Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альфред Оффнер — україно-австрійський художник-монументаліст, який в той же час є відомим як графік і художник-плакатист, член мистецької групи Віденська сецесія, учасник численних мистецьких виставок. Також його характеризують як яскравого представника югендстилю. Вважається, що Альфред Оффнер — один із тих потужних талантів, які формували творчу атмосферу Чернівців початку 1900-х років.
| Альфред Оффнер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Alfred Offner | ||||
| Народження | 22 вересня 1879 Чернівці | |||
| Смерть | 22 березня 1947 (67 років) | |||
| , (туберкульоз) | ||||
| Країна |  Чехословаччина Австрія | |||
| Навчання | Віденська академія мистецтв і Мюнхенська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, графік, художник-плакатист, ілюстратор | |||
| | ||||
 Альфред Оффнер у Вікісховищі | ||||
Біографія
Перші уроки мистецтва Альфред Оффнер отримав у Чернівцях, навчаючись у художника Уго Зонка (Hugo Zonka). Потім він навчався в Академії образотворчих мистецтв у Відні. З 1902 року навчається в Мюнхенській академії мистецтв у школі живопису відомого німецького художника .
Також Альфред Оффнер був членом Товариства друзів мистецтва в Чернівцях.
Оффнер був ще й визнаним художником-педагогом. Від 1912 року під його керівництвом у місті працювала буковинська мистецька школа і він був її директором.
Після початку Першої світової війни Оффнер покинув Чернівці та перебрався до Відня і Берліну. Пізніше він жив у Пльзені, Таборі і Кракові. (Деякі джерела навіть згодом вказують місто Табор як місце смерті художника й змінюють рік смерті на 1940).
Під час Другої світової війни Оффнер був змушений шукати притулку через своє єврейське походження від переслідування і знайшов його в замку шляхетної родини Коуденхове-Калергі в Побежовіце (німецький Ронсперг) у західній Чехії. Там він продовжує вивчати живопис. Після війни залишився в Побежовіце, де помер від туберкульозу. Був похований як католик на парафіяльному кладовищі святого Йосипа в Побежівіце.
Творчій доробок
Окрім живопису і монументально-декоративного мистецтва Оффнер займався графічним дизайном плакатів і цінних паперів (як от для банку Wiener Kommerzial). У всіх його роботах помітний вплив стилю модерн.
З 1905 по 1912 рік брав активну участь у художніх виставках та акціях в Чернівцях. Мистецькі об'єднання організовували міжнародні та крайові виставки, публічні лекції на теми мистецтва, курси рисунку, бібліотеку, а також заснували першу державну художню школу. Активно діяли музеї, монетні кабінети при університеті, Польському народному домі, краєзнавчі колекції при Українському народному домі, Румунському археологічному товаристві, які займалися і виставковою, освітньою та видавничою діяльністю (щорічники Крайового музею).
Мистецькі об'єднання, музеї і художньо-промислові школи співробітничали як єдиний організм завдяки активній діяльності ентузіастів справи збереження і популяризації пам'яток історії та культури, піднесення буковинського мистецтва до рівня найкращих європейських взірців.
Під час війни талант митця яскраво реалізувався в галузі прикладної друкованої графіки у таких її різновидах, як екслібрис, плакат, дизайн австрійських цінних паперів і вітальних шовкових стрічок. Останні є окремою своєрідною групою цього виду графіки. Протягом 1914-15 рр. Альфред Оффнер активно розробляв дизайн таких пам'ятних стрічок для Червоного Хреста, які виходили друкувалися для збирання коштів потерпілим на війні й для потреб фронту. Талант митця якнайкраще прислужився до створення серії цих композицій, які набули якості мистецьких витворів на тему великих фронтових перемог, позначених високим піднесенням, духом відданості та вірності обов'язку. Такі кольорові шовкові стрічки отримали назву «віват-стрічки» (нім. Vivatbänder, англ. vivat ribbons) від слова «Vivat!» або «Vivant!» (з латинської — «Хай живе!» або «Слава!»). Забарвлені піднесено-патріотичним звучанням твори Альфреда Оффнера виконані в дусі югендстилю. Їх яскраво виокремлюють монументальність, експресивність образів і стилістична цілісність. Характерними виражальними засобами віват-стрічок художника є динамічна ритміка планів, введення шрифтових текстів, емблем, портретних зображень, алегоричних фігур, символів, батальних сцен, орнаментальних мотивів тощо. Середній розмір стрічок 38,5 x 6,5 см. Усі твори мають авторський підпис.
