Альфо́нсо I д'Есте (італ. Alfonso I d'Este; 21 липня 1476 — 31 жовтня 1534) — 3-й герцог феррарський, моденський і реджоський (1505—1534). Представник шляхетного італійського Естенського дому. Син феррарського герцога Ерколе I й неаполітанської принцеси Елеонори. Народився у Феррарі, Північна Італія. В протистояння з Папською державою зумів зберегти свої володіння. За своє життя був відлучений від церкви папи римськими Юлієм II, Левом X і Климентом VII. Був меценатом і патроном мистецтв. Помер у Феррарі. Похований у Феррарському монастирі Тіла Господнього.
Альфонсо I д'Есте | ||
| ||
---|---|---|
25 січня 1505 — 31 жовтня 1534 | ||
Попередник: | Ерколе I д'Есте | |
Наступник: | Ерколе II д'Есте | |
Народження: | 21 липня 1476[1][2][…] Феррара, Італія | |
Смерть: | 31 жовтня 1534[1][2][…] (58 років) Феррара, Італія | |
Поховання: | Монастир Тіла Господнього | |
Країна: | Міланське герцогство | |
Рід: | Естенський дім | |
Батько: | Ерколе I | |
Мати: | d | |
Шлюб: | Анна Сфорца, Лукреція Борджіа і d | |
Діти: | Ерколе II д'Есте, d, d, Леонора Д'есте, d, d[4], d[4], d[4] і d[4] | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Альфонс I Естенський (лат. Alfonsus I Estensis) — у тогочасних і пізніших латинських документах, з тронним номером, або без нього, з родинним іменем Естенського дому, узятим від міста Есте.
- Альфонсо I д'Есте, Альфонсо I з Есте, або Альфонсо I Естенський (італ. Alfonso I d'Este) — за родовим іменем.
- Альфонсо I Феррарський (італ. Alfonso I di Ferrara) — за назвою герцогства.
Біографія
Молоді роки
Походив з династії Есте. Старший син герцога Ерколе I д'Есте і Елеонори (доньки Фердинанда I Трастамари, короля Неаполю. Народився 1476 року у Феррарі. Здобув загальну освіту, але не виявляв схильності до науки і літератури, його більше приваблювало прикладне мистецтво. Він навчився обробляти кераміку на токарному верстаті, часто створюючи вази та тарілки, які потім використовувалися за герцогським столом, також зацікавився обробкою бронзи та її литтям. Під час війни із Венецією у 1482—1484 роках оружно супроводжував батька.
1491 року батько влаштував йому шлюб з представницею Сфорца, який повинен був зміцнити союз з герцогством Міланським. В наступні роки часто відвідував Мілан. У листопаді 1492 року був призначений батьком послом до Папського престолу, вирушив до Риму, де пробув менше місяця. 1494 року після вторгнення армії французького короля Карла VIII до Італії Альфонсо приєднався до папських військ. 1495 року на чолі 500 вояків рушив на допомогу шваргові Людовіко Сфорца, герцогу Міланському. Останній через хворобу не міг керувати обороною столицею, на чолі якої поставив Альфонсо та його сестру (і свою дружину) Беатріче. Тут заразився на сифіліс, під час загострення якого не зміг взяти участь у битві при Форново. 1497 року при пологах помирає його дружина.
1499 року супроводжував батька, що вирушив на зустріч з Людовиком XII, королем Франції, який зайняв Мілан. 1501 року оженився на позашлюбній доньці папи римського Олександра VI — Лукреції.
Герцог
У січні 1505 року після смерті баткьа успадкував владу. Невдовзі він розкрив змову свого рідного брата Ферранте і зведеного брата Джуліо, спрямований проти нього та іншого його брата — кардинала Іпполіто. У вересні 1506 року відбувся суд за приниження величності та державну зраду, Ферранте і Джуліо засудили до страти, яку Альфонсо I замінив на довічне ув'язнення. Невдовзі надав прихисток сефардам з Іспанії та Португалії.
Спочатку намагався продовжити політику батька — залишатися нейтральним й водночас зберігати мир з Папською областю, Венецією та Францією. Втім 1508 року увійшов до , ініційованої папою римським Юлієм II і спрямованої проти Венеції. Призначається гонфолоньєром папських військ. Відвоював в венеційців міста Коммакіо, Есте і Ровіго (колись належали його династії), вигравши 1509 року битву при Полеселлі. Захоплення цих міст надало можливість до значних покладів солі, що значно поповнило феррарську скарбницю.
