Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ала ад Дін Алі ібн Мухаммед 1403 16 грудня 1474 відомий як Алі аль Кушчі османська турецька علی قوشچی лат Ali Kushgii те

Алі аль-Кушчі

Алі аль-Кушчі

Ала ад-Дін Алі ібн Мухаммед (1403 — 16 грудня 1474), відомий як Алі аль-Кушчі (османська турецька علی قوشچی; лат. Ali Kushgii) — теолог, юрист, астроном, математик і фізик, який працював у Тимуридській та Османській імперіях. Учень Улугбека і співавтор його Гурганського зіджу. Особливо відомий наданням емпіричних доказів обертання Землі у своєму трактаті «Про можливу залежність астрономії від філософії».

Алі аль-Кушчі
осман. علی قوشچی‎
араб. علاء الدين علي بن محمد القوشجي‎[1]
image
Ім'я при народженніараб. القوشجي، علي بن محمد، ت‎[1]
Народився1403[2]
Самарканд, імперія Тимуридів[2]
Помер16 грудня 1474[2]
Стамбул, Османська імперія[2]
Похованняd
Країнаimage імперія Тимуридів
Османська імперія
Діяльністьматематик, астроном, фізик, астролог, педагог, мовознавець
Alma materd[2]
ЗакладОбсерваторія Улугбека[2]
d[2]
Софійський собор[2]
Вчителіd[2]
Улугбек[2] і Аль-Каші[2]
image Алі аль-Кушчі у Вікісховищі

Біографія

image
Обсерваторія Улугбека — пам'ятка кар'єри Алі аль-Кушчі
image
Подорож аль-Кушчі до Османської імперії.

Алі аль-Кушчі народився в 1403 році в місті Самарканд, на території сучасного Узбекистану. Його повне ім'я при народженні було Ала ад-Дін Алі ібн Мухаммед аль-Кушчі. Остання частина імені, Кушчі, походить від турецького слова kuşçu — «сокільник» — через те, що його батько був королівським сокільником Улугбека. Джерела вважають його тюрком або персом.

Він вчився у [en], Джамшида аль-Каші та Муїна ад-Діна Каші. Він переїхав до Кермана (в теперішньому Ірані), де провів дослідження штормів в Оманській затоці, а також закінчив свою роботу «Пояснення періодів Місяця». Далі переїхав до Герата і в 1423 році навчав там астрономії Моллу Камі, а потім повернувся до Самарканда. Там він представив свою роботу про Місяць Улугбеку, який знайшов її настільки захоплюючою, що прочитав всю роботу, стоячи. Улугбек призначив аль-Кушчі в свою обсерваторію, і він там працював до самої смерті Улугбека.

Після вбивства Улугбека аль-Кушчі відправився в Герат, Ташкент, а потім в Тебриз, де близько 1470 року правитель держави Ак-Коюнлу Узун-Хасан послав його делегатом до османського султана Мехмеда II. В Стамбулі він прожив до самої смерті, написавши тут ряд робіт перською та арабською мовами. Його онук [en] також став відомим математиком і астрономом.

Внесок в астрономію

image
Аркуші з наукових праць Алі аль-Кушчі.

Кушчі вдосконалив планетарну модель Насіра ад-Діна аль-Тусі та представив альтернативну модель руху Меркурія. Як член дослідницької групи Улугбека в Самаркандській обсерваторії, аль-Кушчі долучився до створення Гурганського зіджу. Також він написав дев'ять праць з астрономії, дві з них перською мовою та сім арабською. Латинський переклад двох праць аль-Кушчі, «Трактату з арифметики» та «Трактату з астрономії», був опублікований [en] у 1650 році.

Робота «Про можливу залежність астрономії від філософії»

Найважливішою астрономічною роботою аль-Кушчі є «Про можливу залежність астрономії від філософії». Під впливом ісламських теологів, які виступали проти втручання арістотелізму в астрономію, аль-Кушчі відкинув фізику Арістотеля та повністю відокремив натурфілософію від ісламської астрономії, сприймаючи астрономію як суто емпіричну та математичну науку. Це дозволило йому дослідити модель руху Землі як альтернативу аристотелівському уявленню про нерухому Землю (хоча [en] стверджує, що жоден ісламський астроном не запропонував геліоцентричного Всесвіту). Він знайшов емпіричні докази обертання Землі за допомогою своїх спостережень за кометами та дійшов висновку на основі емпіричних даних, а не спекулятивної філософії, що теорія рухомої Землі не менш вірогідна, ніж теорія нерухомої Землі.

