам'єна не має планів ставати професійним клубом або мати професійні секції. ААС є спортивним клубом, й усі його спортивні відділи й надалі залишатимуться аматорськими». Проте згодом керівництво змінило свою думку й подало заявку на отримання професіонального статусу, яку було прийнято 4 квітня 1932 року. На початку червня клуб отримав професіональний статус та приєднався до 21-го «авторитетного» клубу (GCA), але вже 27 червня, через конфлікт між GCA та Північною лігою керівництво клубу знову змінює рішення та відмовляється від професіонального статусу. Це рішення неминуче відобразилося на результатах команди, оскільки більшість гравців клубу вже отримали на той час статус професіоналів. Після цього «Ам'єн» продовжив виступати в значно ослабленому чемпіонаті Північної Франції, оскільки «Олімпік» (Лілль) та «Ексельсіор» (Рубе) приєдналися до професіоналів. «Ам'єн», який пропускав перший розіграш професіонального чемпіонату Франції, показав досить блідий сезон 1932/33 років, оскільки через кадрові втрати не зміг порадувати власних уболівальників такою ж змістовною грою, як і в минулих роках.
Дебют на професіональному рівні (1933—1952)
Незабаром після відмови від професіонального статусу, керівники «Ам'єну» починають усвідомлювати те, що їх клуб вже не входить до кагорти найпристижніших футбольних команд Франції. Президент клубу, доктор де Бютлер, заявив проте, що він «буде працювати для того, щою AAK залишився серед еліти французького футболу». Після цього він, порадившись з рештою керівництва клубу, в червні 1933 року надсилає заявку до ФФФА на отримання професіонального статусу, яку, зрештою, задовільняють. Після цього команда придбала 10 гравців для участі в новоствореному другому дивізіоні чемпіонату Франції. Протягом чотирьох сезонів «Ам'єн» бере участь у цьому чемпіонаті, при цьому збільшуючи витрати на придбання нових гравців, заробітні плати та організацію матчів. Таким чином, станом на кінець сезону 1935/36 років керівництво клубу інвестувало в команду 140 000 франків для того, щоб підвищитися в класі, проте «Ам'єн» фінішував лише на 5-му місці. Значні витрати клубу та невихід команди до вищого дивізіону французького чемпіонату призвели до того, що по завершенні сезону «Ам'єн» накопичив боргів на суму 200 000 франків, через що керівництво клубу звернулося до мера Ам'єна та торговців міста з проханням про фінансові субвенції. Проте фінансові субвенції не допомогли клубу повністю розрахуватися з боргами, тому 15 червня 1937 року клуб змушений був відмовитися від виступів на професіональному рівні. Незважаючи на те що в Лізі 2 команда фінішувала на 11-му місці, після повернення до регіонального чемпіонату клуб був змушений стартувати в Чемпіонаті Північі-Па-де-Кале, другому дивізіоні чемпіонату Північної Франції.
Початок Другої світової війни в 1939 році призупинив проведення більшості національних чемпіонатів. Тим не менше, Французька футбольна федерація оголошує про проведення чемпіонату для тих футбольних клубів, які бажають взяти в ньому участь. Таким чином, у 1941 році «Ам'єн» взяв участь у чемпіонаті окупованої зони, проте фінішував на останньому місці так і не здобувши жодної перемоги в 16-ти матчах. Наступного сезону команда також брала участь у розіграші чемпіонату. Цього разу результат також був не дуже вдалим. Команди-учасниці були розділені на дві групи, північну та південну. Ам'єн фінішував на 13-му місці серед 16-ти команд-учасниць. У 1943 році Режим Віші, який негативно ставився до професіоналізму, видозмінив чемпіонат, тепер замість клубів було створено 16 команд, які представляли різноманітні регіони Франції, а уряд почав виплачувати заробітну плату футболістам. Проте Пікардія не отримала свого представництва, тому гравці з цього регіону не брали участі в цьому чемпіонаті. Французькі клуби, які не вступали в конфлікт з Федерацією, в перші дні після визволення країни, 27 жовтня 1944 року об'єдналися в єдину Лігу, це були команди, які в 1932 році отримали професіональний статус й брали участь у першому професіональному чемпіонаті Франції. Ці клуби зобов'язалися утворити два професіональні дивізіони, Лігу 1 та Лігу 2.
Наприкінці війни «Ам'єн» також отримав професіональний статус і протягом семи сезонів, з 1945 по 1952 роки, виступав у Лізі 2. Протягом перших шести сезонів команда постійно посідала місця в середині турнірної таблиці, а в сезоні 1950/51 років досягла свого найкращого результату, фінішувала на 7-му місці в підсумковій турнірній таблиці. Проте вже наступного року, «Ам'єн» фінішував на 16-му місці серед 18-ти команд-учасниць. Після цього керівництво клубу, як і в 1937 році, вирішило відмовитися від професіонального статусу, а команда повернулася до виступів у другому дивізіоні чемпіонату Північної Франції. Наступного разу клуб отримав професіональний статус лише в 1991 році.
Довгий період виступів на аматорському рівні (1952—1991)
Злиття та створення Спортивного клубу «Ам'єн» (1952—1970)
Пройшовши період професіоналізму на початку своєї історії, після цього для «Ам'єна» почався тривалий аматорський період. У період з 1945 по 1970 рік, перша команда по черзі виступала в Національному аматорському чемпіонаті Франції, Дивізіоні Пошани та Дивізіоні виходу до Пошани, на той час це були перший, другий і третій рівні аматорського чемпіонату Франції. За підсумками сезону 1945/46 років команда залишила Дивізіон Пошани та вибула до Дивізіону виходу до Пошани (регіональне змагання), в якому виступала протягом восьми сезонів. За підсумками сезону 1953/54 років команда здобула путівку до Дивізіону Пошани. У своєму дебютному сезоні в цьому турнірі «Ам'єн» посів високе друге місце, поступившись чемпіонством Ліллю, який і підвищився у класі до Національного чемпіонату. Після четвертого місця в сезоні 1955/56 років, команда, нарешті, офіційно оформлює путівку до Національного чемпіонату, при цьому завершивши сезон з однією поразкою в 22 матчах. У період з 1957 по 1961 роки «Ам'єн» виступає у найвищому дивізіоні аматорського футболу Франції — Національному чемпіонаті, група «Північ». У перших трьох сезонах у цьому турнірі клуб виступав досить успішно, посівши 4-те місце в своїй групі в 1958 та 1960 роках, але найуспішнішим став сезон 1959 року, коли 3 травня «Ам'єн» після перемоги над «Орлеаном» на чолі з Едуардом Гардюном оформив чемпіонство в Північній групі. Завдяки цьому тріумфу команда вийшла до фінального етапу аматорського чемпіонату Франції, де змагалася з іншими чотирма переможцями регіональних груп за звання абсолютного чемпіона, проте безуспішно. Після цього команда вже не демонструвала впевненої гри і за підсумками сезону 1960/61 років, в якому виступала вже під назвою Спортивний клуб «Ам'єн», вилетіла до Дивізіону Пошани.
21 вересня 1961 року «Ам'єн Атлетік Клуб» об'єднався зі Спортивним клубом «Ам'єн». Стадіон СК «Ам'єн» знаходився поруч з в'язницею д'Ам'єн рют д'Альбер, тому команда переїхала до нього, залишивши «Стад ам'єну», на якому виступала з 1909 року. При злитті обох оманд, Ам'єн Атлетік Клуб був перейменований у СК «Ам'єн» і продовжив свою діяльність спираючись на результати та інфраструктуру Ам'єн Атлетік Клуб. Вже під новою назвою гравці «Ам'єна» продовжували виступати в аматорських змаганнях. У 1963 року команда стала чемпіоном Дивізіону Пошани та повернулася до Національного чемпіонату. Протягом наступних семи сезонів «Ам'єн» виступав у Північній групі Національного чемпіонату, під керівництвом Емільєна Мересса та Андре Грильйона. В цей період гравці демонструють хороші результати, так у 1965 та 1967 роках вони фінішували третіми, а в 1966 році — другими, але не змогли кваліфікуватися для участі в фінальній частині чемпіонату.
У 1970 році з ініціативи президента Французької футбольної федерації Фернанда Састра та віце-президента цієї ж організації Анрі Партелля були розпочаті реформи футбольних змагань у Франції, які мали на меті зламати існуючі бар'єри між професіональним та аматорським футболом. На зміну аматорському Національному чемпіонату прийшла Ліга 3, тепер було встановлено обмін між оновленим аматорським Національним чемпіонатом та Лігою 3, новим футбольним змаганням. 30 травня 1970 року Федеральна Рада ФФФ оголосила список команд-учасниць у новому чемпіонаті, до якого потрапив в тому числі й «СК Ам'єн», завдяки своїй давній та багатій історії, при цьому клуб закінчив чемпіонат на сьомому місці в своїй групі
Повернення до другого дивізіону (1970—1991)
Протягом двадцяти одного року (з 1970 по 1991 роки) «Ам'єн» не демонстрував стабільних результатів. Команда по шість разів переміщувалася між Другим та Третіми дивізіонами національного чемпіонату. А в сезонах 1988—1990 років взагалі виступала в Четвертому дивізіоні. Андре Грілльйону, який тренував клуб з 1968 по 1977 роки, вдавалося утримувати «Ам'єн» у Другому дивізіоні, за винятком сезону 1973/74 років коли клуб виступав у Третьому дивізіоні. У тому сезоні «Ам'єн» переміг у своїй групі, а в фінальній частині чемпіонату двічі (з рахунком 1:4 та 2:4) поступився резервістам «Нанту». Чотири роки по тому, після нового вильоту до Третього дивізіону, СК «Ам'єн» перемагає в своїй групі, після чого знову поступився в фіналі змагання, цього разу резервній команді «Сошо».
У сезоні 1978/79 років клуб посів останнє місце в груповому етапі Дивізіону 2 й знову опустився в Дивізіон 3. У цьому турнірі «Ам'єн» виступав протягом п'яти сезонів, кожного разу зупиняючись за крок до першого місця в групі, але, оскільки лише переможці груп можуть розіграти між собою право підвищитися в класі, кожного разу команда з Ам'єна змушена була все розпочинати знову. І нарешті в сезоні 1983/84 років клубу вдалося посісти перше місце в групі «Північ», випередивши «Мобеж». Проте міцно закріпитися у Другому дивізіоні «Ам'єн» не зумів, й до 1991 року ще чотири рази балансував між Другим та Третім дивізіонами.
24 травня 1987 року, через фінансові проблеми та борг у 7 мільйонів франків, клуб оголосив себе банкрутом. Після цього арбітражний суд призначив президентом клубу Жюльєна Берні, який мав забезпечити процедуру банкрутства та пом'якшити рішення ФФФ про автоматичне переведення клубу до регіональних змагань. У цій напруженій ситуації, зрештою, «Ам'єн» було переведено до Третього дивізіону на сезон 1987/88 років. Незважаючи на завдання за підсумком сезону підвищитися в класі, команда зрештою опинилася на дні турнірної таблиці, випередивши лише на одне очко ЕС Арк та КА Лізьє й, таким чином, вилетів до четвертого дивізіону національного чемпіонату. У 1989 році команда знову змінила назву, цього разу на «Ам'єн Спортінг Клуб», під якою й виступає на даний час. У своєму другому сезоні в четвертому дивізіоні, під керівництвом тренера Хюга Жульєна клуб зумів вибороти путівку до третього дивізіону, в якому продовжував показувати хороші результати, зрештою Ам'єн у своїй групі закінчив чемпіонат на першому місці, завдяки чому 19 травня 1991 року гарантував собі право на участь наступного сезону в Лізі 2, й зумів піднятися до еліти французького футболу після фінансової кризи 1980-х років.
Повернення в професіонали (з 1991 року)
Підвищення «Ам'єна» (1991—2008)
У 1991 році президентами клубу були Паскаль Пулло та Франсуа Госсар, які допомогли вивести команду до Другого дивізіону й отримати професіональний статус, вперше за майже 40 років після добровільної відмови від нього. «Ам'єн» увійшов у нову для себе спортивну еру в професіональних французьких змаганнях, при цьому розвиваючи власну спортивну базу. У вересні 1996 року клуб створює власну футбольну школу, АСК Футбол Формасьйон, для того щоб виховувати молодих футболістів та залучати їх до першої команди. З іншого боку, «Стад Мулунже», домашня арена клубу з 1921 року, занадто застарів та став замалим для представника Другого дивізіону, тому клуб і місто Ам'єн ухвалили рішення наприкінці 1990-х років про будівництво нового, більшого, стадіону на 12 000 місць, Стад де ла Лікорну. Він був відкритий 24 липня 1999 року й мав забезпечити покращене фінансування клубу в сезоні 1999/00 років.
Незважаючи на те, що в 1970-х та 1980-х роках клуб неодноразово підвищувався та понижувався в класі, в 1990—2000-х роках настав період відносно стабільних виступів, з 1991 по 2009 роки команда виступала в Лізі 2, за винятком сезонів 1993/94 та 2000/01 років, які «Ам'єн» провів у Національному чемпіонаті, третьому дивізіоні французьких футбольних змагань. Проте в обох випадках команда посідала другі місця в Національному чемпіонаті й одразу ж поверталася до Ліги 3. Незважаючи на стабільні виступи, перед клубом завжди ставилися максимально високі турнірні завдання, але «Ам'єн» залишався середняком Ліги 2.
Особливої уваги потребують виступи в цей період команди в кубку Франції. 24 січня 1999 року в 1/32 фіналу кубку в сезоні 1998/99 років, в якому на домашньому стадіоні «Ам'єн» переграв «Монако» і вперше з 1979 року пройшов далі цієї стадії змагання. Після цього клуб дійшов до 1/8 фіналу, чого йому не вдавалося з 1943 року, й повторив це досягнення в сезоні 1999/00 років. Після цього «Ам'єн», на чолі з головним тренером Денісом Тро, продемонстрував відмінний результат в сезоні 2000/01 років. Як представник Національного чемпіонату команда стартувала в 5-му раунді змагання, й по черзі переграла «Бресль», «Олімпік» (Сен-Куентен), УС «Но-ле-Мен», «Бово», «Ламбр», «Ренн», «Ле Ман», «Труа», й вперше вийшов до фіналу національного кубку. «Ам'єн» став лише одним з трьох клубів-представників нижчого дивізіону, який виходив до фіналу кубку Франції, раніше такого успіху досяг у 1996 році «Нім» та «Кале» в 2000 році. Вибивши з турніру чотири команди з вищого дивізіону, 26 травня 2001 року «Ам'єн» зіграв у фінальному поєдинку проти «Страсбура» з Ліги 1. На очах 78 641-го глядача, які того дня завітали на Стад де Франс, «Ам'єн» зіграв зі «Старсбуром», основний час поєдинку завершився нульову нічию, тому команди вирішували долю трофея в серії післяматчевих пенальті. Кожна з команд реалізувала по три перші удари в серії, допоки Жан-Поль Абало не дозволив відбити свій постріл воротарю національної збірної Парагваю Хосе Луїсу Чилаверту, який реалізував останній пенальті своєї команди в серії й допоміг тріумфувати в кубку з підсумковим рахунком 5:3. У цьому ж сезоні «Ам'єн» також успішно виступив і в Кубку Ліги, новому турнірі заснованому в 1994 році, дійшовши до 1/4 фіналу, в якому поступився лише майбутньому володарю трофея, «Олімпіку» (Ліон).
Після провального сезону 2001/02 років, за підсумками якого команда посіла 12-те вилетіла до Ліги 2, «Ам'єн» наступний чемпіонат завершив в середині турнірної таблиці, й лише в сезоні 2003/04 років «єдинороги» дійшли до 1/4 фіналу кубку Франції, в якому в себе вдома з рахунком 0:1 поступилися «Діжону». У сезоні 2006/07 років на чолі з тренером Людовіком Бателлі «Ам'єн» продемонстрував свій один з найкращих в історії клубу за останні десять років сезонів посівши четверте місце, при чому команді не вистачило лише одне очко від третього місця, яке дозволяло вийти до Ліги 1. Команда протягом майже усього сезону посідала п'яте місце й за п'ять турів до завершення чемпіонату відставав на шість очок від третього місця, напередодні поєдинку з «Каном». Розпочалося заочне протистояння з двома клубами. Проте не дивлячись на п'ять поспіль перемог, «Ам'єн» з 69-ма набраними очками не зміг потрапити на п'ядестал пошани й поступився «Кану» та «Страсбуру».
Проте вже наступний сезон став справжнім розчаруванням для клубу й незважаючи на величезні амбіції, «Ам'єн» посів лише 14-те місце. Проте, на відміну від чемпіонату, в кубку Франції знову вдало виступив. У сезоні 2007/08 років, як і сім років раніше, дійшов до півфіналу турніру. Проте вже наступного сезону команда вже не досягла такого ж успіху, й 6 травня 2008 року на стадіоні «Лікорн» ПСЖ з рахунком 1:0 переміг «Ам'єн», але по завершенні сезону клуб підвищився в класі.
Нестабільні виступи в професіональних змаганнях (2008—2017)
Вдалий виступ «Ам'єна» в попередніх сезонах, як у чемпіонаті, так і в кубку Франції, дозволив сподіватися керівництву клубу та вболівальникам на те, що «Ам'єн» зможе стати одним з лідерів Ліги 2. Але ці сподівання не виправдалися. У сезоні 2008/09 років клуб за п'ять турів до завершення змагань в Лізі 2 посідав 12-те місце, перебуваючи лише в семи очках від зони вильоту, й по завершенні сезону команда опинилася в зоні вильоту, майже через місяць після інавгурації нового президента клубу Бернара Жоанне, який прийшов з величезними амбіціями по розбудові клубу. Через провальне завершення сезону та збігряду обставин «Ам'єн» стартував у Національному чемпіонаті (третій дивізіон). Незважаючи на те, що з 34 по 37-й тури «Ам'єн» проводив три поспіль домашні поєдинки, в яких команда з однойменного міста тричі зіграла в нічию та зазнала однієї поразки, в той же час її найближчі переслідувачі зуміли набрати такі цінні для них очки, й напередодні останнього туру «Ам'єн» від зони вильоту відділяли усього два очка. Поразка Ам'єна, в поєднанні з перемогою своїх двох найближчих переслідувачів, опустила клуб на 18-те місце в турнірній таблиці й відправило його до Національного чемпіонату, оскільки «Ам'єн» до останнього туру не опускався нижче 15-го місця, при чому команда вилетіла внаслідок того, що за 15 хвилин до завершення свого поєдинку «Шатору» зумів вирвати перемогу над «Аяччо».
Після своєї появи в Національному чемпіонаті «Ам'єн» практично повністю оновлює команду, але цей хід не допоміг йому повернутися до Ліги 2. Наприкінці сезону 2009/10 років у команді залишилося лише 3 гравці з професіональними контрактами. Після цього «Ам'єн» знову оновив склад для повернення до Ліги 2, але натомість ризикував втратити професіональний статус. На той час команда, яка вилетіла з Ліги 2 до аматорського Національного чемпіонату зберігала професіональний статус лише 2 роки. Незважаючи на всі проблеми, команда фінішувала на третьому підсумковому місціt. Нарешті, 13 травня 2011 року, «Ам'єн» виграв путівку до Ліги 2, після перемоги з рахунком 2:1 над «Генгамом» і, таким чином, зберіг свій професіональний статус. Повернення до Ліги 2 виявилося для «Ам'єна» важким, оскільки клуб закінчив чемпіонат останнім й відразу ж повернутися до Національного чемпіонату по завершенні сезону 2011/12 років, й в черговий раз змушений був залишити Лігу 2 й міг знову виступати не більше двох сезонів в цьому турнір для збереження професіонального статусу клубу. Цього разу «Ам'єн» втратив професіональний статус, оскільки наступного сезону посів 9-те місце, а в сезоні 2012/13 років — 6-те місце.
Наприкінці сезону 2013/14 років клуб з Ам'єну вирішив призупинити виступи, щоб залишити собі професіональний статус ще на один рік. Професіональна ліга Франції затвердила це рішення, але ФФФ його заблокувала. «Ам'єн» втратив професіональний статус і вже як аматорський клуб виступав у Національному чемпіонаті. У наступному сезоні команда була середняком турніру, а в сезоні 2015/16 років посіла третє місце в чемпіонаті, яке дозволял їй підвищитися в класі, при чому в другому колі чемпіонату «Ам'єн» не зазнав жодної поразки в 30-ти матчах. Після цього команда відновила свій професіональний статус, через два роки після його втрати.
Наприкінці сезону 2016/17 років «Ам'єн», завдяки двом голам у ворота «Реймсу» зміг вирвати перемогу в суперника з рахунком 2:1, зачепився за друге місце й вперше в своїй історії здобув путівку до Ліги 1.
Клуб у Лізі 1 (2017—…)
10 липня 2017 року ДНКГ підтверджує право клубу вистпати в Лізі 1. Цей сезон став першим в історії клубу серед еліти французького футболу. Крістоф Пеліссьє був призначений головним тренером команди, а завданням на сезон стало збереження прописки в Лізі 1. 5 серпня 2017 року клуб з Пікардії зіграв свій перший матч у Лізі 1, на Парк де Пренс проти «Парі Сен-Жермен». Результатом поєдинку стала перемога «святих» наприкінці зустрічі з рахунком 2:0.
Структура клубу
Форма та емблема
Постачальник форми та її кольори
        1920-1950 роки |    1960-1970 роки |     1980 роки | 1990-2010 роки |
Протягом історії клубу в нього декілька разів змінювалися дизайн та кольори форми. Початковими кольорами форми в ААК були блакитний та чорний. Після злиття з Ам'єн Спортс у 1961 році, клубними кольорами стали синій та червоний. Згодом клуб змінив їх на білий та чорний.
У 1960—1970-х роках команда виступала команда виступала в синій сорочці з горизонтальною червоною смугою по середині, червоним коміром та рукавом, білих шортах та блакитних шкарпетках. У 1980-х роках, як і раніше, синій залишався домінуючим кольором. Проте у формі клубу з'явився білий комір, зокрема на футболці з'явилися білі вертикальні смуги, а також починають використовуватися білі шкарпетки. Зрештою, синій колір зникає з клубної форми.
У 1990-х роках новим кольором форми «Ам'єна» стає білий. Згодом клуб видозмінює домашню форму, використовуючи білі шкарпетки і шорти з чорними смугами, які змінюють своє розташування в залежності від сезону. У сезоні 2007/08 років відійшов від традиційних кольорів й виступав у смугастій футболці білого та бірюзового кольорів. Проте цей експеримент завершився вже наприкінці сезону, після чого й до теперішнього часу команда виступає в білій сорочці.
   1980-ті роки |    1990-ті роки | 2000-2010-ті роки |  на честь 110-річчя (2011) |
Дизайн виїзної форми «Ам'єна» також зазнавав певних видозмін. У 1980 роках переважав білий колір, а в 1990-х роках — команда знову виступала в історичній синій формі. Синій колір залишався домінуючим до початку 2000-х років. У фіналі кубка Франції 2001 року «Ам'єн» також виступав у формі блакитного кольору. У другій половині 2000-х років у формі клубу з'являється чорний колір.
У сезоні 2011/12 років, на честь святкування 110-річчя клубу, «Ам'єн» використовував інший дизайн футболки. Ця футболка, синього кольору з червоними рукавами, мала повернути команду до історичних кольорів, вперше гравці команди вдягли її на матч 6-го туру проти «Лансу». Протягом сезону команда зіграла ще декілька матчів у цій футболці.
Назва та логотип
Клуб був заснований в жовтні 1901 року під назвою «Ам'єн Атлетік Клюб». Був членом Об'єднання французьких спортивних атлетів. «Ам'єн» швидко поглинув два інші клуби, спочатку в листопаді 1907 року злився з «Расінг Клюб», а потім у квітні 1924 року поглинув і «Етуаль спортів д'Ам'єн». Він був заснований у 1912 році під назвою «Етуаль спортів Фобур Сен-П'єр», Сен-П'єр є передмістям Ам'єну. В листопаді 1920 року він вступив до Французької футбольної федерації, йому бло присвоєно номер 1028, а в березні 1922 року він змінив свою назву. Це злиття дозволило «Ам'єну» реконструювати свій стадіон та створити секцію хокею на траві.
У той же час ФФФ декілька разів змінювала реєстраійний номер команди: у липні 1920 року — на 647-й, а в квітні 1947 року — 240-й.
У липні 1961 року «Ам'єн Атлетік Клюб» об'єднався з «Ам'єн Спортс Клюб», команда почала виступати під назвою «Ам'єн Спортінг Клюб». У свою чергу, «Ам'єн Спортс» був утворений у квітні 1947 року також в результаті злиття зі «Стад ам'єну», заснованого в 1909 році, в 1920 році вступи до ФФФ, але реєстраційного одразу ж не отримав, а з 1947 року виступав під номером 278, а також об'єднався зі СК «Сен-Леу» (Сен-Леу було іншим передмістям Ам'єну), який було засновано в 1921 році, а серпні того ж року цей клуб вступив до ФФФ й отримав реєстраційний номер 1667, а з 1947 року виступав під номером 489.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теперішній логотип СК Ам'єн має вигляд щита, на якому знаходяться традиційні для клубу кольори та талісмани. Акронім СК «Ам'єна», АСК, вписаний синіми та сірими літерами по центру щита на білому та темно-сірому фоні. Навколо цього акроніму знаходиться напис великими чорними літерами, «Ам'єн Футбол», а дещо нижче на жовтій стрічці вказана дата заснування клубу, 1901 рік. Доповнюють логоти два єдинороги та дві гілки, по одній з лівого та правого боку від акроніму.
