Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Тема цієї статті може не відповідати . (лютий 2023) |
Алєко Григолашвілі (груз. ალეკო გრიგოლაშვილი); — нар. (16 лютого 1982 Кутаїсі, Грузія — † 18 грудня 2014 поблизу села Старий Айдар, Луганська область) — грузинський військовик, старший лейтенант грузинської поліції, капітан запасу Збройних Сил Грузії. Один із перших добровольців Грузинського Національного Легіону, який сформований 2014 для відсічі російським окупантам на сході України.
| Алєко Григолашвілі ალეკო გრიგოლაშვილი | |
|---|---|
| капітан запасу ЗС Грузії, старший лейтенант поліції Грузії | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 лютого 1982 Кутаїсі, Грузинська РСР, СРСР |
| Смерть | 18 грудня 2014 (32 роки) Станично-Луганський район, Луганська область, Україна |
| Національність | грузин |
| Alma Mater | d |
| Псевдо | «Чужий» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2006—2009, 2011—2014 (Грузія) 2014 (Україна) |
| Приналежність |  Грузія,  Україна |
| Формування | |
| Війни / битви | |
  | |
Військовий інструктор, снайпер-розвідник. Також спортсмен, тренер, художник.
Життєпис
Під час російсько-абхазької війни (1992—1993) утік із дому і ще дитиною потрапив на фронт.
2002 — з відзнакою закінчив юридичний факультет Державного університету Акакія Церетелі. Стажування проходив у Генеральній прокуратурі Грузії.
Займався спортом, був чемпіоном Тбілісі із змішаних єдиноборств, займався тренерською роботою.
2006 — призваний на строкову службу до Збройних Сил Грузії. По закінченню строку залишився служити за контрактом, отримав офіцерське звання, був зв'язківцем, інструктором розвідувальних підрозділів.
22 червня 2007 — 9 січня 2008 взяв участь у миротворчій операції в Іраку, нагороджений Медаллю «Армійських Досягнень» Армії США.
Серпень 2008 — захищав Грузію від російського вторгнення, поранений, 2009 стан здоров'я погіршився, був звільнений із Збройних Сил.
Працював ІТ-мененджером у державній компанії «United Water Supply Company» у містах Кутаїсі та Горі.
2011 — служив у підрозділі фінансової поліції. 15 жовтня 2014 звільнився за власним бажанням і виїхав до України, щоби взяти участь у боротьбі з російськими окупантами. 18 жовтня полетів до України, де став одним із перших бійців Грузинського Національного Легіону, разом із Мамукою Мамулашвілі був розробником логотипу нарукавного знаку, який тепер носять всі грузинські добровольці в Україні.
Під містом Щастя потрапив у засідку. Загинув разом із сержантом ЗСУ — Сергієм Оврашком.
Одружений, залишилося 2 малолітніх дітей.
Михеіл Саакашвілі на своїй сторінці фейсбук написав:
Українці, які билися та жертвували своїм життям на боці Грузії в Абхазії, говорили, що якщо ми не зупинимо ворога в Гумисті, нам доведеться зупиняти його на Дніпрі. Алєко Григорашвілі, незадовго до гибелі, писав у своєму фейсбуці — якщо ми не зупинимо Росію в Україні, наше керівництво віддасть Грузії Росії на блюдечку. Алєко робив справу в ім’я своєї батьківщини пока був живий і робив це ціною життя. Ті, хто звинувачують його в погоні за вигодою із своїх теплих кабінетів, і відмовляються бути похованими разом із загиблими у боротьбі з Росією, однозначно роблять справу ворога. Може ви думаєте інакше?! Якщо не спроможні назвати ворога ворогом, треба хоча б не бути таким боягузом і безсовісним, щоби зректися від свого співвітчизника, що загинув у бою з окупантом, і звинуватити його у погоні за вигодою, і назвати продажним провокатором. У Алєко була висока заробітна платня в Грузії, але він за своєю волею залишив роботу і на свої збереження поїхав воювати на Донбас. Його діти можуть все життя пишатися своїм батьком.
Нагороди та вшанування
- Медаль «Армійських Досягнень» Армії США (Наказ Командування Мультинаціонального Корпусу в Іраку № РО 048—041 від 17 лютого 2008).
- 2014 — Алєко Григорашвілі признаний людиною року в Грузії на щорічній церемонії нагороди «Золотий пергамент» агентства новин GHN.
- Медаль «За жертовність і любов до України» УПЦ КП (30.01.2015, посмертно).
