Альфред Заальвехтер (нім. Alfred Saalwächter; нар. 10 січня 1883, Нойзальц-на-Одері, Нижня Сілезія — пом. 6 грудня 1945, Москва) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Кригсмарине (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).
Альфред Заальвехтер | |
---|---|
Alfred Saalwächter | |
Народження | 10 січня 1883 Нойзальц-на-Одері, Нижня Сілезія |
Смерть | 6 грудня 1945 (62 роки) Москва вогнепальне поранення |
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
Приналежність | Кайзерліхмарине Рейхсмаріне Крігсмаріне |
Вид збройних сил | військово-морські сили |
Рід військ | підводні сили |
Роки служби | 1906–1943 |
Звання | Генерал-адмірал |
Формування | SMS Гнейзенау SMS Вестфалія |
Командування | , , SMS Сілезія |
Війни / битви | |
Нагороди |
Біографія
Син директора фабрики. 10 квітня 1901 року вступив в Кайзерліхмаріне кадетом. Пройшов підготовку на крейсері «Мольтке» і навчальному кораблі «Герта». З 19 вересня 1905 року вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Гессен». З 1 квітня 1906 року служив у 2-й дивізії міноносців. З 1 жовтня 1908 року — вахтовий офіцер на броненосному крейсері «Гнейзенау». З 1 жовтня 1909 року — прапор-лейтенант штабу 1-ї ескадри, 1 жовтня 1911 переведений в Адмірал-штаб віце-адмірала Гуго фон Поля.
Учасник Першої світової війни. З 1 квітня 1915 року прапор-лейтенант командування флотом (на флагмані, дредноуті «Фрідріх Великий»). 1 квітня 1916 року переведений в підводний флот. Після закінчення школи підводного флоту командував підводними човнами U-25 (1 липня — 30 вересня 1916) U-46 (1 жовтня 1916 — 2 березня 1917) і U-94 (3 березня 1917 — березень 1918). З березня 1918 року обіймав посаду офіцера Адмірал-штабу в штабі командувача підводним флотом.
Після демобілізації армії залишений на флоті. У 1919-20 роках — 1-й ад'ютант штабу військово-морської станції «Нордзе». 17 березня 1920 року переведений в Управління особового складу Морського керівництва. 15 жовтня 1923 року призначений 1-м офіцером Адмірал-штабу в штабі командувача флотом; 4 січня 1926 року залишив пост. З 1 жовтня 1926 командир легкого крейсера «Амазон», з 28 вересня 1927 року — лінійного корабля «Сілезія». 15 жовтня 1928 року призначений начальником штабу флоту. З 29 вересня 1930 року — начальник Відділу морської оборони Морського керівництва. З 2 жовтня 1933 по 27 жовтня 1938 року обіймав посаду інспектора військово-морських навчальних закладів, одночасно в 1933-36 роках неодноразово виконував обов'язки інспектора торпедного озброєння. 28 жовтня 1938 року призначений начальником військово-морської станції «Нордзе» (зі штаб-квартирою в Вільгельмсгафені).
З 23 серпня 1939 по 20 вересня 1942 командувач групою ВМС «Захід», керував створенням групи, організацією її штабу. У 1939 році його штабу була доручена розробка операції «Везерюбунг». Формально був безпосереднім керівником ВМС під час проведення операції «Везерюбунг», однак керівництво операцією здійснювалося безпосередньо Верховним командуванням ВМС (ОКМ). У серпні 1940 року штаб-квартира Зальвехтера була передислокована з Сандвардена в Париж і Зальвехтеру доручено керівництво німецькими ВМС в Північній Атлантиці і в Ла-Манші. 21 вересня 1942 року відсторонений від посади і переведений в розпорядження головнокомандувача ВМС, а 30 листопада 1942 року звільнений у відставку.
11 липня 1945 року ув'язнений органами радянської контррозвідки. 17 жовтня 1945 радянський трибунал засудив Зальвехтера до смертної кари. Він був розстріляний стрілецькою взводом 6 грудня о Москві.