Його попередник аль-Тусі раніше усвідомлював, що «одноманітність падаючих тіл і однорідність небесних рухів», хоча він все ще покладався на арістотелівську фізику, щоб отримати «певні принципи, які тільки натурфілософи могли надати астроному». Аль-Кушчі розвинув цю концепцію далі і запропонував, що «астроном не потребу арістотелівської фізики й фактично повинен встановити свої власні фізичні принципи незалежно від натурфілософів». Разом із запереченням концепції Арістотеля про нерухому Землю аль-Кушчі припустив, що астрономам не потрібно дотримуватися арістотелівських уявлень про те, що небесні тіла рівномірно рухаються коловими орбітами.

Робота аль-Кушчі була важливим кроком у бік відходу астрономії від арістотелівської фізики. Це вважається «концептуальною революцією», яка не мала прецедентів у європейській астрономії до коперніканської революції XVI століття. Погляди аль-Кушчі на рух Землі були подібні до пізніших поглядів Коперника, але невідомо, чи перший мав якийсь вплив на останнього. Можливо, вони обидва дійшли подібних висновків, використовуючи більш ранню роботу Насіра ад-Діна ат-Тусі. Ця гіпотеза підтверджується подібністю між запереченнями «доказів» Птолемея нерухомості Землі в трактаті Коперника «Про обертання небесних сфер» і аналогічними запереченнями в «Тадкірі» аль-Тусі.

Примітки

  1. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    d:Track:Q54837d:Track:Q54919
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. Imber, Colin (1997), Ebu's-suůd: the Islamic legal tradition, Edinburgh University Press, с. 9, ISBN 
  4. Ágoston, Gábor; Masters, Bruce Alan (2009), Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, с. 35, ISBN 
  5. Vlahakis, George (2006), Imperialism and science: social impact and interaction, ABC-CLIO, с. 75, ISBN 
  6. Ágoston, Gábor; Masters, Bruce Alan (2009), Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, с. 35, ISBN 
  7. «During the fifteenth century this method of representing decimal fractions came to be known outside the Islamic world as the Turkish method, after a Turkish colleague of al-Kashi, known as Ali Qushji, who provided an explanation.» Joseph, George Gheverghese (2010) The crest of the peacock: non-European roots of mathematics Princeton University Press, p. 469. ,
  8. G. A. Russell, The 'Arabick' Interest of the Natural Philosophers in Seventeenth-century England, BRILL, 1994, , p. 162;
    «Greaves quotes from Risala dar 'ilm al-Hay'a of 'Ali b. Muh. 'Ala al-Din Qushji. This Persian author was the son of an official of Ulugh Beg, and also a student of Qadi Zadeh».
  9. Osmanlı imparatorluğunun doruğu 16. yüzyıl teknolojisi, Editor Prof. Dr. Kazım Çeçen, Istanbul 1999, Omaş ofset A.Ş.
  10. Mahārājā Mānasiṃha Pustaka Prakāśa, David Edwin Pingree, «A descriptive catalogue of the Sanskrit astronomical manuscripts preserved at the Maharaja Man Singh II Museum in Jaipur, India», American Philosophical Society, 2003, p.138;
  11. . Архів оригіналу за 14 July 2011. Процитовано 21 January 2009.
  12. G. Akovalı, Z. A. Mansūrov, The role of government and research institutes in the planning of research and development in some Central Asian and Caucasian republics, IOS Press, 2000,, , p.230,
  13. George Saliba, «Arabic planetary theories after the eleventh century AD», in Rushdī Rāshid and Régis Morelon (1996), Encyclopedia of the History of Arabic Science, pp. 58–127 [123–124], Routledge, .
  14. Ágoston, Gábor; Masters, Bruce Alan (2009), Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, с. 35, ISBN 
  15. Emilie Savage-Smith (November 2008), Islamic Influence on Copernicus (PDF), Journal for the History of Astronomy, 39 (4): 538–541 [541], Bibcode:2008JHA....39..538S, doi:10.1177/002182860803900414, процитовано 25 March 2010
  16. (Ragep, 2001a)
  17. F. Jamil Ragep (2001), «Freeing Astronomy from Philosophy: An Aspect of Islamic Influence on Science», Osiris, 2nd Series, Vol. 16, Science in Theistic Contexts: Cognitive Dimensions, pp. 49–64, 66–71.
  18. Edith Dudley Sylla (2003), Creation and nature, у Arthur Stephen McGrade (ред.), The Cambridge Companion to Medieval Philosophy, Cambridge: Cambridge University Press, с. 178—179, ISBN 
  19. Ragep, F. Jamil (2004), Copernicus and his Islamic Predecessors: Some Historical Remarks, Filozofski vestnik, XXV (2): 125–142 [138–9]
  20. Emilie Savage-Smith (November 2008), Islamic Influence on Copernicus (PDF), Journal for the History of Astronomy, 39 (4): 538–541 [541], Bibcode:2008JHA....39..538S, doi:10.1177/002182860803900414, процитовано 25 March 2010
  21. Ragep, F. Jamil (2004), Copernicus and his Islamic Predecessors: Some Historical Remarks, Filozofski Vestnik, XXV (2): 125–142 [139]
  22. Emilie Savage-Smith (November 2008), Islamic Influence on Copernicus (PDF), Journal for the History of Astronomy, 39 (4): 538–541 [541], Bibcode:2008JHA....39..538S, doi:10.1177/002182860803900414, процитовано 25 March 2010
  23. F. Jamil Ragep (2004), Copernicus and His Islamic Predecessors: Some Historical Remarks, Filozofski Vestnik, XXV (2): 125–142 [139], Clearly there is more to the Copernican revolution than some clever astronomical models that arose in the context of a criticism of Ptolemy. There also needed to be a new conceptualization of astronomy that could allow for an astronomically-based physics. But there is hardly anything like this in the European tradition before Copernicus. The fact that we can find a long, vigorous discussion in Islam of this issue intricately-tied to the question of the Earth’s movement should indicate that such a conceptual foundation was there for the borrowing.
  24. Ragep, F. Jamil (2004), Copernicus and his Islamic Predecessors: Some Historical Remarks, Filozofski Vestnik, XXV (2): 125–142 [137–9]