-
![image]()
Логотип клубу наприкінці 1960 — на початку 1990-х років -
![image]()
Логотип клубу наприкінці 1990-х років -
![image]()
Теперішній логотип (з початку 2000-х років)
Інфраструктура
Стадіон
У перші роки існування спортивні змагання проводиися виключно на трав'яному полі. В парку Готоє, поряд з центром міста, це поле було одним з небагатьох місць, на якому футболісти мали можливість тренуватися. У 1902 році «Ам'єн» звернувся до Міської ради з проханням про дозвіл на використання цього газону. Рада відповіла позитивно й 13 серпня виділила грант у розмірі 250 франків на створення необхідних для цього умов. Проте в той же час міська рада надала дозвіл тренуватися на цьому полі всим клубам міста, тому вже незабаром «Ам'єн» розпочав пошуки нового поля. У 1903 році команда уклала договір про оренду землі по центру велодрому на одному з зовнішніх бульварів міста, при цьому команді клубу вже доводилося грати на цьому місці. Проте досить швидко майданчик велодрому став занадто тісним для «Ам'єна», тому керівництво вирішило побудувати власний футбольний стадіон, роботи на якому було завершено в 1909 році. Стадіон знаходився на вулиці Анрі Доссі в кварталі Анрівіль, він складався з двох футбольних полів, роздягальні, трибуни та бігових доріжок навколо поля. Стадіон було відкрито 10 жовтня, з цієї нагоди керівництво клубу вирішило відродити давню традицію, корені якої простежуються ще з 1435 року, за якою мер міста Ам'єн кидав гравцям команди м'яч. З цієї нагоди понад 1 000 глядачів стали свідками матчу між «Ам'єном» та «Рубе», найкращим на той час футбольним клубом Франції, в якому «Рубе» переміг з рахунком 6:5. Під час Першаї світової війни стадіон був реквізований британської армією, на ньому було організувано склад військової форми, і клуб змушений переїхати на звичайнісіньке пасовисько.
По завершенні війни заради збереження престижу клубу доктор Альбер Мулунж, президент «Ам'єну» розпочинає пошуки нової земельної ділянки. Комітет Пікардії УСФСА, який орендував земельну ділянку на території хоспіса Анрівіля для «Ам'єна» з 1912 року в 1920 році припинив своє існування. Після цього керівництво клубу звертає увагу на нещодавно звільнену земельну ділянку й того ж 1920 року орендує її. Доктор Мулунж, член адміністрації Хоспісу, з власної кишені оплатив цю ділянку. У жовтні 1921 року критий стадіон на 500 сидячих місць було побудовано, а 4 грудня, під час матчу Кубку Франції між «Ам'єном» та АС «Франсез», в якому перемогла остання команда з рахунком 2:1, «Стад де-ла-ру Луї Тюльєр» був урочисто відкритий. У 1931 році стадіон було перейменовано на «Стад Мулунж», на честь доктора Мулунжа, який через свій похилий вік того ж року залишив посаду президента клубу. Саме на цьому стадіоні «Ам'єн» зіграв свої перші матчі в профеіональном футболі в 1933 році в рамках Ліги 2. Протягом десятиліть місткість стадіон збільшилася до 1 700 сидячих місць, він викорситовувався клубом як домашня арена до 1999 року. На даний час на «Стад Мулунж» проводить свої домашні поєдинки резервна команда клубу.
У 1999 році клуб побудував новий стадіон, Стад-де-ла-Лікорн, який вирізняється з-поміж інших споруд цього типу високими скляними конструкціями. Стадіон на 12 077 місць був названий на честь міфічного істоти, яка прикрашає логотип «Ам'єна», й відкритий 24 липня 1999 року на Трофі чемпіонів, в якому взяли участь «Нант», переможець Кубку Франції, та «Жиронден де Бордо», переможець чемпіонату, в якому «Нант» переміг з рахунком 1:0. 7 серпня «Ам'єн» провів свій перший матч на новому стадіоні в рамках 2-го туру Ліги 2 сезону 1999/00 років проти «Стад Лаваль», який завершився з нічийним рахунком 1:1.
27 лютого 2016 року перша команда «Ам'єна» тимчасово повернулася на «Стад Мулунж» через роботи, які проводилися на даху Стад де ла Лікорн. Стан останнього вважався небезпечним і несумісним з проведенням публічних заходів на стадіоні. Скляні пластини повинні були бути демонтовані для очищення або заміни, а стан металевого каркаса був оцінений як такий, що потребує реконструкції або заміни.
Футбольна академія
У середині 1990-х років керівництво «Ам'єна» вирішило відкрити власну футбольну академію. У вересні 1996 року, через відсутність належних умов в Ам'єні, навчальний центр клубу відкривається в Труа-де-Мондід'є, за 40 км від Ам'єна. У липні 2006 року поряд зі стадіоном «Лікорн» розпочалося будівництво комплексу для розміщення футбольної академії. Він був відкритий 15 травня 2009 року у присутності двох представників Національного технічного керівництва Франсуа Блакарта та П'єра Манковського. Молоді футболісти змагаються на «Стад Мулундж» та на тренувальних полях стадіону «Лікорн», І паралельно продовжують навчання в спортивній школі при клубі. У 2012 році футбольна академія «Ам'єна» серед інших футбольних академій Франції у категорії 2 класу Б посіла 29-те місце за версією Федерації футболу Франції.
Правові та економічні аспекти
Клубний статут та статус гравців
Клуб «Ам'єн Атлетік» був заснований у 1901 році як спортивний клуб й діяв відповідно до Закону про товариства, який було прийнято того ж року. Пізніше він став об'єднаним спортивним товариством з обмеженою відповідальністю (EUSRL), яке 15 січня 2005 року було перетворене в професійну спортивну асоціацію (SASP), коли клуб вирішив залучати приватних осіб.
Перші гравці «Ам'єна» були звичайними членами клубу, які повинні були сплачувати річну плату, яка вважалася суспільним внеском. У 1920-х роках у багатьох клубах, включаючи й «Ам'єн», практикували «сіре аматорство», яке полягало в опосередкованій оплаті праці гравцям-аматорам, щоб мати можливість залучати до складу команди найкращих футболістів. Таким чином, Моріс Тедьє став управляючим кафе, Селестен Дельмер, — кондитерською майстернею, а Поль Ніколя — рибним господарством. Перехід до професіоналізму в 1933 році змінив ситуацію. Тепер гравці отримали статус співробітників клубу, вони почали отримувати заробітну плату згідно з укладеним контрактом, розмір цієї плати та термін контракту кардинально змінилися внаслідок подальшого розвитку футболу в другій половині XX століття. У період з 1952 по 1991 рік, коли «Ам'єн» знову повернув собі аматорський статус, однойменне місто офіційно працевлаштовувало гравців команди в органах міського самоврядування. Таким чином, такі гравці, як Пол Імієла, Робер Бушо та Тьєррі Добел, обіймали посади інструкторів зі спортивних питань або відповідальні посади у спортивних органах міста.
Статистика виступів
З 2002 року ЛФП розпочала офіційно публікувати результати професійних французьких клубів. За період сезонів 2002/03 — 2008/09 роки «Ам'єн» за показником фінансової ліквідності клубу пройшор шлях від збитку в розмірі 380 000 євро до прибутку в розмірі 313 000 євро. Дохід клубу значною мірою складається з продажу квитків (від 0,4 до 1,6 мільйонів євро), спонсорських коштів та реклами (від 1,8 до 2,1 мільйонів євро), зовнішніх вливань (від 0,9 до 1,1 мільйона євро) та продажу телебаченню прав на тренсляцію матчів (від 2,4 до 5,6 мільйонів євро), тоді як основна частина витрат, від € 3,0 млн до 5,6 млн євро.
| Сезон | Чемпіонат | Матчі | Спон. | Суб. | Пр. TV | Інше | Продукти | Зарплата | Інше | Витрати | Чистий прибуток |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2002—2003 | Ліга 2 | 470 | 1835 | 993 | 2412 | нп | нп | 3019 | нп | nc | - 218 |
| 2003—2004 | Ліга 2 | 587 | 1919 | 970 | 2596 | нп | нп | 3016 | нп | нп | 84 |
| 2004—2005 | Ліга 2 | 370 | 1980 | 970 | 3142 | 4568 | 7710 | 3700 | 3981 | 7681 | 61 |
| 2005—2006 | Ліга 2 | 374 | 2020 | 932 | 4980 | 3658 | 8638 | 3942 | 4402 | 8344 | 270 |
| 2006—2007 | Ліга 2 | 540 | 2082 | 933 | 5010 | 3910 | 8920 | 5054 | 5014 | 10068 | 313 |
| 2007—2008 | Ліга 2 | 1631 | 1804 | 1118 | 5629 | 5415 | 11044 | 5600 | 5937 | 11537 | - 211 |
| 2008—2009 | Ліга 2 | 1345 | 1880 | нп | 4853 | 1640 | 9718 | 7089 | 3308 | 10589 | - 210 |
| 2009—2010 | Національний | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп |
| 2010—2011 | Національний | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп | нп |
| 2011—2012 | Ліга 2 | 1465 | 1944 | нп | 4582 | 1596 | 9588 | 6818 | 3097 | 10133 | - 380 |
Спонсори та постачальники форми
Починаючи з 1910-х років, АК «Ам'єн» спонсорувався найбільшими місцевими торговцями, як-от магазини одягу Devred, створений у 1902 році в Ам'єні, і годинникар-ювелір Леон Магхт, які інвестували гроші в клуб й брали участь у його управлінні.
У 1968 році була легалізована реклама купальників. З цього моменту на футболці гравців «Ам'єну» з'явилася назва компанії-виробника купальників на правах головного спонсора клубу. У 1970—1980-х роках текстильна компанія «Лі Купер» стала головним спонсором команди, а на початку 1990-х років це місце зайняла страхова компанія Взаємна організація «Groupama», згодом її замінив логотип гіпермаркету «Mammouth», який у 1996 році був куплений більшим супермаркетом Auchan, який зрештою й став головним спонсором команди. З 2009 року, коли президентом клубу став Бернар Жоанне, головним спонсором команди стала компанія «Intersport».
Спортивні результати
Досягнення
До сих пір «Ам'єн» не завоював жодного національного трофею. Команда жодного разу не ставала переможцем чемпіонату Франції, Кубку Франції, Кубку ліги, а також жодного разу не брала участі в єврокубках. Єдиним національним футбольним змаганням, переможцем якого був «Ам'єн», став Національний чемпіонат (Ліга 3), де клуб також 4 рази ставав віце-чемпіоном (1974, 1978, 2001 та 2011 роки). Проте до початку епохи професіоналізму (1932 рік) у Франції команда здобула значну кількість регіональних титулів. Так «Ам'єн» у період з 1903 по 1919 роки 11 разів ставав переможцем чемпіонату Пікардії УСФСА, а також двічів (в 1924 та 1927 роках) був переможцем чемпіонату Північної Франції. У 1927 році команда стала срібним призером аматорського чемпіонату Франції. Найбільшим досягненням в історії «Ам'єна» стали срібні медалі Ліги 2 у 2017 році. У національному кубку найкращим результатом клубу став вихід до фіналу змагання в 2001 році.
НаціональніНаціональний чемпіонат
Національний кубок
| РегіональніЧемпіонат
Кубок
|
Спортивні рекорди
Чемпіонати
З моменту організації чемпіонату Франції в 1932 році, «Ам'єн» більшість сезонів провів у другому та третьому дивізіонах національного чемпіонату. Незважаючи на значну кількість сезонів, проведених у Дивізіоні 2 та Лізі 2, а саме 36, клуб вважається одним з найвідоміших у Франції, до останнього часу клуб жодного разу не виступав у Дивізіоні 1 або Лізі 1. Загалом команда зіграла сімдесят чотири сезони на національному рівні (тридцять чотири на професійному рівні) і двадцять три на регіональному рівні.
| Чемпіонат | Сезони | Титули | І | В | Н | П | ЗМ | ПМ | РМ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чемпіонат Франції | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Чемпіонат Франції Д2 | 37 | 0 | 1320 | 410 | 372 | 538 | 1601 | 1941 | -340 |
| Дивізіон 2 / Ліга 2 (з 1945) | 33 | 0 | 1204 | 367 | 347 | 490 | 1371 | 1683 | -318 |
| Дивізіон 2 (1933—1939) | 4 | 0 | 116 | 43 | 25 | 48 | 230 | 258 | -28 |
| 18 | 0 | 590 | 269 | 192 | 129 | 880 | 544 | 326 | |
| 7 | 0 | 256 | 110 | 79 | 67 | 345 | 255 | 90 | |
| Націонал 1 (1993—1997) | 1 | 0 | 34 | 17 | 10 | 7 | 50 | 26 | 24 |
| Дивізіон 3 (1970—1993) | 10 | 0 | 300 | 152 | 93 | 55 | 475 | 263 | 212 |
| Чемпіонат Франції Д4 | 2 | 0 | 52 | 26 | 13 | 13 | 84 | 49 | 35 |
| Дивізіон 4 (1978—1993) | 2 | 0 | 52 | 26 | 13 | 13 | 84 | 49 | 35 |
| Аматорський чемпіонат Франції (1935—1971) | - | 0 | 270 | ||||||
| Національний дивізіон | 11 | 1 | 266 | 113 | 77 | 76 | 401 | 335 | 66 |
| Фінальна фаза | 1 | 0 | 4 | ||||||
| Аматорський чемпіонат Франції (1926—1929) | 1 | 0 | 4 | 2 | 1 | 1 | 8 | 6 | +2 |
| Регіональний чемпіонат | 23 | 4 | - | - | - | - | - | - | - |
| Дивізіон пошани Д1 (1919—1948) | 10 | 2 | |||||||
| Дивізіон пошани Д2 (1948—1970) | 5 | 2 | |||||||
| Інші рівні | 8 |
Хронологія виступів у чемпіонатах
Наступний графік показує хронологічну лінію виступів у чемпіонатах Франції під егідою ФФФ, в яких протягом своєї історії брав участь «Ам'єн».
Кубки
«Ам'єн» бере участь у двох кубках, які розігруються щорічно у Франції, Кубку Франції, який започаткований у 1917 році та організовується Федерацією футболу Франції та Кубку Ліги, започаткований у 1994 році та організований Професійною футбольною лігою. У жодному з цих кубків команда не ставала переможницею. У Кубку Франції його найкращим виступом був вихід у фінал турніру 2001 року, двічі вихід до півфіналу — в 1930 та 2008 роках, а також п'ять разів клуб досягав чвертьфіналу — в 1925, 1928, 1931, 1934 та 2004 роках. У Кубку Ліги найкращий результат клубу — чвертьфінал у 2001 році.
| Кубок | П | Ф | 1/2 | 1/4 | 1/8 | 1/16 | 1/32 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кубок Франції | 0 | 1 | 2 | 5 | 10 | 10 | 29 |
| Кубок ліги | 0 | 0 | 0 | 1 | 3 | 7 |
Рекорди
Найкрупнішими перемогами клубу у матчах 2-го дивізіону — 7:0 над «Олімпік» (Алес) у 1951 році, а також 7:1 над АС «Труа» в 1947 році.
Особисті відзнаки
Під час професійних сезонів «Ам'єна» два нападники стали найкращими бомбардирами Ліги 2: Хамед Діалло в 2002 році з 18-ма голами та і Давід Суарес у 2004 році з 17-ма голами. Останній також був обраний у 2004 році в компанії з півзахисником клубу Фабрісом Абріелем до символічної збірної Ліги 2 за версією ЮНФП, вони були нагороджені на щорічній церемонії (з 1988 року) серед інших гравців ПФФ.
| Найкращі бомбардири | Футбольні трофеї ЮНФП |
|---|---|
|
|
Персоналії
Президенти
Першим президентом клубу став один з його засновників Фредерік Петі. Під його керівництвом у 1902 році було створено союз Пікардії УСФСА, який організовував футбольні змагання в регіоні. Його на посаді президента клубу в 1903 році замінив Шарль Ламі, який працював суддею в апеляційному суді Ам'єна, й керував футбольним клубом протягом наступних 10 років.
Першим серед «великих» президентів став Альбер Мулунж, який обіймав свою посаду протягом 18 років, з 1913 по 1931 роки. Історія його появи в клубі зводилася до того, що незабаром після створення «Ам'єна» Робер Петі, член-засновник клубу та брат першого президента Фредеріка, підійшов до нього на платформі трамваю, щоб запропонувати йому почесну реєстраційну картку, саме з цього часу в Альбера з'явилася справжня пристрасть до футболу, яка змусить його стати одним із стовпів футбольного товариства. У жовтні 1909 року він був запрошений на відкриття стадіону вулиці Анрі Дауссі як директор медичної школи. Під час каденції Альбера Петі було придбано земельну ділянку, на якій у 1921 році побудували новий стадіон (у 1931 році він отримав назву Стад де Мулунж). Був президентом під час «золотого періоду» «Ам'єна», коли в клубі грали декілька гравців французької збірної, а доктор Мулунж був членом комісії, яка 10 червня 1931 року ухвалила рішення непопулярну думку про можливий відмову клубу від професіонального статусу. Альбер залишив посаду президента клубу 17 жовтня 1931 року через свій похилий вік і тому не побачив професійного дебюту клубу в 1933 році. А в 1940 році, у віці 81 року, помер. Його наступником став інший лікар, доктор Де Бютлер. Він переконував раду директорів у 1941 році про необхідність переходу до професіоналізму. Зрештою, в 1933 році «Ам'єн» отримав професіональний статус.
Після завершення Другої світової війни клуб відновив свої виступи в Лізі 2, але вже за президента М. Якоба. Посаду президента клубу по-черзі обіймають Клод Лежен, Івон Леграс, М. Мойор, М. Бубер та Каміль Каві.
Мішель Дераєв прийшов до клубу наприкінці 1979 року, коли клуб мав аматорський статус і виступав у 3-му дивізіоні. Під час його президентства на старому «Стад де Мулунж» були побудовані нові трибуни, клуб встановлює партнерські відносини з промисловцями Ам'єна та розширює рекламну площу на стадіоні. Ще в листопаді 1984 року Мішель Дераєв на одній із прес-конференцій заявив, що клуб має отримати професіональний статус та мати власну футбольну академію. 1 квітня 1985 року новим президентом клубу став Даніель Абет. Невдовзі після обрання на цю посаду на загальних зборах він оголосив, що клуб має дефіцит у 1,3 мільйона франків і тому повинен був запозичити 1,8 мільйона франків. Фактично керівництво клубу вело його до банкрутства. У той час як клуб просто вилетів у 3-й дивізіон, він збільшує зарплату гравців, незважаючи на зниження доходів від стадіону, а згодом позбавляється від декількох клубних працівників, які мали добру репутацію в команді, як-от Поль Прувост та Патрік Майсон. Абет залишає свою посаду 4 лютого 1986 року, його наступником стає Жерар Делає, директор компанії Giraudy, під керівництвом якого ситуація в клубі також не поліпшилася. У цей час у клубі відбувається фінансова реорганізація й він наближається до визнання в суді свого банкрутства. Через рік після свого приходу в клуб, Делає залишає свою посаду, на якій його змінює Жюльєн Барно, адвокат та колишній спортивний директор міста Ам'єн, який оюіймав свою нову посаду до 1991 року.
Після важкого періоду президентств Абета та Делає, ситуація в «Ам'єні» стабілізується за часів президентств Франсуа Госсарта та Паскаля Пуело (разом вони на своїх посадах перебували майже 20 років). Пуало був першим, хто контактував з клубом під час судового процесу в 1986 році між «Ам'єном» та його спонсором, компанією Lee Cooper, одним з представників якої був П'єр Пуело, батько Паскаля, адвокат Лі Купера під час цього судового розгляду. Напередодні завершення свого контракту з клубом Пуело вдалося зміцнити клуб. На початку 90-х років він зустрівся з Франсуа Госсартом, керівником архітектурного відділення, і запропонував йому замінити себе на посаді президента клубу. Госсарт став президентом «Ам'єна» 5 листопада 1991 році, одночасно посади віце-президентів зайняли Жак Ленар, Мішель Понтьє та Паскаль Пуело. Разом вони провели реорганізацію клубної структури, Госсарт займався професіональними питаннями, а Пуело працював в аматорському секторі та керував молодіжною академією. У 1993 році ці чиновники обмінялися посадами: Пуело знову став президентом, а Госсарт зайняв посаду віце-президента. Завдяки їх зусиллям клуб відновлює професіональний статус, будує новий стадіон під назвою «Стад де Лікорн» й виступаючи в Дивізіоні 2 та кубку Франції демонструє чудові результати. 3 квітня 2009 року, незадовго до завершення сезону 2008/09 років, підсумком якого став виліт до Національного чемпіонату, Пуело залишив посаду президента клубу, звільнивши місце для Бернара Жоанне. В той же час Пуело та Госсарт залишилися в клубі на правах рядових членів.
|
|
Тренери
На початку 1920-х років зайняття футболом перейшли на більш високий рівень. Керівники клубів починають вимагати ефективної та результативної гри своїх команд, для цього вони починають залучати футбольних фахівців, тренерів. У 1924 році керівництво «Ам'єна» викупило контракт першого в історії клубу тренера, англійця Адамса. На ранніх етапах у клубі працювали переважно іноземці, австрієць Франсуа де Воггенхубер, колишній тренер збірних Румунії та Угорщини, а також угорці Ференц Конья та Жуль Лімбек, при чому останній з них був граючим тренером. Не рідкими були й випадки коли тренери в команді одночасно й були гравцями, особливо якщо вони були ще досить молодими. Так, Поль Ніколя, який тренував команду в січні та грудні 1934 року закінчив свою кар'єру в «Ам'єні» в 1931 році; Раймону Демі на момент приходу в клуб 1935 року було усього 33 роки, на своїй посаді він працював до першої відмови клубу від професіонального статусу в 1937 році; Луї Фіно поєднував кар'єру гравця з тренерської роботою з 1942 року.
Після повернення професіонального статусу клубом у 1945 році, декілька тренерів змінилися швидко, не залишаючись на своїй посаді більше одного сезону. Данець Кай Андруп очолив команду по завершенні Другої світової війни та став останнім в історії клубу закордонним тренером . Потім «Ам'єн» тренували П'єр ілліє, Моні Браунштейн та Андре Рю. Він згадував, що гравці, які грали за тією тактичною схемою, «[вони] мали чудову команду та шанс вийти до Першого дивізіону». Однак цього не сталося, й з 1952 року клуб далі виступав на аматорському рівні. Едурард Ардюн, який пропрацював удвічі менше, ніж Андре Рю, став тренером команди в 1958 році, коли команда виступала в аматорському чемпіонаті Франції. Наступного сезону його замінив Жан Манковський, колишній гравець клубу за часів Андре Рю, який виступав на правому фланзі. Останній пропрацював у клубі лише один сезон, а в 1960 році його замінив Емільєн Мірес.
Емільєн Мірес, який у 1936 році грав у матчі Франція — Югославія, тренував першу команду «Ам'єна» протягом 8-ми сезонів, з 1960 по 1968 роки. Він став останнім тренером «Ам'єн Атлетік Клуб» і в той же час першим тренером СК «Ам'єн» після об'єднання двох клубів з однойменного міста. Він тренував команду в аматорському чемпіонаті Франції та в Дивізіоні пошани чемпіонату Північної Франції, де «Ам'єн» демонстрував хороші результати. Мерес зрештує вирішує завершити тренерську діяльність й залишає посаду головного тренера «Ам'єна» (незважаючи на прекрасні результати клуби), новим тренером клубу стає Андре Грільйон. Грільйон, який 15 разів викликався до збірної Франції на позиції захисника, тренував команду протягом дев'яти сезонів з 1968 по 1977 роки, здобув любов уболівальників, незважаючи на те, що кожного разу контракт з ним підписувався лише на сезон. Окрім своєї роботи в клубі, він був тренером аматорської збірної Франції з футболу, яку він очолював, зокрема, на Олімпійських іграх 1968 року, через що йому тимчасову довелося залишити посаду тренера «Ам'єна», на якій працював його помічник Поль Прювост на початку сезону 1968/69 років. За часів Грільйона клуб відновив свої виступи в Лізі 2, через двадцять років після свого відходу з нього. Адвокат за спеціальністю, Грільйон й надалі працює тренером, при цьому одночасно обіймаючи посаду головного менеджера клубу. У 1977 році після того, як клуб вилетів до Дивізіону 3, Андре оголосив, що не хоче продовжувати свій контракт і покинув клуб, перейшовши до клубу «Амікаль де Люс» з Дивізіону 2. Грильйон був названий читачами «Courrier picard» "найкращим тренером століття в «Ам'єні».
До Дивізіону 3 в 1977 році клуб потрапив з Робером Бушо на посаді головного тренера «Ам'єна», який тренував команду протягом 32 років. Спочатку як нападник з 1962 по 1975 рік виступав під керівництвом Мересса та Грильйона, забивши понад 300 м'ячів, а потім працював тренером команд А, В та U-18, і, нарешті, був селекціонером та головним тренером. З «Ам'єном» здобув путівку до Ліги 2, але згодом знову повернувся до Ліги 3 й наприкінці 1979 року на пів місяців був заміщений на свого помічника, Поля Прювоста, який потім залишався в клубі й працював тренером молодіжних команд. У 1980 році до клубу прибув Клод Ле Ру спочатку як граючий тренер, а потім повністю сконцентрувався на тренерській роботі. Будучи впевненим у тому, що «є реальні можливості досягти чогось у короткостроковій або середньостроковій перспективі», він проводить зміни в тренерському штабі клубу, але в нього не виходить вийти до Ліги 2. Габріель Демменез прийшов як граючий тренер разом з Клодом Ле Ру, але замінив останнього на тренерському містку лише в 1983 році. Разом з клубом він спочатку підвищився в класі, а потім і повернувся до Дивізіону 3. Після прощання з Демменезом у 1985 році, його наступником став Каміль Шук'є. Зі своїм помічником заступником Робертом Бушо, вони протягом двох сезонів демонструють ті ж самі досягнення, що й Демменез, а саме підвищення в класі й виліт до Дивізіону 3 вже наступного ж сезону. Шук'є був звільнений у 1987 році і його замінив колишній гравець клубу Жоель Беуджан, який був воротарем «Ам'єна» з 1974 по 1984 рік. Тим не менше клуб опустився до Дивізіону 4, а після поразки від «Ле-Тука» й взагалі пішов у відставку. Після відходу з клубу Жоель заявив, що «він не був достатньо готовим, щоб тренувати, і тому він вважав за краще зупинятися».
