Вулкан Альмолонга, також званий «Серро Кемадо» (Спалена гора) або «Ла Муела» (Моляр) через свою виразну форму, - це андезитовий стратовулкан у південно-західному департаменті Кесальтенанго в Гватемалі. Вулкан розташований поблизу міста Альмолонга, на південь від Кесальтенанго, другого за величиною міста Гватемали.
Альмолонга (вулкан) | ||||
14°48′00″ пн. ш. 91°31′12″ зх. д. / 14.80000° пн. ш. 91.52000° зх. д.Координати: 14°48′00″ пн. ш. 91°31′12″ зх. д. / 14.80000° пн. ш. 91.52000° зх. д. | ||||
Країна | Гватемала | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Кесальтенанґо | |||
Розташування | Кесальтенанго | |||
Система | ||||
Тип | Стратовулкан | |||
матеріал | Андезит | |||
Висота | 3197 м | |||
Список | Список вулканів Гватемали | |||
Виверження | січень-червень 1818 | |||
Альмолонга (вулкан) Альмолонга (вулкан) (Гватемала) | ||||
Вулкан розташований уздовж зони розлому Зуніл і має центральну кальдеру, оточену кількома куполами дацитової та ріолітової лави, утворену в задуговій вулканічній обстановці, активність якої почалася 84 000 до н.е. Стратовулкан Альмолонга є найдавнішою будівлею, яка зазнала колапсу перед виверженням Атітлан, яке утворило кальдеру та є головним хронологічним маркером вулканізму в регіоні. В результаті обвалу стратовулкана утворилася кальдера діаметром 3,3 км і глибиною 350 м, яка згодом була зайнята лавовими куполами на її північному краю та вкрита шарами тефри з численних вулканів, як у полі Альмолонга, так і в інших. Серро Кемадо є найбільшим (близько 2 км3) і наймолодший комплекс лавових куполів. Комплекс утворився завдяки вісьмом жерлам з в’язкими лавовими потоками та пробками протягом чотирьох окремих вулканічних фаз – перші дві включають витік лави та утворення нових куполів. Серро Кемадо зазнало флангового колапсу 1150 до н.е, у результаті чого утворився зсув, який змістився на 6 км на південний захід у долині Льяно-де-Піналь і займав площу 13 км2, спричинивши бічний вибух, який також вплинув на сусідній вулкан Сієте-Ореяс. Згодом у шрамі обвалу з’явився купол лави. У 1818 році протягов пів року виверження сформувало бічний потік лави, який подолав 2,5 км на схід. Лахари та подальша вибухова активність є потенційною небезпекою від цього вулкана.
Дивіться також
Список літератури
- Almolonga. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. (англ.)
- Siebert, Lee; Kimberly, Paul; Pullinger, Carlos R. (1 січня 2004). The voluminous Acajutla debris avalanche from Santa Ana volcano, western El Salvador, and comparison with other Central American edifice-failure events. Geological Society of America Special Papers. 375: 5—24. doi:10.1130/0-8137-2375-2.5. ISBN . ISSN 0072-1077.
- Michael Conway, F.; Vallance, James W.; Rose, William I.; Johns, Glen W.; Paniagua, Sergio (1992). Cerro Quemado, Guatemala: the volcanic history and hazards of an exogenous volcanic dome complex. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 52 (4): 303—323. doi:10.1016/0377-0273(92)90051-E. ISSN 0377-0273.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulkan Almolonga takozh zvanij Serro Kemado Spalena gora abo La Muela Molyar cherez svoyu viraznu formu ce andezitovij stratovulkan u pivdenno zahidnomu departamenti Kesaltenango v Gvatemali Vulkan roztashovanij poblizu mista Almolonga na pivden vid Kesaltenango drugogo za velichinoyu mista Gvatemali Almolonga vulkan Almolonga vulkan 14 48 00 pn sh 91 31 12 zh d 14 80000 pn sh 91 52000 zh d 14 80000 91 52000 Koordinati 14 48 00 pn sh 91 31 12 zh d 14 80000 pn sh 91 52000 zh d 14 80000 91 52000Krayina GvatemalaRegion KesaltenangoRoztashuvannya KesaltenangoSistemaTip Stratovulkanmaterial AndezitVisota 3197 mSpisok Spisok vulkaniv GvatemaliViverzhennya sichen cherven 1818Almolonga vulkan Almolonga vulkan Gvatemala Gvatemala Osnovni vulkani Gvatemali Vulkan roztashovanij uzdovzh zoni rozlomu Zunil i maye centralnu kalderu otochenu kilkoma kupolami dacitovoyi ta riolitovoyi lavi utvorenu v zadugovij vulkanichnij obstanovci aktivnist yakoyi pochalasya 84 000 do n e Stratovulkan Almolonga ye najdavnishoyu budivleyu yaka zaznala kolapsu pered viverzhennyam Atitlan yake utvorilo kalderu ta ye golovnim hronologichnim markerom vulkanizmu v regioni V rezultati obvalu stratovulkana utvorilasya kaldera diametrom 3 3 km i glibinoyu 350 m yaka zgodom bula zajnyata lavovimi kupolami na yiyi pivnichnomu krayu ta vkrita sharami tefri z chislennih vulkaniv yak u poli Almolonga tak i v inshih Serro Kemado ye najbilshim blizko 2 km3 i najmolodshij kompleks lavovih kupoliv Kompleks utvorivsya zavdyaki vismom zherlam z v yazkimi lavovimi potokami ta probkami protyagom chotiroh okremih vulkanichnih faz pershi dvi vklyuchayut vitik lavi ta utvorennya novih kupoliv Serro Kemado zaznalo flangovogo kolapsu 1150 do n e u rezultati chogo utvorivsya zsuv yakij zmistivsya na 6 km na pivdennij zahid u dolini Lyano de Pinal i zajmav ploshu 13 km2 sprichinivshi bichnij vibuh yakij takozh vplinuv na susidnij vulkan Siyete Oreyas Zgodom u shrami obvalu z yavivsya kupol lavi U 1818 roci protyagov piv roku viverzhennya sformuvalo bichnij potik lavi yakij podolav 2 5 km na shid Lahari ta podalsha vibuhova aktivnist ye potencijnoyu nebezpekoyu vid cogo vulkana Divitsya takozhSpisok vulkaniv GvatemaliSpisok literaturiAlmolonga Global Volcanism Program Smitsonivskij institut angl Siebert Lee Kimberly Paul Pullinger Carlos R 1 sichnya 2004 The voluminous Acajutla debris avalanche from Santa Ana volcano western El Salvador and comparison with other Central American edifice failure events Geological Society of America Special Papers 375 5 24 doi 10 1130 0 8137 2375 2 5 ISBN 9780813723754 ISSN 0072 1077 Michael Conway F Vallance James W Rose William I Johns Glen W Paniagua Sergio 1992 Cerro Quemado Guatemala the volcanic history and hazards of an exogenous volcanic dome complex Journal of Volcanology and Geothermal Research 52 4 303 323 doi 10 1016 0377 0273 92 90051 E ISSN 0377 0273