У австрійському мистецтві з живописних творів художника відомі його полотна з серії «Танцівниця», «Материнське щастя», багатофігурна композиція «Свято вина» та низка портретів. Він активно розробляв дизайн австрійських цінних паперів, марок і плакатів. Ці твори та його графіка увиразнені монументальністю, експресивним звучанням та забарвлені патріотичними інтонаціями.
Цікаві факти
У Чернівцях є декілька монументально-декоративних робіт Альфреда Оффнера. Так, він створив триптих для розміщення на сходовому майданчику медичного факультету Чернівецького університету (не зберігся в первозданному задумі) та вітраж «Полювання на ведмедя». Вітраж прикрасив інтер'єр Буковинської крайової управи (нині — корпус історичного факультету Чернівецького університету). Також створив фрески в німецькому будинку в Чернівцях. Німецький будинок був побудований за проектом архітектора Густава Фріча і Оффнер відразу погодився стати до роботи над оформленням. Бо обраний архітектором стиль ідентифікується як модерн з мотивами німецької народної архітектури.Також долучився художник і до оформлення Палати торгівлі та ремесел у Чернівцях. Для Палати він створив твір «Алегорія Торгівлі». Композиція уславлює розвиток торгівлі на теренах Буковини за часів Австро-Угорської монархії. Центральне місце триптиху посідає фігура чоловіка атлетичної будови в образі покровителя та алегоричного символу торгівлі. До нього звернені численні буковинці в народних національних строях, постаті яких зображені на бокових частинах. На жаль, ця композиція на сьогодні є втраченою.
Віват-стрічки Альфреда Оффнера зберігаються в кількох європейських музеях. У німецькому місті Вайссенфельс — 36 творів (Museum Weißenfels Schloss Neu-Augustusburg) і по кілька творів у Біттерфельді (Kreismuseum Bitterfeld) та у Лондоні (Imperial War Museum).
Сучасні мистецтвознавці продовжують вивчення як біографії, так і творчого доробку. Це можна побачити на прикладі роботи Ірини Міщенко «Альфред Оффнер — призабуте ім'я в історії українського мистецтва першої третини ХХ століття».
Література
- Дугаєва, Тетяна (20 березня 2014). . Чернівці, Чернівецька область - новини в газеті Версії (укр.). Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
- Дугаєва, Тетяна (15 листопада 2013). . Чернівці, Чернівецька область - новини в газеті Версії (укр.). Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
- . Чернівці, Чернівецька область - новини в газеті Версії (укр.). 17 вересня 2019. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- . turka-ua.net. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
- . Черновцы сити гид (ru-RU) . 22 листопада 2016. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
- Міщенко, Ірина. (PDF) (українська/англійська) . с. 34—46. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2017. Процитовано 13 липня 2018.