Тренер резервної команди, Г'ю Жульєн, який також був колишнім гравцем клубу, очолив команду під час її виступів у Дивізіоні 4. Вже через два сезони під керівництвом Жульєна «Ам'єн» повернувся до Ліги 2 та відновив професіональний статус. Він продовжував працювати в команді до 1991 року, щоразу утримуючи команду в Лізі 2, але за декілька турів до завершення чемпіонату залишив посаду на користь свого помічника, Еммануеля Аммона. У 1992 році новим головним тренером «Ам'єна» став Патрік Парізон. Його приїзду до клубу передувала кар'єра гравця, так з 1967 по 1973 роки він захищав кольори «Сент-Етьєна», також Патрік зіграв 3 матчі в футболці національної збірної. Парізон став одним з перших, хто заговорив про створення молодіжної академії в Ам'єні, стверджуючи, що «існує потенціал в Ам'єні», «вона [команда] повинна мати інфраструктуру, джерело і, перш за все, залучати й утримувати їх [молодих гравців]» і що «поняття клубу не обмежується першою командою». Незважаючи на те, що Патріку вдалося повернути клуб до Ліги 2, і незважаючи на його запевнення про готовність й надалі досягати нових вершин з клубом, Парізона на посаді головного тренера змінює Арно Дос Сантос. Дос Сантос, який протягом чотирьох сезонів у клубі працював лише У Лізі 2, намагався його професіоналізувати, в той час останні матчі були зіграні на «Стад Мулунж». Пізніше він сказав про цей період, що він був у цілковитому порозумінні з президентом Паскалем Пулліо, а Пулліо виконував роль дуже суворого менеджера й був дуже вимогливим до гравців. У листопаді 1998 року після п'яти поспіль поразок «Ам'єн» зайняв останнє місце в турнірній позиції, і його замінив Рене Марсілья, якого Арно привів до клубу в 1994 році. До свого переходу на посаду головного тренера «Ам'єна», Марсілья тренував команду U-17 та резервний склад «Ам'єна». Йому вдалося врятувати клуб від вильоту, але в лютому наступного сезону клуб посів останнє місце в турнірній таблиці, й це призвело до звільнення Рене з посади головного тренера. Його заміна, Віктор Звунка, на початку сезону працював спортивним директором, проте після свого приходу на посаду головного тренера витягнути команду з дна турнірної таблиці не зміг й сезон 2000/01 років «Ам'єн» розпочав у Національному чемпіонаті.
Деніс Трох, колишній помічник португальця Артура Жорже в ПСЖ, вирішив розпочати самостійну кар'єру, коли президент Паскаль Пулліо запропонував йому посаду тренера. Будучи відомим серед уболівальників завдяки своїх вусів, Трох назавжди залишився в пам'яті фанів, завдяки своїй харизмі та спортивним досягненням команди протягом чотирьох сезонів, протягом яких він керував «Ам'єном». Вже в перший рік своєї роботи фахівець повернув клуб до Ліги 2 та вивів його до фіналу кубку Франції. У 2004 році, коли команда претендувала на вихід до Ліги 1, команда зрештою опустилася в турнірній таблиці після 6-ти поспіль поразок, а Трох залишив посаду головного тренера. Проте він залишився працювати в клубі на управлінській посаді. Його наступниками стали тренери, під керівництвом яких «Ам'єн» демонстрував жахливі результати. Першим був Алекс Дюпон, який протягом півтора сезону тренував команду в Лізі 2 й під керівництвом якого клуб показував доволі посередні результати, його наступник Тьєррі Лоре в 2009 році довів команду до вильоту в Національний чемпіонат, і, нарешті, його наступник Серж Романо, який пропрацював у клубі лише чотири місяці. У період між роботою цих фахівців двічі керував командою Людовік Батлі, з березня 2006 року по 2008 рік та з жовтня 2009 року по 2012 рік. Він прийшов до команди в 2000 році як керівник молодіжної академії, він приходив до команди щоразу, коли було під загрозою збереження її професіонального статусу. Під час свого першого приходу Батлі врятував команду від вильоту до Національного чемпіонату та привів її до боротьби за право виходу до Ліги 1 в 2007 році, але в підсумку команда посіла 4-те місце. Під час свого другого приходу в «Ам'єн» він підтягнув команду в турнірній таблиці Національного чемпіонату після провального старту гравців під керівництвом Сержа Романо та вивів її до Ліги 2 у 2011 році. Бателлі разом з Денісом Трохом став тренером, який протягом останніх років керував командою найдовше. З 2012 по вересень 2013 рік «Ам'єн» тренував Франсуа Де Таддео, який був визнаний найкращим тренером Ліги 2 2007 року на чолі «Меца». Тренер трохи більше одного сезону на чолі команди в Національному чемпіонаті, він не зміг вивести «Ам'єн» у Лігу 2 за підсумками свого першого сезону, а після перших шести турів у сезоні 2013/14 років, після чотирьох поспіль поразок, був звільнений з посади головного тренера, і з цього часу клуб увімкнувся в боротьбу за підвищення в класі. Його замінив Олів'є Ешуафні, який зумів зберегти команду в Національному чемпіонаті, завершивши сезон серією з 15-ти перемог поспіль. У сезоні 2014/15 років Олів'є Ешуафні на посаді головного тренера замінив Самюель Мішель, який пропрацював лише півроку й був звільнений, на той час команда посідала 8-ме місце. Його замінив Крістоф Пеллесьє. Сезон 2015/16 років став вдалим для Крістофа, оскільки «Ам'єн» вийшов до Ліги 2, а за підсумками сезону 2016/17 років здобув путівку до Ліги 1.
|
|
|
Гравці
Найвідоміші гравці
Першими гравцями, які виступали в клубі «Ам'єн Атлетік» були молоді люди з усіх куточків Ам'єна, багато з яких були членами Асоціації «Ліцеї д'Амен». Таким чином, з 1901 по 1904 рік, з 50-ти гравців, які виступали в клубі, 22 були «ліцеїстами». Ще в 1904 році до клубу приєдналися закордонні гравці, британські робітники з мануфактури Конті, яка розташовувалася за двадцять кілометрів від Ам'єна. Перший гравець, який залишив слід у футбольній історії Ам'єна, — це нападник національної збірної Франції Анрі Ольгар, про якого один із сучасників сказав, що він «опустив сучасних нападників до рангу боязких і збентежених дітей». Під час Першої світової війни, коли група гравців була мобілізована до лав французької армії, багато молодих людей віком від 16 до 18 років зайняли місце в складі команди. Наприкінці світової війни, ці молоді гравці заграли настільки впевнено, що керівництво «Ам'єна» в серпні 1921 року організувало відбірні матчі, в яких переглянули понад 16 гравців.
На початку 1920-х років керівництво «Ам'єна» прагнуло зробити його найсильнішим клубом у північній Франції. Для цього керівництво вже не покладалося виключно на місцевих футболістів, як-от Урбен Валле (1916—1932), Лап'єр, Грандсер та Массе, а починає запрошувати гравців з інших футбольних клубів. Виступали в «Ам'єні» й легіонери, британці Томпсон (1921—1930-ті) та Шелдон (1923—1927), бельгійці Мішель (прийшов до команди в 1921 році) та Аерт (прийшов у 1923 році), італієць Перуччі (прийшов у 1924 році). Виступали в команді й відомі французи, гравці або майбутні гравці національної збірної: Марсель Брон (1921—1923), Моріс Тедьє (1922—1925), Едуард Макарт (прийшов у 1923 році), Жорж Таісн (1926—1937), Поль Ніколя (1929—1931), Селестен Дельмер (1930—1932) та Ернест Лібераті (1929—1932). Ці придбання цілком виправдовують себе, оскільки клуб двічі виграва Дивізіон Пошани чемпіонату Північної Франції. Проте в 1932 році клуб відмовився проходити на професіональний рівень і тому втрачає своїх найкращих гравців, які перейшли до професійних команд. Лише окремі футболісти, як Таісн продовжували виступати на аматорському рівні. Після отримання професійного статусу в 1933 році «Ам'єн» запросив нових гравців, у тому числі й колишніх гравців національної збірної, як-от Огюстен Шантрель (1933—1934) та Андре Тассен (1934—1935), але витрати клубу все збільшувалися.
Під час Другої світової війни та другого професійного періоду клубу з 1945 по 1952 роки «Ам'єн» запросив двох гравців з сусіднього клубу ГСП Альбер: італійського захисника Лідо Альбанезі (прийшов у 1945 році) та воротаря Жана Капарт (1942—1952). Вони виступали разом з іншим місцевим гравцем, захисником Амеді Ушаром (1945—1951), а також з трьома гравцями, які потім працювали в ньому тренерами, Луї Фіно (1942—1944), Едуард Ардюн (1947-бл. 1955 року) та Жан Манковський (1950—1952), а також з Роже Гравою (1942—1943 роки), який помер в авіакатастрофі на Суперзі 1949 року, в якій загинула вся команда «Торіно». Зі втратою професіонального статусу в 1952 році деякі гравці клубу залишають команду, але деякі вирішили залишитися в клубі, незважаючи на аматорський статус, наприклад Джек Броун (1946—1961), який народився в Ам'єні, а його батько Марсель — також був футболістом, а також Жак Фалізе (1945—1966), який залишався в клубі вже понад двадцять років.
Період перебування на тренерському містку Андре Грильйона, з 1968 по 1977 роки, також ознаменувався появою цілої групи гравців, які залишили свій слід в історії клубу: воротаря Жоеля Боужуана (1974—1982), захисників Поль Імела (1965—1980), Клод Ксантип (1964—1971), Роже Лякур (1969—1984) та Йоанн Сврек (1973—1980), півзахисників Жан-Луї Делкру (1972—1980), Жуї Фромгольц (1973—1979) та П'єр Манковський (1968—1970 та 1979—1983) та нападники Леонель Саши (1960—1967, а потім 1972—1974), Жиль Крапуле (1974—1979), Жубер Скупник (1973—1976) та Робер Бушо (1962—1975). З 1980-х і до початку 1990-х років, коли команда переміщувалася між Дивізіоном 2 та Дивізіоном 4, її кольори захищали футболісти різного рівня кваліфікації. В основному це були молоді гравці, які робили свої перші кроки в дорослому футболі перш ніж перейти до клубів Ліги 1, серед них виділяються Тедді Бертен (1987—1991), який згодом перейшов до «Гавру», та Жераль Батікл (1989—1991), який перейшов до «Осера», а також гравці, які завершували кар'єру гравця, наприклад, Тьєрі Добелле (1984—1997). ЦЯ епоха відрізняється гравцями, які затримувалися в клубі все менше і менше, незважаючи на це багато з них ставали улюбленцями фанатів, незважаючи на виступи в «Ам'єні» протягом усього лише декількох сезонів, наприклад, Лорана Бушез (1979—1982) або Жан-П'єр Саллат (1981—1984). Деякі гравці все ж залишалися в команді на термін понад трьох сезонів, незважаючи на періодичні вибування та підвищення, серед них Габріель Деменез (1980—1985), Патрік Абрахам (1984—1986 та 1988—1992 роки), Ерік Бала (1980—1985), Ліонель Богран (1977—1986), Тьєррі Боналар (1983—1987) та Мартіаль Буде (1983—1987). В цей час у складі команди виступав також гравець французької збірної Марк Бердол, який залишив клуб вже через 6 місяців.
Клуб відновлює професіональний статус у 1991 році й до 2000 року протягом наступних 8-ми сезонів виступає в Лізі 2, в цей час найвідомішими гравцями були: Стефан Адам (1993—1995), Раймон Локулі (1993—1998), Олів'є Піко (1995—1998), Філіп Поіл (1995—2001), Крістоф Раймон (1987—1997, а також 1999—2000), Лахдар Аджалі (1994—1997 та 2000—2002) та Карел Яролім (1990—1991 роки). Ключовими гравцями «Ам'єна» у 2000-х роках були два легіонери своїх національних збірних: тоголезець Жан-Поль Абало (1995—2005) та Оскар Еволо (1996—2005), які захищали кольори клубу відповідно десять та дев'ять років, до 2005 року. Вони брали участь у кампанії, в якій «Ам'єн» дійшов до фіналу Кубку Франції 2001 року, разом з Еммануелем Дюшеменом (1997—2003), Жюльєном Лашором (1996—2003), Арно Лебрюном (1998—1999 та 2000—2005), Жан-Франсуа Рів'єром (2000—2003) та Пітер Сампілем (2000—2002). Під час виступів у Лізі 2 з 2001 по 2009 рік у клубі з'являються хороші гравці, включаючи й вихованців молодіжної академії, відкритої в 1996 році, як-от Іссіар Діа (2003—2006) та Сиріл Мервіль (2001—2007). Цей тривалий період на найвищому рівні дозволяє декільком молодим гравцям розпочати свою кар'єру в клубі, перш ніж перейти до клубів Ліги 1, протягом більш-менш тривалого проміжку часу. Таким чином, Фабріс Абріель (2001—2004), Фахід Бен Хальфалла (2001—2005), Антуан Бюрон (2003—2009), Жоель Самі (2004—2008) по-справжньому розпочинають свою кар'єру в «Ам'єні». У 2000-х роках також двоє нападників, Хамедом Діалло (2001—2003) та Давід Суарес (2003—2004), ставали найкращими бомбардирами, а двоє півзахисників, Тібо Жиресс (2006—2009) та Давід Де Фрейтас (2005—2007), залишили свій слід в історії клубу, особливо у 2007 році, коли «Ам'єн» посів 4-те місце в Лізі 2.
У розпал періоду нестабільності, який клуб переживає з 2008 року, деякі гравці встигають стати улюбленцями фанів, серед них воротар Ландрі Боннефо (2009—2012), який навіть відзначився голом у чемпіонаті та захисник клубу Томаса Мінньєлл (1999—2001 роки, а потім 2010—2013 роки).
У 2000 році читачі Courrier picard обрали «команду століття Ам'єна», до складу якої входили Жоель Боужуан, Тедді Бертен, Урбан Валлет, Поль Імієла, Джек Браун, Гуй Фромгольц, Жан-Луї Делкруа, П'єр Манковський, Карел Яролім, Жеральд Батісле та Жубер Скупник, а як гравці заміни — Жак Фалізе, Клод Ксантіпп та Робер Бушо. Команда складається переважно з гравців з 1970-х та 1980-х років, без жодного гравця 1990-х років, і лише за участю одного гравця зі славетного періоду клубу 1920-х років.
| | | | |
Гравці збірної Франції
| Гравець | Викликів | Період | Sél. (total) |
|---|---|---|---|
| Селестен Дельмер | 6 | 1930—1931 | 11 |
| Анрі Ольгард | 1 | 1908 | 1 |
| Ернест Лібераті | 16 | 1930—1932 | 19 |
| Поль Ніколя | 7 | 1929—1931 | 35 |
| Жорж Таїсн | 3 | 1927 | 3 |
| Моріс Тедьє | 1 | 1925 | 1 |
| Урбен Валлет | 21 | 1925—1929 | 21 |
| Загалом | 55 | 1908—1932 | 91 |
З моменту створення клубу в 1901 році, сім гравців одягали футболку національної збірної Франції під час своїх виступів в «Ам'єні»: Урбен Валлет, Ернест Лібераті, Пол Ніколя, який також був капітаном під час цих матчів, Селестен Дельмер, Жорж Таїсн, Анрі Ольгард та Моріс Тедьє.
Загалом гравці «Ам'єна» викликалися до національної збірної, рекордсменом за цим показником є Урбен Валлет (21 раз), в той час як Ернест Лібераті отримав лише 16 викликів. Усі вони викликалися в 1920—30-х роках, коли команда виступала під назвою «Ам'єн Атлетік Клюб», за винятком Анрі Ольгара (1908 рік). Анрі Ольгар та Урбен Валлет займають особливе місце в історії клубу, оскільки вони стали учасниками Олімпійських ігор, вперше в 1908 році в Лондоні та вдруге в 1928 році в Амстердамі. Обидва зіграли в першому раунді, Ольгар взяв участь у програному (0:9) поєдинку проти Данії, а Валлет — у програному (3:4) поєдинку проти Італії. Ернест Лібераті та Селестен Дельмер змагалися на першому Чемпіонаті світу з футболу в 1930 році в Уругваї. Лібераті зіграв у всіх трьох матчах першого раунду, а Дельмер — лише в останньому. Лібераті взяв участь у матчі-відкритті турніру проти Мексики 13 липня 1930 року, відправивши мексиканців розігрувати м'яч з центру поля вже на 19-й хвилині, завдяки Люсьєну Лорану, який ударом в повітрі відзначився голом і став автором першого голу на цьому Чемпіонаті світу, а Лібераті став першим автором гольової передачі.
Зовсім нещодавно нападник клубу Абдулайе Балде в складі юнацької збірної Франції U-19 став переможцем чемпіонату Європи з футболу U-19, відзначившись 4-ма голами та ставши найкращим бомбардиром турніру.
Масова культура
Протистояння
Протягом своєї історії клуб мав декілька принципових протистоянь. Напередодні початку епохи професіоналізму у французькому футболі в 1932 році клуб «Ам'єн Атлетік» часто мав принципові протистояння з іншими клубами Ам'єна, як-от «Стад ам'єно», чиї зустрічі у місцевій пресі отримали назву ам'єнське дербі. «Journal d'Amiens» так описує перемогу Ам'єн-Атлетик Клубу 1921 року над «Стад ам'єну» з рахунком 1:0: «як і в кожному місцевому Дербі, було протистояння між гравцями обох клубів; не було жодного недоліку в ньому, окрім падіння в штрафному майданчику, яке вгледіли лише глядачі та рефері». З тих пір клуб не грав більше офіційних матчів проти інших місцевих команд, оскільки дуже рідко двоє клубів з одного міста виступали в одному розіграші чемпіонату Франції. На даний час другим найкращим клубом міста є «Атлетік Клуб Ам'єн», який виступає в другому дивізіоні аматорського чемпіонату Франції, але ці команди жодного разу не перетиналися в офіційних змаганнях.
На рівні департаменту Сомми «Ам'єн» має принципове протистояння з СК Абревіль, розташований на відстані 45-ти кілометрів від Ам'єна, він декілька разів опинявся в тому ж дивізіоні, що й «Ам'єн», але в усіх випадках одразу ж вилітав до нижчого дивізіону. Матч між двома клубами часто збирають вдвічі більше глядачів, як це було на поєдинку в лютому 1967 року на «Стад Мулунж», який завершився перемогою «Абревіля» з рахунком 5:4 після багатьох суперечливих моментів у ньому. СК «Абревіль» також виступав у Дивізіоні 2 у період з 1980-х по 1990-ті роки, в той час як Ам'єн балансував між Дивізіоном 2 та Дивізіоном 3. Таким чином, обидва клуби опинилися разом у Дивізіоні 2 в сезонах 1984/85 та 1986/87 роках, три матчі між цими суперниками завершилися нульовою нічиєю, а в одному поєдинку перемогу святкували абревільці.
| Клуб | Сезони | І | В | Н | П | ЗМ | ПМ | РМ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| «Буве-Ої» | 9 | 18 | 6 | 7 | 5 | 20 | 21 | -1 |
| «Абревіль» | 2 | 4 | 0 | 3 | 1 | 3 | 4 | -1 |
Клуб виступав у Північній лізі Па-де-Кале з 1918 року, допоки в 1967 році не була створена Ліга Пікардії, до якої він одразу ж і приєднався. Незважаючи на територіальну близькість до Північного Па-де-Кале, СК «Ам'єн» не має принципового протистояння з футбольними клубами цього регіону. На рівні Пікардії є протистояння з «Бово-Уї» та «Олімпік» (Сен-Куентен). Проте найпринциповішими суперником залишається АС «Буве», оскільки обидва клуби представляють найбільші міста Пікардії, воно відоме під назвою Дербі Пікардії. Обидва клуби виступали разом у професійному футболі з 1991 по 2004 рік і зіграли 18 разів у Дивізіоні 2 та Лізі 2. Незважаючи на те, що «Ам'єн» у сезоні 1991/92 років виступав у Дивізіоні 2 одночасно з Олімпіком (Сен-Куентен), обидва клуби потрапили до різних гру і тому не зустрічалися один з одним.
Незначна кількість матчів, які «Ам'єн» зіграв проти клубів зі свого регіону у вищих дивізіонах чемпіонату Франції, пояснюється тим, що лише чотири клуби з Ліги Пікардії виступали у Дивізіоні 2, а саме: АС «Бове», «Олімпік» (Сен-Куентен), СК «Абревіль» та АФК «Кріл». З моменту створення Ліга Пікардії в 1967 році СК «Ам'єн» був найсильнішим клубом Пікардія, виграючи титул чемпіона з 1970 по 1979 роки, з 1994 по 1996 роки, з 1997 по 2000 роки, з 2002 по 2009 роки, а також з 2010 року.
Підтримка вболівальників
Уболівальники
Вже незабаром після створення в 1901 році «Ам'єна Атлетік Клюбу» на матчі клубу починають приходити перші глядачі, щоб переглянути матчі. З 1905 року місцева влада почала заохочувати відвідування матчів та підтримку футболістів, але глядацька аудиторія збиралася нечисленна. Перша організована група фанів клубу — Друзі прихильників ААК — була створена в квітні 1926 року з метою зміцнення зв'язків між членами клубу та їх вболівальниками. «Друзі» організовували поїздки на виїзні матчі клубу, щоб мати змогу їх переглянути, а також організовували вечірки, зустрічі вболівальників з гравцями та видавали власний щомісячний інформаційний бюлетень.
На той час «Ам'єн» мав декілька груп фанів, які діяли в рамках закону про типи асоціацій від 1901 року. У 1993 року виникла група АС «Кутон», а в 1995 році, вже на «Стад Мулунж», з'явилася нова група — «Білі Дияволи». А вже незабаром з'явилося й димове шоу, яке допомагало анімувати стадіон. Однак через конфлікт всередині групи лідерів цього руху, в 1996 році вони вирішили змінити назву на «Білий Фенікс». Розташована на трибуні група «Матенс» починає виходити за межі стадіону, щоб там зустрічати своїх улюбленців. І наприкінці сезону 1996/97 років ця група розпадається. У 1999 році колишні члени «Білого Фенікса» заснували нову фанатську групу, «Білі Єдинороги». «Копи» також перейшли на новий стадіон й почали гуртуватися на Південній трибуні, на початку 2000-х років вони змінили свою на зву на «Копи Білих Єдинорогів». Починаючи з сезону 2005/06 років ця група починає збиратися на Північній трибуні.
Починаючи з сезону 2013/14 років клубний стадіон прикрашають дві фанатські групи: «Копи Білих Єдинорогів» та «АС Кутон».
Відвідуваність
Футбол в Ам'єні, який спочатку існував на умовах повної конспірації, згодом став відкритим й почав приваблювати глядачів. Проте вже 10 жовтня 1909 року під час відкриття стадіону на вулиці Анрі Доссі, в поєдинку проти «Рубе», на якому були присутніми 1000 глядачів. Відвідуваність починає зростати з 1920-х років. У період з 1922 по 1924 рік на стадіоні Мулунж в середньому на кожному матчі були присутніми від 1000 до 2000 глядачів. Після створення чемпіонату Північної Франції в 1924 році, відвідуваність коливається між 2000 і 5000 глядачів, а напередодні втрати професіонального статусу в 1937 році, максимальна відвідуваність досягла 7000 глядачів, наприклад, як під час матч проти «Руану» в лютому 1936 року.
Після втрати професіонального статусу, на стадіоні «Мулунж» збирається не більше 300—500 найвірніших уболівальників, однак, після відродження професіонального статусу, яке відбулося в 1945 році, відвідуваність збільшується до 3000 — 4000 глядачів. З 1952 по 1991 роки, під час чергового аматорського періоду в історії клубу, відвідуваність стабілізувалася на позначці 3000 глядачів у Другому дивізіоні та 2000 глядачів, коли клуб опустився до нижчого дивізіону.
Побудова стадіону «Лікорн» у 1999 році дала змогу збільшити відвідуваність домашніх поєдинків «Ам'єна». Якщо на старому стадіоні в середньому були присутні близько 5000 глядачів, то вже в першому сезоні на новозбудованому стадіоні в середньому були присутні по 7672 глядачі на кожному поєдинку. Приблизно на цьому ж рівні відвідуваність зберігається й у 2000-х роках. Найкраща середня відвідуваність поєдинків «Ам'єна» була зафіксована в сезоні 2011/12 років (в середньому — 9573 глядачі).
Зв'язок зі ЗМІ
З початку XIX століття інформація про футбол знайшла своє відображення й в ам'єнській періодиці. Незважаючи на те, що команда регулярно виступала з 1902 року, публікації в пресі, присвячені клубу, залишалися нечисленними до 1914 року. Автор цих перших статей — Жозеф Буланжер, дописувач у ам'єнському журналі «Прогрес Сомми», а також віце-президент «Ам'єн Атлетік Клюб». У статті від 17 грудня 1902 року він присвятив приблизно п'ятнадцяти рядків опису перемогу Ам'єна з рахунком 3:0 над УС Сен-Куентен у фіналі чемпіонату Пікардії. Поступово в журналі «Le Journal d'Amiens» відводиться все більше місця. У ньому з'являється не лише інформація про футбольні матчі, але й інші спортивні події, як-от будівництво нового стадіону на вулиці Анрі Доссі в 1909 році, а також протистояння «Ам'єна» Лондонській Міській Раді Футболу в 1910 році. Інтерес до цього нового спорту поступово зростає, й у 1920-х роках дедалі більше і більше фотографій прикрашають статті, в яких автори вже не соромляться висловлювати власні думки про поєдинок. Наприклад, 10 грудня 1923 року, по завершенню матчу Дивізіону Пошани між «Ам'єном» та «Рубе», у «Journal d'Amiens» з'явилися наступні слова: «якість гри була далеко не найкращою. Треба визнати, що гра була цікавою, навіть емоційною, але футбол був непоганим». З іншого боку, з'являються національні газети, а матчі клубу висвітлюються в «Дзеркалі спорту» фр. Miroir des Sports, створена в 1920 році, або в «Матчі» (фр. Match), який опублікував, наприклад, 18 березня 1930 року статтю про команда напередодні півфіналу Кубку Франції.