Література

  • Ragep, F. Jamil (2001a), Tusi and Copernicus: The Earth's Motion in Context, Science in Context, Cambridge University Press, 14 (1–2): 145—163, doi:10.1017/s0269889701000060
  • Yavuz Unat, Ali Kuşçu, Kaynak Yayınları, 2010.
  • Fazlıoğlu, İhsan (2007), Thomas Hockey (ред.), Qūshjī: Abū al‐Qāsim ʿAlāʾ al‐Dīn ʿAlī ibn Muḥammad Qushči‐zāde, New York: Springer, с. 946—8, ISBN . (PDF version)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ala ad Din Ali ibn Muhammed 1403 16 grudnya 1474 vidomij yak Ali al Kushchi osmanska turecka علی قوشچی lat Ali Kushgii teolog yurist astronom matematik i fizik yakij pracyuvav u Timuridskij ta Osmanskij imperiyah Uchen Ulugbeka i spivavtor jogo Gurganskogo zidzhu Osoblivo vidomij nadannyam empirichnih dokaziv obertannya Zemli u svoyemu traktati Pro mozhlivu zalezhnist astronomiyi vid filosofiyi Ali al Kushchiosman علی قوشچی arab علاء الدين علي بن محمد القوشجي 1 Im ya pri narodzhenniarab القوشجي علي بن محمد ت 1 Narodivsya1403 2 Samarkand imperiya Timuridiv 2 Pomer16 grudnya 1474 2 Stambul Osmanska imperiya 2 PohovannyadKrayina imperiya Timuridiv Osmanska imperiyaDiyalnistmatematik astronom fizik astrolog pedagog movoznavecAlma materd 2 ZakladObservatoriya Ulugbeka 2 d 2 Sofijskij sobor 2 Vchitelid 2 Ulugbek 2 i Al Kashi 2 Ali al Kushchi u VikishovishiBiografiyaObservatoriya Ulugbeka pam yatka kar yeri Ali al Kushchi Podorozh al Kushchi do Osmanskoyi imperiyi Ali al Kushchi narodivsya v 1403 roci v misti Samarkand na teritoriyi suchasnogo Uzbekistanu Jogo povne im ya pri narodzhenni bulo Ala ad Din Ali ibn Muhammed al Kushchi Ostannya chastina imeni Kushchi pohodit vid tureckogo slova kuscu sokilnik cherez te sho jogo batko buv korolivskim sokilnikom Ulugbeka Dzherela vvazhayut jogo tyurkom abo persom Vin vchivsya u en Dzhamshida al Kashi ta Muyina ad Dina Kashi Vin pereyihav do Kermana v teperishnomu Irani de proviv doslidzhennya shtormiv v Omanskij zatoci a takozh zakinchiv svoyu robotu Poyasnennya periodiv Misyacya Dali pereyihav do Gerata i v 1423 roci navchav tam astronomiyi Mollu Kami a potim povernuvsya do Samarkanda Tam vin predstaviv svoyu robotu pro Misyac Ulugbeku yakij znajshov yiyi nastilki zahoplyuyuchoyu sho prochitav vsyu robotu stoyachi Ulugbek priznachiv al Kushchi v svoyu observatoriyu i vin tam pracyuvav do samoyi smerti Ulugbeka Pislya vbivstva Ulugbeka al Kushchi vidpravivsya v Gerat Tashkent a potim v Tebriz de blizko 1470 roku pravitel derzhavi Ak Koyunlu Uzun Hasan poslav jogo delegatom do osmanskogo sultana Mehmeda II V Stambuli vin prozhiv do samoyi smerti napisavshi tut ryad robit perskoyu ta arabskoyu movami Jogo onuk en takozh stav vidomim matematikom i astronomom Vnesok v astronomiyuArkushi z naukovih prac Ali al Kushchi Kushchi vdoskonaliv planetarnu model Nasira ad Dina al Tusi ta predstaviv alternativnu model ruhu Merkuriya Yak chlen doslidnickoyi grupi Ulugbeka v Samarkandskij observatoriyi al Kushchi doluchivsya do stvorennya Gurganskogo zidzhu Takozh vin napisav dev yat prac z astronomiyi dvi z nih perskoyu movoyu ta sim arabskoyu Latinskij pereklad dvoh prac al Kushchi Traktatu z arifmetiki ta Traktatu z astronomiyi buv opublikovanij en u 1650 roci Robota Pro mozhlivu zalezhnist astronomiyi vid filosofiyi Najvazhlivishoyu astronomichnoyu robotoyu al Kushchi ye Pro mozhlivu zalezhnist