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Offner ukrayino avstrijskij hudozhnik monumentalist yakij v toj zhe chas ye vidomim yak grafik i hudozhnik plakatist chlen misteckoyi grupi Videnska secesiya uchasnik chislennih misteckih vistavok Takozh jogo harakterizuyut yak yaskravogo predstavnika yugendstilyu Vvazhayetsya sho Alfred Offner odin iz tih potuzhnih talantiv yaki formuvali tvorchu atmosferu Chernivciv pochatku 1900 h rokiv Alfred OffnerAlfred OffnerNarodzhennya 22 veresnya 1879 1879 09 22 ChernivciSmert 22 bereznya 1947 1947 03 22 67 rokiv tuberkuloz Krayina Chehoslovachchina AvstriyaNavchannya Videnska akademiya mistectv i Myunhenska akademiya mistectvDiyalnist hudozhnik grafik hudozhnik plakatist ilyustrator Alfred Offner u VikishovishiBiografiyaPershi uroki mistectva Alfred Offner otrimav u Chernivcyah navchayuchis u hudozhnika Ugo Zonka Hugo Zonka Potim vin navchavsya v Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Vidni Z 1902 roku navchayetsya v Myunhenskij akademiyi mistectv u shkoli zhivopisu vidomogo nimeckogo hudozhnika Takozh Alfred Offner buv chlenom Tovaristva druziv mistectva v Chernivcyah Offner buv she j viznanim hudozhnikom pedagogom Vid 1912 roku pid jogo kerivnictvom u misti pracyuvala bukovinska mistecka shkola i vin buv yiyi direktorom Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Offner pokinuv Chernivci ta perebravsya do Vidnya i Berlinu Piznishe vin zhiv u Plzeni Tabori i Krakovi Deyaki dzherela navit zgodom vkazuyut misto Tabor yak misce smerti hudozhnika j zminyuyut rik smerti na 1940 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Offner buv zmushenij shukati pritulku cherez svoye yevrejske pohodzhennya vid peresliduvannya i znajshov jogo v zamku shlyahetnoyi rodini Koudenhove Kalergi v Pobezhovice nimeckij Ronsperg u zahidnij Chehiyi Tam vin prodovzhuye vivchati zhivopis Pislya vijni zalishivsya v Pobezhovice de pomer vid tuberkulozu Buv pohovanij yak katolik na parafiyalnomu kladovishi svyatogo Josipa v Pobezhivice Tvorchij dorobokOkrim zhivopisu i monumentalno dekorativnogo mistectva Offner zajmavsya grafichnim dizajnom plakativ i cinnih paperiv yak ot dlya banku Wiener Kommerzial U vsih jogo robotah pomitnij vpliv stilyu modern Z 1905 po 1912 rik brav aktivnu uchast u hudozhnih vistavkah ta akciyah v Chernivcyah Mistecki ob yednannya organizovuvali mizhnarodni ta krajovi vistavki publichni lekciyi na temi mistectva kursi risunku biblioteku a takozh zasnuvali pershu derzhavnu hudozhnyu shkolu Aktivno diyali muzeyi monetni kabineti pri universiteti Polskomu narodnomu domi krayeznavchi kolekciyi pri Ukrayinskomu narodnomu domi Rumunskomu arheologichnomu tovaristvi yaki zajmalisya i vistavkovoyu osvitnoyu ta vidavnichoyu diyalnistyu shorichniki Krajovogo muzeyu Mistecki ob yednannya muzeyi i hudozhno promislovi shkoli spivrobitnichali yak yedinij organizm zavdyaki aktivnij diyalnosti entuziastiv spravi zberezhennya i populyarizaciyi pam yatok istoriyi ta kulturi pidnesennya bukovinskogo mistectva do rivnya najkrashih yevropejskih vzirciv Pid chas vijni talant mitcya yaskravo realizuvavsya v galuzi prikladnoyi drukovanoyi grafiki u takih yiyi riznovidah yak ekslibris plakat dizajn avstrijskih cinnih paperiv i vitalnih shovkovih strichok Ostanni ye okremoyu svoyeridnoyu grupoyu cogo vidu grafiki Protyagom 1914 15 rr Alfred Offner aktivno rozroblyav dizajn takih pam yatnih strichok dlya Chervonogo Hresta yaki vihodili drukuvalisya dlya zbirannya koshtiv poterpilim na vijni j dlya potreb frontu Talant mitcya yaknajkrashe prisluzhivsya do stvorennya seriyi cih kompozicij yaki nabuli yakosti misteckih vitvoriv na temu velikih