Основна щоденна газета Пікардії, «Кур'єр Пікардії» (фр. Le Courrier picard), створена в 1944 році на базі «Journal d'Amiens» та «Progrès de la Somme», надавала значну частину місця в виданні для висвітлення діяльності «Ам'єна». Матчі клубу висвітлювалися вже давно, але згодом їх почав висвітлювати Ліонель Гербет, який вперше це зробив 25 грудня 1964 року під час товариського матчу проти «Гавра», який на даний час в Ам'єні є відповідальним за зв'язок з медіа. З іншого боку, як і до всіх професіональних французьких клубів, до клубу прикута увага й загальнонаціональних ЗМІ, як-от France Football та L'Équipe. «Ам'єн» публікував свою власну газету, Objectif Foot, яка з 1994 по 2009 рік повідомляла про спортивне життя клубу. Ця газета розповсюджувалася як додаток до Courrier Picard або на вході до стадіону під час домашніх матчів.
Інші команди
Резервна команда
«Ам'єн», як і більшість французьких клубів, має власну резервну команду, яка грає в нижчому дивізіоні, ніж перша команда. Кількість цих команд та їх роль для клубу протягом історії неодноразово змінювалася. На початку XX століття УСФСА організовувала спеціальний чемпіонат для других команд, в якому «Ам'єн» тріумфував двічі, в 1908 році після перемоги з рахунком 3:1 над «Торкоеном» та в 1911 році, після перемоги над «Стад Бордело». Проте з 1919 року, після припинення розіграшів чемпіонатів під егідою УСФСА, резервні команди починають виступати в нижчих футбольних дивізіонах, так у 1970—1980-х роках «Ам'єн» мав три резервні команди. У 1990-х роках це число зменшується до двох, а в 2002 році залишилася лише одна, ця команда, в основному, виконувала роль підготовки для молодих вихованців клубу (з 1997 року). Найбільшим досягненням резервної команди стала участь у Дивізіоні 3, у сезонах 1977/78 та 1984/85 років.
Резервна команда наразі виступає на «Стад Мулунж», де раніше виступала головна команда, й у сезоні 2013/14 років виступала в Другому дивізіоні аматорського Чемпіонату Франції, двома рівнями нижче, від першої команди.
Жіноча команда
Після декількох прохань ініціативної групи, у вересні 1924 році, в Ам'єні була створена перша жіноча футбольна команда. Проте, окрім інформації про її створення, преса більше не згадує про неї жодним словом. З 1 липня 2012 року «Ам'єн» офіційно має жіночу футбольну команду. Ця команда була представлена КС Ам'єн Монтьєрс Етюв, який було ліквідовано, а її гравчині перейшли до «Ам'єна». Відразу після цього команда отримує назву та кольори КСА на сезон 2013/14 років, але продовжує грати на «Стад Монтьєр».
Жіноча команда КС Ам'єн Монтьєрс Етюв була створена в 1997 році. У сезоні 1998/99 років команда дебютувала в чемпіонаті департаменту Уаза. Перше місце, яке команда завоювала в цьому чемпіонаті, дало змогу їй вийти до Дивізіону Пошани, першого дивізіону новоствореного чемпіонату Пікардії, в якому вона виступала починаючи з сезону 1999/00 років. КС Ам'єн Монтьєрс Етюв також п'ять разів, з 2007 по 2011 рік, вигравав чемпіонат Пікардії, а в 2009 році завоював і Кубок Пікардії. Дебютував у чемпіонаті Франції в 2011 році, у другому дивізіоні французького чемпіонату, завершивши його на 6-й позиції в своїй групі.
Саме в новій формі жіноча команда «Ам'єна» виступала в Дивізіоні 2. Президентом жіночої команди є Домінік Флауа, а головним тренером — Йоан Акваір.
Молодіжні команди
Протягом історії клубу в ньому також були й молодіжні команди. На даний час наймолодшою категорією в клубній академії клубу є команда U-10. Команди U-17 та U-19 — єдині вікові категорії, для яких на даний час Французька футбольна федерація організовує національний чемпіонат, й у цих категоріях в сезоні 2013/14 років «Ам'єн» також виставив свої команди в національному чемпіонаті.
Інші види спорту
«Ам'єн Атлетік Клюб» було засновано як мультиспортивний клуб. Спочатку члени клубу були байдужими до футболу й займалися тенісом, легкою атлетикою та плаванням.
Секція тенісу була заснована у 1904 році 16-річним Анрі Пете. У 1960 році секція тенісу відокремилася й було організовано власний Спортивний Клуб «Ам'єн-Теніс». Це єдина спортивна секція «Ам'єну», яка на даний час збереглася й виступає під своєю оригінальною назвою. У клубі функціонує чоловіча та жіноча команди, які виступають в Міжклубному чемпіонаті Франції з тенісу.
У 1967 році, коли було відкриту першу льодову арену в Ам'єні, в СК «Ам'єн» була створена секція зимових видів спорту, до якої увійшли хокей, фігурне катання й танці на льоду, а Жак Ренел став її першим президентом. За підсумками сезону 1981/82 років хокейна команда клубу стала переможницею Другого дивізіону чемпіонату Франції й виборола путівку до еліти французького хокею. Але в 1990 році керівництво хокейної секції через фінансові проблеми розпочало процедуру банкрутства й команду було розформовано. У 1991 році за сприяння муніципалітету Ам'єна та Генерального консульства департаменту Сомма та за участю нових спонсорів було відновлено хокейну команду, але тепер вона не мала нічого спільного з СК «Ам'єн». «Хокейний Клуб Ам'єн Сомма», яка дістала прізвисько «Готік Ам'єн», з цього часу виступала у вищому дивізіоні французького хокейного чемпіонату й у 1999 та 2004 років ставала його переможцем. Подібним чином склалася й доля секції плавання в СК «Ам'єн» на початку 1990-х років. Вона отримала друге життя в 1991 році, але вже під назвою «Ам'єн Нататьйон». У 2004 році клуб змінив назву на «Ам'єн Метрополь Нататьйон», його найвідомішим членом був олімпійський чемпіон і чемпіона світу з плавання Жеремі Страв'юс.
Примітки
- . amiensfootball.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
- Coupe de France 1929—1930[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 24 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- CFA Gr. Nord 1960. footballenfrance.fr.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 26 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 26 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 26 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 26 червня 2017.
- Eric Lemaire. Le guide français et international du football. — 2004. — С. 248. — .
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 1 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 1 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 28 серпня 2017.
- COUPE DE FRANCE Saison 1998—1999[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 4 липня 2017.
- Somme toute méritée. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 4 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 4 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 4 липня 2017.
- Feuille de match Amiens SC — Olympique Lyonnais. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 4 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 7 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 7 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 7 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 7 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 2 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 7 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 14 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 14 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 17 липня 2017.
- Amiens à l'amende mais en Ligue 1
- . Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
- Victoire du Paris-Saint-Germain face à l'Amiens SC
- . Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 21 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 30 липня 2017.
- Les numéros correspondent aux numéros d'affiliation des clubs auprès de la Fédération française de football, laquelle a débuté en 1919. Lorsque deux clubs fusionnent, le plus petit numéro est conservé. Les changements de numéros correspondent au reformatage ayant eu lieu en 1947.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 20 серпня 2017.
- Le Stade de la Licorne. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 24 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2016. Процитовано 24 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2017.
- Terrains. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 28 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 31 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2011. Процитовано 10 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2012. Процитовано 10 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2011. Процитовано 10 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2011. Процитовано 10 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2011. Процитовано 10 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2011. Процитовано 10 вересня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2011. Процитовано 10 вересня 2017.
- ЛФП не публікує фінансові звіти професіональних клубів у Національному чемпіонаті
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 10 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 13 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 20 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 20 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2010. Процитовано 10 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 22 вересня 2017.
- Eric Lemaire. Le guide français et international du football. Éditions de Vecchi. 2004 (isbn=2-7328-6810-8), 102 с.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 22 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 22 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 22 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 27 вересня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
- Emilien Méresse[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 9 жовтня 2017.
- . rsssf.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2011. Процитовано 17 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 17 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 2 листопада 2017.
- . Match (189). 23 4 1930. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 30 листопада 2017.
- (29 mars 2016). Méfions-nous des vieux journaux. amiensfootbraun.wordpress.com.
- Amiens SC 2006-2007. footballdatabase.eu.
- . amiens.vivre-aujourdhui.fr. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 30 листопада 2017.
- La formation tactique présentée ici, établie en fonction des postes de chaque joueur, est à valeur indicative.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 3 листопада 2017.
- Поль Ніколя
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 5 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 5 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 7 листопада 2017.
- European U-19 Championship 2005. Архів оригіналу за 21 травня 2012. Процитовано 7 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 10 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2011. Процитовано 15 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 18 листопада 2017.
- Objectifoot [Texte imprimé] / ASC, Amiens sporting club football. Bibliothèque nationale de France.
- Objectif foot [Texte imprimé] : le mensuel officiel de l'Amiens SC. Bibliothèque nationale de France.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 24 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 24 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 25 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 25 листопада 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sportivnij klub Am yen abo prosto Am yen fr Amiens Sporting Club profesionalnij francuzkij futbolnij klub z mista Am yen Am yen Povna nazva Sportivnij klub Am yen Prizvisko Yedinorogi fr Les Licornes Zasnovano 1901 Naselenij punkt Am yen Franciya Stadion Stad de la Likorn Vmishuye 12 097 Prezident Bernar Zhoannen Golovnij trener Liga Liga 2 2022 23 12 Vebsajt amiensfootball com Domashnya Viyizna Am yenMisceznahodzhennya futbolnogo klubu Am yen na karti Franciyi Klub bulo zasnovano pid nazvoyu Am yen Atletik Klub U 1961 roci buv ob yednanij z Am yen Sports pislya chogo ob yednana komanda pereyihala na Stad Am yen j pochala vistupati pid svoyeyu teperishnoyu nazvoyu Protyagom bilshoyi chastini vlasnoyi istoriyi klub vistupav u drugomu ta tretomu divizionah francuzkogo chempionatu Naperedodni pochatku epohi profesionalizmu v Franciyi 1932 rik Am yen buv odnim z najkrashih futbolnih klubiv krayini U period mizh 1903 ta 1914 rokami buv nezminnim chempionom Pikardiyi USFSA a v 1920 h rokah dvichi stavav chempionom Pivnochi krim cogo demonstruvav nepogani rezultati v kubku Franciyi u 1927 roci klub stav sribnim prizerom chempionatu Franciyi a sim jogo gravciv buli viklikani do zbirnoyi Franciyi Klub ne pospishav otrimati profesionalnij status ale v 1933 roci vse zh otrimav jogo j togo zh roku vzyav uchast u drugomu divizioni francuzkogo chempionatu ale ne zmig vijti do pershogo divizionu U 1952 roci Am yen vidmovivsya vid profesionalnogo statusu j do 1970 roku prodovzhuvav vistupati na amatorskomu rivni v amatorskomu chempionati Franciyi ta chempionati Pivnichnoyi Franciyi U 1970 roci klub povernuvsya do drugogo divizionu a v 1970 1980 h rokah balansuvav mizh drugim ta tretimi divizionami chempionatu Franciyi u 1991 roci Am yen povertaye sobi profesionalnij status U sezoni 2016 17 rokiv vpershe pislya 37 sezoniv vistupiv u drugomu divizioni Am yen zdobuvaye putivku do Ligi 1 Protyagom svoyeyi istoriyi Am yen ne vigrav zhodnogo nacionalnogo trofeyu Do sezonu 2016 17 rokiv jogo golovnim dosyagnennyam buv vihid do finalu Kubka Franciyi v 2001 roci stavshi pershim futbolnim klubom tretogo divizionu francuzkogo chempionatu yakij dijshov do ciyeyi stadiyi kubku Franciyi ranishe lishe chotiri futbolni klubi z nizhchogo divizionu vihodili do finalu nacionalnogo kubku ale na moment vihodu do ciyeyi stadiyi voni predstavlyali drugij divizion Na danij chas prezidentom klubu ye Bernar Zhoanne a z sichnya 2015 roku posadu golovnogo trenera obijmaye Kristof Pellesyer pid yih kerivnictvom Am yen u sezoni 2016 17 rokiv stav vice chempionom Ligi 2 ta zdobuv putivku do vishogo divizionu francuzkogo chempionatu IstoriyaOsnovni vihi klubu 1901 Zasnuvannya Sportivnogo klubu Am yen 1921 Vidkrittya stadionu Stad Mulonzh 1930 Pivfinalisti prograli Rasingu Kolomb 1933 Nabuttya profesijnogo statusu 1937 Vtrata vid profesijnogo statusu 1945 Nabuttya profesijnogo statusu 1952 Vtrata profesijnogo statusu 1961 Zlittya z Am yens Sports 1989 Perejmenuvannya v Am yen Sporting Futbal Klab 1991 Nabuttya profesijnogo statusu 1999 Vidkrittya stadionu Stad de la Likorn 2001 Finalisti Kubka Franciyi prograli Strasburu 2008 Pivfinalisti Kubka Franciyi prograli PSZh 19 travnya 2017 2 ge misce v Lizi 2 i debyutnij vihid v Ligu 1 najkrashij rezultat v istoriyi klubu v chempionatah 5 serpnya 2017 Debyutnij match klubu v Lizi 1 proti PSZh Debyut klubu 1901 1952 Rozvitok Am yen Atletik Klub 1901 1919 U misti Am yen futbolnij klub z yavivsya v 1880 roci pislya zasnuvannya FK Am yen v efemernomu klubi vistupalo 20 gravciv Na toj chas cim vidom sportu zajmalisya perevazhno v shkolah shob zaluchati do fizichnoyi kulturi yakomoga bilshe molodih lyudej U zv yazku z cim pan F Benua docent kafedri istoriyi zasnuvav u sichni 1899 roku Am yensku shkilnu asociaciyu po spriyanni ekskursij lekcij fizichnoyi aktivnosti rozvitku rozumu j tila starshoklasnikiv Misye Dessanzh vikladach anglijskoyi movi dopomig M Benua v upravlinni klubom Prozhivayuchi v Angliyi de futbol mav velicheznu populyarnist vin zapozichiv britanski pravila j zaprovadiv yih u francuzkih zmagannyah Do kincya 1899 roku bula sformovana futbolna komanda yaka grala z inshimi klubami Pivnichnoyi Franciyi Po zavershenni navchannya ryad vipusknikiv shkoli viyavili bazhannya prodovzhiti zajmatisya futbolom otozh brati Frederik ta Rober Peti Zhorzh Barbon Andre Ulen ta Emil Tyulyez razom z inshimi vipusknikami shkoli Am yena virishili zasnuvati vlasnij klub 6 zhovtnya 1901 roku p yat molodih lyudej oficijno zasnuvali Sportivnij klub Am yen SK Am yen zigrav svij pershij match u zhovtni 1901 roku proti Sen Kantena na velodromi bulvar Shatudyu odin iz zovnishnih bulvariv Am yen rozgromi svoyih supernikiv z rahunkom 14 0 U 1902 roci pid kerivnictvom pershogo prezidenta AAK Frederika Peti bulo zasnovano komitet Pikardiyi USFSA pri Federaciyi sportu Franciyi Z 1903 po 1914 rik ta z 1919 roku Am yen brav uchast u rozigrashi chempionati Pikardiyi Am yen stavav peremozhcem u vsih sezonah cogo chempionatu okrim 1907 ta 1919 rokiv u yakih chempionstvo na stadioni Abbevil oformlyuvav SK Abbevil Gravci Am yena v 1910 roci Peremozhec kozhnogo regionalnogo chempionatu USFSA viznachavsya naprikinci sezonu pislya chogo ci peremozhci grali v chempionati Franciyi USFSA za sistemoyu plej of v cej period Am yen vistupav praktichno v kozhnomu nacionalnomu chempionati U 1903 1906 ta 1910 rokah klub stavav chvertfinalistom turniru a v 1905 roci vijshov do 1 2 finalu v yakomu z rahunkom 1 5 buv rozgromlenij Rube Uspishni vistupi klubu j zrostannya interesu do klubu z boku futbolnih fahivciv ta zrostannya glyadackogo interesu do futbolu pri vihovanni spravzhnih zirok dozvolili v 1909 roci pobuduvati klubu pershij futbolnij stadion pid nazvoyu Anri Dossi d Am yen dozvolili klubu provoditi svoyi vlasni zmagannya shob gravci klubu otrimali zmogu chastishe vihoditi na futbolne pole Takim chinom u 1904 roci Am yen zasnuvav Kubok Zhana Kotte v yakomu protyagom vosmi rokiv brali uchast najkrashi francuzki futbolni klubi a takozh zaluchalisya anglijski klubi Pochatok Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci spovilnyuye rozvitok klubu Britanska armiya rekvizuvala dlya potreb frontu stadion Anri Dossi ta mobilizuvala starshih gravciv klubu cherez sho sportivni chinovniki dozvolili doukomplektuvati doroslu komandu 16 18 richnimi gravcyami Klub takozh virishiv doluchitisya do borotbi ale shlyahom provedennya futbolnih matchiv zokrema buli zigrani poyedinki proti futbolnih komand britanskih ta francuzkih vijskovih ce dozvolyalo ryadovim soldatam vidvoliktisya na korotkij chas vid vijni ta doluchitisya do futbolu Roki slavi 1919 1933 SK Am yen vidnoviv normalne funkcionuvannya pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni koli do komandi povernulisya deyaki gravci Okrim cogo pid kerivnictvom prezidenta klubu doktora Albera Mulunzha pered komandoyu bulo postavlene zavdannya stati najkrashim klubom Pivnichnoyi Franciyi Spochatku Am yen otrimav novij stadion v rajoni Anrivill de Am yen Jogo bulo oficijno vidkrito 4 grudnya 1921 roku a v 1931 roci vin zminiv nazvu na Stad Mulunzh Ambiciyi klubu materializuvalisya v 1920 roci koli rozpochalisya zoloti roki Am yena v cej period komandu pidsilyuyut gravci z Pivnichnoyi Franciyi ta Parizha a sponsorom klubu stayut miscevi pidpriyemstva tekstilnoyi promislovosti Takim chinom protyagom cogo periodu Am yen staye odniyeyu z najsilnishih komand Franciyi a dekilka gravciv klubu otrimuyut zaproshennya do lav nacionalnoyi zbirnoyi krayini U kvitni 1919 roci futbol vidokremlyuyetsya vid USFSA pislya chogo pripinyaye svoye isnuvannya Chempionat Franciyi z futbolu pid egidoyu ciyeyi organizaciyi Francuzkij komitet federacij yakij buv chlenom FIFA odnoosibno pochinaye organizovuvati futbolni zmagannya v Franciyi zgodom cej Komitet transformuyetsya v Francuzku futbolnu federaciyu FFF Pivnichnij komitet USFSA ta Pivnichna liga priyednalisya do FFF za umovi sho v Pikardiyi ne bude provoditisya okremij chempionat U sezoni 1919 20 rokiv komanda stala bronzovim prizerom ostannogo chempionatu Pikardiyi j ne probilasya do finalnoyi chastini ostannogo chempionatu Franciyi USFSA Naperedodni pochatku nastupnogo sezonu klubi Ajsn ta Us zbirayutsya v Seni na Marni ta utvoryuyut Ligu Il de Frans Izolovanij region Somma priyednuyetsya do Pivnichnoyi ligi v toj zhe chas Am yen u debyutnomu sezoni pidvishuyetsya v klasi ta potraplyaye do drugogo divizionu regionalnogo chempionatu Tri roki po tomu v kvitni 1923 roku Am yen stav peremozhcem drugogo divizionu ta vijshov do prestizhnogo Divizionu A Pivnich pered klubom vidkrilisya novi perspektivi Dosit shvidko Am yen obigruye takih imenitih supernikiv yak Olimpik Lill Rube ta US Turkon j u 1924 roci staye peremozhcem turniru viperedivshi na odne ochko Olimpik Lill U 1925 roci Am yen staye sribnim prizerom chempionatu propustivshi vpered lishe Rube a v 1927 roci staye peremozhcem chempionatu Pivnichnogo chempionatu znachno viperedivshi svoyih najblizhchih konkurentiv Cej uspih dozvolyav klubu brati uchast v amatorskomu chempionati Franciyi yakij prohodiv z 1926 po 1929 rik pid egidoyu Francuzkoyi federaciyi futbolu yaka spodivalasya vidroditi zmagannya pislya 1919 roku koli pripiniv isnuvannya chempionat Franciyi USFSA Paralelno z vistupami v chempionati Pivnichnoyi Franciyi v 1927 roci Am yen vistupaye i v nacionalnomu chempionati de za sistemoyu plej of dijshov do finalu zmagannya v yakomu postupivsya klubu Serkl Atletik de Paris Okrim regionalnih zmagan francuzki klubi brali uchast i v nacionalnih zmagannyah v tomu chisli j u kubku Franciyi yakij zasnovano v 1917 roci Vistupayuchi v chempionati Pivnichnoyi Franciyi Am yen chotiri razi dohodiv do 1 4 finalu 1925 1928 1931 1934 a v 1930 roci vijshov do 1 2 finalu turniru de shorazu postupavsya bilsh imenitim supernikam Nezvazhayuchi na te sho Am yen u cej period zhodnogo razu ne vigrav kubok Franciyi vin vse zh zarekomenduvav sebe v nacionalnih zmagannyah yak dosit silnij supernik U kubku Franciyi 1930 roku Am yen po cherzi vibivav z turniru ZhA de Sen Uyen Arras Rube Dyunkerk ale buv zupinenij u 1 2 finalu Rasingom 6 kvitnya 1930 roku obidvi komandi zustrilisya na olimpijskomu stadioni Iv dyu Manuar u Kolombi v pivfinali osnovnij chas poyedinku zavershivsya z rahunkom 0 0 Vidpovidno do pravil yaki diyali na toj chas malo vidbutisya peregravannya cogo poyedinku Obidvi komandi zustrilisya dva tizhni po tomu 19 kvitnya 1930 roku znovu v Kolombi Am yen poviv u rahunku v pershomu tajmi zavdyaki golu Marselya Brona prote u drugomu tajmi zavdyaki golu Marselya Gale Rasing zrivnyav rahunok Ale v ostannij desyatihvilinci matchu Am yen propustiv dvichi cherez sho ne zmig zigrati u finali turniru proti Seta Gravci Am yena v 1930 roci naperedodni odnogo z matchiv U toj chas futbol vse bilshe peretvoryuvavsya na shou i stav vazhlivim ekonomichnim faktorom matchi prinosili znachni pributki j pidvishuvali aktivnist miscevoyi torgivli