Нагороди
Військова кар'єра
- 22 квітня 1902 — фенріх ВМС
- 29 серпня 1904 — лейтенант-цур-зее
- 30 березня 1906 — обер-лейтенант-цур-зее
- 10 квітня 1911 — капітан-лейтенант
- 21 січня 1920 — корветтен-капітан
- 1 жовтня 1925 — фрегаттен-капітан
- 1 січня 1928 — капітан-цур-зее
- 1 жовтня 1932 — контр-адмірал
- 1 квітня 1935 — віце-адмірал
- 1 червня 1937 — адмірал
- 1 січня 1940 — генерал-адмірал
- Орден Корони Таїланду, лицарський хрест (1 листопада 1905)
- Орден Святої Анни 4-го ступеня (Російська імперія) (9 травня 1910)
- Орден Червоного орла 4-го класу з короною
- орден (7 листопада 1912)
- корона (1 серпня 1916)
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою
- орден (12 травня 1914)
- Залізний хрест
- 2-го класу (1 серпня 1916)
- 1-го класу (14 лютого 1918)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (5 березня 1918)
- Ганзейський Хрест (Гамбург) (5 березня 1918)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Нагрудний знак підводника (1 січня 1929)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (9 травня 1940)
- Німецький хрест в золоті (14 грудня 1942)
- Почесний кинджал Крігсмаріне (грудень 1942)
Див. також
Література
- Manfred Dörr: Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine, Band 2: L-Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1996, ISBN 3-7648-2498-0, S. 195-198
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
- Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. .
- Dörr, Manfred (1996). Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine—Band 2:L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio Verlag. .
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. .
- Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. .
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — .(рос.)
Посилання
- Saalwächter, Alfred. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 20 липня 2012. (нім.)
- Ritterkreuzträger Alfred Saalwächter. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 20 липня 2012. (нім.)
- Generaladmiral Alfred Saalwächter. на geocities.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 20 липня 2012. (англ.)
- Alfred Saalwächter [ 15 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Organization of the Kriegsmarine [ 4 березня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Zaalvehter nim Alfred Saalwachter nar 10 sichnya 1883 Nojzalc na Oderi Nizhnya Sileziya pom 6 grudnya 1945 Moskva nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general admiral Krigsmarine 1940 Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1940 Alfred ZaalvehterAlfred SaalwachterNarodzhennya10 sichnya 1883 1883 01 10 Nojzalc na Oderi Nizhnya SileziyaSmert6 grudnya 1945 1945 12 06 62 roki Moskva vognepalne poranennyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnistKajzerlihmarine Rejhsmarine KrigsmarineVid zbrojnih silvijskovo morski siliRid vijskpidvodni siliRoki sluzhbi1906 1943Zvannya General admiralFormuvannyaSMS Gnejzenau SMS VestfaliyaKomanduvannya SMS SileziyaVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijna Operaciya Vezeryubung Operaciya Cerber NagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Kavaler ordena Koroni Tayilandu Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Ganzejskij hrest Gamburg Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Nagrudnij znak pidvodnikaBiografiyaSin direktora fabriki 10 kvitnya 1901 roku vstupiv v Kajzerlihmarine kadetom Projshov pidgotovku na krejseri Moltke i navchalnomu korabli Gerta Z 19 veresnya 1905 roku vahtovij oficer na linijnomu korabli Gessen Z 1 kvitnya 1906 roku sluzhiv u 2 j diviziyi minonosciv Z 1 zhovtnya 1908 roku vahtovij oficer na bronenosnomu krejseri Gnejzenau Z 1 zhovtnya 1909 roku prapor lejtenant shtabu 1 yi eskadri 1 zhovtnya 1911 perevedenij v Admiral shtab vice admirala Gugo fon Polya Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Z 1 kvitnya 1915 roku prapor lejtenant komanduvannya flotom na flagmani drednouti Fridrih Velikij 1 kvitnya 1916 roku perevedenij v pidvodnij flot Pislya zakinchennya shkoli pidvodnogo flotu komanduvav pidvodnimi chovnami U 25 1 lipnya 30 veresnya 1916 U 46 1 zhovtnya 1916 2 bereznya 1917 i U 94 3 bereznya 1917 berezen 1918 Z bereznya 1918 roku obijmav posadu oficera Admiral shtabu v shtabi komanduvacha pidvodnim flotom Pislya demobilizaciyi armiyi zalishenij na floti U 1919 20 rokah 1 j ad yutant shtabu vijskovo morskoyi stanciyi Nordze 17 bereznya 1920 roku perevedenij v Upravlinnya osobovogo skladu Morskogo kerivnictva 15 zhovtnya 1923 roku priznachenij 1 