astronomiyi vid filosofiyi Pid vplivom islamskih teologiv yaki vistupali proti vtruchannya aristotelizmu v astronomiyu al Kushchi vidkinuv fiziku Aristotelya ta povnistyu vidokremiv naturfilosofiyu vid islamskoyi astronomiyi sprijmayuchi astronomiyu yak suto empirichnu ta matematichnu nauku Ce dozvolilo jomu dosliditi model ruhu Zemli yak alternativu aristotelivskomu uyavlennyu pro neruhomu Zemlyu hocha en stverdzhuye sho zhoden islamskij astronom ne zaproponuvav geliocentrichnogo Vsesvitu Vin znajshov empirichni dokazi obertannya Zemli za dopomogoyu svoyih sposterezhen za kometami ta dijshov visnovku na osnovi empirichnih danih a ne spekulyativnoyi filosofiyi sho teoriya ruhomoyi Zemli ne mensh virogidna nizh teoriya neruhomoyi Zemli Jogo poperednik al Tusi ranishe usvidomlyuvav sho odnomanitnist padayuchih til i odnoridnist nebesnih ruhiv hocha vin vse she pokladavsya na aristotelivsku fiziku shob otrimati pevni principi yaki tilki naturfilosofi mogli nadati astronomu Al Kushchi rozvinuv cyu koncepciyu dali i zaproponuvav sho astronom ne potrebu aristotelivskoyi fiziki j faktichno povinen vstanoviti svoyi vlasni fizichni principi nezalezhno vid naturfilosofiv Razom iz zaperechennyam koncepciyi Aristotelya pro neruhomu Zemlyu al Kushchi pripustiv sho astronomam ne potribno dotrimuvatisya aristotelivskih uyavlen pro te sho nebesni tila rivnomirno ruhayutsya kolovimi orbitami Robota al Kushchi bula vazhlivim krokom u bik vidhodu astronomiyi vid aristotelivskoyi fiziki Ce vvazhayetsya konceptualnoyu revolyuciyeyu yaka ne mala precedentiv u yevropejskij astronomiyi do kopernikanskoyi revolyuciyi XVI stolittya Poglyadi al Kushchi na ruh Zemli buli podibni do piznishih poglyadiv Kopernika ale nevidomo chi pershij mav yakijs vpliv na ostannogo Mozhlivo voni obidva dijshli podibnih visnovkiv vikoristovuyuchi bilsh rannyu robotu Nasira ad Dina at Tusi Cya gipoteza pidtverdzhuyetsya podibnistyu mizh zaperechennyami dokaziv Ptolemeya neruhomosti Zemli v traktati Kopernika Pro obertannya nebesnih sfer i analogichnimi zaperechennyami v Tadkiri al Tusi PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Imber Colin 1997 Ebu s suud the Islamic legal tradition Edinburgh University Press s 9 ISBN 978 0 7486 0767 9 Agoston Gabor Masters Bruce Alan 2009 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing s 35 ISBN 978 0 8160 6259 1 Vlahakis George 2006 Imperialism and science social impact and interaction ABC CLIO s 75 ISBN 978 1 85109 673 2 Agoston Gabor Masters Bruce Alan 2009 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing s 35 ISBN 978 0 8160 6259 1 During the fifteenth century this method of representing decimal fractions came to be known outside the Islamic world as the Turkish method after a Turkish colleague of al Kashi known as Ali Qushji who provided an explanation Joseph George Gheverghese 2010 The crest of the peacock non European roots of mathematics Princeton University Press p 469 ISBN 0 691 13526 6 ISBN 978 0 691 13526 7 G A Russell The Arabick Interest of the Natural Philosophers in Seventeenth century England BRILL 1994 ISBN 90 04 09888 7 p 162 Greaves quotes from Risala dar ilm al Hay a of Ali b Muh Ala al Din Qushji This Persian author was the son of an official of Ulugh Beg and also a student of Qadi Zadeh Osmanli imparatorlugunun dorugu 16 yuzyil