Prote futbol v toj chas buv amatorskim vidom sportu j togochasne zakonodavstvo zaboronyalo klubam platiti svoyim gravcyam Kerivnictvo francuzkih klubiv namagalosya znajti rishennya cij problemi shob mati zmogu zaluchiti najkrashih gravciv do svoyih komand i bilshist navchilisya obhoditi zakon praktikuyuchi t zv sire amatorstvo za yakim nepryamim shlyahom gravec vse zh otrimuvav pevni koshti proponuyuchi napriklad chastku v upravlinni biznesom abo oficijnu robotu v miscevij kompaniyi Takim chinom u 1925 roci Am yen rozpochinaye tisnu spivpracyu z miscevimi kompaniyami yak ot Devred na yakomu oficijno chislilisya pracivnikami bagato gravciv klubu Napriklad shob zaprositi do komandi napadnika Polya Nikolya majbutnogo trenera nacionalnoyi zbirnoyi Franciyi pri perehodi do klubu v 1928 roci vimagav pid svoye upravlinnya gotel ta kafe ale zreshtoyu pogodivsya na kerivnictov torgivleyu ribnoyu lavkoyu Komanda klubu Am yen naperedodni odnogo z matchiv u 1931 roci Prote perehid do profesionalnogo statusu rozpovsyudzhuvavsya po krayini j vse chastishe stavav neobhidnistyu dlya gravciv ta futbolnih klubiv krayini Nareshti pislya trivalih diskusij Nacionalna rada FFFA 17 sichnya 1931 roku progolosuvav princip vvedennya profesionalizmu a v sichni 1932 roku viznachila pravila profesionalizmu v tomu chisli j peredbachila provedennya profesionalnogo chempionatu Franciyi z futbolu Odnak FFFA otrimala mozhlivist nadavati dozvil na perehid do profesionalizmu j otzhe mozhlivist vzyati uchast u pershomu rozigrashi chempionatu Franciyi na uchast u comu chempionati cilkom legitimno mig pretenduvati j Am yen buduchi odnim z najsilnishih francuzkih futbolnih klubiv Prote 10 chervnya 1931 roku Rada direktoriv klubu ta jogo mecenati vislovili svoye negativne stavlennya do profesionalizaciyi Am yena ne maye planiv stavati profesijnim klubom abo mati profesijni sekciyi AAS ye sportivnim klubom j usi jogo sportivni viddili j nadali zalishatimutsya amatorskimi Prote zgodom kerivnictvo zminilo svoyu dumku j podalo zayavku na otrimannya profesionalnogo statusu yaku bulo prijnyato 4 kvitnya 1932 roku Na pochatku chervnya klub otrimav profesionalnij status ta priyednavsya do 21 go avtoritetnogo klubu GCA ale vzhe 27 chervnya cherez konflikt mizh GCA ta Pivnichnoyu ligoyu kerivnictvo klubu znovu zminyuye rishennya ta vidmovlyayetsya vid profesionalnogo statusu Ce rishennya neminuche vidobrazilosya na rezultatah komandi oskilki bilshist gravciv klubu vzhe otrimali na toj chas status profesionaliv Pislya cogo Am yen prodovzhiv vistupati v znachno oslablenomu chempionati Pivnichnoyi Franciyi oskilki Olimpik Lill ta Ekselsior Rube priyednalisya do profesionaliv Am yen yakij propuskav pershij rozigrash profesionalnogo chempionatu Franciyi pokazav dosit blidij sezon 1932 33 rokiv oskilki cherez kadrovi vtrati ne zmig poraduvati vlasnih ubolivalnikiv takoyu zh zmistovnoyu groyu yak i v minulih rokah Debyut na profesionalnomu rivni 1933 1952 Nezabarom pislya vidmovi vid profesionalnogo statusu kerivniki Am yenu pochinayut usvidomlyuvati te sho yih klub vzhe ne vhodit do kagorti najpristizhnishih futbolnih komand Franciyi Prezident klubu doktor de Byutler zayaviv prote sho vin bude pracyuvati dlya togo shoyu AAK zalishivsya sered eliti francuzkogo futbolu Pislya cogo vin poradivshis z reshtoyu kerivnictva klubu v chervni 1933 roku nadsilaye zayavku do FFFA na otrimannya profesionalnogo statusu yaku zreshtoyu zadovilnyayut Pislya cogo komanda pridbala 10 gravciv dlya uchasti v novostvorenomu drugomu divizioni chempionatu Franciyi Protyagom chotiroh sezoniv Am yen bere uchast u comu chempionati pri comu zbilshuyuchi vitrati na pridbannya novih gravciv zarobitni plati ta organizaciyu matchiv Takim chinom stanom na kinec sezonu 1935 36 rokiv kerivnictvo klubu investuvalo v komandu 140 000 frankiv dlya togo shob pidvishitisya v klasi prote Am yen finishuvav lishe na 5 mu misci Znachni vitrati klubu ta nevihid komandi do vishogo divizionu francuzkogo chempionatu prizveli do togo sho po zavershenni sezonu Am yen nakopichiv borgiv na sumu 200 000 frankiv cherez sho kerivnictvo klubu zvernulosya do mera Am yena ta torgovciv mista z prohannyam pro finansovi subvenciyi Prote finansovi subvenciyi ne dopomogli klubu povnistyu rozrahuvatisya z borgami tomu 15 chervnya 1937 roku klub zmushenij buv vidmovitisya vid vistupiv na profesionalnomu rivni Nezvazhayuchi na te sho v Lizi 2 komanda finishuvala na 11 mu misci pislya povernennya do regionalnogo chempionatu klub buv zmushenij startuvati v Chempionati Pivnichi Pa de Kale drugomu divizioni chempionatu Pivnichnoyi Franciyi Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni v 1939 roci prizupiniv provedennya bilshosti nacionalnih chempionativ Tim ne menshe Francuzka futbolna federaciya ogoloshuye pro provedennya chempionatu dlya tih futbolnih klubiv yaki bazhayut vzyati v nomu uchast Takim chinom u 1941 roci Am yen vzyav uchast u chempionati okupovanoyi zoni prote finishuvav na ostannomu misci tak i ne zdobuvshi zhodnoyi peremogi v 16 ti matchah Nastupnogo sezonu komanda takozh brala uchast u rozigrashi chempionatu Cogo razu rezultat takozh buv ne duzhe vdalim Komandi uchasnici buli rozdileni na dvi grupi pivnichnu ta pivdennu Am yen finishuvav na 13 mu misci sered 16 ti komand uchasnic U 1943 roci Rezhim Vishi yakij negativno stavivsya do profesionalizmu vidozminiv chempionat teper zamist klubiv bulo stvoreno 16 komand yaki predstavlyali riznomanitni regioni Franciyi a uryad pochav viplachuvati zarobitnu platu futbolistam Prote Pikardiya ne otrimala svogo predstavnictva tomu gravci z cogo regionu ne brali uchasti v comu chempionati Francuzki klubi yaki ne vstupali v konflikt z Federaciyeyu v pershi dni pislya vizvolennya krayini 27 zhovtnya 1944 roku ob yednalisya v yedinu Ligu ce buli komandi yaki v 1932 roci otrimali profesionalnij status j brali uchast u pershomu profesionalnomu chempionati Franciyi Ci klubi zobov yazalisya utvoriti dva profesionalni divizioni Ligu 1 ta Ligu 2 Naprikinci vijni Am yen takozh otrimav profesionalnij status i protyagom semi sezoniv z 1945 po 1952 roki vistupav u Lizi 2 Protyagom pershih shesti sezoniv komanda postijno posidala miscya v seredini turnirnoyi tablici a v sezoni 1950 51 rokiv dosyagla svogo najkrashogo rezultatu finishuvala na 7 mu misci v pidsumkovij turnirnij tablici Prote vzhe nastupnogo roku Am yen finishuvav na 16 mu misci sered 18 ti komand uchasnic Pislya cogo kerivnictvo klubu yak i v 1937 roci virishilo vidmovitisya vid profesionalnogo statusu a komanda povernulasya do vistupiv u drugomu divizioni chempionatu Pivnichnoyi Franciyi Nastupnogo razu klub otrimav profesionalnij status lishe v 1991 roci Dovgij period vistupiv na amatorskomu rivni 1952 1991 Zlittya ta stvorennya Sportivnogo klubu Am yen 1952 1970 Projshovshi period profesionalizmu na pochatku svoyeyi istoriyi pislya cogo dlya Am yena pochavsya trivalij amatorskij period U period z 1945 po 1970 rik persha komanda po cherzi vistupala v Nacionalnomu amatorskomu chempionati Franciyi Divizioni Poshani ta Divizioni vihodu do Poshani na toj chas ce buli pershij drugij i tretij rivni amatorskogo chempionatu Franciyi Za pidsumkami sezonu 1945 46 rokiv komanda zalishila Divizion Poshani ta vibula do Divizionu vihodu do Poshani regionalne zmagannya v yakomu vistupala protyagom vosmi sezoniv Za pidsumkami sezonu 1953 54 rokiv komanda zdobula putivku do Divizionu Poshani U svoyemu debyutnomu sezoni v comu turniri Am yen posiv visoke druge misce postupivshis chempionstvom Lillyu yakij i pidvishivsya u klasi do Nacionalnogo chempionatu Pislya chetvertogo miscya v sezoni 1955 56 rokiv komanda nareshti oficijno oformlyuye putivku do Nacionalnogo chempionatu pri comu zavershivshi sezon z odniyeyu porazkoyu v 22 matchah U period z 1957 po 1961 roki Am yen vistupaye u najvishomu divizioni amatorskogo futbolu Franciyi Nacionalnomu chempionati grupa Pivnich U pershih troh sezonah u comu turniri klub vistupav dosit uspishno posivshi 4 te misce v svoyij grupi v 1958 ta 1960 rokah ale najuspishnishim stav sezon 1959 roku koli 3 travnya Am yen pislya peremogi nad Orleanom na choli z Eduardom Gardyunom oformiv chempionstvo v Pivnichnij grupi Zavdyaki comu triumfu komanda vijshla do finalnogo etapu amatorskogo chempionatu Franciyi de zmagalasya z inshimi chotirma peremozhcyami regionalnih grup za zvannya absolyutnogo chempiona prote bezuspishno Pislya cogo komanda vzhe ne demonstruvala vpevnenoyi gri i za pidsumkami sezonu 1960 61 rokiv v yakomu vistupala vzhe pid nazvoyu Sportivnij klub Am yen viletila do Divizionu Poshani 21 veresnya 1961 roku Am yen Atletik Klub ob yednavsya zi Sportivnim klubom Am yen Stadion SK Am yen znahodivsya poruch z v yazniceyu d Am yen ryut d Alber tomu komanda pereyihala do nogo zalishivshi Stad am yenu na yakomu vistupala z 1909 roku Pri zlitti oboh omand Am yen Atletik Klub buv perejmenovanij u SK Am yen i prodovzhiv svoyu diyalnist spirayuchis na rezultati ta infrastrukturu Am yen Atletik Klub Vzhe pid novoyu nazvoyu gravci Am yena prodovzhuvali vistupati v amatorskih zmagannyah U 1963 roku komanda stala chempionom Divizionu Poshani ta povernulasya do Nacionalnogo chempionatu Protyagom nastupnih semi sezoniv Am yen vistupav u Pivnichnij grupi Nacionalnogo chempionatu pid kerivnictvom Emilyena Meressa ta Andre Griljona V cej period gravci demonstruyut horoshi rezultati tak u 1965 ta 1967 rokah voni finishuvali tretimi a v 1966 roci drugimi ale ne zmogli kvalifikuvatisya dlya uchasti v finalnij chastini chempionatu U 1970 roci z iniciativi prezidenta Francuzkoyi futbolnoyi federaciyi Fernanda Sastra ta vice prezidenta ciyeyi zh organizaciyi Anri Partellya buli rozpochati reformi futbolnih zmagan u Franciyi yaki mali na meti zlamati isnuyuchi bar yeri mizh profesionalnim ta amatorskim futbolom Na zminu amatorskomu Nacionalnomu chempionatu prijshla Liga 3 teper bulo vstanovleno obmin mizh onovlenim amatorskim Nacionalnim chempionatom ta Ligoyu 3 novim futbolnim zmagannyam 30 travnya 1970 roku Federalna Rada FFF ogolosila spisok komand uchasnic u novomu chempionati do yakogo potrapiv v tomu chisli j SK Am yen zavdyaki svoyij davnij ta bagatij istoriyi pri comu klub zakinchiv chempionat na somomu misci v svoyij grupi Povernennya do drugogo divizionu 1970 1991 Protyagom dvadcyati odnogo roku z 1970 po 1991 roki Am yen ne demonstruvav stabilnih rezultativ Komanda po shist raziv peremishuvalasya mizh Drugim ta Tretimi divizionami nacionalnogo chempionatu A v sezonah 1988 1990 rokiv vzagali vistupala v Chetvertomu divizioni Andre Grilljonu yakij trenuvav klub z 1968 po 1977 roki vdavalosya utrimuvati Am yen u Drugomu divizioni za vinyatkom sezonu 1973 74 rokiv koli klub vistupav u Tretomu divizioni U tomu sezoni Am yen peremig u svoyij grupi a v finalnij chastini chempionatu dvichi z rahunkom 1 4 ta 2 4 postupivsya rezervistam Nantu Chotiri roki po tomu pislya novogo vilotu do Tretogo divizionu SK Am yen peremagaye v svoyij grupi pislya chogo znovu postupivsya v finali zmagannya cogo razu rezervnij komandi Sosho U sezoni 1978 79 rokiv klub posiv ostannye misce v grupovomu etapi Divizionu 2 j znovu opustivsya v Divizion 3 U comu turniri Am yen vistupav protyagom p yati sezoniv kozhnogo razu zupinyayuchis za krok do pershogo miscya v grupi ale oskilki lishe peremozhci grup mozhut rozigrati mizh soboyu pravo pidvishitisya v klasi kozhnogo razu komanda z Am yena zmushena bula vse rozpochinati znovu I nareshti v sezoni 1983 84 rokiv klubu vdalosya posisti pershe misce v grupi Pivnich viperedivshi Mobezh Prote micno zakripitisya u Drugomu divizioni Am yen ne zumiv j do 1991 roku she chotiri razi balansuvav mizh Drugim ta Tretim divizionami 24 travnya 1987 roku cherez finansovi problemi ta borg u 7 miljoniv frankiv klub ogolosiv sebe bankrutom Pislya cogo arbitrazhnij sud priznachiv prezidentom klubu Zhyulyena Berni yakij mav zabezpechiti proceduru bankrutstva ta pom yakshiti rishennya FFF pro avtomatichne perevedennya klubu do regionalnih zmagan U cij napruzhenij situaciyi zreshtoyu Am yen bulo perevedeno do Tretogo divizionu na sezon 1987 88 rokiv Nezvazhayuchi na zavdannya za pidsumkom sezonu pidvishitisya v klasi komanda zreshtoyu opinilasya na dni turnirnoyi tablici viperedivshi lishe na odne ochko ES Ark ta KA Lizye j takim chinom viletiv do chetvertogo divizionu nacionalnogo chempionatu U 1989 roci komanda znovu zminila nazvu cogo razu na Am yen Sporting Klub pid yakoyu j vistupaye na danij chas U svoyemu drugomu sezoni v chetvertomu divizioni pid kerivnictvom trenera Hyuga Zhulyena klub zumiv viboroti putivku do tretogo divizionu v yakomu prodovzhuvav pokazuvati horoshi rezultati zreshtoyu Am yen u svoyij grupi zakinchiv chempionat na pershomu misci zavdyaki chomu 19 travnya 1991 roku garantuvav sobi pravo na uchast nastupnogo sezonu v Lizi 2 j zumiv pidnyatisya do eliti francuzkogo futbolu pislya finansovoyi krizi 1980 h rokiv Povernennya v profesionali z 1991 roku Pidvishennya Am yena 1991 2008 U 1991 roci prezidentami klubu buli Paskal Pullo ta Fransua Gossar yaki dopomogli vivesti komandu do Drugogo divizionu j otrimati profesionalnij status vpershe za majzhe 40 rokiv pislya dobrovilnoyi vidmovi vid nogo Am yen uvijshov u novu dlya sebe sportivnu eru v profesionalnih francuzkih zmagannyah pri comu rozvivayuchi vlasnu sportivnu bazu U veresni 1996 roku klub stvoryuye vlasnu futbolnu shkolu ASK Futbol Formasjon dlya togo shob vihovuvati molodih futbolistiv ta zaluchati yih do pershoyi komandi Z inshogo boku Stad Mulunzhe domashnya arena klubu z 1921 roku zanadto zastariv ta stav zamalim dlya predstavnika Drugogo divizionu tomu klub i misto Am yen uhvalili rishennya naprikinci 1990 h rokiv pro budivnictvo novogo bilshogo stadionu na 12 000 misc Stad de la Likornu Vin buv vidkritij 24 lipnya 1999 roku j mav zabezpechiti pokrashene finansuvannya klubu v sezoni 1999 00 rokiv Zahisnik Zhan Pol Abalo gravec nacionalnoyi zbirnoyi Togo vistupav u skladi Am yena z 1995 po 2005 roki Nezvazhayuchi na te sho v 1970 h ta 1980 h rokah klub neodnorazovo pidvishuvavsya ta ponizhuvavsya v klasi v 1990 2000 h rokah nastav period vidnosno stabilnih vistupiv z 1991 po 2009 roki komanda vistupala v Lizi 2 za vinyatkom sezoniv 1993 94 ta 2000 01 rokiv yaki Am yen proviv u Nacionalnomu chempionati tretomu divizioni francuzkih futbolnih zmagan Prote v oboh vipadkah komanda posidala drugi miscya v Nacionalnomu chempionati j odrazu zh povertalasya do Ligi 3 Nezvazhayuchi na stabilni vistupi pered klubom zavzhdi stavilisya maksimalno visoki turnirni zavdannya ale Am yen zalishavsya serednyakom Ligi 2 Osoblivoyi uvagi potrebuyut vistupi v cej period komandi v kubku Franciyi 24 sichnya 1999 roku v 1 32 finalu kubku v sezoni 1998 99 rokiv v yakomu na domashnomu stadioni Am yen peregrav Monako i vpershe z 1979 roku projshov dali ciyeyi stadiyi zmagannya Pislya cogo klub dijshov do 1 8 finalu chogo jomu ne vdavalosya z 1943 roku j povtoriv ce dosyagnennya v sezoni 1999 00 rokiv Pislya cogo Am yen na choli z golovnim trenerom Denisom Tro prodemonstruvav vidminnij rezultat v sezoni 2000 01 rokiv Yak predstavnik Nacionalnogo chempionatu komanda startuvala v 5 mu raundi zmagannya j po cherzi peregrala Bresl Olimpik Sen Kuenten US No le Men Bovo Lambr Renn Le Man Trua j vpershe vijshov do finalu nacionalnogo kubku Am yen stav lishe odnim z troh klubiv predstavnikiv nizhchogo divizionu yakij vihodiv do finalu kubku Franciyi ranishe takogo uspihu dosyag u 1996 roci Nim ta Kale v 2000 roci Vibivshi z turniru chotiri komandi z vishogo divizionu 26 travnya 2001 roku Am yen zigrav u finalnomu poyedinku proti Strasbura z Ligi 1 Na ochah 78 641 go glyadacha yaki togo dnya zavitali na Stad de Frans Am yen zigrav zi Starsburom osnovnij chas poyedinku zavershivsya nulovu nichiyu tomu komandi virishuvali dolyu trofeya v seriyi pislyamatchevih penalti Kozhna z komand realizuvala po tri pershi udari v seriyi dopoki Zhan Pol Abalo ne dozvoliv vidbiti svij postril vorotaryu nacionalnoyi zbirnoyi Paragvayu Hose Luyisu Chilavertu yakij realizuvav ostannij penalti svoyeyi komandi v seriyi j dopomig triumfuvati v kubku z pidsumkovim rahunkom 5 3 U comu zh sezoni Am yen takozh uspishno vistupiv i v Kubku Ligi novomu turniri zasnovanomu v 1994 roci dijshovshi do 1 4 finalu v yakomu postupivsya lishe majbutnomu volodaryu trofeya Olimpiku Lion Pislya provalnogo sezonu 2001 02 rokiv za pidsumkami yakogo komanda posila 12 te viletila do Ligi 2 Am yen nastupnij chempionat zavershiv v seredini turnirnoyi tablici j lishe v sezoni 2003 04 rokiv yedinorogi dijshli do 1 4 finalu kubku Franciyi v yakomu v sebe vdoma z rahunkom 0 1 postupilisya Dizhonu U sezoni 2006 07 rokiv na choli z trenerom Lyudovikom Batelli Am yen prodemonstruvav svij odin z najkrashih v istoriyi klubu za ostanni desyat rokiv sezoniv posivshi chetverte misce pri chomu komandi ne vistachilo lishe odne ochko vid tretogo miscya yake dozvolyalo vijti do Ligi 1 Komanda protyagom majzhe usogo sezonu posidala p yate misce j za p yat turiv do zavershennya chempionatu vidstavav na shist ochok vid tretogo miscya naperedodni poyedinku z Kanom Rozpochalosya zaochne protistoyannya z dvoma klubami Prote ne divlyachis na p yat pospil peremog Am yen z 69 ma nabranimi ochkami ne zmig potrapiti na p yadestal poshani j postupivsya Kanu ta Strasburu Prote vzhe nastupnij sezon stav spravzhnim rozcharuvannyam dlya klubu j nezvazhayuchi na velichezni ambiciyi Am yen posiv lishe 14 te misce Prote na vidminu vid chempionatu v kubku Franciyi znovu vdalo vistupiv U sezoni 2007 08 rokiv yak i sim rokiv ranishe dijshov do pivfinalu turniru Prote vzhe nastupnogo sezonu komanda vzhe ne dosyagla takogo zh uspihu j 6 travnya 2008 roku na stadioni Likorn PSZh z rahunkom 1 0 peremig Am yen ale po zavershenni sezonu klub pidvishivsya v klasi Nestabilni vistupi v profesionalnih zmagannyah 2008 2017 Am yen pid chas tovariskogo matchu proti Stad de Rejms 16 lipnya 2011 roku Vdalij vistup Am yena v poperednih sezonah yak u chempionati tak i v kubku Franciyi dozvoliv spodivatisya kerivnictvu klubu ta vbolivalnikam na te sho Am yen zmozhe stati odnim z lideriv Ligi 2 Ale ci spodivannya ne vipravdalisya U sezoni 2008 09 rokiv klub za p yat turiv do zavershennya zmagan v Lizi 2 posidav 12 te misce perebuvayuchi lishe v semi ochkah vid zoni vilotu j po zavershenni sezonu komanda opinilasya v zoni vilotu majzhe cherez misyac pislya inavguraciyi novogo prezidenta klubu Bernara Zhoanne yakij prijshov z velicheznimi ambiciyami po rozbudovi klubu Cherez provalne zavershennya sezonu ta zbigryadu obstavin Am yen startuvav u Nacionalnomu chempionati tretij divizion Nezvazhayuchi na te sho z 34 po 37 j turi Am yen provodiv tri pospil domashni poyedinki v yakih komanda z odnojmennogo mista trichi zigrala v nichiyu ta zaznala odniyeyi porazki v toj zhe chas yiyi najblizhchi peresliduvachi zumili nabrati taki cinni dlya nih ochki j naperedodni ostannogo turu Am yen vid zoni vilotu viddilyali usogo dva ochka Porazka Am yena v poyednanni z peremogoyu svoyih dvoh najblizhchih peresliduvachiv opustila klub na 18 te misce v turnirnij tablici j vidpravilo jogo do Nacionalnogo chempionatu oskilki Am yen do ostannogo turu ne opuskavsya nizhche 15 go miscya pri chomu komanda viletila vnaslidok togo sho za 15 hvilin do zavershennya svogo poyedinku Shatoru zumiv virvati peremogu nad Ayachcho Pislya svoyeyi poyavi v Nacionalnomu chempionati Am yen praktichno povnistyu onovlyuye komandu ale cej hid ne dopomig jomu povernutisya do Ligi 2 Naprikinci sezonu 2009 10 rokiv u komandi zalishilosya lishe 3 gravci z profesionalnimi kontraktami Pislya cogo Am yen znovu onoviv sklad dlya povernennya do Ligi 2 ale natomist rizikuvav vtratiti profesionalnij status Na toj chas komanda yaka viletila z Ligi 2 do amatorskogo Nacionalnogo chempionatu zberigala profesionalnij status lishe 2 roki Nezvazhayuchi na vsi problemi komanda finishuvala na tretomu pidsumkovomu miscit Nareshti 13 travnya 2011 roku Am yen vigrav putivku do Ligi 2 pislya peremogi z rahunkom 2 1 nad Gengamom i takim chinom zberig svij profesionalnij status Povernennya do Ligi 2 viyavilosya dlya Am yena vazhkim oskilki klub zakinchiv chempionat ostannim j vidrazu zh povernutisya do Nacionalnogo chempionatu po zavershenni sezonu 2011 12 rokiv j v chergovij raz zmushenij buv zalishiti Ligu 2 j mig znovu vistupati ne bilshe dvoh sezoniv v comu turnir dlya zberezhennya profesionalnogo statusu klubu Cogo razu Am yen vtrativ profesionalnij status oskilki nastupnogo sezonu posiv 9 te misce a v sezoni 2012 13 rokiv 6 te misce Naprikinci sezonu 2013 14 rokiv klub z Am yenu virishiv prizupiniti vistupi shob zalishiti sobi profesionalnij status she na odin rik Profesionalna liga Franciyi zatverdila ce rishennya ale FFF jogo zablokuvala Am yen vtrativ profesionalnij status i vzhe yak amatorskij klub vistupav u Nacionalnomu chempionati U nastupnomu sezoni komanda bula serednyakom turniru a v sezoni 2015 16 rokiv posila tretye misce v chempionati yake dozvolyal yij pidvishitisya v klasi pri chomu v drugomu koli chempionatu Am yen ne zaznav zhodnoyi porazki v 30 ti matchah Pislya cogo komanda vidnovila svij profesionalnij status cherez dva roki pislya jogo vtrati Naprikinci sezonu 2016 17 rokiv Am yen zavdyaki dvom golam u vorota Rejmsu zmig virvati peremogu v supernika z rahunkom 2 1 zachepivsya za druge misce j vpershe v svoyij istoriyi zdobuv putivku do Ligi 1 Klub u Lizi 1 2017 10 lipnya 2017 roku DNKG pidtverdzhuye pravo klubu vistpati v Lizi 1 Cej sezon stav pershim v istoriyi klubu sered eliti francuzkogo futbolu Kristof Pelissye buv priznachenij golovnim trenerom komandi a zavdannyam na sezon stalo zberezhennya propiski v Lizi 1 5 serpnya 2017 roku klub z Pikardiyi zigrav svij pershij match u Lizi 1 na Park de Prens proti Pari Sen Zhermen Rezultatom poyedinku stala peremoga svyatih naprikinci zustrichi z rahunkom 2 0 Struktura klubuForma ta emblema Postachalnik formi ta yiyi kolori Istoriya domashnoyi formi Am yena 1920 1950 roki 1960 1970 roki 1980 roki 1990 2010 roki Protyagom istoriyi klubu v nogo dekilka raziv zminyuvalisya dizajn ta kolori formi Pochatkovimi kolorami formi v AAK buli blakitnij ta chornij Pislya zlittya z Am yen Sports u 1961 roci klubnimi kolorami stali sinij ta chervonij Zgodom klub zminiv yih na bilij ta