Залишився союзником Франції навіть після укладання миру між Папським пресстолом й венеційцями. Коли в Болоньї повсталі (герцог підтримував повернення там до влади роду Бентівольо, з яким був пов'язанний династичними зв'язками) проти Юлія II повалили його бронзову статую, Альфонсо I отримав частини, які наказав переплавитиу гармату на ім'я «Джулія», яку він встановив на валах замку. У 1510 році Юлій II відлучив його від церкви та оголосив його феодальні володіння втрачають, тим самим додаючи Феррару до Папської област. Втім Альфонсо I спирався на французьку підтримку, тому успішно воював проти венеційської та папської армій, захопивши Болонью та відігравши важливу роль у перемозі французів у битві під Равенною у 1512 році. Проте втратив герцогства Модену і Реджо.
1513 року повернув собі Ченто та П'єве-ді-Ченто, які було втрачено рік тому (тоді герцог зазнав поранення). Ці успіхи були засновані на артилерії Феррари, виготовленій у його власному ливарному цеху, який був найкращим свого часу. У березні того ж року брав участь у церемонії інтронизації папи римського Лева X.
1518 року вів перемовини з французьким королем Франциском I щодо допомоги в поверненні втрачених земель в герцогстві Модена, але марно. 1519 року помирає дружина Альфонсо I. 1521 року самостійно відвоював місто Нонантола, а 1523 року зумів повернути собі Реджо.
У 1526—1527 роках брав участь у військовій кампанії Карла V Габсбурга, імператора Священної Римської імперії, проти папи римського Климента VII. 1527 року відвоював Модену. У 1530 році папа римський знову визнав його володарем герцогств Модена і Реджо в обмін на сплату 100 тис. дукатів та сплату щорічно 7 тис. дукатів.
Меценат
Продовжив політику своїх попередників щодо підтримки художників, музиків, архітекторів. Не лише підтримував митців Феррарської школи, а робив замовлення для інших художників. 1514 року для нього Джованні Белліні написав «Свято богів». Тіціан намалював портрет Альфонсо, який так сподобався імператору Карлу V, що герцог вимушен був її подарувати тому для зміцнення диплмоатичних стосунків. З огляду на це Альфонсо I зммусив тіціана намалювати безкоштовну копію. У 1529 році Альфонсо створив найвеличнішу галерею свого часу, свою studiolo або camerino d'alabastro («маленька алебастрова кімната»), яку тепер зазвичай називають «Камерино», щоб краще відображати свої твори мистецтва на тлі білого мармуру.
Серед композиторів з Фландрії, які працювали в Феррарі під час його правління, були та Адріан Вілларт.
Сім'я
- Батько: Ерколе I д'Есте (1431—1505), герцог феррарський, моденський і реджоський (1471—1505).
- Матір:
- 1-а дружина — Анна, донька Галеаццо Марія Сфорца, герцога Міланського
- донька (1497)
- 2-а дружина (з 1502): Лукреція Борджія (1480 — 1519), позашлюбна донька папи Олександра VI.
Діти:
- Алессандро (1505)
- Ерколе II д'Есте (1508—1559), герцог феррарський, моденський і реджоський (1534—1559).
- Іпполіт (1509—1572), кардинал
- Алессандро(1514)
- Елеонора (1515—1575), черниця
- Франческо (1516—1576)
- Ізабелла Марія (1519—1521)
3. Дружина — Лаура Діанті
Діти:
- (1527—1587), маркіз монетккійський (1569—1587)
- Альфонсіно (1530—1547).
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Taylor, Frederick Lewis (1973). The Art of War in Italy, 1494—1529. Westport: Greenwood Press. .
- Vincenzo Farinella, Alfonso I d’Este, le immagini e il potere. Da Ercole de' Roberti a Michelangelo, testi di Giorgio Bacci e Marialucia Menegatti, Milano, Officina Libraria, 2015, .