- Нагрудний знак «Знак пошани» Міноборони України (січень 2016, посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня
Примітки
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
Джерела
- Книга пам'яті полеглих за Україну: Гріголашвілі Олександр (Алеко) [ 15 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Грузинського добровольця, який воював в Україні, посмертно нагородили «Знаком пошани» [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena lyutij 2023 Alyeko Grigolashvili gruz ალეკო გრიგოლაშვილი nar 16 lyutogo 1982 Kutayisi Gruziya 18 grudnya 2014 poblizu sela Starij Ajdar Luganska oblast gruzinskij vijskovik starshij lejtenant gruzinskoyi policiyi kapitan zapasu Zbrojnih Sil Gruziyi Odin iz pershih dobrovolciv Gruzinskogo Nacionalnogo Legionu yakij sformovanij 2014 dlya vidsichi rosijskim okupantam na shodi Ukrayini Alyeko Grigolashvili ალეკო გრიგოლაშვილიkapitan zapasu ZS Gruziyi starshij lejtenant policiyi GruziyiZagalna informaciyaNarodzhennya16 lyutogo 1982 1982 02 16 Kutayisi Gruzinska RSR SRSRSmert18 grudnya 2014 2014 12 18 32 roki Stanichno Luganskij rajon Luganska oblast UkrayinaNacionalnistgruzinAlma MaterdPsevdo Chuzhij Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2006 2009 2011 2014 Gruziya 2014 Ukrayina Prinalezhnist Gruziya UkrayinaFormuvannya Gruzinskij Legion Ajdar Vijni bitviVijna v Abhaziyi 1992 1993 Vijna v Iraku Rosijsko gruzinska vijna 2008 Vijna na shodi Ukrayini Boyi za Shastya Vijskovij instruktor snajper rozvidnik Takozh sportsmen trener hudozhnik ZhittyepisPid chas rosijsko abhazkoyi vijni 1992 1993 utik iz domu i she ditinoyu potrapiv na front 2002 z vidznakoyu zakinchiv yuridichnij fakultet Derzhavnogo universitetu Akakiya Cereteli Stazhuvannya prohodiv u Generalnij prokuraturi Gruziyi Zajmavsya sportom buv chempionom Tbilisi iz zmishanih yedinoborstv zajmavsya trenerskoyu robotoyu 2006 prizvanij na strokovu sluzhbu do Zbrojnih Sil Gruziyi Po zakinchennyu stroku zalishivsya sluzhiti za kontraktom otrimav oficerske zvannya buv zv yazkivcem instruktorom rozviduvalnih pidrozdiliv 22 chervnya 2007 9 sichnya 2008 vzyav uchast u mirotvorchij operaciyi v Iraku nagorodzhenij Medallyu Armijskih Dosyagnen Armiyi SShA Serpen 2008 zahishav Gruziyu vid rosijskogo vtorgnennya poranenij 2009 stan zdorov ya pogirshivsya buv zvilnenij iz Zbrojnih Sil Pracyuvav IT menendzherom u derzhavnij kompaniyi United Water Supply Company u mistah Kutayisi ta Gori 2011 sluzhiv u pidrozdili finansovoyi policiyi 15 zhovtnya 2014 zvilnivsya za vlasnim bazhannyam i viyihav do Ukrayini shobi vzyati uchast u borotbi z rosijskimi okupantami 18 zhovtnya poletiv do Ukrayini de stav odnim iz pershih bijciv Gruzinskogo Nacionalnogo Legionu razom iz Mamukoyu Mamulashvili buv rozrobnikom logotipu narukavnogo znaku yakij teper nosyat vsi gruzinski dobrovolci v Ukrayini Pid mistom Shastya potrapiv u zasidku Zaginuv razom iz serzhantom ZSU Sergiyem Ovrashkom Odruzhenij zalishilosya 2 malolitnih ditej Miheil Saakashvili na svoyij storinci fejsbuk napisav Ukrayinci yaki bilisya ta zhertvuvali svoyim zhittyam na boci Gruziyi v Abhaziyi govorili sho yaksho mi ne zupinimo voroga v Gumisti nam dovedetsya zupinyati jogo na Dnipri Alyeko Grigorashvili nezadovgo do gibeli pisav u svoyemu fejsbuci yaksho mi ne zupinimo Rosiyu v Ukrayini nashe kerivnictvo viddast Gruziyi Rosiyi na blyudechku Alyeko robiv spravu v im ya svoyeyi batkivshini poka buv zhivij i robiv ce cinoyu zhittya Ti hto zvinuvachuyut jogo v pogoni za vigodoyu iz svoyih teplih kabinetiv i vidmovlyayutsya buti pohovanimi razom iz zagiblimi u borotbi z Rosiyeyu odnoznachno roblyat spravu voroga Mozhe vi dumayete inakshe Yaksho ne spromozhni nazvati voroga vorogom treba hocha b ne buti takim boyaguzom i bezsovisnim shobi zrektisya vid svogo spivvitchiznika sho zaginuv u boyu z okupantom i zvinuvatiti jogo u pogoni za vigodoyu i nazvati prodazhnim provokatorom U Alyeko bula visoka zarobitna platnya v Gruziyi ale vin za svoyeyu voleyu zalishiv robotu i na svoyi zberezhennya poyihav voyuvati na Donbas Jogo diti mozhut vse zhittya pishatisya svoyim batkom Nagorodi ta vshanuvannyaMedal Armijskih Dosyagnen Armiyi SShA Nakaz Komanduvannya Multinacionalnogo Korpusu v Iraku RO 048 041 vid 17 lyutogo 2008 2014 Alyeko Grigorashvili priznanij lyudinoyu roku v Gruziyi na shorichnij ceremoniyi nagorodi Zolotij pergament agentstva novin GHN Medal Za zhertovnist i lyubov do Ukrayini UPC KP 30 01 2015 posmertno Nagrudnij znak Znak poshani Minoboroni Ukrayini sichen 2016 posmertno Vshanovuyetsya v memorialnomu kompleksi Zala pam yati v shodennomu rankovomu ceremoniali 18 grudnyaPrimitki mil gov ua Oficijnij sajt Ministerstva oboroni Ukrayini Arhiv originalu za 18 grudnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 DzherelaPortal Biografiyi Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Grigolashvili Oleksandr Aleko 15 chervnya 2017 u Wayback Machine Gruzinskogo dobrovolcya yakij voyuvav v Ukrayini posmertno nagorodili Znakom poshani 23 grudnya 2017 u Wayback Machine