chornij U 1960 1970 h rokah komanda vistupala komanda vistupala v sinij sorochci z gorizontalnoyu chervonoyu smugoyu po seredini chervonim komirom ta rukavom bilih shortah ta blakitnih shkarpetkah U 1980 h rokah yak i ranishe sinij zalishavsya dominuyuchim kolorom Prote u formi klubu z yavivsya bilij komir zokrema na futbolci z yavilisya bili vertikalni smugi a takozh pochinayut vikoristovuvatisya bili shkarpetki Zreshtoyu sinij kolir znikaye z klubnoyi formi U 1990 h rokah novim kolorom formi Am yena staye bilij Zgodom klub vidozminyuye domashnyu formu vikoristovuyuchi bili shkarpetki i shorti z chornimi smugami yaki zminyuyut svoye roztashuvannya v zalezhnosti vid sezonu U sezoni 2007 08 rokiv vidijshov vid tradicijnih koloriv j vistupav u smugastij futbolci bilogo ta biryuzovogo koloriv Prote cej eksperiment zavershivsya vzhe naprikinci sezonu pislya chogo j do teperishnogo chasu komanda vistupaye v bilij sorochci Evolyuciya viyiznoyi formi Am yena 1980 ti roki 1990 ti roki 2000 2010 ti roki na chest 110 richchya 2011 Dizajn viyiznoyi formi Am yena takozh zaznavav pevnih vidozmin U 1980 rokah perevazhav bilij kolir a v 1990 h rokah komanda znovu vistupala v istorichnij sinij formi Sinij kolir zalishavsya dominuyuchim do pochatku 2000 h rokiv U finali kubka Franciyi 2001 roku Am yen takozh vistupav u formi blakitnogo koloru U drugij polovini 2000 h rokiv u formi klubu z yavlyayetsya chornij kolir U sezoni 2011 12 rokiv na chest svyatkuvannya 110 richchya klubu Am yen vikoristovuvav inshij dizajn futbolki Cya futbolka sinogo koloru z chervonimi rukavami mala povernuti komandu do istorichnih koloriv vpershe gravci komandi vdyagli yiyi na match 6 go turu proti Lansu Protyagom sezonu komanda zigrala she dekilka matchiv u cij futbolci Nazva ta logotip Klub buv zasnovanij v zhovtni 1901 roku pid nazvoyu Am yen Atletik Klyub Buv chlenom Ob yednannya francuzkih sportivnih atletiv Am yen shvidko poglinuv dva inshi klubi spochatku v listopadi 1907 roku zlivsya z Rasing Klyub a potim u kvitni 1924 roku poglinuv i Etual sportiv d Am yen Vin buv zasnovanij u 1912 roci pid nazvoyu Etual sportiv Fobur Sen P yer Sen P yer ye peredmistyam Am yenu V listopadi 1920 roku vin vstupiv do Francuzkoyi futbolnoyi federaciyi jomu blo prisvoyeno nomer 1028 a v berezni 1922 roku vin zminiv svoyu nazvu Ce zlittya dozvolilo Am yenu rekonstruyuvati svij stadion ta stvoriti sekciyu hokeyu na travi U toj zhe chas FFF dekilka raziv zminyuvala reyestraijnij nomer komandi u lipni 1920 roku na 647 j a v kvitni 1947 roku 240 j U lipni 1961 roku Am yen Atletik Klyub ob yednavsya z Am yen Sports Klyub komanda pochala vistupati pid nazvoyu Am yen Sporting Klyub U svoyu chergu Am yen Sports buv utvorenij u kvitni 1947 roku takozh v rezultati zlittya zi Stad am yenu zasnovanogo v 1909 roci v 1920 roci vstupi do FFF ale reyestracijnogo odrazu zh ne otrimav a z 1947 roku vistupav pid nomerom 278 a takozh ob yednavsya zi SK Sen Leu Sen Leu bulo inshim peredmistyam Am yenu yakij bulo zasnovano v 1921 roci a serpni togo zh roku cej klub vstupiv do FFF j otrimav reyestracijnij nomer 1667 a z 1947 roku vistupav pid nomerom 489 Istoriya zlittya ta zmin nazvi klubu Etoile sportive du Faubourg Saint Pierre 1912 1922 1028 Racing Club amienois xxxx 1907 Amiens Athletic Club 1901 1961 647 potim 240 Stade amienois 1909 1947 potim 278 Sporting Club de Saint Leu 1921 1947 1667 potim 489 Etoile sportive d Amiens 1922 1924 1028 Amiens Sporting Club z 1961 240 Amiens Sports 1947 1961 278 Teperishnij logotip SK Am yen maye viglyad shita na yakomu znahodyatsya tradicijni dlya klubu kolori ta talismani Akronim SK Am yena ASK vpisanij sinimi ta sirimi literami po centru shita na bilomu ta temno siromu foni Navkolo cogo akronimu znahoditsya napis velikimi chornimi literami Am yen Futbol a desho nizhche na zhovtij strichci vkazana data zasnuvannya klubu 1901 rik Dopovnyuyut logoti dva yedinorogi ta dvi gilki po odnij z livogo ta pravogo boku vid akronimu Logotip klubu naprikinci 1960 na pochatku 1990 h rokiv Logotip klubu naprikinci 1990 h rokiv Teperishnij logotip z pochatku 2000 h rokiv Infrastruktura Stadion Stad Mulonzh domashnij stadion klubu z 1921 po 1999 roki U pershi roki isnuvannya sportivni zmagannya provodiisya viklyuchno na trav yanomu poli V parku Gotoye poryad z centrom mista ce pole bulo odnim z nebagatoh misc na yakomu futbolisti mali mozhlivist trenuvatisya U 1902 roci Am yen zvernuvsya do Miskoyi radi z prohannyam pro dozvil na vikoristannya cogo gazonu Rada vidpovila pozitivno j 13 serpnya vidilila grant u rozmiri 250 frankiv na stvorennya neobhidnih dlya cogo umov Prote v toj zhe chas miska rada nadala dozvil trenuvatisya na comu poli vsim klubam mista tomu vzhe nezabarom Am yen rozpochav poshuki novogo polya U 1903 roci komanda uklala dogovir pro orendu zemli po centru velodromu na odnomu z zovnishnih bulvariv mista pri comu komandi klubu vzhe dovodilosya grati na comu misci Prote dosit shvidko majdanchik velodromu stav zanadto tisnim dlya Am yena tomu kerivnictvo virishilo pobuduvati vlasnij futbolnij stadion roboti na yakomu bulo zaversheno v 1909 roci Stadion znahodivsya na vulici Anri Dossi v kvartali Anrivil vin skladavsya z dvoh futbolnih poliv rozdyagalni tribuni ta bigovih dorizhok navkolo polya Stadion bulo vidkrito 10 zhovtnya z ciyeyi nagodi kerivnictvo klubu virishilo vidroditi davnyu tradiciyu koreni yakoyi prostezhuyutsya she z 1435 roku za yakoyu mer mista Am yen kidav gravcyam komandi m yach Z ciyeyi nagodi ponad 1 000 glyadachiv stali svidkami matchu mizh Am yenom ta Rube najkrashim na toj chas futbolnim klubom Franciyi v yakomu Rube peremig z rahunkom 6 5 Pid chas Pershayi svitovoyi vijni stadion buv rekvizovanij britanskoyi armiyeyu na nomu bulo organizuvano sklad vijskovoyi formi i klub zmushenij pereyihati na zvichajnisinke pasovisko Viglyad Stad de la Likorn zseredini Po zavershenni vijni zaradi zberezhennya prestizhu klubu doktor Alber Mulunzh prezident Am yenu rozpochinaye poshuki novoyi zemelnoyi dilyanki Komitet Pikardiyi USFSA yakij orenduvav zemelnu dilyanku na teritoriyi hospisa Anrivilya dlya Am yena z 1912 roku v 1920 roci pripiniv svoye isnuvannya Pislya cogo kerivnictvo klubu zvertaye uvagu na neshodavno zvilnenu zemelnu dilyanku j togo zh 1920 roku orenduye yiyi Doktor Mulunzh chlen administraciyi Hospisu z vlasnoyi kisheni oplativ cyu dilyanku U zhovtni 1921 roku kritij stadion na 500 sidyachih misc bulo pobudovano a 4 grudnya pid chas matchu Kubku Franciyi mizh Am yenom ta AS Fransez v yakomu peremogla ostannya komanda z rahunkom 2 1 Stad de la ru Luyi Tyulyer buv urochisto vidkritij U 1931 roci stadion bulo perejmenovano na Stad Mulunzh na chest doktora Mulunzha yakij cherez svij pohilij vik togo zh roku zalishiv posadu prezidenta klubu Same na comu stadioni Am yen zigrav svoyi pershi matchi v profeionalnom futboli v 1933 roci v ramkah Ligi 2 Protyagom desyatilit mistkist stadion zbilshilasya do 1 700 sidyachih misc vin vikorsitovuvavsya klubom yak domashnya arena do 1999 roku Na danij chas na Stad Mulunzh provodit svoyi domashni poyedinki rezervna komanda klubu U 1999 roci klub pobuduvav novij stadion Stad de la Likorn yakij viriznyayetsya z pomizh inshih sporud cogo tipu visokimi sklyanimi konstrukciyami Stadion na 12 077 misc buv nazvanij na chest mifichnogo istoti yaka prikrashaye logotip Am yena j vidkritij 24 lipnya 1999 roku na Trofi chempioniv v yakomu vzyali uchast Nant peremozhec Kubku Franciyi ta Zhironden de Bordo peremozhec chempionatu v yakomu Nant peremig z rahunkom 1 0 7 serpnya Am yen proviv svij pershij match na novomu stadioni v ramkah 2 go turu Ligi 2 sezonu 1999 00 rokiv proti Stad Laval yakij zavershivsya z nichijnim rahunkom 1 1 27 lyutogo 2016 roku persha komanda Am yena timchasovo povernulasya na Stad Mulunzh cherez roboti yaki provodilisya na dahu Stad de la Likorn Stan ostannogo vvazhavsya nebezpechnim i nesumisnim z provedennyam publichnih zahodiv na stadioni Sklyani plastini povinni buli buti demontovani dlya ochishennya abo zamini a stan metalevogo karkasa buv ocinenij yak takij sho potrebuye rekonstrukciyi abo zamini Futbolna akademiya U seredini 1990 h rokiv kerivnictvo Am yena virishilo vidkriti vlasnu futbolnu akademiyu U veresni 1996 roku cherez vidsutnist nalezhnih umov v Am yeni navchalnij centr klubu vidkrivayetsya v Trua de Mondid ye za 40 km vid Am yena U lipni 2006 roku poryad zi stadionom Likorn rozpochalosya budivnictvo kompleksu dlya rozmishennya futbolnoyi akademiyi Vin buv vidkritij 15 travnya 2009 roku u prisutnosti dvoh predstavnikiv Nacionalnogo tehnichnogo kerivnictva Fransua Blakarta ta P yera Mankovskogo Molodi futbolisti zmagayutsya na Stad Mulundzh ta na trenuvalnih polyah stadionu Likorn I paralelno prodovzhuyut navchannya v sportivnij shkoli pri klubi U 2012 roci futbolna akademiya Am yena sered inshih futbolnih akademij Franciyi u kategoriyi 2 klasu B posila 29 te misce za versiyeyu Federaciyi futbolu Franciyi Pravovi ta ekonomichni aspekti Klubnij statut ta status gravciv Klub Am yen Atletik buv zasnovanij u 1901 roci yak sportivnij klub j diyav vidpovidno do Zakonu pro tovaristva yakij bulo prijnyato togo zh roku Piznishe vin stav ob yednanim sportivnim tovaristvom z obmezhenoyu vidpovidalnistyu EUSRL yake 15 sichnya 2005 roku bulo peretvorene v profesijnu sportivnu asociaciyu SASP koli klub virishiv zaluchati privatnih osib Pershi gravci Am yena buli zvichajnimi chlenami klubu yaki povinni buli splachuvati richnu platu yaka vvazhalasya suspilnim vneskom U 1920 h rokah u bagatoh klubah vklyuchayuchi j Am yen praktikuvali sire amatorstvo yake polyagalo v oposeredkovanij oplati praci gravcyam amatoram shob mati mozhlivist zaluchati do skladu komandi najkrashih futbolistiv Takim chinom Moris Tedye stav upravlyayuchim kafe Selesten Delmer konditerskoyu majsterneyu a Pol Nikolya ribnim gospodarstvom Perehid do profesionalizmu v 1933 roci zminiv situaciyu Teper gravci otrimali status spivrobitnikiv klubu voni pochali otrimuvati zarobitnu platu zgidno z ukladenim kontraktom rozmir ciyeyi plati ta termin kontraktu kardinalno zminilisya vnaslidok podalshogo rozvitku futbolu v drugij polovini XX stolittya U period z 1952 po 1991 rik koli Am yen znovu povernuv sobi amatorskij status odnojmenne misto oficijno pracevlashtovuvalo gravciv komandi v organah miskogo samovryaduvannya Takim chinom taki gravci yak Pol Imiyela Rober Busho ta Tyerri Dobel obijmali posadi instruktoriv zi sportivnih pitan abo vidpovidalni posadi u sportivnih organah mista Statistika vistupiv Z 2002 roku LFP rozpochala oficijno publikuvati rezultati profesijnih francuzkih klubiv Za period sezoniv 2002 03 2008 09 roki Am yen za pokaznikom finansovoyi likvidnosti klubu projshor shlyah vid zbitku v rozmiri 380 000 yevro do pributku v rozmiri 313 000 yevro Dohid klubu znachnoyu miroyu skladayetsya z prodazhu kvitkiv vid 0 4 do 1 6 miljoniv yevro sponsorskih koshtiv ta reklami vid 1 8 do 2 1 miljoniv yevro zovnishnih vlivan vid 0 9 do 1 1 miljona yevro ta prodazhu telebachennyu prav na trenslyaciyu matchiv vid 2 4 do 5 6 miljoniv yevro todi yak osnovna chastina vitrat vid 3 0 mln do 5 6 mln yevro Pokazniki finansovoyi diyalnosti klubu pochinayuchi z 2000 roku Sezon Chempionat Matchi Spon Sub Pr TV Inshe Produkti Zarplata Inshe Vitrati Chistij pributok 2002 2003 Liga 2 470 1835 993 2412 np np 3019 np nc 218 2003 2004 Liga 2 587 1919 970 2596 np np 3016 np np 84 2004 2005 Liga 2 370 1980 970 3142 4568 7710 3700 3981 7681 61 2005 2006 Liga 2 374 2020 932 4980 3658 8638 3942 4402 8344 270 2006 2007 Liga 2 540 2082 933 5010 3910 8920 5054 5014 10068 313 2007 2008 Liga 2 1631 1804 1118 5629 5415 11044 5600 5937 11537 211 2008 2009 Liga 2 1345 1880 np 4853 1640 9718 7089 3308 10589 210 2009 2010 Nacionalnij np np np np np np np np np np 2010 2011 Nacionalnij np np np np np np np np np np 2011 2012 Liga 2 1465 1944 np 4582 1596 9588 6818 3097 10133 380 Legenda Znachennya vidobrazheni v grafi Chistij pributok u yevro v gotivkovomu vidi j ye rizniceyu mizh dohodami klubu ta jogo vitratimi do yakogo dodayutsya gromadski vneski okremi opereaciyi ta vitrati na personal Sponsori ta postachalniki formi Pochinayuchi z 1910 h rokiv AK Am yen sponsoruvavsya najbilshimi miscevimi torgovcyami yak ot magazini odyagu Devred stvorenij u 1902 roci v Am yeni i godinnikar yuvelir Leon Maght yaki investuvali groshi v klub j brali uchast u jogo upravlinni U 1968 roci bula legalizovana reklama kupalnikiv Z cogo momentu na futbolci gravciv Am yenu z yavilasya nazva kompaniyi virobnika kupalnikiv na pravah golovnogo sponsora klubu U 1970 1980 h rokah tekstilna kompaniya Li Kuper stala golovnim sponsorom komandi a na pochatku 1990 h rokiv ce misce zajnyala strahova kompaniya Vzayemna organizaciya Groupama zgodom yiyi zaminiv logotip gipermarketu Mammouth yakij u 1996 roci buv kuplenij bilshim supermarketom Auchan yakij zreshtoyu j stav golovnim sponsorom komandi Z 2009 roku koli prezidentom klubu stav Bernar Zhoanne golovnim sponsorom komandi stala kompaniya Intersport Sportivni rezultatiDosyagnennya Do sih pir Am yen ne zavoyuvav zhodnogo nacionalnogo trofeyu Komanda zhodnogo razu ne stavala peremozhcem chempionatu Franciyi Kubku Franciyi Kubku ligi a takozh zhodnogo razu ne brala uchasti v yevrokubkah Yedinim nacionalnim futbolnim zmagannyam peremozhcem yakogo buv Am yen stav Nacionalnij chempionat Liga 3 de klub takozh 4 razi stavav vice chempionom 1974 1978 2001 ta 2011 roki Prote do pochatku epohi profesionalizmu 1932 rik u Franciyi komanda zdobula znachnu kilkist regionalnih tituliv Tak Am yen u period z 1903 po 1919 roki 11 raziv stavav peremozhcem chempionatu Pikardiyi USFSA a takozh dvichiv v 1924 ta 1927 rokah buv peremozhcem chempionatu Pivnichnoyi Franciyi U 1927 roci komanda stala sribnim prizerom amatorskogo chempionatu Franciyi Najbilshim dosyagnennyam v istoriyi Am yena stali sribni medali Ligi 2 u 2017 roci U nacionalnomu kubku najkrashim rezultatom klubu stav vihid do finalu zmagannya v 2001 roci Nacionalni Nacionalnij chempionat Liga 2 Sribnij prizer 1 2017 Liga 3 Sribnij prizer 4 1974 1978 2001 2011 Peremozhci grupovogo etapu 4 1974 1978 1984 1991 Amatorskij chempionat Franciyi 1935 1971 Peremozhec grupovogo etapu 1 1959 Chempionat Franciyi z futbolu 1927 1929 Sribnij prizer 1 1927 Chempionat Franciyi z futbolu USFSA Najkrashij rezultat 1 2 finalu 1905 Nacionalnij kubok Kubok Franciyi Finalist 1 2001 1 2 finalu 2 2008 Kubok francuzkoyi ligi Najkrashij rezultat 1 2 finalu 2001 Regionalni Chempionat Regionalna liga Pivnich Chempion 4 1924 1927 1957 1963 Regionalna liga Pikardiya Chempion 4 1920 1921 Chempionat Pikardiyi Chempion 5 1976 rez 1978 rez 1983 rez 1993 rez 1995 rez Chempionat Pikardiyi USFSA 1903 1919 Chempion 11 1903 1904 1905 1906 1908 1909 1910 1911 1912 1913 1914 Kubok Kubok Pikardiyi Volodar 10 1977 1980 1981 1990 1991 2002 rez 2005 rez 2008 rez 2011 rez 2015 rez Sportivni rekordi Chempionati Z momentu organizaciyi chempionatu Franciyi v 1932 roci Am yen bilshist sezoniv proviv u drugomu ta tretomu divizionah nacionalnogo chempionatu Nezvazhayuchi na znachnu kilkist sezoniv provedenih u Divizioni 2 ta Lizi 2 a same 36 klub vvazhayetsya odnim z najvidomishih u Franciyi do ostannogo chasu klub zhodnogo razu ne vistupav u Divizioni 1 abo Lizi 1 Zagalom komanda zigrala simdesyat chotiri sezoni na nacionalnomu rivni tridcyat chotiri na profesijnomu rivni i dvadcyat tri na regionalnomu rivni Rezultati vistupiv u chempionatah pid egidoyu FFF z 1919 roku Chempionat Sezoni Tituli I V N P ZM PM RM Chempionat Franciyi 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Chempionat Franciyi D2 37 0 1320 410 372 538 1601 1941 340 Divizion 2 Liga 2 z 1945 33 0 1204 367 347 490 1371 1683 318 Divizion 2 1933 1939 4 0 116 43 25 48 230 258 28 18 0 590 269 192 129 880 544 326 7 0 256 110 79 67 345 255 90 Nacional 1 1993 1997 1 0 34 17 10 7 50 26 24 Divizion 3 1970 1993 10 0 300 152 93 55 475 263 212 Chempionat Franciyi D4 2 0 52 26 13 13 84 49 35 Divizion 4 1978 1993 2 0 52 26 13 13 84 49 35 Amatorskij chempionat Franciyi 1935 1971 0 270 Nacionalnij divizion 11 1 266 113 77 76 401 335 66 Finalna faza 1 0 4 Amatorskij chempionat Franciyi 1926 1929 1 0 4 2 1 1 8 6 2 Regionalnij chempionat 23 4 Divizion poshani D1 1919 1948 10 2 Divizion poshani D2 1948 1970 5 2 Inshi rivni 8 Hronologiya vistupiv u chempionatah Nastupnij grafik pokazuye hronologichnu liniyu vistupiv u chempionatah Franciyi pid egidoyu FFF v yakih protyagom svoyeyi istoriyi brav uchast Am yen Kubki Am yen bere uchast u dvoh kubkah yaki rozigruyutsya shorichno u Franciyi Kubku Franciyi yakij zapochatkovanij u 1917 roci ta organizovuyetsya Federaciyeyu futbolu Franciyi ta Kubku Ligi zapochatkovanij u 1994 roci ta organizovanij Profesijnoyu futbolnoyu ligoyu U zhodnomu z cih kubkiv komanda ne stavala peremozhniceyu U Kubku Franciyi jogo najkrashim vistupom buv vihid u final turniru 2001 roku dvichi vihid do pivfinalu v 1930 ta 2008 rokah a takozh p yat raziv klub dosyagav chvertfinalu v 1925 1928 1931 1934 ta 2004 rokah U Kubku Ligi najkrashij rezultat klubu chvertfinal u 2001 roci Statistika vistupiv Am yena v kubkovih turnirah Kubok P F 1 2 1 4 1 8 1 16 1 32 Kubok Franciyi 0 1 2 5 10 10 29 Kubok ligi 0 0 0 1 3 7 Rekordi Najkrupnishimi peremogami klubu u matchah 2 go divizionu 7 0 nad Olimpik Ales u 1951 roci a takozh 7 1 nad AS Trua v 1947 roci Osobisti vidznaki Pid chas profesijnih sezoniv Am yena dva napadniki stali najkrashimi bombardirami Ligi 2 Hamed Diallo v 2002 roci z 18 ma golami ta i David Suares u 2004 roci z 17 ma golami Ostannij takozh buv obranij u 2004 roci v kompaniyi z pivzahisnikom klubu Fabrisom Abrielem do simvolichnoyi zbirnoyi Ligi 2 za versiyeyu YuNFP voni buli nagorodzheni na shorichnij ceremoniyi z 1988 roku sered inshih gravciv PFF Osobisti nagorodi futbolistiv Am yena v oficijnih zmagannyah Najkrashi bombardiri Futbolni trofeyi YuNFP Chempionati Liga 2 2002 Hamed Diallo 18 goliv 2004 David Suares 17 goliv Trofej YuNFP Ligi 2 Zbirna sezonu Ligi 2 2004 Fabris Obriel ta David SuaresPersonaliyiPrezidenti Pershim prezidentom klubu stav odin z jogo zasnovnikiv Frederik Peti Pid jogo kerivnictvom u 1902 roci bulo stvoreno soyuz Pikardiyi USFSA yakij organizovuvav futbolni zmagannya v regioni Jogo na posadi prezidenta klubu v 1903 roci zaminiv Sharl Lami yakij pracyuvav suddeyu v apelyacijnomu sudi Am yena j keruvav futbolnim klubom protyagom nastupnih 10 rokiv Pershim sered velikih prezidentiv stav Alber Mulunzh yakij obijmav svoyu posadu protyagom 18 rokiv z 1913 po 1931 roki Istoriya jogo poyavi v klubi zvodilasya do togo sho nezabarom pislya stvorennya Am yena Rober Peti chlen zasnovnik klubu ta brat pershogo prezidenta Frederika pidijshov do nogo na platformi tramvayu shob zaproponuvati jomu pochesnu reyestracijnu kartku same z cogo chasu v Albera z yavilasya spravzhnya pristrast do futbolu yaka zmusit jogo stati odnim iz stovpiv futbolnogo tovaristva U zhovtni 1909 roku vin buv zaproshenij na vidkrittya stadionu vulici Anri Daussi yak direktor medichnoyi shkoli Pid chas kadenciyi Albera Peti bulo pridbano zemelnu dilyanku na yakij u 1921 roci pobuduvali novij stadion u 1931 roci vin otrimav nazvu Stad de Mulunzh Buv prezidentom pid chas zolotogo periodu Am yena koli v klubi grali dekilka gravciv francuzkoyi zbirnoyi a doktor Mulunzh buv chlenom komisiyi yaka 10 chervnya 1931 roku uhvalila rishennya nepopulyarnu dumku pro mozhlivij vidmovu klubu vid profesionalnogo statusu Alber zalishiv posadu prezidenta klubu 17 zhovtnya 1931 roku cherez svij pohilij vik i tomu ne pobachiv profesijnogo debyutu klubu v 1933 roci A v 1940 roci u vici 81 roku pomer Jogo nastupnikom stav inshij likar doktor De Byutler Vin perekonuvav radu direktoriv u 1941 roci pro neobhidnist perehodu do profesionalizmu Zreshtoyu v 1933 roci Am yen otrimav profesionalnij status Memorialna doshka na chest pershih troh prezidentiv Am yena na budivli Stad Mulunzh Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni klub vidnoviv svoyi vistupi v Lizi 2 ale vzhe za prezidenta M Yakoba Posadu prezidenta klubu po cherzi obijmayut Klod Lezhen Ivon Legras M Mojor M Buber ta Kamil Kavi Mishel Derayev prijshov do klubu naprikinci 1979 roku koli klub mav amatorskij status i vistupav u 3 mu divizioni Pid chas jogo prezidentstva na staromu Stad de Mulunzh buli pobudovani novi tribuni klub vstanovlyuye partnerski vidnosini z promislovcyami Am yena ta rozshiryuye reklamnu ploshu na stadioni She v listopadi 1984 roku Mishel Derayev na odnij iz pres konferencij zayaviv sho klub maye otrimati profesionalnij status ta mati vlasnu futbolnu akademiyu 1 kvitnya 1985 roku novim prezidentom klubu stav Daniel Abet Nevdovzi pislya obrannya na cyu posadu na zagalnih zborah vin ogolosiv sho klub maye deficit u 1 3 miljona frankiv i tomu povinen buv zapozichiti 1 8 miljona frankiv Faktichno kerivnictvo klubu velo jogo do bankrutstva U toj chas yak klub prosto viletiv u 3 j divizion vin zbilshuye zarplatu gravciv nezvazhayuchi na znizhennya dohodiv vid stadionu a zgodom pozbavlyayetsya vid dekilkoh klubnih pracivnikiv yaki mali dobru reputaciyu v komandi yak ot Pol Pruvost ta Patrik Majson Abet zalishaye svoyu posadu 4 lyutogo 1986 roku jogo nastupnikom staye Zherar Delaye direktor kompaniyi Giraudy pid kerivnictvom yakogo situaciya v klubi takozh ne polipshilasya U cej chas u klubi vidbuvayetsya finansova reorganizaciya j vin nablizhayetsya do viznannya v sudi svogo bankrutstva Cherez rik pislya svogo prihodu v klub Delaye zalishaye svoyu posadu na yakij jogo zminyuye Zhyulyen Barno advokat ta kolishnij sportivnij direktor mista Am yen yakij oyuijmav svoyu novu posadu do 1991 roku Pislya vazhkogo periodu prezidentstv Abeta ta Delaye situaciya v Am yeni stabilizuyetsya za chasiv prezidentstv Fransua Gossarta ta Paskalya Puelo razom voni na svoyih posadah perebuvali majzhe 20 rokiv Pualo buv pershim hto kontaktuvav z klubom pid chas sudovogo procesu v 1986 roci mizh Am yenom ta jogo sponsorom kompaniyeyu Lee Cooper odnim z predstavnikiv yakoyi buv P yer Puelo batko Paskalya advokat Li Kupera pid chas cogo sudovogo rozglyadu Naperedodni zavershennya svogo kontraktu z klubom Puelo vdalosya zmicniti klub Na pochatku 90 h rokiv vin zustrivsya z Fransua Gossartom kerivnikom arhitekturnogo viddilennya i zaproponuvav