teknolojisi Editor Prof Dr Kazim Cecen Istanbul 1999 Omas ofset A S Maharaja Manasiṃha Pustaka Prakasa David Edwin Pingree A descriptive catalogue of the Sanskrit astronomical manuscripts preserved at the Maharaja Man Singh II Museum in Jaipur India American Philosophical Society 2003 p 138 Arhiv originalu za 14 July 2011 Procitovano 21 January 2009 G Akovali Z A Mansurov The role of government and research institutes in the planning of research and development in some Central Asian and Caucasian republics IOS Press 2000 ISBN 1 58603 022 1 ISBN 978 1 58603 022 3 p 230 George Saliba Arabic planetary theories after the eleventh century AD in Rushdi Rashid and Regis Morelon 1996 Encyclopedia of the History of Arabic Science pp 58 127 123 124 Routledge ISBN 0 415 12410 7 Agoston Gabor Masters Bruce Alan 2009 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing s 35 ISBN 978 0 8160 6259 1 Emilie Savage Smith November 2008 Islamic Influence on Copernicus PDF Journal for the History of Astronomy 39 4 538 541 541 Bibcode 2008JHA 39 538S doi 10 1177 002182860803900414 procitovano 25 March 2010 Ragep 2001a F Jamil Ragep 2001 Freeing Astronomy from Philosophy An Aspect of Islamic Influence on Science Osiris 2nd Series Vol 16 Science in Theistic Contexts Cognitive Dimensions pp 49 64 66 71 Edith Dudley Sylla 2003 Creation and nature u Arthur Stephen McGrade red The Cambridge Companion to Medieval Philosophy Cambridge Cambridge University Press s 178 179 ISBN 978 0 521 00063 5 Ragep F Jamil 2004 Copernicus and his Islamic Predecessors Some Historical Remarks Filozofski vestnik XXV 2 125 142 138 9 Emilie Savage Smith November 2008 Islamic Influence on Copernicus PDF Journal for the History of Astronomy 39 4 538 541 541 Bibcode 2008JHA 39 538S doi 10 1177 002182860803900414 procitovano 25 March 2010 Ragep F Jamil 2004 Copernicus and his Islamic Predecessors Some Historical Remarks Filozofski Vestnik XXV 2 125 142 139 Emilie Savage Smith November 2008 Islamic Influence on Copernicus PDF Journal for the History of Astronomy 39 4 538 541 541 Bibcode 2008JHA 39 538S doi 10 1177 002182860803900414 procitovano 25 March 2010 F Jamil Ragep 2004 Copernicus and His Islamic Predecessors Some Historical Remarks Filozofski Vestnik XXV 2 125 142 139 Clearly there is more to the Copernican revolution than some clever astronomical models that arose in the context of a criticism of Ptolemy There also needed to be a new conceptualization of astronomy that could allow for an astronomically based physics But there is hardly anything like this in the European tradition before Copernicus The fact that we can find a long vigorous discussion in Islam of this issue intricately tied to the question of the Earth s movement should indicate that such a conceptual foundation was there for the borrowing Ragep F Jamil 2004 Copernicus and his Islamic Predecessors Some Historical Remarks Filozofski Vestnik XXV 2 125 142 137 9 LiteraturaRagep F Jamil 2001a Tusi and Copernicus The Earth s Motion in Context Science in Context Cambridge University Press 14 1 2 145 163 doi 10 1017 s0269889701000060 Yavuz Unat Ali Kuscu Kaynak Yayinlari 2010 Fazlioglu Ihsan 2007 Thomas Hockey red Qushji Abu al Qasim ʿAlaʾ al Din ʿAli ibn Muḥammad Qushci zade New York Springer s 946 8 ISBN 978 0 387 31022 0 PDF version

Дата публікації:
Топ