- Prignano, Gaia (2020). «Music Theories and Identity Issues: Depicting Canons chez Alfonso I d'Este». Music in Art: International Journal for Music Iconography. 45 (1–2): 53–71. ISSN 1522-7464
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонсо I д'Есте
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Alfonso ta Alfons Alfo nso I d Este ital Alfonso I d Este 21 lipnya 1476 14760721 31 zhovtnya 1534 3 j gercog ferrarskij modenskij i redzhoskij 1505 1534 Predstavnik shlyahetnogo italijskogo Estenskogo domu Sin ferrarskogo gercoga Erkole I j neapolitanskoyi princesi Eleonori Narodivsya u Ferrari Pivnichna Italiya V protistoyannya z Papskoyu derzhavoyu zumiv zberegti svoyi volodinnya Za svoye zhittya buv vidluchenij vid cerkvi papi rimskimi Yuliyem II Levom X i Klimentom VII Buv mecenatom i patronom mistectv Pomer u Ferrari Pohovanij u Ferrarskomu monastiri Tila Gospodnogo Alfonso I d Este Gercog Ferrarskij Modenskij i Redzhoskij 25 sichnya 1505 31 zhovtnya 1534 Poperednik Erkole I d Este Nastupnik Erkole II d Este Narodzhennya 21 lipnya 1476 1476 07 21 1 2 Ferrara ItaliyaSmert 31 zhovtnya 1534 1534 10 31 1 2 58 rokiv Ferrara ItaliyaPohovannya Monastir Tila GospodnogoKrayina Milanske gercogstvoRid Estenskij dimBatko Erkole IMati dShlyub Anna Sforca Lukreciya Bordzhia i dDiti Erkole II d Este d d Leonora D este d d 4 d 4 d 4 i d 4 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiImenaAlfons I Estenskij lat Alfonsus I Estensis u togochasnih i piznishih latinskih dokumentah z tronnim nomerom abo bez nogo z rodinnim imenem Estenskogo domu uzyatim vid mista Este Alfonso I d Este Alfonso I z Este abo Alfonso I Estenskij ital Alfonso I d Este za rodovim imenem Alfonso I Ferrarskij ital Alfonso I di Ferrara za nazvoyu gercogstva BiografiyaMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Este Starshij sin gercoga Erkole I d Este i Eleonori donki Ferdinanda I Trastamari korolya Neapolyu Narodivsya 1476 roku u Ferrari Zdobuv zagalnu osvitu ale ne viyavlyav shilnosti do nauki i literaturi jogo bilshe privablyuvalo prikladne mistectvo Vin navchivsya obroblyati keramiku na tokarnomu verstati chasto stvoryuyuchi vazi ta tarilki yaki potim vikoristovuvalisya za gercogskim stolom takozh zacikavivsya obrobkoyu bronzi ta yiyi littyam Pid chas vijni iz Veneciyeyu u 1482 1484 rokah oruzhno suprovodzhuvav batka 1491 roku batko vlashtuvav jomu shlyub z predstavniceyu Sforca yakij povinen buv zmicniti soyuz z gercogstvom Milanskim V nastupni roki chasto vidviduvav Milan U listopadi 1492 roku buv priznachenij batkom poslom do Papskogo prestolu virushiv do Rimu de probuv menshe misyacya 1494 roku pislya vtorgnennya armiyi francuzkogo korolya Karla VIII do Italiyi Alfonso priyednavsya do papskih vijsk 1495 roku na choli 500 voyakiv rushiv na dopomogu shvargovi Lyudoviko Sforca gercogu Milanskomu Ostannij cherez hvorobu ne mig keruvati oboronoyu stoliceyu na choli yakoyi postaviv Alfonso ta jogo sestru i svoyu druzhinu Beatriche Tut zarazivsya na sifilis pid chas zagostrennya yakogo ne zmig vzyati uchast u bitvi pri Fornovo 1497 roku pri pologah pomiraye jogo druzhina 1499 roku suprovodzhuvav batka sho virushiv na zustrich z Lyudovikom XII korolem Franciyi yakij zajnyav Milan 1501 roku ozhenivsya na pozashlyubnij donci papi rimskogo Oleksandra VI Lukreciyi Gercog U sichni 1505 roku pislya smerti batka uspadkuvav vladu Nevdovzi vin rozkriv zmovu svogo ridnogo brata Ferrante i zvedenogo brata Dzhulio spryamovanij proti nogo ta inshogo jogo brata kardinala Ippolito U veresni 1506 roku vidbuvsya sud za prinizhennya velichnosti ta derzhavnu zradu Ferrante i Dzhulio zasudili do strati yaku Alfonso I zaminiv na dovichne uv yaznennya Nevdovzi nadav prihistok sefardam z Ispaniyi ta Portugaliyi Spochatku namagavsya prodovzhiti politiku batka zalishatisya nejtralnim j vodnochas zberigati mir z Papskoyu oblastyu Veneciyeyu ta Franciyeyu Vtim 1508 roku uvijshov do inicijovanoyi papoyu rimskim Yuliyem II i spryamovanoyi proti Veneciyi