jomu zaminiti sebe na posadi prezidenta klubu Gossart stav prezidentom Am yena 5 listopada 1991 roci odnochasno posadi vice prezidentiv zajnyali Zhak Lenar Mishel Pontye ta Paskal Puelo Razom voni proveli reorganizaciyu klubnoyi strukturi Gossart zajmavsya profesionalnimi pitannyami a Puelo pracyuvav v amatorskomu sektori ta keruvav molodizhnoyu akademiyeyu U 1993 roci ci chinovniki obminyalisya posadami Puelo znovu stav prezidentom a Gossart zajnyav posadu vice prezidenta Zavdyaki yih zusillyam klub vidnovlyuye profesionalnij status buduye novij stadion pid nazvoyu Stad de Likorn j vistupayuchi v Divizioni 2 ta kubku Franciyi demonstruye chudovi rezultati 3 kvitnya 2009 roku nezadovgo do zavershennya sezonu 2008 09 rokiv pidsumkom yakogo stav vilit do Nacionalnogo chempionatu Puelo zalishiv posadu prezidenta klubu zvilnivshi misce dlya Bernara Zhoanne V toj zhe chas Puelo ta Gossart zalishilisya v klubi na pravah ryadovih chleniv Spisok prezidentiv Am yena Im ya Period Frederik Peti 1901 1903 Sharl Lami 1903 1913 Alber Mulunzh 1913 1931 M De Byutler 1931 xxxx M Yakob Klod Lezhen Ivon Legras M Moyer M Buber Kamil Kavi Mishel Derayev 1979 1985 Daniel Abet 1985 1986 Im ya Period Zherar Delaye 1986 1987 Rishar Rutkovskij 1987 1989 Zhyulyen Burno 1989 1991 Fransua Gossart 1991 1993 Paskal Puelo 1993 2009 Bernar Zhoanne z 2009 Treneri Na pochatku 1920 h rokiv zajnyattya futbolom perejshli na bilsh visokij riven Kerivniki klubiv pochinayut vimagati efektivnoyi ta rezultativnoyi gri svoyih komand dlya cogo voni pochinayut zaluchati futbolnih fahivciv treneriv U 1924 roci kerivnictvo Am yena vikupilo kontrakt pershogo v istoriyi klubu trenera anglijcya Adamsa Na rannih etapah u klubi pracyuvali perevazhno inozemci avstriyec Fransua de Voggenhuber kolishnij trener zbirnih Rumuniyi ta Ugorshini a takozh ugorci Ferenc Konya ta Zhul Limbek pri chomu ostannij z nih buv grayuchim trenerom Ne ridkimi buli j vipadki koli treneri v komandi odnochasno j buli gravcyami osoblivo yaksho voni buli she dosit molodimi Tak Pol Nikolya yakij trenuvav komandu v sichni ta grudni 1934 roku zakinchiv svoyu kar yeru v Am yeni v 1931 roci Rajmonu Demi na moment prihodu v klub 1935 roku bulo usogo 33 roki na svoyij posadi vin pracyuvav do pershoyi vidmovi klubu vid profesionalnogo statusu v 1937 roci Luyi Fino poyednuvav kar yeru gravcya z trenerskoyi robotoyu z 1942 roku Pislya povernennya profesionalnogo statusu klubom u 1945 roci dekilka treneriv zminilisya shvidko ne zalishayuchis na svoyij posadi bilshe odnogo sezonu Danec Kaj Andrup ocholiv komandu po zavershenni Drugoyi svitovoyi vijni ta stav ostannim v istoriyi klubu zakordonnim trenerom Potim Am yen trenuvali P yer illiye Moni Braunshtejn ta Andre Ryu Vin zgaduvav sho gravci yaki grali za tiyeyu taktichnoyu shemoyu voni mali chudovu komandu ta shans vijti do Pershogo divizionu Odnak cogo ne stalosya j z 1952 roku klub dali vistupav na amatorskomu rivni Edurard Ardyun yakij propracyuvav udvichi menshe nizh Andre Ryu stav trenerom komandi v 1958 roci koli komanda vistupala v amatorskomu chempionati Franciyi Nastupnogo sezonu jogo zaminiv Zhan Mankovskij kolishnij gravec klubu za chasiv Andre Ryu yakij vistupav na pravomu flanzi Ostannij propracyuvav u klubi lishe odin sezon a v 1960 roci jogo zaminiv Emilyen Mires Emilyen Mires yakij u 1936 roci grav u matchi Franciya Yugoslaviya trenuvav pershu komandu Am yena protyagom 8 mi sezoniv z 1960 po 1968 roki Vin stav ostannim trenerom Am yen Atletik Klub i v toj zhe chas pershim trenerom SK Am yen pislya ob yednannya dvoh klubiv z odnojmennogo mista Vin trenuvav komandu v amatorskomu chempionati Franciyi ta v Divizioni poshani chempionatu Pivnichnoyi Franciyi de Am yen demonstruvav horoshi rezultati Meres zreshtuye virishuye zavershiti trenersku diyalnist j zalishaye posadu golovnogo trenera Am yena nezvazhayuchi na prekrasni rezultati klubi novim trenerom klubu staye Andre Griljon Griljon yakij 15 raziv viklikavsya do zbirnoyi Franciyi na poziciyi zahisnika trenuvav komandu protyagom dev yati sezoniv z 1968 po 1977 roki zdobuv lyubov ubolivalnikiv nezvazhayuchi na te sho kozhnogo razu kontrakt z nim pidpisuvavsya lishe na sezon Okrim svoyeyi roboti v klubi vin buv trenerom amatorskoyi zbirnoyi Franciyi z futbolu yaku vin ocholyuvav zokrema na Olimpijskih igrah 1968 roku cherez sho jomu timchasovu dovelosya zalishiti posadu trenera Am yena na yakij pracyuvav jogo pomichnik Pol Pryuvost na pochatku sezonu 1968 69 rokiv Za chasiv Griljona klub vidnoviv svoyi vistupi v Lizi 2 cherez dvadcyat rokiv pislya svogo vidhodu z nogo Advokat za specialnistyu Griljon j nadali pracyuye trenerom pri comu odnochasno obijmayuchi posadu golovnogo menedzhera klubu U 1977 roci pislya togo yak klub viletiv do Divizionu 3 Andre ogolosiv sho ne hoche prodovzhuvati svij kontrakt i pokinuv klub perejshovshi do klubu Amikal de Lyus z Divizionu 2 Griljon buv nazvanij chitachami Courrier picard najkrashim trenerom stolittya v Am yeni Do Divizionu 3 v 1977 roci klub potrapiv z Roberom Busho na posadi golovnogo trenera Am yena yakij trenuvav komandu protyagom 32 rokiv Spochatku yak napadnik z 1962 po 1975 rik vistupav pid kerivnictvom Meressa ta Griljona zabivshi ponad 300 m yachiv a potim pracyuvav trenerom komand A V ta U 18 i nareshti buv selekcionerom ta golovnim trenerom Z Am yenom zdobuv putivku do Ligi 2 ale zgodom znovu povernuvsya do Ligi 3 j naprikinci 1979 roku na piv misyaciv buv zamishenij na svogo pomichnika Polya Pryuvosta yakij potim zalishavsya v klubi j pracyuvav trenerom molodizhnih komand U 1980 roci do klubu pribuv Klod Le Ru spochatku yak grayuchij trener a potim povnistyu skoncentruvavsya na trenerskij roboti Buduchi vpevnenim u tomu sho ye realni mozhlivosti dosyagti chogos u korotkostrokovij abo serednostrokovij perspektivi vin provodit zmini v trenerskomu shtabi klubu ale v nogo ne vihodit vijti do Ligi 2 Gabriel Demmenez prijshov yak grayuchij trener razom z Klodom Le Ru ale zaminiv ostannogo na trenerskomu mistku lishe v 1983 roci Razom z klubom vin spochatku pidvishivsya v klasi a potim i povernuvsya do Divizionu 3 Pislya proshannya z Demmenezom u 1985 roci jogo nastupnikom stav Kamil Shuk ye Zi svoyim pomichnikom zastupnikom Robertom Busho voni protyagom dvoh sezoniv demonstruyut ti zh sami dosyagnennya sho j Demmenez a same pidvishennya v klasi j vilit do Divizionu 3 vzhe nastupnogo zh sezonu Shuk ye buv zvilnenij u 1987 roci i jogo zaminiv kolishnij gravec klubu Zhoel Beudzhan yakij buv vorotarem Am yena z 1974 po 1984 rik Tim ne menshe klub opustivsya do Divizionu 4 a pislya porazki vid Le Tuka j vzagali pishov u vidstavku Pislya vidhodu z klubu Zhoel zayaviv sho vin ne buv dostatno gotovim shob trenuvati i tomu vin vvazhav za krashe zupinyatisya Trener rezervnoyi komandi G yu Zhulyen yakij takozh buv kolishnim gravcem klubu ocholiv komandu pid chas yiyi vistupiv u Divizioni 4 Vzhe cherez dva sezoni pid kerivnictvom Zhulyena Am yen povernuvsya do Ligi 2 ta vidnoviv profesionalnij status Vin prodovzhuvav pracyuvati v komandi do 1991 roku shorazu utrimuyuchi komandu v Lizi 2 ale za dekilka turiv do zavershennya chempionatu zalishiv posadu na korist svogo pomichnika Emmanuelya Ammona U 1992 roci novim golovnim trenerom Am yena stav Patrik Parizon Jogo priyizdu do klubu pereduvala kar yera gravcya tak z 1967 po 1973 roki vin zahishav kolori Sent Etyena takozh Patrik zigrav 3 matchi v futbolci nacionalnoyi zbirnoyi Parizon stav odnim z pershih hto zagovoriv pro stvorennya molodizhnoyi akademiyi v Am yeni stverdzhuyuchi sho isnuye potencial v Am yeni vona komanda povinna mati infrastrukturu dzherelo i persh za vse zaluchati j utrimuvati yih molodih gravciv i sho ponyattya klubu ne obmezhuyetsya pershoyu komandoyu Nezvazhayuchi na te sho Patriku vdalosya povernuti klub do Ligi 2 i nezvazhayuchi na jogo zapevnennya pro gotovnist j nadali dosyagati novih vershin z klubom Parizona na posadi golovnogo trenera zminyuye Arno Dos Santos Dos Santos yakij protyagom chotiroh sezoniv u klubi pracyuvav lishe U Lizi 2 namagavsya jogo profesionalizuvati v toj chas ostanni matchi buli zigrani na Stad Mulunzh Piznishe vin skazav pro cej period sho vin buv u cilkovitomu porozuminni z prezidentom Paskalem Pullio a Pullio vikonuvav rol duzhe suvorogo menedzhera j buv duzhe vimoglivim do gravciv U listopadi 1998 roku pislya p yati pospil porazok Am yen zajnyav ostannye misce v turnirnij poziciyi i jogo zaminiv Rene Marsilya yakogo Arno priviv do klubu v 1994 roci Do svogo perehodu na posadu golovnogo trenera Am yena Marsilya trenuvav komandu U 17 ta rezervnij sklad Am yena Jomu vdalosya vryatuvati klub vid vilotu ale v lyutomu nastupnogo sezonu klub posiv ostannye misce v turnirnij tablici j ce prizvelo do zvilnennya Rene z posadi golovnogo trenera Jogo zamina Viktor Zvunka na pochatku sezonu pracyuvav sportivnim direktorom prote pislya svogo prihodu na posadu golovnogo trenera vityagnuti komandu z dna turnirnoyi tablici ne zmig j sezon 2000 01 rokiv Am yen rozpochav u Nacionalnomu chempionati Denis Troh kolishnij pomichnik portugalcya Artura Zhorzhe v PSZh virishiv rozpochati samostijnu kar yeru koli prezident Paskal Pullio zaproponuvav jomu posadu trenera Buduchi vidomim sered ubolivalnikiv zavdyaki svoyih vusiv Troh nazavzhdi zalishivsya v pam yati faniv zavdyaki svoyij harizmi ta sportivnim dosyagnennyam komandi protyagom chotiroh sezoniv protyagom yakih vin keruvav Am yenom Vzhe v pershij rik svoyeyi roboti fahivec povernuv klub do Ligi 2 ta viviv jogo do finalu kubku Franciyi U 2004 roci koli komanda pretenduvala na vihid do Ligi 1 komanda zreshtoyu opustilasya v turnirnij tablici pislya 6 ti pospil porazok a Troh zalishiv posadu golovnogo trenera Prote vin zalishivsya pracyuvati v klubi na upravlinskij posadi Jogo nastupnikami stali treneri pid kerivnictvom yakih Am yen demonstruvav zhahlivi rezultati Pershim buv Aleks Dyupon yakij protyagom pivtora sezonu trenuvav komandu v Lizi 2 j pid kerivnictvom yakogo klub pokazuvav dovoli poseredni rezultati jogo nastupnik Tyerri Lore v 2009 roci doviv komandu do vilotu v Nacionalnij chempionat i nareshti jogo nastupnik Serzh Romano yakij propracyuvav u klubi lishe chotiri misyaci U period mizh robotoyu cih fahivciv dvichi keruvav komandoyu Lyudovik Batli z bereznya 2006 roku po 2008 rik ta z zhovtnya 2009 roku po 2012 rik Vin prijshov do komandi v 2000 roci yak kerivnik molodizhnoyi akademiyi vin prihodiv do komandi shorazu koli bulo pid zagrozoyu zberezhennya yiyi profesionalnogo statusu Pid chas svogo pershogo prihodu Batli vryatuvav komandu vid vilotu do Nacionalnogo chempionatu ta priviv yiyi do borotbi za pravo vihodu do Ligi 1 v 2007 roci ale v pidsumku komanda posila 4 te misce Pid chas svogo drugogo prihodu v Am yen vin pidtyagnuv komandu v turnirnij tablici Nacionalnogo chempionatu pislya provalnogo startu gravciv pid kerivnictvom Serzha Romano ta viviv yiyi do Ligi 2 u 2011 roci Batelli razom z Denisom Trohom stav trenerom yakij protyagom ostannih rokiv keruvav komandoyu najdovshe Z 2012 po veresen 2013 rik Am yen trenuvav Fransua De Taddeo yakij buv viznanij najkrashim trenerom Ligi 2 2007 roku na choli Meca Trener trohi bilshe odnogo sezonu na choli komandi v Nacionalnomu chempionati vin ne zmig vivesti Am yen u Ligu 2 za pidsumkami svogo pershogo sezonu a pislya pershih shesti turiv u sezoni 2013 14 rokiv pislya chotiroh pospil porazok buv zvilnenij z posadi golovnogo trenera i z cogo chasu klub uvimknuvsya v borotbu za pidvishennya v klasi Jogo zaminiv Oliv ye Eshuafni yakij zumiv zberegti komandu v Nacionalnomu chempionati zavershivshi sezon seriyeyu z 15 ti peremog pospil U sezoni 2014 15 rokiv Oliv ye Eshuafni na posadi golovnogo trenera zaminiv Samyuel Mishel yakij propracyuvav lishe pivroku j buv zvilnenij na toj chas komanda posidala 8 me misce Jogo zaminiv Kristof Pellesye Sezon 2015 16 rokiv stav vdalim dlya Kristofa oskilki Am yen vijshov do Ligi 2 a za pidsumkami sezonu 2016 17 rokiv zdobuv putivku do Ligi 1 Treneri Am yena Im ya Period M Adams 1924 xxxx Fransua de Vogengugber 1930 1933 Ferenc Konya 1933 Pol Nikolya sich gr 1934 Zhul Limbek gr 1934 1935 Rajmon Demej 1935 1937 Luyi Fino 1942 1943 Kaj Andrup 1945 1946 P yer Illiye 1946 1947 Moni Braunshtejn 1947 1948 Andre Ryu 1949 1951 Eduar Ardyun 1958 1959 Zhan Mankovskij 1959 1960 Im ya Period Emilyen Meress 1960 1968 Andre Grilljo 1968 1977 Rober Busho 1977 1979 Pol Pryuvo 1979 gr 1979 Rober Busho gr 1979 1980 Klod Le Rua 1980 1983 Gabriel Desmenez 1983 1985 Kamil Shuk ye 1985 1987 Zhoel Bevzhan 1987 kv 1988 G yu Zhulyen kv 1988 1992 Patrik Parizon 1992 1994 Arno Dos Santos 1994 lis 1998 Rene Marsilya lis 1998 lyut 2000 Im ya Period Viktor Zvunka lyut 2000 2000 Denis Troh 2000 2004 Aleks Dyupon 2004 ber 2006 Lyudovik Batelli ber 2006 2008 Tyeri Lorej 2008 2009 Serzh Romano 2009 zhov 2009 Lyudovik Batelli zhov 2009 2012 Fransua De Taddeo 2012 ver 2013 Oliv ye Eshuafni ver 2013 2014 Samyuel Mishel 2014 sich 2015 Kristof Pelessye sich 2015 Gravci Najvidomishi gravci Pershimi gravcyami yaki vistupali v klubi Am yen Atletik buli molodi lyudi z usih kutochkiv Am yena bagato z yakih buli chlenami Asociaciyi Liceyi d Amen Takim chinom z 1901 po 1904 rik z 50 ti gravciv yaki vistupali v klubi 22 buli liceyistami She v 1904 roci do klubu priyednalisya zakordonni gravci britanski robitniki z manufakturi Konti yaka roztashovuvalasya za dvadcyat kilometriv vid Am yena Pershij gravec yakij zalishiv slid u futbolnij istoriyi Am yena ce napadnik nacionalnoyi zbirnoyi Franciyi Anri Olgar pro yakogo odin iz suchasnikiv skazav sho vin opustiv suchasnih napadnikiv do rangu boyazkih i zbentezhenih ditej Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli grupa gravciv bula mobilizovana do lav francuzkoyi armiyi bagato molodih lyudej vikom vid 16 do 18 rokiv zajnyali misce v skladi komandi Naprikinci svitovoyi vijni ci molodi gravci zagrali nastilki vpevneno sho kerivnictvo Am yena v serpni 1921 roku organizuvalo vidbirni matchi v yakih pereglyanuli ponad 16 gravciv Na pochatku 1920 h rokiv kerivnictvo Am yena pragnulo zrobiti jogo najsilnishim klubom u pivnichnij Franciyi Dlya cogo kerivnictvo vzhe ne pokladalosya viklyuchno na miscevih futbolistiv yak ot Urben Valle 1916 1932 Lap yer Grandser ta Masse a pochinaye zaproshuvati gravciv z inshih futbolnih klubiv Vistupali v Am yeni j legioneri britanci Tompson 1921 1930 ti ta Sheldon 1923 1927 belgijci Mishel prijshov do komandi v 1921 roci ta Aert prijshov u 1923 roci italiyec Peruchchi prijshov u 1924 roci Vistupali v komandi j vidomi francuzi gravci abo majbutni gravci nacionalnoyi zbirnoyi Marsel Bron 1921 1923 Moris Tedye 1922 1925 Eduard Makart prijshov u 1923 roci Zhorzh Taisn 1926 1937 Pol Nikolya 1929 1931 Selesten Delmer 1930 1932 ta Ernest Liberati 1929 1932 Ci pridbannya cilkom vipravdovuyut sebe oskilki klub dvichi vigrava Divizion Poshani chempionatu Pivnichnoyi Franciyi Prote v 1932 roci klub vidmovivsya prohoditi na profesionalnij riven i tomu vtrachaye svoyih najkrashih gravciv yaki perejshli do profesijnih komand Lishe okremi futbolisti yak Taisn prodovzhuvali vistupati na amatorskomu rivni Pislya otrimannya profesijnogo statusu v 1933 roci Am yen zaprosiv novih gravciv u tomu chisli j kolishnih gravciv nacionalnoyi zbirnoyi yak ot Ogyusten Shantrel 1933 1934 ta Andre Tassen 1934 1935 ale vitrati klubu vse zbilshuvalisya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta drugogo profesijnogo periodu klubu z 1945 po 1952 roki Am yen zaprosiv dvoh gravciv z susidnogo klubu GSP Alber italijskogo zahisnika Lido Albanezi prijshov u 1945 roci ta vorotarya Zhana Kapart 1942 1952 Voni vistupali razom z inshim miscevim gravcem zahisnikom Amedi Usharom 1945 1951 a takozh z troma gravcyami yaki potim pracyuvali v nomu trenerami Luyi Fino 1942 1944 Eduard Ardyun 1947 bl 1955 roku ta Zhan Mankovskij 1950 1952 a takozh z Rozhe Gravoyu 1942 1943 roki yakij pomer v aviakatastrofi na Superzi 1949 roku v yakij zaginula vsya komanda Torino Zi vtratoyu profesionalnogo statusu v 1952 roci deyaki gravci klubu zalishayut komandu ale deyaki virishili zalishitisya v klubi nezvazhayuchi na amatorskij status napriklad Dzhek Broun 1946 1961 yakij narodivsya v Am yeni a jogo batko Marsel takozh buv futbolistom a takozh Zhak Falize 1945 1966 yakij zalishavsya v klubi vzhe ponad dvadcyat rokiv Period perebuvannya na trenerskomu mistku Andre Griljona z 1968 po 1977 roki takozh oznamenuvavsya poyavoyu ciloyi grupi gravciv yaki zalishili svij slid v istoriyi klubu vorotarya Zhoelya Bouzhuana 1974 1982 zahisnikiv Pol Imela 1965 1980 Klod Ksantip 1964 1971 Rozhe Lyakur 1969 1984 ta Joann Svrek 1973 1980 pivzahisnikiv Zhan Luyi Delkru 1972 1980 Zhuyi Fromgolc 1973 1979 ta P yer Mankovskij 1968 1970 ta 1979 1983 ta napadniki Leonel Sashi 1960 1967 a potim 1972 1974 Zhil Krapule 1974 1979 Zhuber Skupnik 1973 1976 ta Rober Busho 1962 1975 Z 1980 h i do pochatku 1990 h rokiv koli komanda peremishuvalasya mizh Divizionom 2 ta Divizionom 4 yiyi kolori zahishali futbolisti riznogo rivnya kvalifikaciyi V osnovnomu ce buli molodi gravci yaki robili svoyi pershi kroki v doroslomu futboli persh nizh perejti do klubiv Ligi 1 sered nih vidilyayutsya Teddi Berten 1987 1991 yakij zgodom perejshov do Gavru ta Zheral Batikl 1989 1991 yakij perejshov do Osera a takozh gravci yaki zavershuvali kar yeru gravcya napriklad Tyeri Dobelle 1984 1997 CYa epoha vidriznyayetsya gravcyami yaki zatrimuvalisya v klubi vse menshe i menshe nezvazhayuchi na ce bagato z nih stavali ulyublencyami fanativ nezvazhayuchi na vistupi v Am yeni protyagom usogo lishe dekilkoh sezoniv napriklad Lorana Bushez 1979 1982 abo Zhan P yer Sallat 1981 1984 Deyaki gravci vse zh zalishalisya v komandi na termin ponad troh sezoniv nezvazhayuchi na periodichni vibuvannya ta pidvishennya sered nih Gabriel Demenez 1980 1985 Patrik Abraham 1984 1986 ta 1988 1992 roki Erik Bala 1980 1985 Lionel Bogran 1977 1986 Tyerri Bonalar 1983 1987 ta Martial Bude 1983 1987 V cej chas u skladi komandi vistupav takozh gravec francuzkoyi zbirnoyi Mark Berdol yakij zalishiv klub vzhe cherez 6 misyaciv Pivzahisnik Fahid Ben Halfalla rozpochinav svoyu profesijnu kar yeru v Am yeni Klub vidnovlyuye profesionalnij status u 1991 roci j do 2000 roku protyagom nastupnih 8 mi sezoniv vistupaye v Lizi 2 v cej chas najvidomishimi gravcyami buli Stefan Adam 1993 1995 Rajmon Lokuli 1993 1998 Oliv ye Piko 1995 1998 Filip Poil 1995 2001 Kristof Rajmon 1987 1997 a takozh 1999 2000 Lahdar Adzhali 1994 1997 ta 2000 2002 ta Karel Yarolim 1990 1991 roki Klyuchovimi gravcyami Am yena u 2000 h rokah buli dva legioneri svoyih nacionalnih zbirnih togolezec Zhan Pol Abalo 1995 2005 ta Oskar Evolo 1996 2005 yaki zahishali kolori klubu vidpovidno desyat ta dev yat rokiv do 2005 roku Voni brali uchast u kampaniyi v yakij Am yen dijshov do finalu Kubku Franciyi 2001 roku razom z Emmanuelem Dyushemenom 1997 2003 Zhyulyenom Lashorom 1996 2003 Arno Lebryunom 1998 1999 ta 2000 2005 Zhan Fransua Riv yerom 2000 2003 ta Piter Sampilem 2000 2002 Pid chas vistupiv u Lizi 2 z 2001 po 2009 rik u klubi z yavlyayutsya horoshi gravci vklyuchayuchi j vihovanciv molodizhnoyi akademiyi vidkritoyi v 1996 roci yak ot Issiar Dia 2003 2006 ta Siril Mervil 2001 2007 Cej trivalij period na najvishomu rivni dozvolyaye dekilkom molodim gravcyam rozpochati svoyu kar yeru v klubi persh nizh perejti do klubiv Ligi 1 protyagom bilsh mensh trivalogo promizhku chasu Takim chinom Fabris Abriel 2001 2004 Fahid Ben Halfalla 2001 2005 Antuan Byuron 2003 2009 Zhoel Sami 2004 2008 po spravzhnomu rozpochinayut svoyu kar yeru v Am yeni U 2000 h rokah takozh dvoye napadnikiv Hamedom Diallo 2001 2003 ta David Suares 2003 2004 stavali najkrashimi bombardirami a dvoye pivzahisnikiv Tibo Zhiress 2006 2009 ta David De Frejtas 2005 2007 zalishili svij slid v istoriyi klubu osoblivo u 2007 roci koli Am yen posiv 4 te misce v Lizi 2 U rozpal periodu nestabilnosti yakij klub perezhivaye z 2008 roku deyaki gravci vstigayut stati ulyublencyami faniv sered nih vorotar Landri Bonnefo 2009 2012 yakij navit vidznachivsya golom u chempionati ta zahisnik klubu Tomasa Minnyell 1999 2001 roki a potim 2010 2013 roki U 2000 roci chitachi Courrier picard obrali komandu stolittya Am yena do skladu yakoyi vhodili Zhoel Bouzhuan Teddi Berten Urban Vallet Pol Imiyela Dzhek Braun Guj Fromgolc Zhan Luyi Delkrua P yer Mankovskij Karel Yarolim Zherald Batisle ta Zhuber Skupnik a yak gravci zamini Zhak Falize Klod Ksantipp ta Rober Busho Komanda skladayetsya perevazhno z gravciv z 1970 h ta 1980 h rokiv bez zhodnogo gravcya 1990 h rokiv i lishe za uchastyu odnogo gravcya zi slavetnogo periodu klubu 1920 h rokiv Soccer Field Transparant png Michel v Viseur fr Grandsert Riu Delmer Liberati fr Dinouart M Braun Nikolya Sklad u matchi pivfinalu Kubka Franciyi 1930 roku Soccer Field Transparant png fr v fr Abalo fr fr fr Evolo fr fr fr fr Sklad u matchi finalu Kubka Franciyi 2000 roku Soccer Field Transparant png fr v fr fr fr fr fr fr Zhiress fr fr fr Sklad u sezoni 2006 2007 Soccer Field Transparant png fr v fr fr fr fr fr fr fr Yarolim Batikl fr Simvolichna zbirna 20 stolittya za versiyeyu chitachiv Gravci zbirnoyi Franciyi Spisok gravciv Am yena v nacionalnij zbirnij Franciyi Gravec Viklikiv Period Sel total Selesten Delmer 6 1930 1931 11 Anri Olgard 1 1908 1 Ernest Liberati 16 1930 1932 19 Pol Nikolya 7 1929 1931 35 Zhorzh Tayisn 3 1927 3 Moris Tedye 1 1925 1 Urben Vallet 21 1925 1929 21 Zagalom 55 1908 1932 91 Z momentu stvorennya klubu v 1901 roci sim gravciv odyagali futbolku nacionalnoyi zbirnoyi Franciyi pid chas svoyih vistupiv v Am yeni Urben Vallet Ernest Liberati Pol Nikolya yakij takozh buv kapitanom pid chas cih matchiv Selesten Delmer Zhorzh Tayisn Anri Olgard ta Moris Tedye Zagalom gravci Am yena viklikalisya do nacionalnoyi zbirnoyi rekordsmenom za cim pokaznikom ye Urben Vallet 21 raz v toj chas yak Ernest Liberati otrimav lishe 16 viklikiv Usi voni viklikalisya v 1920 30 h rokah koli komanda vistupala pid nazvoyu Am yen Atletik Klyub za vinyatkom Anri Olgara 1908 rik Anri Olgar ta Urben Vallet zajmayut osoblive misce v istoriyi klubu oskilki voni stali uchasnikami Olimpijskih igor vpershe v 1908 roci v Londoni ta vdruge v 1928 roci v Amsterdami Obidva zigrali v pershomu raundi Olgar