m oficerom Admiral shtabu v shtabi komanduvacha flotom 4 sichnya 1926 roku zalishiv post Z 1 zhovtnya 1926 komandir legkogo krejsera Amazon z 28 veresnya 1927 roku linijnogo korablya Sileziya 15 zhovtnya 1928 roku priznachenij nachalnikom shtabu flotu Z 29 veresnya 1930 roku nachalnik Viddilu morskoyi oboroni Morskogo kerivnictva Z 2 zhovtnya 1933 po 27 zhovtnya 1938 roku obijmav posadu inspektora vijskovo morskih navchalnih zakladiv odnochasno v 1933 36 rokah neodnorazovo vikonuvav obov yazki inspektora torpednogo ozbroyennya 28 zhovtnya 1938 roku priznachenij nachalnikom vijskovo morskoyi stanciyi Nordze zi shtab kvartiroyu v Vilgelmsgafeni Z 23 serpnya 1939 po 20 veresnya 1942 komanduvach grupoyu VMS Zahid keruvav stvorennyam grupi organizaciyeyu yiyi shtabu U 1939 roci jogo shtabu bula doruchena rozrobka operaciyi Vezeryubung Formalno buv bezposerednim kerivnikom VMS pid chas provedennya operaciyi Vezeryubung odnak kerivnictvo operaciyeyu zdijsnyuvalosya bezposeredno Verhovnim komanduvannyam VMS OKM U serpni 1940 roku shtab kvartira Zalvehtera bula peredislokovana z Sandvardena v Parizh i Zalvehteru dorucheno kerivnictvo nimeckimi VMS v Pivnichnij Atlantici i v La Manshi 21 veresnya 1942 roku vidstoronenij vid posadi i perevedenij v rozporyadzhennya golovnokomanduvacha VMS a 30 listopada 1942 roku zvilnenij u vidstavku 11 lipnya 1945 roku uv yaznenij organami radyanskoyi kontrrozvidki 17 zhovtnya 1945 radyanskij tribunal zasudiv Zalvehtera do smertnoyi kari Vin buv rozstrilyanij strileckoyu vzvodom 6 grudnya o Moskvi NagorodiVijskova kar yera 22 kvitnya 1902 fenrih VMS 29 serpnya 1904 lejtenant cur zee 30 bereznya 1906 ober lejtenant cur zee 10 kvitnya 1911 kapitan lejtenant 21 sichnya 1920 korvetten kapitan 1 zhovtnya 1925 fregatten kapitan 1 sichnya 1928 kapitan cur zee 1 zhovtnya 1932 kontr admiral 1 kvitnya 1935 vice admiral 1 chervnya 1937 admiral 1 sichnya 1940 general admiral Orden Koroni Tayilandu licarskij hrest 1 listopada 1905 Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya Rosijska imperiya 9 travnya 1910 Orden Chervonogo orla 4 go klasu z koronoyu orden 7 listopada 1912 korona 1 serpnya 1916 Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu orden 12 travnya 1914 Zaliznij hrest 2 go klasu 1 serpnya 1916 1 go klasu 14 lyutogo 1918 Korolivskij orden domu Gogencollerniv licarskij hrest z mechami 5 bereznya 1918 Ganzejskij Hrest Gamburg 5 bereznya 1918 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Nagrudnij znak pidvodnika 1 sichnya 1929 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go i 1 go klasu Licarskij hrest Zaliznogo hresta 9 travnya 1940 Nimeckij hrest v zoloti 14 grudnya 1942 Pochesnij kindzhal Krigsmarine gruden 1942 Div takozhAlbreht Brandi Erih Topp Konrad Albreht Gans Georg fon Frideburg Gerbert Volfart Teodor KrankeLiteraturaManfred Dorr Die Ritterkreuztrager der Uberwasserstreitkrafte der Kriegsmarine Band 2 L Z Biblio Verlag Osnabruck 1996 ISBN 3 7648 2498 0 S 195 198 Zalesskij K A Kto byl kto v Tretem rejhe M AST 2002 944 s 5000 ekz ISBN 5 271 05091 2 Die Wehrmachtberichte 1939 1945 Band 1 1 September 1939 bis 31 Dezember 1941 Munchen Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH amp Co KG 1985 ISBN 3 423 05944 3 Dorr Manfred 1996 Die Ritterkreuztrager der Uberwasserstreitkrafte der Kriegsmarine Band 2 L Z Osnabruck Germany Biblio Verlag ISBN 3 7648 2497 2 Fellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas ISBN 3 7909 0284 5 Patzwall Klaus D and Scherzer Veit 2001 Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Norderstedt Germany Verlag Klaus D Patzwall ISBN 3 931533 45 X Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Zalesskij K A Krigsmarine Voenno morskoj flot Tretego rejha Moskva Yauza Eksmo 2005 638 s Enciklopediya Tretego rejha 5000 prim ISBN 5 699 10354 6 ros PosilannyaSaalwachter Alfred na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 20 lipnya 2012 nim Ritterkreuztrager Alfred Saalwachter na ritterkreuztraeger 1939 45 de Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 20 lipnya 2012 nim Generaladmiral Alfred Saalwachter na geocities com Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 20 lipnya 2012 angl Alfred Saalwachter 15 chervnya 2010 u Wayback Machine Organization of the Kriegsmarine 4 bereznya 2010 u Wayback Machine PrimitkiCe nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik admiral German Bem 28 zhovtnya 1938 23 serpnya 1939 Nastupnik admiral Otto Shultce Poperednik stvorene 23 serpnya 1939 20 veresnya 1942 Nastupnik general admiral Vilgelm Marshall