Priznachayetsya gonfolonyerom papskih vijsk Vidvoyuvav v venecijciv mista Kommakio Este i Rovigo kolis nalezhali jogo dinastiyi vigravshi 1509 roku bitvu pri Poleselli Zahoplennya cih mist nadalo mozhlivist do znachnih pokladiv soli sho znachno popovnilo ferrarsku skarbnicyu Zalishivsya soyuznikom Franciyi navit pislya ukladannya miru mizh Papskim presstolom j venecijcyami Koli v Bolonyi povstali gercog pidtrimuvav povernennya tam do vladi rodu Bentivolo z yakim buv pov yazannij dinastichnimi zv yazkami proti Yuliya II povalili jogo bronzovu statuyu Alfonso I otrimav chastini yaki nakazav pereplavitiu garmatu na im ya Dzhuliya yaku vin vstanoviv na valah zamku U 1510 roci Yulij II vidluchiv jogo vid cerkvi ta ogolosiv jogo feodalni volodinnya vtrachayut tim samim dodayuchi Ferraru do Papskoyi oblast Vtim Alfonso I spiravsya na francuzku pidtrimku tomu uspishno voyuvav proti venecijskoyi ta papskoyi armij zahopivshi Bolonyu ta vidigravshi vazhlivu rol u peremozi francuziv u bitvi pid Ravennoyu u 1512 roci Prote vtrativ gercogstva Modenu i Redzho 1513 roku povernuv sobi Chento ta P yeve di Chento yaki bulo vtracheno rik tomu todi gercog zaznav poranennya Ci uspihi buli zasnovani na artileriyi Ferrari vigotovlenij u jogo vlasnomu livarnomu cehu yakij buv najkrashim svogo chasu U berezni togo zh roku brav uchast u ceremoniyi intronizaciyi papi rimskogo Leva X 1518 roku viv peremovini z francuzkim korolem Franciskom I shodo dopomogi v povernenni vtrachenih zemel v gercogstvi Modena ale marno 1519 roku pomiraye druzhina Alfonso I 1521 roku samostijno vidvoyuvav misto Nonantola a 1523 roku zumiv povernuti sobi Redzho U 1526 1527 rokah brav uchast u vijskovij kampaniyi Karla V Gabsburga imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi proti papi rimskogo Klimenta VII 1527 roku vidvoyuvav Modenu U 1530 roci papa rimskij znovu viznav jogo volodarem gercogstv Modena i Redzho v obmin na splatu 100 tis dukativ ta splatu shorichno 7 tis dukativ MecenatProdovzhiv politiku svoyih poperednikiv shodo pidtrimki hudozhnikiv muzikiv arhitektoriv Ne lishe pidtrimuvav mitciv Ferrarskoyi shkoli a robiv zamovlennya dlya inshih hudozhnikiv 1514 roku dlya nogo Dzhovanni Bellini napisav Svyato bogiv Tician namalyuvav portret Alfonso yakij tak spodobavsya imperatoru Karlu V sho gercog vimushen buv yiyi podaruvati tomu dlya zmicnennya diplmoatichnih stosunkiv Z oglyadu na ce Alfonso I zmmusiv ticiana namalyuvati bezkoshtovnu kopiyu U 1529 roci Alfonso stvoriv najvelichnishu galereyu svogo chasu svoyu studiolo abo camerino d alabastro malenka alebastrova kimnata yaku teper zazvichaj nazivayut Kamerino shob krashe vidobrazhati svoyi tvori mistectva na tli bilogo marmuru Sered kompozitoriv z Flandriyi yaki pracyuvali v Ferrari pid chas jogo pravlinnya buli ta Adrian Villart Sim yaDokladnishe Estenskij dim Batko Erkole I d Este 1431 1505 gercog ferrarskij modenskij i redzhoskij 1471 1505 Matir 1 a druzhina Anna donka Galeacco Mariya Sforca gercoga Milanskogo donka 1497 2 a druzhina z 1502 Lukreciya Bordzhiya 1480 1519 pozashlyubna donka papi Oleksandra VI Diti Alessandro 1505 Erkole II d Este 1508 1559 gercog ferrarskij modenskij i redzhoskij 1534 1559 Ippolit 1509 1572 kardinal Alessandro 1514 Eleonora 1515 1575 chernicya Franchesko 1516 1576 Izabella Mariya 1519 1521 3 Druzhina Laura Dianti Diti 1527 1587 markiz monetkkijskij 1569 1587 Alfonsino 1530 1547 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaTaylor Frederick Lewis 1973 The Art of War in Italy 1494 1529 Westport Greenwood Press ISBN 0 8371 5025 6 Vincenzo Farinella Alfonso I d Este le immagini e il potere Da Ercole de Roberti a Michelangelo testi di Giorgio Bacci e Marialucia Menegatti Milano Officina Libraria 2015 ISBN 978 88 89854 33 4 Prignano Gaia 2020 Music Theories and Identity Issues Depicting Canons chez Alfonso I d Este Music in Art International Journal for Music Iconography 45 1 2 53 71 ISSN 1522 7464PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfonso I d Este