vzyav uchast u progranomu 0 9 poyedinku proti Daniyi a Vallet u progranomu 3 4 poyedinku proti Italiyi Ernest Liberati ta Selesten Delmer zmagalisya na pershomu Chempionati svitu z futbolu v 1930 roci v Urugvayi Liberati zigrav u vsih troh matchah pershogo raundu a Delmer lishe v ostannomu Liberati vzyav uchast u matchi vidkritti turniru proti Meksiki 13 lipnya 1930 roku vidpravivshi meksikanciv rozigruvati m yach z centru polya vzhe na 19 j hvilini zavdyaki Lyusyenu Loranu yakij udarom v povitri vidznachivsya golom i stav avtorom pershogo golu na comu Chempionati svitu a Liberati stav pershim avtorom golovoyi peredachi Zovsim neshodavno napadnik klubu Abdulaje Balde v skladi yunackoyi zbirnoyi Franciyi U 19 stav peremozhcem chempionatu Yevropi z futbolu U 19 vidznachivshis 4 ma golami ta stavshi najkrashim bombardirom turniru Masova kulturaProtistoyannya Protyagom svoyeyi istoriyi klub mav dekilka principovih protistoyan Naperedodni pochatku epohi profesionalizmu u francuzkomu futboli v 1932 roci klub Am yen Atletik chasto mav principovi protistoyannya z inshimi klubami Am yena yak ot Stad am yeno chiyi zustrichi u miscevij presi otrimali nazvu am yenske derbi Journal d Amiens tak opisuye peremogu Am yen Atletik Klubu 1921 roku nad Stad am yenu z rahunkom 1 0 yak i v kozhnomu miscevomu Derbi bulo protistoyannya mizh gravcyami oboh klubiv ne bulo zhodnogo nedoliku v nomu okrim padinnya v shtrafnomu majdanchiku yake vgledili lishe glyadachi ta referi Z tih pir klub ne grav bilshe oficijnih matchiv proti inshih miscevih komand oskilki duzhe ridko dvoye klubiv z odnogo mista vistupali v odnomu rozigrashi chempionatu Franciyi Na danij chas drugim najkrashim klubom mista ye Atletik Klub Am yen yakij vistupaye v drugomu divizioni amatorskogo chempionatu Franciyi ale ci komandi zhodnogo razu ne peretinalisya v oficijnih zmagannyah Am yen AS Beauvais fr fr fr Roztashuvannya supernikiv Am yena na karti Pikardiyi Na rivni departamentu Sommi Am yen maye principove protistoyannya z SK Abrevil roztashovanij na vidstani 45 ti kilometriv vid Am yena vin dekilka raziv opinyavsya v tomu zh divizioni sho j Am yen ale v usih vipadkah odrazu zh vilitav do nizhchogo divizionu Match mizh dvoma klubami chasto zbirayut vdvichi bilshe glyadachiv yak ce bulo na poyedinku v lyutomu 1967 roku na Stad Mulunzh yakij zavershivsya peremogoyu Abrevilya z rahunkom 5 4 pislya bagatoh superechlivih momentiv u nomu SK Abrevil takozh vistupav u Divizioni 2 u period z 1980 h po 1990 ti roki v toj chas yak Am yen balansuvav mizh Divizionom 2 ta Divizionom 3 Takim chinom obidva klubi opinilisya razom u Divizioni 2 v sezonah 1984 85 ta 1986 87 rokah tri matchi mizh cimi supernikami zavershilisya nulovoyu nichiyeyu a v odnomu poyedinku peremogu svyatkuvali abrevilci Statistika Am yena v ramkah derbi Divizionu 2 Klub Sezoni I V N P ZM PM RM Buve Oyi 9 18 6 7 5 20 21 1 Abrevil 2 4 0 3 1 3 4 1 Klub vistupav u Pivnichnij lizi Pa de Kale z 1918 roku dopoki v 1967 roci ne bula stvorena Liga Pikardiyi do yakoyi vin odrazu zh i priyednavsya Nezvazhayuchi na teritorialnu blizkist do Pivnichnogo Pa de Kale SK Am yen ne maye principovogo protistoyannya z futbolnimi klubami cogo regionu Na rivni Pikardiyi ye protistoyannya z Bovo Uyi ta Olimpik Sen Kuenten Prote najprincipovishimi supernikom zalishayetsya AS Buve oskilki obidva klubi predstavlyayut najbilshi mista Pikardiyi vono vidome pid nazvoyu Derbi Pikardiyi Obidva klubi vistupali razom u profesijnomu futboli z 1991 po 2004 rik i zigrali 18 raziv u Divizioni 2 ta Lizi 2 Nezvazhayuchi na te sho Am yen u sezoni 1991 92 rokiv vistupav u Divizioni 2 odnochasno z Olimpikom Sen Kuenten obidva klubi potrapili do riznih gru i tomu ne zustrichalisya odin z odnim Neznachna kilkist matchiv yaki Am yen zigrav proti klubiv zi svogo regionu u vishih divizionah chempionatu Franciyi poyasnyuyetsya tim sho lishe chotiri klubi z Ligi Pikardiyi vistupali u Divizioni 2 a same AS Bove Olimpik Sen Kuenten SK Abrevil ta AFK Kril Z momentu stvorennya Liga Pikardiyi v 1967 roci SK Am yen buv najsilnishim klubom Pikardiya vigrayuchi titul chempiona z 1970 po 1979 roki z 1994 po 1996 roki z 1997 po 2000 roki z 2002 po 2009 roki a takozh z 2010 roku Pidtrimka vbolivalnikiv Ubolivalniki Vzhe nezabarom pislya stvorennya v 1901 roci Am yena Atletik Klyubu na matchi klubu pochinayut prihoditi pershi glyadachi shob pereglyanuti matchi Z 1905 roku misceva vlada pochala zaohochuvati vidviduvannya matchiv ta pidtrimku futbolistiv ale glyadacka auditoriya zbiralasya nechislenna Persha organizovana grupa faniv klubu Druzi prihilnikiv AAK bula stvorena v kvitni 1926 roku z metoyu zmicnennya zv yazkiv mizh chlenami klubu ta yih vbolivalnikami Druzi organizovuvali poyizdki na viyizni matchi klubu shob mati zmogu yih pereglyanuti a takozh organizovuvali vechirki zustrichi vbolivalnikiv z gravcyami ta vidavali vlasnij shomisyachnij informacijnij byuleten Na toj chas Am yen mav dekilka grup faniv yaki diyali v ramkah zakonu pro tipi asociacij vid 1901 roku U 1993 roku vinikla grupa AS Kuton a v 1995 roci vzhe na Stad Mulunzh z yavilasya nova grupa Bili Diyavoli A vzhe nezabarom z yavilosya j dimove shou yake dopomagalo animuvati stadion Odnak cherez konflikt vseredini grupi lideriv cogo ruhu v 1996 roci voni virishili zminiti nazvu na Bilij Feniks Roztashovana na tribuni grupa Matens pochinaye vihoditi za mezhi stadionu shob tam zustrichati svoyih ulyublenciv I naprikinci sezonu 1996 97 rokiv cya grupa rozpadayetsya U 1999 roci kolishni chleni Bilogo Feniksa zasnuvali novu fanatsku grupu Bili Yedinorogi Kopi takozh perejshli na novij stadion j pochali gurtuvatisya na Pivdennij tribuni na pochatku 2000 h rokiv voni zminili svoyu na zvu na Kopi Bilih Yedinorogiv Pochinayuchi z sezonu 2005 06 rokiv cya grupa pochinaye zbiratisya na Pivnichnij tribuni Pochinayuchi z sezonu 2013 14 rokiv klubnij stadion prikrashayut dvi fanatski grupi Kopi Bilih Yedinorogiv ta AS Kuton Vidviduvanist Futbol v Am yeni yakij spochatku isnuvav na umovah povnoyi konspiraciyi zgodom stav vidkritim j pochav privablyuvati glyadachiv Prote vzhe 10 zhovtnya 1909 roku pid chas vidkrittya stadionu na vulici Anri Dossi v poyedinku proti Rube na yakomu buli prisutnimi 1000 glyadachiv Vidviduvanist pochinaye zrostati z 1920 h rokiv U period z 1922 po 1924 rik na stadioni Mulunzh v serednomu na kozhnomu matchi buli prisutnimi vid 1000 do 2000 glyadachiv Pislya stvorennya chempionatu Pivnichnoyi Franciyi v 1924 roci vidviduvanist kolivayetsya mizh 2000 i 5000 glyadachiv a naperedodni vtrati profesionalnogo statusu v 1937 roci maksimalna vidviduvanist dosyagla 7000 glyadachiv napriklad yak pid chas match proti Ruanu v lyutomu 1936 roku Pislya vtrati profesionalnogo statusu na stadioni Mulunzh zbirayetsya ne bilshe 300 500 najvirnishih ubolivalnikiv odnak pislya vidrodzhennya profesionalnogo statusu yake vidbulosya v 1945 roci vidviduvanist zbilshuyetsya do 3000 4000 glyadachiv Z 1952 po 1991 roki pid chas chergovogo amatorskogo periodu v istoriyi klubu vidviduvanist stabilizuvalasya na poznachci 3000 glyadachiv u Drugomu divizioni ta 2000 glyadachiv koli klub opustivsya do nizhchogo divizionu Pobudova stadionu Likorn u 1999 roci dala zmogu zbilshiti vidviduvanist domashnih poyedinkiv Am yena Yaksho na staromu stadioni v serednomu buli prisutni blizko 5000 glyadachiv to vzhe v pershomu sezoni na novozbudovanomu stadioni v serednomu buli prisutni po 7672 glyadachi na kozhnomu poyedinku Priblizno na comu zh rivni vidviduvanist zberigayetsya j u 2000 h rokah Najkrasha serednya vidviduvanist poyedinkiv Am yena bula zafiksovana v sezoni 2011 12 rokiv v serednomu 9573 glyadachi Vidviduvanist matchiv Am yena z 1932 roku Zv yazok zi ZMI Z pochatku XIX stolittya informaciya pro futbol znajshla svoye vidobrazhennya j v am yenskij periodici Nezvazhayuchi na te sho komanda regulyarno vistupala z 1902 roku publikaciyi v presi prisvyacheni klubu zalishalisya nechislennimi do 1914 roku Avtor cih pershih statej Zhozef Bulanzher dopisuvach u am yenskomu zhurnali Progres Sommi a takozh vice prezident Am yen Atletik Klyub U statti vid 17 grudnya 1902 roku vin prisvyativ priblizno p yatnadcyati ryadkiv opisu peremogu Am yena z rahunkom 3 0 nad US Sen Kuenten u finali chempionatu Pikardiyi Postupovo v zhurnali Le Journal d Amiens vidvoditsya vse bilshe miscya U nomu z yavlyayetsya ne lishe informaciya pro futbolni matchi ale j inshi sportivni podiyi yak ot budivnictvo novogo stadionu na vulici Anri Dossi v 1909 roci a takozh protistoyannya Am yena Londonskij Miskij Radi Futbolu v 1910 roci Interes do cogo novogo sportu postupovo zrostaye j u 1920 h rokah dedali bilshe i bilshe fotografij prikrashayut statti v yakih avtori vzhe ne soromlyatsya vislovlyuvati vlasni dumki pro poyedinok Napriklad 10 grudnya 1923 roku po zavershennyu matchu Divizionu Poshani mizh Am yenom ta Rube u Journal d Amiens z yavilisya nastupni slova yakist gri bula daleko ne najkrashoyu Treba viznati sho gra bula cikavoyu navit emocijnoyu ale futbol buv nepoganim Z inshogo boku z yavlyayutsya nacionalni gazeti a matchi klubu visvitlyuyutsya v Dzerkali sportu fr Miroir des Sports stvorena v 1920 roci abo v Matchi fr Match yakij opublikuvav napriklad 18 bereznya 1930 roku stattyu pro komanda naperedodni pivfinalu Kubku Franciyi Osnovna shodenna gazeta Pikardiyi Kur yer Pikardiyi fr Le Courrier picard stvorena v 1944 roci na bazi Journal d Amiens ta Progres de la Somme nadavala znachnu chastinu miscya v vidanni dlya visvitlennya diyalnosti Am yena Matchi klubu visvitlyuvalisya vzhe davno ale zgodom yih pochav visvitlyuvati Lionel Gerbet yakij vpershe ce zrobiv 25 grudnya 1964 roku pid chas tovariskogo matchu proti Gavra yakij na danij chas v Am yeni ye vidpovidalnim za zv yazok z media Z inshogo boku yak i do vsih profesionalnih francuzkih klubiv do klubu prikuta uvaga j zagalnonacionalnih ZMI yak ot France Football ta L Equipe Am yen publikuvav svoyu vlasnu gazetu Objectif Foot yaka z 1994 po 2009 rik povidomlyala pro sportivne zhittya klubu Cya gazeta rozpovsyudzhuvalasya yak dodatok do Courrier Picard abo na vhodi do stadionu pid chas domashnih matchiv Inshi komandiRezervna komanda Am yen yak i bilshist francuzkih klubiv maye vlasnu rezervnu komandu yaka graye v nizhchomu divizioni nizh persha komanda Kilkist cih komand ta yih rol dlya klubu protyagom istoriyi neodnorazovo zminyuvalasya Na pochatku XX stolittya USFSA organizovuvala specialnij chempionat dlya drugih komand v yakomu Am yen triumfuvav dvichi v 1908 roci pislya peremogi z rahunkom 3 1 nad Torkoenom ta v 1911 roci pislya peremogi nad Stad Bordelo Prote z 1919 roku pislya pripinennya rozigrashiv chempionativ pid egidoyu USFSA rezervni komandi pochinayut vistupati v nizhchih futbolnih divizionah tak u 1970 1980 h rokah Am yen mav tri rezervni komandi U 1990 h rokah ce chislo zmenshuyetsya do dvoh a v 2002 roci zalishilasya lishe odna cya komanda v osnovnomu vikonuvala rol pidgotovki dlya molodih vihovanciv klubu z 1997 roku Najbilshim dosyagnennyam rezervnoyi komandi stala uchast u Divizioni 3 u sezonah 1977 78 ta 1984 85 rokiv Rezervna komanda narazi vistupaye na Stad Mulunzh de ranishe vistupala golovna komanda j u sezoni 2013 14 rokiv vistupala v Drugomu divizioni amatorskogo Chempionatu Franciyi dvoma rivnyami nizhche vid pershoyi komandi Zhinocha komanda Pislya dekilkoh prohan iniciativnoyi grupi u veresni 1924 roci v Am yeni bula stvorena persha zhinocha futbolna komanda Prote okrim informaciyi pro yiyi stvorennya presa bilshe ne zgaduye pro neyi zhodnim slovom Z 1 lipnya 2012 roku Am yen oficijno maye zhinochu futbolnu komandu Cya komanda bula predstavlena KS Am yen Montyers Etyuv yakij bulo likvidovano a yiyi gravchini perejshli do Am yena Vidrazu pislya cogo komanda otrimuye nazvu ta kolori KSA na sezon 2013 14 rokiv ale prodovzhuye grati na Stad Montyer Zhinocha komanda KS Am yen Montyers Etyuv bula stvorena v 1997 roci U sezoni 1998 99 rokiv komanda debyutuvala v chempionati departamentu Uaza Pershe misce yake komanda zavoyuvala v comu chempionati dalo zmogu yij vijti do Divizionu Poshani pershogo divizionu novostvorenogo chempionatu Pikardiyi v yakomu vona vistupala pochinayuchi z sezonu 1999 00 rokiv KS Am yen Montyers Etyuv takozh p yat raziv z 2007 po 2011 rik vigravav chempionat Pikardiyi a v 2009 roci zavoyuvav i Kubok Pikardiyi Debyutuvav u chempionati Franciyi v 2011 roci u drugomu divizioni francuzkogo chempionatu zavershivshi jogo na 6 j poziciyi v svoyij grupi Same v novij formi zhinocha komanda Am yena vistupala v Divizioni 2 Prezidentom zhinochoyi komandi ye Dominik Flaua a golovnim trenerom Joan Akvair Molodizhni komandi Protyagom istoriyi klubu v nomu takozh buli j molodizhni komandi Na danij chas najmolodshoyu kategoriyeyu v klubnij akademiyi klubu ye komanda U 10 Komandi U 17 ta U 19 yedini vikovi kategoriyi dlya yakih na danij chas Francuzka futbolna federaciya organizovuye nacionalnij chempionat j u cih kategoriyah v sezoni 2013 14 rokiv Am yen takozh vistaviv svoyi komandi v nacionalnomu chempionati Inshi vidi sportu Am yen Atletik Klyub bulo zasnovano yak multisportivnij klub Spochatku chleni klubu buli bajduzhimi do futbolu j zajmalisya tenisom legkoyu atletikoyu ta plavannyam Sekciya tenisu bula zasnovana u 1904 roci 16 richnim Anri Pete U 1960 roci sekciya tenisu vidokremilasya j bulo organizovano vlasnij Sportivnij Klub Am yen Tenis Ce yedina sportivna sekciya Am yenu yaka na danij chas zbereglasya j vistupaye pid svoyeyu originalnoyu nazvoyu U klubi funkcionuye cholovicha ta zhinocha komandi yaki vistupayut v Mizhklubnomu chempionati Franciyi z tenisu U 1967 roci koli bulo vidkritu pershu lodovu arenu v Am yeni v SK Am yen bula stvorena sekciya zimovih vidiv sportu do yakoyi uvijshli hokej figurne katannya j tanci na lodu a Zhak Renel stav yiyi pershim prezidentom Za pidsumkami sezonu 1981 82 rokiv hokejna komanda klubu stala peremozhniceyu Drugogo divizionu chempionatu Franciyi j viborola putivku do eliti francuzkogo hokeyu Ale v 1990 roci kerivnictvo hokejnoyi sekciyi cherez finansovi problemi rozpochalo proceduru bankrutstva j komandu bulo rozformovano U 1991 roci za spriyannya municipalitetu Am yena ta Generalnogo konsulstva departamentu Somma ta za uchastyu novih sponsoriv bulo vidnovleno hokejnu komandu ale teper vona ne mala nichogo spilnogo z SK Am yen Hokejnij Klub Am yen Somma yaka distala prizvisko Gotik Am yen z cogo chasu vistupala u vishomu divizioni francuzkogo hokejnogo chempionatu j u 1999 ta 2004 rokiv stavala jogo peremozhcem Podibnim chinom sklalasya j dolya sekciyi plavannya v SK Am yen na pochatku 1990 h rokiv Vona otrimala druge zhittya v 1991 roci ale vzhe pid nazvoyu Am yen Natatjon U 2004 roci klub zminiv nazvu na Am yen Metropol Natatjon jogo najvidomishim chlenom buv olimpijskij chempion i chempiona svitu z plavannya Zheremi Strav yus Primitki amiensfootball com Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 17 chervnya 2017 Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2017 Arhiv originalu za 23 chervnya 2017 Procitovano 6 chervnya 2017 Coupe de France 1929 1930 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 12 sichnya 2017 Procitovano 21 chervnya 2017 Arhiv originalu za 14 sichnya 2017 Procitovano 21 chervnya 2017 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2014 Procitovano 24 chervnya 2017 Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 CFA Gr Nord 1960 footballenfrance fr Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 24 chervnya 2017 Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2017 Eric Lemaire Le guide francais et international du football 2004 S 248 ISBN 2 7328 6810 8 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 29 chervnya 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 29 chervnya 2017 Arhiv originalu za 14 sichnya 2012 Procitovano 1 lipnya 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 1 lipnya 2017 Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2017 COUPE DE FRANCE Saison 1998 1999 nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 29 lipnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2017 Somme toute meritee Arhiv originalu za 4 chervnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2017 Arhiv originalu za 12 lipnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2010 Procitovano 4 lipnya 2017 Feuille de match Amiens SC Olympique Lyonnais Arhiv originalu za 18 bereznya 2013 Procitovano 4 lipnya 2017 Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2017 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2017 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2017 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2017 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 2 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2017 Arhiv originalu za 19 bereznya 2017 Procitovano 11 lipnya 2017 Arhiv originalu za 28 grudnya 2011 Procitovano 14 lipnya 2017 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 lipnya 2017 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 14 lipnya 2017 Arhiv originalu za 25 serpnya 2018 Procitovano 17 lipnya 2017 Amiens a l amende mais en Ligue 1 Arhiv originalu za 22 lipnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Victoire du Paris Saint Germain face a l Amiens SC Arhiv originalu za 23 lipnya 2017 Procitovano 21 lipnya 2017 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lipnya 2017 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lipnya 2017 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 lipnya 2017 Arhiv originalu za 30 grudnya 2013 Procitovano 30 lipnya 2017 Les numeros correspondent aux numeros d affiliation des clubs aupres de la Federation francaise de football laquelle a debute en 1919 Lorsque deux clubs fusionnent le plus petit numero est conserve Les changements de numeros correspondent au reformatage ayant eu lieu en 1947 Arhiv originalu za 10 lipnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2017 Le Stade de la Licorne Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 24 serpnya 2017 Arhiv originalu za 19 bereznya 2017 Procitovano 24 serpnya 2017 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2016 Procitovano 24 serpnya 2017 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 28 serpnya 2017 Terrains Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2017 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 28 serpnya 2017 Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Procitovano 28 serpnya 2017 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 31 serpnya 2017 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 6 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2011 Procitovano 10 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 8 lipnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2011 Procitovano 10 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 8 lipnya 2011 Procitovano 10 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 16 serpnya 2011 Procitovano 10 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2011 Procitovano 10 veresnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 25 travnya 2011 Procitovano 10 veresnya 2017 LFP ne publikuye finansovi zviti profesionalnih klubiv u Nacionalnomu chempionati PDF Arhiv originalu PDF za 19 bereznya 2013 Procitovano 10 veresnya 2017 Arhiv originalu za 6 travnya 2013 Procitovano 13 veresnya 2017 Arhiv originalu za 9 serpnya 2011 Procitovano 20 veresnya 2017 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 20 veresnya 2017 Arhiv originalu za 28 travnya 2010 Procitovano 10 chervnya 2017 Arhiv originalu za 11 lipnya 2013 Procitovano 22 veresnya 2017 Eric Lemaire Le guide francais et international du football Editions de Vecchi 2004 isbn 2 7328 6810 8 102 s Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 4 serpnya 2009 Procitovano 22 veresnya 2017 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 27 veresnya 2017 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2017 Emilien Meresse nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Arhiv originalu za 8 veresnya 2012 Procitovano 9 zhovtnya 2017 rsssf com Arhiv originalu za 8 lyutogo 2011 Procitovano 17 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 17 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 12 serpnya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2018 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 2 listopada 2017 Match 189 23 4 1930 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 30 listopada 2017 29 mars 2016 Mefions nous des vieux journaux amiensfootbraun wordpress com Amiens SC 2006 2007 footballdatabase eu amiens vivre aujourdhui fr Arhiv originalu za 16 veresnya 2009 Procitovano 30 listopada 2017 La formation tactique presentee ici etablie en fonction des postes de chaque joueur est a valeur indicative Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 3 listopada 2017 Pol Nikolya Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2012 Procitovano 5 listopada 2017 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2012 Procitovano 5 listopada 2017 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2012 Procitovano 7 listopada 2017 European U 19 Championship 2005 Arhiv originalu za 21 travnya 2012 Procitovano 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2014 Procitovano 10 listopada 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 11 listopada 2017 Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 11 listopada 2017 Arhiv originalu za 30 veresnya 2011 Procitovano 15 listopada 2017 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 15 listopada 2017 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 18 listopada 2017 Objectifoot Texte imprime ASC Amiens sporting club football Bibliotheque nationale de France Objectif foot Texte imprime le mensuel officiel de l Amiens SC Bibliotheque nationale de France Arhiv originalu za 28 grudnya 2013 Procitovano 24 listopada 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 24 listopada 2017 Arhiv originalu za 3 lipnya 2017 Procitovano 24 listopada 2017 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 24 listopada 2017 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 25 listopada 2017 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 25 listopada 2017