frontovih peremog poznachenih visokim pidnesennyam duhom viddanosti ta virnosti obov yazku Taki kolorovi shovkovi strichki otrimali nazvu vivat strichki nim Vivatbander angl vivat ribbons vid slova Vivat abo Vivant z latinskoyi Haj zhive abo Slava Zabarvleni pidneseno patriotichnim zvuchannyam tvori Alfreda Offnera vikonani v dusi yugendstilyu Yih yaskravo viokremlyuyut monumentalnist ekspresivnist obraziv i stilistichna cilisnist Harakternimi virazhalnimi zasobami vivat strichok hudozhnika ye dinamichna ritmika planiv vvedennya shriftovih tekstiv emblem portretnih zobrazhen alegorichnih figur simvoliv batalnih scen ornamentalnih motiviv tosho Serednij rozmir strichok 38 5 x 6 5 sm Usi tvori mayut avtorskij pidpis U avstrijskomu mistectvi z zhivopisnih tvoriv hudozhnika vidomi jogo polotna z seriyi Tancivnicya Materinske shastya bagatofigurna kompoziciya Svyato vina ta nizka portretiv Vin aktivno rozroblyav dizajn avstrijskih cinnih paperiv marok i plakativ Ci tvori ta jogo grafika uvirazneni monumentalnistyu ekspresivnim zvuchannyam ta zabarvleni patriotichnimi intonaciyami Cikavi faktiU Chernivcyah ye dekilka monumentalno dekorativnih robit Alfreda Offnera Tak vin stvoriv triptih dlya rozmishennya na shodovomu majdanchiku medichnogo fakultetu Cherniveckogo universitetu ne zberigsya v pervozdannomu zadumi ta vitrazh Polyuvannya na vedmedya Vitrazh prikrasiv inter yer Bukovinskoyi krajovoyi upravi nini korpus istorichnogo fakultetu Cherniveckogo universitetu Takozh stvoriv freski v nimeckomu budinku v Chernivcyah Nimeckij budinok buv pobudovanij za proektom arhitektora Gustava Fricha i Offner vidrazu pogodivsya stati do roboti nad oformlennyam Bo obranij arhitektorom stil identifikuyetsya yak modern z motivami nimeckoyi narodnoyi arhitekturi Takozh doluchivsya hudozhnik i do oformlennya Palati torgivli ta remesel u Chernivcyah Dlya Palati vin stvoriv tvir Alegoriya Torgivli Kompoziciya uslavlyuye rozvitok torgivli na terenah Bukovini za chasiv Avstro Ugorskoyi monarhiyi Centralne misce triptihu posidaye figura cholovika atletichnoyi budovi v obrazi pokrovitelya ta alegorichnogo simvolu torgivli Do nogo zverneni chislenni bukovinci v narodnih nacionalnih stroyah postati yakih zobrazheni na bokovih chastinah Na zhal cya kompoziciya na sogodni ye vtrachenoyu Vivat strichki Alfreda Offnera zberigayutsya v kilkoh yevropejskih muzeyah U nimeckomu misti Vajssenfels 36 tvoriv Museum Weissenfels Schloss Neu Augustusburg i po kilka tvoriv u Bitterfeldi Kreismuseum Bitterfeld ta u Londoni Imperial War Museum Suchasni mistectvoznavci prodovzhuyut vivchennya yak biografiyi tak i tvorchogo dorobku Ce mozhna pobachiti na prikladi roboti Irini Mishenko Alfred Offner prizabute im ya v istoriyi ukrayinskogo mistectva pershoyi tretini HH stolittya LiteraturaDugayeva Tetyana 20 bereznya 2014 Chernivci Chernivecka oblast novini v gazeti Versiyi ukr Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 13 lipnya 2018 Dugayeva Tetyana 15 listopada 2013 Chernivci Chernivecka oblast novini v gazeti Versiyi ukr Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 13 lipnya 2018 Chernivci Chernivecka oblast novini v gazeti Versiyi ukr 17 veresnya 2019 Arhiv originalu za 16 chervnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 turka ua net Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 13 lipnya 2018 Chernovcy siti gid ru RU 22 listopada 2016 Arhiv originalu za 13 lipnya 2018 Procitovano 13 lipnya 2018 Mishenko Irina PDF ukrayinska anglijska s 34 46 ISBN UDK 7 071 Offner 677 027 562 8 477 192 Arhiv originalu PDF za 2 serpnya 2017 Procitovano 13 lipnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka